Lamentations

Chapter 1

1 How349 does the city5892 sit3427 solitary,910 that was full7227 of people!5971 how is she become1961 as a widow!490 she that was great7227 among the nations,1471 and princess8282 among the provinces,4082 how is she become1961 tributary!4522

2 She weeps1058 sore in the night,3915 and her tears1832 are on5921 her cheeks:3895 among all3605 her lovers157 she has none369 to comfort5162 her: all3605 her friends7453 have dealt treacherously898 with her, they are become1961 her enemies.341

3 Judah3063 is gone into1473 captivity1540 because of affliction,6040 and because of great7230 servitude:5656 she dwells3427 among the heathen,1471 she finds4672 no3808 rest:4494 all3605 her persecutors7291 overtook5381 her between996 the straits.4712

4 The ways1870 of Zion6726 do mourn,57 because none1097 come935 to the solemn4150 feasts:4150 all3605 her gates8179 are desolate:8076 her priests3548 sigh,584 her virgins1330 are afflicted,3013 and she is in bitterness.4843

5 Her adversaries6862 are the chief,7218 her enemies341 prosper;7951 for the LORD3068 has afflicted3013 her for the multitude7230 of her transgressions:6588 her children5768 are gone1980 into captivity7628 before6440 the enemy.6862

6 And from the daughter1323 of Zion6726 all3605 her beauty1926 is departed:3318 her princes8269 are become1961 like harts354 that find4672 no3808 pasture,4829 and they are gone3212 without3808 strength3581 before6440 the pursuer.7291

7 Jerusalem3389 remembered2142 in the days3117 of her affliction6040 and of her miseries4788 all3605 her pleasant4262 things that she had1961 in the days3117 of old,6924 when her people5971 fell5307 into the hand3027 of the enemy,6862 and none369 did help5826 her: the adversaries6862 saw7200 her, and did mock7832 at5921 her sabbaths.4868

8 Jerusalem3389 has grievously2399 sinned;2398 therefore5921 3651 she is removed:5206 all3605 that honored3513 her despise2107 her, because3588 they have seen7200 her nakedness:6172 yes,1571 she sighs,584 and turns7725 backward.268

9 Her filthiness2932 is in her skirts;7757 she remembers2142 not her last319 end; therefore she came3381 down3381 wonderfully:6382 she had no369 comforter.5162 O LORD,3068 behold7200 my affliction:6040 for the enemy341 has magnified1431 himself.

10 The adversary6862 has spread6566 out his hand3027 on all3605 her pleasant4261 things: for she has seen7200 that the heathen1471 entered935 into her sanctuary,4720 whom834 you did command6680 that they should not enter935 into your congregation.6951

11 All3605 her people5971 sigh,584 they seek1245 bread;3899 they have given5414 their pleasant4262 things for meat400 to relieve7725 the soul:5315 see,7200 O LORD,3068 and consider;5027 for I am become1961 vile.2151

12 Is it nothing3808 to you, all3605 you that pass5674 by? behold,5027 and see7200 if518 there be any sorrow4341 like to my sorrow,4341 which834 is done5953 to me, with which834 the LORD3068 has afflicted3013 me in the day3117 of his fierce2740 anger.639

13 From above4791 has he sent7971 fire784 into my bones,6106 and it prevails7287 against them: he has spread6566 a net7568 for my feet,7272 he has turned7725 me back:268 he has made5414 me desolate8076 and faint1739 all3605 the day.3117

14 The yoke5923 of my transgressions6588 is bound8244 by his hand:3027 they are wreathed,8276 and come5927 up on my neck:6677 he has made my strength3581 to fall,3782 the LORD136 has delivered5414 me into their hands,3027 from whom I am not able3201 to rise6965 up.

