БытиеГлава 11 |
1 |
2 Идя на восток, люди нашли в стране Шинар равнину и поселились там. |
3 Сказали они тогда друг другу: «Будем делать из глины кирпичи и обжигать их в огне». (Так кирпич стал заменой камню, а природный битум — известковому раствору.) |
4 «Что ж! Сделаем себе имя, построив город с башней до самого неба, — говорили они, — это удержит нас здесь: не будем мы по всему свету рассеяны». |
5 |
6 и сказал Он: «Если они — народ единый, с одним для всех языком — такое начали делать, воистину ни одно из их намерений не покажется им невыполнимым! |
7 Сойдем же к ним и смешаем их язык так, чтобы они не понимали речи друг друга». |
8 |
9 Вот почему этот город и называется Вавилон — там смешал ГОСПОДЬ язык всех жителей земли. С того места Он рассеял людей по всему свету. |
10 |
11 После рождения Арпахшада Сим жил пятьсот лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
12 |
13 после рождения Шелаха Арпахшад прожил четыреста три года, были у него и другие сыновья и дочери. |
14 |
15 после рождения Эвера Шелах прожил четыреста три года, были у него и другие сыновья и дочери. |
16 |
17 после рождения Пелега Эвер прожил четыреста тридцать лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
18 |
19 после рождения Реу Пелег прожил двести девять лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
20 |
21 после рождения Саруга Реу прожил двести семь лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
22 |
23 после рождения Нахора Саруг прожил двести лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
24 |
25 после рождения Тераха Нахор прожил сто девятнадцать лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
26 |
27 |
28 Харан умер на родине, в Уре Халдейском, еще при жизни Тераха, отца своего. |
29 Аврам и Нахор женились: жену Аврама звали Сарой, имя жены Нахора Милька, она — дочь Харана, который был и отцом Иски. |
30 Сара была бесплодна — не было у нее детей. |
31 |
32 Терах умер в Харане, когда ему было двести пять лет. |
БуттяРозділ 11 |
1 |
2 І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. |
3 І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“ І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно. |
4 І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“. |
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. |
6 І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. |
7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“. |
8 І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто. |
9 І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі. |
10 |
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок. |
12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха. |
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок. |
14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера. |
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок. |
16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа. |
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок. |
18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу. |
19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок. |
20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа. |
21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок. |
22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора. |
23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок. |
24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха. |
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок. |
26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана. |
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота. |
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському. |
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски. |
30 А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона. |
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися. |
32 І було́ днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані. |
БытиеГлава 11 |
БуттяРозділ 11 |
1 |
1 |
2 Идя на восток, люди нашли в стране Шинар равнину и поселились там. |
2 І сталось, як руша́ли зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. |
3 Сказали они тогда друг другу: «Будем делать из глины кирпичи и обжигать их в огне». (Так кирпич стал заменой камню, а природный битум — известковому раствору.) |
3 І сказали вони один о́дному: „Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!“ І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна́ була їм за вапно. |
4 «Что ж! Сделаем себе имя, построив город с башней до самого неба, — говорили они, — это удержит нас здесь: не будем мы по всему свету рассеяны». |
4 І сказали вони: „Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпоро́шилися по поверхні всієї землі“. |
5 |
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. |
6 и сказал Он: «Если они — народ единый, с одним для всех языком — такое начали делать, воистину ни одно из их намерений не покажется им невыполнимым! |
6 І промовив Господь: „Один це наро́д, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. |
7 Сойдем же к ним и смешаем их язык так, чтобы они не понимали речи друг друга». |
7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один о́дного“. |
8 |
8 І розпоро́шив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто. |
9 Вот почему этот город и называется Вавилон — там смешал ГОСПОДЬ язык всех жителей земли. С того места Он рассеял людей по всему свету. |
9 І тому то на́звано ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі. |
10 |
10 |
11 После рождения Арпахшада Сим жил пятьсот лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок. |
12 |
12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха. |
13 после рождения Шелаха Арпахшад прожил четыреста три года, были у него и другие сыновья и дочери. |
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок. |
14 |
14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера. |
15 после рождения Эвера Шелах прожил четыреста три года, были у него и другие сыновья и дочери. |
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок. |
16 |
16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа. |
17 после рождения Пелега Эвер прожил четыреста тридцать лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок. |
18 |
18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу. |
19 после рождения Реу Пелег прожил двести девять лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок. |
20 |
20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа. |
21 после рождения Саруга Реу прожил двести семь лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок. |
22 |
22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора. |
23 после рождения Нахора Саруг прожил двести лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок. |
24 |
24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха. |
25 после рождения Тераха Нахор прожил сто девятнадцать лет, были у него и другие сыновья и дочери. |
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок. |
26 |
26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана. |
27 |
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота. |
28 Харан умер на родине, в Уре Халдейском, еще при жизни Тераха, отца своего. |
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському. |
29 Аврам и Нахор женились: жену Аврама звали Сарой, имя жены Нахора Милька, она — дочь Харана, который был и отцом Иски. |
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски. |
30 Сара была бесплодна — не было у нее детей. |
30 А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона. |
31 |
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Таранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й ви́йшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися. |
32 Терах умер в Харане, когда ему было двести пять лет. |
32 І було́ днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані. |