Книга пророка Авдия

Глава 1

1 Видение Авдия. Вот что говорит Владыка ГОСПОДЬ об Эдометочно слышали мы это от ГОСПОДА, весть была послана к народам: «Поднимайтесь! Пойдем на Эдом войной!»

2 «Знай, Я сделаю тебя наименьшим среди народов, — говорит Господь, — они презирать тебя будут!

3 Обольстило тебя гордое сердце твое, ты, живущий в расселинах скал, обитающий на высоте, думал так: „Кто низвергнет меня на землю?“

4 Но если б и воспарил ты так высоко, как орел, если бы свил гнездо свое среди звезд, низвергну тебя и оттуда!» — это ГОСПОДА слово.

5 «Когда бы воры к тебе пришли, ночные грабители, — как же разорили бы тебя! — они бы украли лишь сколько им вздумалось. Когда бы твой виноградник обирали, разве не оставили бы хоть немного ягод?

6 Нет, не так ограбят Исававсе тайники его найдут!

7 Погонят тебя до самой границы все те, кто в союзе с тобою был; обманут и превозмогут тебя те, кто был в мире с тобой, ел хлеб твой, они западню тебе расставят, говоря: „Он разума лишен“».

8 «В тот день, — предостерегает ГОСПОДЬ! — истреблю всех мудрецов Эдома, не оставлю разумных на горе Исава.

9 Воины твои, Теман, ужасом будут объяты, а в той бойне на горе Исава ни одного уцелевшего не останется.

10 За насилие над братом твоим Иаковом покроет тебя позор, истреблен ты будешь навеки.

11 В тот день ты стоял в стороне, когда уносили его добро люди без рода и племени; в тот день, когда иноземцы в его ворота входили, Иерусалим по жребию делили — ты с ними был заодно.

12 И как мог ты упиваться видом униженного брата своего в тот страшный день, день бедствия его?! Как посмел ты злорадствовать в тот день над гибелью сынов Иуды?! Как дерзнул ты бахвалиться, когда брат был в страданье повержен?!

13 А в ворота народа Моего как посмел ты входить в день бедствия его, глядя с услаждением с другими сообща на пагубу его в день для него столь горький, да еще и к добру его руку протянуть посмел в день бедствия, его постигшего?!

14 Как решился ты стоять на перекрестках, беженцев истребляя?! Как посмел ты выдавать чудом спасшихся в тот день скорби?!

15 Близок День ГОСПОДЕНЬ для всех народов — как ты поступал, так и с тобой поступят; злодеяния твои по тебе самому ударят.

16 Как вы пили на святой горе Моей, так и все окружающие тебя народы будут пить и пить, они будут пить и потягивать, — пока не исчезнут так, как если бы их никогда и не было.

17 А на горе Сион будет спасение, она будет вновь освященной горой, и к дому Иакова вернутся его владения прежние.

18 Станет тогда дом Иакова огнем, дом Иосифа — пламенем, а дом Исава — соломой: подожгут его и спалят, и никто в доме Исава не уцелеет», — так сказал ГОСПОДЬ.

19 Те, кто из Негева, завладеют горой Исава, жители равниныземлей филистимлян, полями Ефрема, полями Самарии, а Вениамин завладеет Гиладом.

20 Уведенные в плен израильтяне завладеют ханаанской землей вплоть до Сарепты, а уведенные из Иерусалима, кто сейчас в плену в Сфараде, завладеют южными городами.

21 Тогда взойдут освободители на гору Сион, чтобы править народом на холмах Исава, и царство будет принадлежать ГОСПОДУ.

Овдiй

Розділ 1

1 Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!

2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.

3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?

4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!

5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?

6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!

7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!

8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?

9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.

10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.

11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!

12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.

13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!

14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!

15 Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!

16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.

17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.

18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.

19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.

20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.

21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!

Книга пророка Авдия

Глава 1

Овдiй

Розділ 1

1 Видение Авдия. Вот что говорит Владыка ГОСПОДЬ об Эдометочно слышали мы это от ГОСПОДА, весть была послана к народам: «Поднимайтесь! Пойдем на Эдом войной!»

1 Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!

2 «Знай, Я сделаю тебя наименьшим среди народов, — говорит Господь, — они презирать тебя будут!

2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.

3 Обольстило тебя гордое сердце твое, ты, живущий в расселинах скал, обитающий на высоте, думал так: „Кто низвергнет меня на землю?“

3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?

4 Но если б и воспарил ты так высоко, как орел, если бы свил гнездо свое среди звезд, низвергну тебя и оттуда!» — это ГОСПОДА слово.

4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!

5 «Когда бы воры к тебе пришли, ночные грабители, — как же разорили бы тебя! — они бы украли лишь сколько им вздумалось. Когда бы твой виноградник обирали, разве не оставили бы хоть немного ягод?

5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?

6 Нет, не так ограбят Исававсе тайники его найдут!

6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!

7 Погонят тебя до самой границы все те, кто в союзе с тобою был; обманут и превозмогут тебя те, кто был в мире с тобой, ел хлеб твой, они западню тебе расставят, говоря: „Он разума лишен“».

7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!

8 «В тот день, — предостерегает ГОСПОДЬ! — истреблю всех мудрецов Эдома, не оставлю разумных на горе Исава.

8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?

9 Воины твои, Теман, ужасом будут объяты, а в той бойне на горе Исава ни одного уцелевшего не останется.

9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.

10 За насилие над братом твоим Иаковом покроет тебя позор, истреблен ты будешь навеки.

10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.

11 В тот день ты стоял в стороне, когда уносили его добро люди без рода и племени; в тот день, когда иноземцы в его ворота входили, Иерусалим по жребию делили — ты с ними был заодно.

11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!

12 И как мог ты упиваться видом униженного брата своего в тот страшный день, день бедствия его?! Как посмел ты злорадствовать в тот день над гибелью сынов Иуды?! Как дерзнул ты бахвалиться, когда брат был в страданье повержен?!

12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.

13 А в ворота народа Моего как посмел ты входить в день бедствия его, глядя с услаждением с другими сообща на пагубу его в день для него столь горький, да еще и к добру его руку протянуть посмел в день бедствия, его постигшего?!

13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!

14 Как решился ты стоять на перекрестках, беженцев истребляя?! Как посмел ты выдавать чудом спасшихся в тот день скорби?!

14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!

15 Близок День ГОСПОДЕНЬ для всех народов — как ты поступал, так и с тобой поступят; злодеяния твои по тебе самому ударят.

15 Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!

16 Как вы пили на святой горе Моей, так и все окружающие тебя народы будут пить и пить, они будут пить и потягивать, — пока не исчезнут так, как если бы их никогда и не было.

16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.

17 А на горе Сион будет спасение, она будет вновь освященной горой, и к дому Иакова вернутся его владения прежние.

17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.

18 Станет тогда дом Иакова огнем, дом Иосифа — пламенем, а дом Исава — соломой: подожгут его и спалят, и никто в доме Исава не уцелеет», — так сказал ГОСПОДЬ.

18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.

19 Те, кто из Негева, завладеют горой Исава, жители равниныземлей филистимлян, полями Ефрема, полями Самарии, а Вениамин завладеет Гиладом.

19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.

20 Уведенные в плен израильтяне завладеют ханаанской землей вплоть до Сарепты, а уведенные из Иерусалима, кто сейчас в плену в Сфараде, завладеют южными городами.

20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.

21 Тогда взойдут освободители на гору Сион, чтобы править народом на холмах Исава, и царство будет принадлежать ГОСПОДУ.

21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!