15 The LORD136 has trodden5541 under foot5541 all3605 my mighty47 men in the middle7130 of me: he has called7121 an assembly4150 against5921 me to crush7665 my young970 men: the LORD136 has trodden1869 the virgin,1330 the daughter1323 of Judah,3063 as in a wine press.1660

16 For these428 things I weep;1058 my eye,5869 my eye5869 runs3381 down with water,4325 because3588 the comforter5162 that should relieve7725 my soul5315 is far7368 from me: my children1121 are desolate,8076 because3588 the enemy341 prevailed.1396

17 Zion6726 spreads6566 forth her hands,3027 and there is none369 to comfort5162 her: the LORD3068 has commanded6680 concerning Jacob,3290 that his adversaries6862 should be round5439 about him: Jerusalem3389 is as a menstruous5079 woman among996 them.

18 The LORD3068 is righteous;6662 for I have rebelled4784 against his commandment:6310 hear,8085 I pray4994 you, all3605 people,5971 and behold7200 my sorrow:4341 my virgins1330 and my young970 men are gone1980 into captivity.7628

19 I called7121 for my lovers,157 but they deceived7411 me: my priests3548 and my elders2205 gave up the ghost1478 in the city,5892 while3588 they sought1245 their meat400 to relieve7725 their souls.5315

20 Behold,7200 O LORD;3068 for I am in distress:6887 my bowels4578 are troubled;2560 my heart3820 is turned2015 within7130 me; for I have grievously4784 rebelled:4784 abroad2351 the sword2719 bereaves,7921 at home1004 there is as death.4194

21 They have heard8085 that I sigh:584 there is none369 to comfort5162 me: all3605 my enemies341 have heard8085 of my trouble;7451 they are glad7797 that you have done6213 it: you will bring935 the day3117 that you have called,7121 and they shall be like3644 to me.

22 Let all3605 their wickedness7451 come935 before6440 you; and do5953 to them, as you have done5953 to me for all3605 my transgressions:6588 for my sighs585 are many,7227 and my heart3820 is faint.1742

Плач Єремiї

Розділ 1

1 Як самі́тно сидить колись велелю́дне це місто, немов удова́ воно стало! Могутнє посе́ред наро́дів, княгиня посеред країн — воно стало данни́цею!

2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали!

3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т.

4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй!

5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом.

6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником.

7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.

9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“

10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“

12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?

13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою.

14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу.

15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку.

16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог!

17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними.

18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти.

20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.

21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!

22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.

Lamentations

Chapter 1

Плач Єремiї

Розділ 1

1 How349 does the city5892 sit3427 solitary,910 that was full7227 of people!5971 how is she become1961 as a widow!490 she that was great7227 among the nations,1471 and princess8282 among the provinces,4082 how is she become1961 tributary!4522

1 Як самі́тно сидить колись велелю́дне це місто, немов удова́ воно стало! Могутнє посе́ред наро́дів, княгиня посеред країн — воно стало данни́цею!

2 She weeps1058 sore in the night,3915 and her tears1832 are on5921 her cheeks:3895 among all3605 her lovers157 she has none369 to comfort5162 her: all3605 her friends7453 have dealt treacherously898 with her, they are become1961 her enemies.341

2 Гірко плаче по но́чах вона, і сльо́зи гарячі на що́ках у неї. Нема потіши́теля в неї зо всіх, що кохали її, — її зрадили всі її дру́зі, вони ворогами їй стали!

3 Judah3063 is gone into1473 captivity1540 because of affliction,6040 and because of great7230 servitude:5656 she dwells3427 among the heathen,1471 she finds4672 no3808 rest:4494 all3605 her persecutors7291 overtook5381 her between996 the straits.4712

3 Юдея пішла на вигна́ння з біди та з роботи тяжко́ї, вона оселилася поміж пога́нами, спочи́нку собі не знайшла! Догнали її всі її переслі́дники серед тісно́т.

4 The ways1870 of Zion6726 do mourn,57 because none1097 come935 to the solemn4150 feasts:4150 all3605 her gates8179 are desolate:8076 her priests3548 sigh,584 her virgins1330 are afflicted,3013 and she is in bitterness.4843

4 Доро́ги сіонської до́ньки сумні́, бо немає на свято проча́н! Усі брами її попусті́ли, зідхає свяще́нство її, посумні́лі дівчата її, а вона — гірко їй!

