Библия - Обещанное Восстановление

Деяния апостолов

Глава 2

1 Наступил день Пятидесятницы, и пребывали все они вместе,

2 когда внезапно с неба донесся шум, как от порыва ветра огромной силы, и наполнил весь дом, где они находились.

3 И увидели они нечто похожее на языки пламени, которые, разделившись, снизошли по одному на каждого из них.

4 И исполнились все Духа Святого и начали говорить на других языках, получив этот дар от Духа.

5 В Иерусалиме в то время находились благочестивые иудеи, живущие среди всякого народа на всей земле,

6 и на этот шум собралось их великое множество. Все они пришли в полное смятение, потому что каждый из них слышал, как исполнившиеся Духом говорили на его наречии.

7 Пораженные этим, они с изумлением спрашивали: «Разве все эти люди, что сейчас говорят, не галилеяне?

8 Почему же каждый из нас может слышать их на своем родном языке?

9 А здесь и парфяне, и мидяне, и эламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,

10 Фригии и Памфилии, Египта и окрестностей Киринеи ливийской, и пришедшие из Рима,

11 как иудеи, так и обращенные из язычников, критяне и арабы — и все мы слышим, как они говорят на наших языках о великих делах Божиих!»

12 И все удивлялись, в недоумении спрашивая друг друга: «Что всё это значит?»

13 Некоторые же, насмехаясь, говорили: «Они выпили слишком много сладкого вина».

14 Тогда Петр встал вместе с одиннадцатью апостолами и громко заявил собравшимся: «Братья мои иудеи и все, живущие в Иерусалиме! Пусть это будет вам известно, прислушайтесь к словам моим.

15 Не пьяны эти люди, как вам показалось: еще только девять часов утра.

16 Нет! Просто сейчас сбывается сказанное чрез пророка Иоиля:

17 „В последние дни, — говорит Бог, — изолью Дух Мой на всех: и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши, юноши ваши видения будут видеть, вашим старцам будут сниться сны пророческие.

18 Также и на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни изолью Дух Мой: и будут пророчествовать.

19 И явлю чудеса на небе, вверху, и знамения на земле, внизу: кровь, огонь и клубы дыма.

20 Солнце превратится во тьму, и луна — в кровь, прежде чем придет День Господень, великий и достославный.

21 Всякий, кто в молитве призовет имя Господне, спасен будет“.

22 Братья израильтяне! Выслушайте то, что я должен сказать вам об Иисусе, пришедшем из Назарета, о Котором Бог засвидетельствовал вам. Бог через Него сотворил среди вас великие дела, чудеса и знамения, как вы и сами знаете.

23 Его, отданного вам во власть по замыслу и предвидению Божьему, вы убили, пригвоздив ко кресту руками нечестивых людей.

24 Но Бог воскресил Его, сделав бесплодными все потуги смерти: она не могла удержать Его.

25 Ведь это о Нем говорит Давид: „Видел я перед собою Господа всегда, и дабы я не поколебался, Он — по правую руку мою.

26 Потому сердце мое радуется и язык мой ликует, даже плоть моя будет покоиться в надежде,

27 ибо Ты не оставишь меня во власти смерти и не дашь Святому Твоему в тлен обратиться.

28 Ты указал мне пути, что ведут к жизни, и исполнишь меня радости пред лицом Твоим“.

29 Братья мои! Могу сказать вам прямо: патриарх Давид умер, погребен, и гробница его сохранилась у нас до сего дня.

30 Давид был пророком и знал, что Бог с клятвою пообещал ему возвести на его престол одного из потомков его.

31 Он-то и предсказал воскресение Христа, что не будет оставлен Он во власти смерти и плоть Его не увидит тления.

32 Иисус есть Тот, Кого Бог воскресил, чему мы все свидетели.

33 Вознесенный по правую руку Бога, Он принял от Отца обещанного Духа Святого; а то, что вы [и] видите, и слышите, и есть излитие этого Духа.

