Книга судей

Глава 15

1 Некоторое время спустя, в дни жатвы пшеницы, пришел Самсон повидать свою жену, прихватив с собой козленка. Он сказал: «Дайте мне войти в комнату к моей жене!» — но ее отец не пустил его

2 и сказал Самсону: «Я был уверен, что она стала тебе ненавистна, и отдал ее твоему дружку. Вот ее младшая сестра, разве она не лучше? Можешь взять ее себе вместо старшей!»

3 Самсон ответил: «Уж в этот раз не будет в том моей вины, что я отплачу филистимлянам!»

4 Пошел Самсон и поймал триста лисиц. Он приготовил факелы, связал лисиц хвостами по две, привязал к каждой паре хвостов по факелу,

5 поджег факелы и выпустил лисиц на филистимские поля. Так предал он огню и собранный в снопы урожай, и всю ниву, и виноградники, и масличные сады.

6 Стали филистимляне искать, кто это сделал, и им сказали: «Самсон, зять того человека из Тимны, что отдал его жену его дружку». Тогда филистимляне пошли и сожгли эту женщину и ее отца.

7 Самсон сказал им: «Раз вы так поступаете, то и я не успокоюсь, пока не отомщу вам».

8 И он обрушился на них и кости им ломал, перебив множество филистимлян, а потом ушел и жил в ущелье Этамской скалы.

9 Филистимляне выступили в поход и встали лагерем в Иудее, приготовившись к битве на подступах к Лехи.

10 Иудеяне стали спрашивать их: «Зачем вы идете на нас?» А филистимляне отвечали: «Мы пришли повязать Самсона и обойтись с ним так, как он поступил с нами!»

11 Отправились тогда три тысячи человек из Иудеи к ущелью Этамской скалы и сказали Самсону: «Разве ты не знаешь, что мы под властью филистимлян? Что же ты с нами делаешь?!» Самсон ответил им: «Я обошелся с ними так, как они со мной поступили».

12 Тогда они сказали: «Мы пришли связать тебя и отдать в руки филистимлян». Самсон потребовал: «Поклянитесь, что сами вы меня не убьете».

13 Они ответили: «Нет, мы лишь свяжем тебя и отдадим им, а убивать не станем». Они связали его двумя новыми веревками и повели прочь от скалы.

14 Когда они подходили к Лехи, филистимляне встретили их криками. Сошел тогда Дух ГОСПОДЕНЬ на Самсона, и веревки на его руках стали как лен, огнем охваченный, и спали с рук.

15 Подхватил он челюсть недавно павшего осла, вооружился ею и сразил тысячу филистимлян.

16 И сказал Самсон: «Челюстью ослиной — груды на груду бросая; челюстью ослиной я тысячу сразил!»

17 Сказав это, он бросил эту челюсть и дал тому месту имя Рамат-Лехи.

18 Самсона мучила сильная жажда, и он воззвал к ГОСПОДУ: «Ты Сам даровал слуге Своему великую победу, а теперь я погибну от жажды и окажусь в руках необрезанных!»

19 И тогда Бог разверз землю (ту котловину, что в Лехи), и потекла оттуда вода. Напился Самсон воды и пришел в себя и, воспрянув духом, дал тому месту имя Родник воззвавшего. Он есть в Лехи и по сей день.

20 Самсон был судьей в Израиле и правил им двадцать лет во времена филистимского господства.

Книга Суддiв

Розділ 15

1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козля́м свою жінку та й сказав: „Нехай увійду́ я до моєї жінки, до кімна́ти“. Та батько її не дав йому ввійти.

2 І сказав її батько: „Я дійсно поду́мав був, що ти справді знена́видів її, а тому я дав її твоєму дружко́ві. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї“.

3 І сказав їм Самсо́н: „Цього ра́зу я не буду винний перед филисти́млянами, коли я зроблю́ їм зло“.

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоски́пи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всере́дині поміж два хвости.

5 І запалив він огонь у тих смолоски́пах, і пустив лисиць в филистимські жита́. І попали́в він сти́рти та жита́, і оли́вкові сади́.