5 Her adversaries6862 are the chief,7218 her enemies341 prosper;7951 for the LORD3068 has afflicted3013 her for the multitude7230 of her transgressions:6588 her children5768 are gone1980 into captivity7628 before6440 the enemy.6862

5 Її грабівники́ взяли го́ру над нею, і добре веде́ться її ворогам, бо їй завдав смутку Госпо́дь за числе́нність у неї гріхів: Немовлята її до поло́ну пішли перед ворогом.

6 And from the daughter1323 of Zion6726 all3605 her beauty1926 is departed:3318 her princes8269 are become1961 like harts354 that find4672 no3808 pasture,4829 and they are gone3212 without3808 strength3581 before6440 the pursuer.7291

6 І відійшла від сіонської до́ньки вся вели́чність її. Її князі́ стали, немов о́лені ті, що паші собі́ не знахо́дять, — і йдуть у безси́ллі перед переслі́дником.

7 Jerusalem3389 remembered2142 in the days3117 of her affliction6040 and of her miseries4788 all3605 her pleasant4262 things that she had1961 in the days3117 of old,6924 when her people5971 fell5307 into the hand3027 of the enemy,6862 and none369 did help5826 her: the adversaries6862 saw7200 her, and did mock7832 at5921 her sabbaths.4868

7 У дні лиха свого та стражда́ння свого́ дочка єрусалимська спога́дує всі свої ска́рби, — що були від днів давніх, як наро́д її впав був у руку ворожу, і не було́, хто б їй поміч подав. Вороги спогляда́ли на неї, і сміялись з руїни її.

8 Jerusalem3389 has grievously2399 sinned;2398 therefore5921 3651 she is removed:5206 all3605 that honored3513 her despise2107 her, because3588 they have seen7200 her nakedness:6172 yes,1571 she sighs,584 and turns7725 backward.268

8 Дочка єрусалимська гріхом прогріши́лась, тому́ то нечистою стала, усі, що її шанували, пого́рджують нею, наготу́ бо її вони бачили! І зідхає вона, й відверта́ється взад.

9 Her filthiness2932 is in her skirts;7757 she remembers2142 not her last319 end; therefore she came3381 down3381 wonderfully:6382 she had no369 comforter.5162 O LORD,3068 behold7200 my affliction:6040 for the enemy341 has magnified1431 himself.

9 Нечистість її на подо́лках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала преди́вно, і ніко́го нема, хто б потішив її. „Побач, Господи, горе моє, бо звели́чився ворог!“

10 The adversary6862 has spread6566 out his hand3027 on all3605 her pleasant4261 things: for she has seen7200 that the heathen1471 entered935 into her sanctuary,4720 whom834 you did command6680 that they should not enter935 into your congregation.6951

10 Гноби́тель простяг свою руку на всі її ска́рби, і бачить вона, що в святиню її увіходять пога́ни, про яких наказав Ти: „Не вві́йдуть вони в твої збо́ри!“

11 All3605 her people5971 sigh,584 they seek1245 bread;3899 they have given5414 their pleasant4262 things for meat400 to relieve7725 the soul:5315 see,7200 O LORD,3068 and consider;5027 for I am become1961 vile.2151

11 Увесь наро́д її сто́гне, шукаючи хліба, свої ска́рби кошто́вні за їжу дають, аби́ тільки душу свою проживи́ти. „Зглянься, Господи, і подивися, яка стала пого́рджена я!“

12 Is it nothing3808 to you, all3605 you that pass5674 by? behold,5027 and see7200 if518 there be any sorrow4341 like to my sorrow,4341 which834 is done5953 to me, with which834 the LORD3068 has afflicted3013 me in the day3117 of his fierce2740 anger.639

12 Не вам ка́жучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завда́ний мені, що Госпо́дь засмути́в ним мене у день лютого гніву Свого́?

13 From above4791 has he sent7971 fire784 into my bones,6106 and it prevails7287 against them: he has spread6566 a net7568 for my feet,7272 he has turned7725 me back:268 he has made5414 me desolate8076 and faint1739 all3605 the day.3117

13 Із височини́ Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанува́в! Розтяг сітку на но́ги мої, повернув мене взад, учинив Він мене́ спустоші́лою, увесь день боля́щою.