34 Сам Давид никогда не восходил на небеса, однако он говорит: „Сказал Господь Господу моему: „Сядь по правую руку Мою,

35 доколе не повергну врагов Твоих к ногам Твоим“.

36 А потому, — продолжал Петр, — пусть твердо знает весь Израиль, что Тот Иисус, Которого вы распяли, и есть Господь и Мессия».

37 Слова эти отозвались острой болью в сердцах слушающих, и спросили они Петра и остальных апостолов: «Что нам делать, братья?»

38 «Покайтесь, — [сказал] им Петр, — и пусть каждый из вас примет крещение во имя Иисуса Христа, тогда простятся вам грехи ваши, и вы получите дар Святого Духа.

39 Этот дар обещан вам, детям вашим. Он обещан и всем тем, кого еще призовет Господь, Бог наш, как бы далеко они ни жили».

40 И, приводя много разных доводов, он настоятельно убеждал и увещевал их, говоря: «Спасайтесь от этого испорченного, идущего к гибели поколения!»

41 Тогда все, кто с верой принял сказанное Петром, были крещены. И число уверовавших возросло в тот день примерно на три тысячи человек.

42 Неустанно внимали они словам апостолов и твердо держались всего, чему те учили, пребывая в братском общении, в преломлении хлеба и в молитвах.

43 В то время многие чудеса и знамения совершались через апостолов, и все были исполнены благоговейного трепета.

44 Все уверовавшие постоянно пребывали вместе, и всё у них было общее.

45 Они продавали свои имения, личные вещи, а вырученные деньги разделяли между всеми, в зависимости от нужд каждого.

46 Изо дня в день все они как один собирались в Храме, а в домах своих они совершали преломление хлеба и принимали пищу с радостью и открытым сердцем,

47 за всё прославляя Бога. И в народе все были к ним расположены, и Господь каждый день прибавлял к ним всё новых спасаемых.

Дiї

Розділ 2

1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.

2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.

4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.

5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.

6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!

7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?

8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?

9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,

10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,

11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“

12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“

13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“

14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!

15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,

16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:

17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.

18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!

19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.

20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.

22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.

25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.

27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!

29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.

30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,

31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.

32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,

35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“

36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“

37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“

38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!

39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.

40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“

41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.

43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.

44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.

45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.