6 І сказали филистимляни: „Хто́ це зробив?“ А їм відказали: „Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружко́ві його“. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

7 І сказав їм Самсон: „Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщу́ся на вас, і аж тоді переста́ну“.

8 І він сильно побив їх дошкульною пора́зкою. І пішов він, і осівся в щі́лині скелі Етам.

9 І посхо́дили филистимляни, і таборува́ли в Юди, і розтягли́ся до Лехі.

10 І сказали Юдині люди: „Чого ви посхо́дили проти нас?“ А ті відказали: „Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив“.

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щі́лини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: „Чи ти не знав, що над нами панують филисти́мляни? І що́ це ти нам учинив? А він їм сказав: „Як вони зробили мені, так я зробив їм“.

12 І сказали йому: „Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филисти́млян“. І сказав їм Самсон: „Присягніть мені, що ви не заб'є́те мене“.

13 А вони сказали йому, говорячи: „Ні, а тільки зв'я́жемо тебе та дамо́ тебе в їхню руку, а забити — не заб'ємо тебе“. І зв'язали його двома́ нови́ми шну́рами, і звели його зо скелі.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филисти́мляни зняли́ крик проти нього. І зійшо́в на нього Дух Господній, і стали ті су́кані шну́ри, що на раме́нах його, як лляні́, що перегоріли в огні, — і поспада́ли з його рук пу́та його.

15 І знайшов він свіжу осля́чу ще́лепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

16 І сказав Самсон: „Осля́чою цією ще́лепою дійсно поклав їх на ку́пу, — осля́чою цією ще́лепою тисячу люда побив я“.

17 І сталося, як скінчи́в він це говорити, то кинув ту ще́лепу зо своєї руки, і назвав ім'я́ тому місцю: Рамат-Лехі.

18 І сильно він спрагнув, і кли́кнув до Господа та й сказав: „Ти дав у руку Свого раба це велике спасі́ння, а тепер я помру́ від пра́гнення, і впаду́ в руку необрі́заних“.

19 І пробив Бог джере́ло, що в Лехі, і вийшла з ньо́го вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я́ йому́: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.

Книга судей

Глава 15

Книга Суддiв

Розділ 15

1 Некоторое время спустя, в дни жатвы пшеницы, пришел Самсон повидать свою жену, прихватив с собой козленка. Он сказал: «Дайте мне войти в комнату к моей жене!» — но ее отец не пустил его

1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козля́м свою жінку та й сказав: „Нехай увійду́ я до моєї жінки, до кімна́ти“. Та батько її не дав йому ввійти.

2 и сказал Самсону: «Я был уверен, что она стала тебе ненавистна, и отдал ее твоему дружку. Вот ее младшая сестра, разве она не лучше? Можешь взять ее себе вместо старшей!»

2 І сказав її батько: „Я дійсно поду́мав був, що ти справді знена́видів її, а тому я дав її твоєму дружко́ві. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї“.

3 Самсон ответил: «Уж в этот раз не будет в том моей вины, что я отплачу филистимлянам!»

3 І сказав їм Самсо́н: „Цього ра́зу я не буду винний перед филисти́млянами, коли я зроблю́ їм зло“.

4 Пошел Самсон и поймал триста лисиц. Он приготовил факелы, связал лисиц хвостами по две, привязал к каждой паре хвостов по факелу,

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоски́пи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всере́дині поміж два хвости.

5 поджег факелы и выпустил лисиц на филистимские поля. Так предал он огню и собранный в снопы урожай, и всю ниву, и виноградники, и масличные сады.

5 І запалив він огонь у тих смолоски́пах, і пустив лисиць в филистимські жита́. І попали́в він сти́рти та жита́, і оли́вкові сади́.

6 Стали филистимляне искать, кто это сделал, и им сказали: «Самсон, зять того человека из Тимны, что отдал его жену его дружку». Тогда филистимляне пошли и сожгли эту женщину и ее отца.

6 І сказали филистимляни: „Хто́ це зробив?“ А їм відказали: „Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружко́ві його“. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

7 Самсон сказал им: «Раз вы так поступаете, то и я не успокоюсь, пока не отомщу вам».