14 The yoke5923 of my transgressions6588 is bound8244 by his hand:3027 they are wreathed,8276 and come5927 up on my neck:6677 he has made my strength3581 to fall,3782 the LORD136 has delivered5414 me into their hands,3027 from whom I am not able3201 to rise6965 up.

14 Ярмо́ моїх про́гріхів зв'я́зане міцно рукою Його, плету́ться вони та прихо́дять на шию мою! Він зробив, що спіткну́лася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й зве́стись не мо́жу.

15 The LORD136 has trodden5541 under foot5541 all3605 my mighty47 men in the middle7130 of me: he has called7121 an assembly4150 against5921 me to crush7665 my young970 men: the LORD136 has trodden1869 the virgin,1330 the daughter1323 of Judah,3063 as in a wine press.1660

15 Усіх моїх сильних Господь поскида́в серед мене, мов на свято зібра́ння, Він скликав на мене, щоб моїх юнакі́в поторо́щити, як у чави́лі, стоптав Господь ді́вчину, Юдину до́ньку.

16 For these428 things I weep;1058 my eye,5869 my eye5869 runs3381 down with water,4325 because3588 the comforter5162 that should relieve7725 my soul5315 is far7368 from me: my children1121 are desolate,8076 because3588 the enemy341 prevailed.1396

16 За оцим плачу я, око моє, — моє око слізьми́ заплива́є! бо дале́ко від мене втіши́тель, що душу мою оживив би; мої діти поне́хтувані, бо поси́лився ворог!

17 Zion6726 spreads6566 forth her hands,3027 and there is none369 to comfort5162 her: the LORD3068 has commanded6680 concerning Jacob,3290 that his adversaries6862 should be round5439 about him: Jerusalem3389 is as a menstruous5079 woman among996 them.

17 Сіонська дочка́ простягла свої руки, — немає розра́дника їй: Госпо́дь наказав проти Якова довкола ньо́го його ворогам, донька єрусали́мська нечистою стала між ними.

18 The LORD3068 is righteous;6662 for I have rebelled4784 against his commandment:6310 hear,8085 I pray4994 you, all3605 people,5971 and behold7200 my sorrow:4341 my virgins1330 and my young970 men are gone1980 into captivity.7628

18 „Справедливий Господь, а я слову Його неслухня́на була́. Послухайте но, всі наро́ди, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки́ у неволю пішли́!

19 I called7121 for my lovers,157 but they deceived7411 me: my priests3548 and my elders2205 gave up the ghost1478 in the city,5892 while3588 they sought1245 their meat400 to relieve7725 their souls.5315

19 Взивала до дру́зів своїх, та вони обману́ли мене! Свяще́нство моє й мої ста́рші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживи́ти.

20 Behold,7200 O LORD;3068 for I am in distress:6887 my bowels4578 are troubled;2560 my heart3820 is turned2015 within7130 me; for I have grievously4784 rebelled:4784 abroad2351 the sword2719 bereaves,7921 at home1004 there is as death.4194

20 Зглянься, Господи, — тісно мені! Моє нутро бенте́житься, переверта́ється серце моє у мені, бо була́ зовсі́м неслухня́на. На вулиці меч осиро́чував, а в до́мі — смерть.

21 They have heard8085 that I sigh:584 there is none369 to comfort5162 me: all3605 my enemies341 have heard8085 of my trouble;7451 they are glad7797 that you have done6213 it: you will bring935 the day3117 that you have called,7121 and they shall be like3644 to me.

21 Почули, що я ось стогну́, й немає мені потіши́теля, вчули про лихо моє всі мої вороги́, — та й зраді́ли, що Ти це зроби́в. Спровадив Ти день, що його запові́в, — бодай ста́лося їм, як мені!

22 Let all3605 their wickedness7451 come935 before6440 you; and do5953 to them, as you have done5953 to me for all3605 my transgressions:6588 for my sighs585 are many,7227 and my heart3820 is faint.1742

22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, — і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, — бо числе́нні стогна́ння мої, моє ж серце боля́ще“.