46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,

47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

Деяния апостолов Глава 2	Дiї Розділ 2
1 Наступил день Пятидесятницы, и пребывали все они вместе,	1 Коли ж поча́вся день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знахо́дилися вкупі.
2 когда внезапно с неба донесся шум, как от порыва ветра огромной силы, и наполнил весь дом, где они находились.	2 І на́гло зчинився шум із не́ба, ніби буря рапто́ва зірва́лася, і перепо́внила ввесь той дім, де сиділи вони.
3 И увидели они нечто похожее на языки пламени, которые, разделившись, снизошли по одному на каждого из них.	3 І з'явилися їм язи́ки поді́лені, немов би огне́нні, та й на кожному з них по одно́му осів.
4 И исполнились все Духа Святого и начали говорить на других языках, получив этот дар от Духа.	4 Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.
5 В Иерусалиме в то время находились благочестивые иудеи, живущие среди всякого народа на всей земле,	5 Перебува́ли ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого наро́ду під небом.
6 и на этот шум собралось их великое множество. Все они пришли в полное смятение, потому что каждый из них слышал, как исполнившиеся Духом говорили на его наречии.	6 А коли оцей го́мін зчинився, зібралася бе́зліч наро́ду, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!
7 Пораженные этим, они с изумлением спрашивали: «Разве все эти люди, что сейчас говорят, не галилеяне?	7 Усі ж побенте́жилися та дивувалися, та й казали один до одно́го: „Хіба ж не галіле́яни всі ці, що гово́рять?
8 Почему же каждый из нас может слышать их на своем родном языке?	8 Як же кожен із нас чує свою́ власну мову, що ми в ній народи́лись?
9 А здесь и парфяне, и мидяне, и эламиты, и жители Месопотамии, Иудеи и Каппадокии, Понта и Асии,	9 Парфя́ни та мі́дяни та еламі́ти, також ме́шканці Месопота́мії, Юдеї та Каппадокі́ї, Понту та Азії,
10 Фригии и Памфилии, Египта и окрестностей Киринеи ливийской, и пришедшие из Рима,	10 і Фрі́ґії та Памфі́лії, Єгипту й лівійських земель край Кіре́ни, і захожі римля́ни,
11 как иудеи, так и обращенные из язычников, критяне и арабы — и все мы слышим, как они говорят на наших языках о великих делах Божиих!»	11 юдеї й нововірці, крі́тяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!“
12 И все удивлялись, в недоумении спрашивая друг друга: «Что всё это значит?»	12 І всі не вихо́дили з дива, і безрадні були, і говорили один до одно́го: „Що ж то статися має?“
13 Некоторые же, насмехаясь, говорили: «Они выпили слишком много сладкого вина».	13 А інші казали глузу́ючи: „Вони повпива́лись вином молодим!“
14 Тогда Петр встал вместе с одиннадцатью апостолами и громко заявил собравшимся: «Братья мои иудеи и все, живущие в Иерусалиме! Пусть это будет вам известно, прислушайтесь к словам моим.	14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма́, свій голос підніс та й промовив до них: „Мужі юдейські та ме́шканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відо́ме, і послухайте слів моїх!
15 Не пьяны эти люди, как вам показалось: еще только девять часов утра.	15 Бо не п'я́ні вони, як ви ду́маєте, — бо третя година дня,
16 Нет! Просто сейчас сбывается сказанное чрез пророка Иоиля:	16 а це те, що пророк Йоі́л передрік:
17 „В последние дни, — говорит Бог, — изолью Дух Мой на всех: и будут пророчествовать сыны ваши и дочери ваши, юноши ваши видения будут видеть, вашим старцам будут сниться сны пророческие.	17 „І буде останніми днями, говорить Госпо́дь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкува́ти сини ваші та ваші до́ньки, юнаки́ ж ваші бачити будуть виді́ння, а старим вашим сни будуть сни́тися.
18 Также и на рабов Моих и на рабынь Моих в те дни изолью Дух Мой: и будут пророчествовать.	18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони бу́дуть!
19 И явлю чудеса на небе, вверху, и знамения на земле, внизу: кровь, огонь и клубы дыма.	19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.
20 Солнце превратится во тьму, и луна — в кровь, прежде чем придет День Господень, великий и достославный.	20 Переміниться сонце на те́мряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
21 Всякий, кто в молитве призовет имя Господне, спасен будет“.	21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я́, той спасеться“.
22 Братья израильтяне! Выслушайте то, что я должен сказать вам об Иисусе, пришедшем из Назарета, о Котором Бог засвидетельствовал вам. Бог через Него сотворил среди вас великие дела, чудеса и знамения, как вы и сами знаете.	22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назаряни́на, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаме́нами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
23 Его, отданного вам во власть по замыслу и предвидению Божьему, вы убили, пригвоздив ко кресту руками нечестивых людей.	23 Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.