7 І сказав їм Самсон: „Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщу́ся на вас, і аж тоді переста́ну“.

8 И он обрушился на них и кости им ломал, перебив множество филистимлян, а потом ушел и жил в ущелье Этамской скалы.

8 І він сильно побив їх дошкульною пора́зкою. І пішов він, і осівся в щі́лині скелі Етам.

9 Филистимляне выступили в поход и встали лагерем в Иудее, приготовившись к битве на подступах к Лехи.

9 І посхо́дили филистимляни, і таборува́ли в Юди, і розтягли́ся до Лехі.

10 Иудеяне стали спрашивать их: «Зачем вы идете на нас?» А филистимляне отвечали: «Мы пришли повязать Самсона и обойтись с ним так, как он поступил с нами!»

10 І сказали Юдині люди: „Чого ви посхо́дили проти нас?“ А ті відказали: „Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив“.

11 Отправились тогда три тысячи человек из Иудеи к ущелью Этамской скалы и сказали Самсону: «Разве ты не знаешь, что мы под властью филистимлян? Что же ты с нами делаешь?!» Самсон ответил им: «Я обошелся с ними так, как они со мной поступили».

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щі́лини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: „Чи ти не знав, що над нами панують филисти́мляни? І що́ це ти нам учинив? А він їм сказав: „Як вони зробили мені, так я зробив їм“.

12 Тогда они сказали: «Мы пришли связать тебя и отдать в руки филистимлян». Самсон потребовал: «Поклянитесь, что сами вы меня не убьете».

12 І сказали йому: „Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филисти́млян“. І сказав їм Самсон: „Присягніть мені, що ви не заб'є́те мене“.

13 Они ответили: «Нет, мы лишь свяжем тебя и отдадим им, а убивать не станем». Они связали его двумя новыми веревками и повели прочь от скалы.

13 А вони сказали йому, говорячи: „Ні, а тільки зв'я́жемо тебе та дамо́ тебе в їхню руку, а забити — не заб'ємо тебе“. І зв'язали його двома́ нови́ми шну́рами, і звели його зо скелі.

14 Когда они подходили к Лехи, филистимляне встретили их криками. Сошел тогда Дух ГОСПОДЕНЬ на Самсона, и веревки на его руках стали как лен, огнем охваченный, и спали с рук.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филисти́мляни зняли́ крик проти нього. І зійшо́в на нього Дух Господній, і стали ті су́кані шну́ри, що на раме́нах його, як лляні́, що перегоріли в огні, — і поспада́ли з його рук пу́та його.

15 Подхватил он челюсть недавно павшего осла, вооружился ею и сразил тысячу филистимлян.

15 І знайшов він свіжу осля́чу ще́лепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

16 И сказал Самсон: «Челюстью ослиной — груды на груду бросая; челюстью ослиной я тысячу сразил!»

16 І сказав Самсон: „Осля́чою цією ще́лепою дійсно поклав їх на ку́пу, — осля́чою цією ще́лепою тисячу люда побив я“.

17 Сказав это, он бросил эту челюсть и дал тому месту имя Рамат-Лехи.

17 І сталося, як скінчи́в він це говорити, то кинув ту ще́лепу зо своєї руки, і назвав ім'я́ тому місцю: Рамат-Лехі.

18 Самсона мучила сильная жажда, и он воззвал к ГОСПОДУ: «Ты Сам даровал слуге Своему великую победу, а теперь я погибну от жажды и окажусь в руках необрезанных!»

18 І сильно він спрагнув, і кли́кнув до Господа та й сказав: „Ти дав у руку Свого раба це велике спасі́ння, а тепер я помру́ від пра́гнення, і впаду́ в руку необрі́заних“.

19 И тогда Бог разверз землю (ту котловину, что в Лехи), и потекла оттуда вода. Напился Самсон воды и пришел в себя и, воспрянув духом, дал тому месту имя Родник воззвавшего. Он есть в Лехи и по сей день.

19 І пробив Бог джере́ло, що в Лехі, і вийшла з ньо́го вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я́ йому́: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

20 Самсон был судьей в Израиле и правил им двадцать лет во времена филистимского господства.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.