24 Но Бог воскресил Его, сделав бесплодными все потуги смерти: она не могла удержать Его.	24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.
25 Ведь это о Нем говорит Давид: „Видел я перед собою Господа всегда, и дабы я не поколебался, Он — по правую руку мою.	25 Бо каже про Нього Давид: „Мав я Господа за́всіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
26 Потому сердце мое радуется и язык мой ликует, даже плоть моя будет покоиться в надежде,	26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочи́не в надії.
27 ибо Ты не оставишь меня во власти смерти и не дашь Святому Твоему в тлен обратиться.	27 Бо не позоставши Ти в аду́ моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
28 Ты указал мне пути, что ведут к жизни, и исполнишь меня радости пред лицом Твоим“.	28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене перепо́вниш утіхою перед обличчям Своїм“!
29 Братья мои! Могу сказать вам прямо: патриарх Давид умер, погребен, и гробница его сохранилась у нас до сего дня.	29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.
30 Давид был пророком и знал, что Бог с клятвою пообещал ему возвести на его престол одного из потомков его.	30 А бувши ж пророком, та відаючи, що „Бог клятвою клявся йому посади́ти на престолі його від плоду його сте́гон“,
31 Он-то и предсказал воскресение Христа, что не будет оставлен Он во власти смерти и плоть Его не увидит тления.	31 у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.
32 Иисус есть Тот, Кого Бог воскресил, чему мы все свидетели.	32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
33 Вознесенный по правую руку Бога, Он принял от Отца обещанного Духа Святого; а то, что вы [и] видите, и слышите, и есть излитие этого Духа.	33 А отож, як правицею Божою був Він возне́сений, і обі́тницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
34 Сам Давид никогда не восходил на небеса, однако он говорит: „Сказал Господь Господу моему: „Сядь по правую руку Мою,	34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: „Промовив Госпо́дь Господе́ві моєму: Сядь право́руч Мене,
35 доколе не повергну врагов Твоих к ногам Твоим“.	35 доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
36 А потому, — продолжал Петр, — пусть твердо знает весь Израиль, что Тот Иисус, Которого вы распяли, и есть Господь и Мессия».	36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли́ ви!“
37 Слова эти отозвались острой болью в сердцах слушающих, и спросили они Петра и остальных апостолов: «Что нам делать, братья?»	37 Як почули ж оце, вони серцем розжа́лобились, та й сказали Петрові та іншим апо́столам: „Що ж ми маємо робити, мужі-браття?“
38 «Покайтесь, — [сказал] им Петр, — и пусть каждый из вас примет крещение во имя Иисуса Христа, тогда простятся вам грехи ваши, и вы получите дар Святого Духа.	38 А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!
39 Этот дар обещан вам, детям вашим. Он обещан и всем тем, кого еще призовет Господь, Бог наш, как бы далеко они ни жили».	39 Бо для вас ця обі́тниця, і для ваших дітей, і для всіх, що „дале́ко знаходяться, кого б тільки покликав Госпо́дь, Бог наш“.
40 И, приводя много разных доводов, он настоятельно убеждал и увещевал их, говоря: «Спасайтесь от этого испорченного, идущего к гибели поколения!»	40 І іншими багатьома́ словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: „Рятуйтесь від цього лукавого роду!“
41 Тогда все, кто с верой принял сказанное Петром, были крещены. И число уверовавших возросло в тот день примерно на три тысячи человек.	41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
42 Неустанно внимали они словам апостолов и твердо держались всего, чему те учили, пребывая в братском общении, в преломлении хлеба и в молитвах.	42 І вони перебува́ли в науці апо́стольській, та в спільно́ті брате́рській, і в лама́нні хліба, та в моли́твах.
43 В то время многие чудеса и знамения совершались через апостолов, и все были исполнены благоговейного трепета.	43 І був о́страх у кожній душі, бо багато чинили апо́столи чуд та знаме́н.
44 Все уверовавшие постоянно пребывали вместе, и всё у них было общее.	44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спі́льним.
45 Они продавали свои имения, личные вещи, а вырученные деньги разделяли между всеми, в зависимости от нужд каждого.	45 І вони продавали маєтки та до́бра, і всім їх ділили, як кому чого треба було́.
46 Изо дня в день все они как один собирались в Храме, а в домах своих они совершали преломление хлеба и принимали пищу с радостью и открытым сердцем,	46 І кожного дня перебува́ли вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній просто́ті,
47 за всё прославляя Бога. И в народе все были к ним расположены, и Господь каждый день прибавлял к ним всё новых спасаемых.	47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Госпо́дь додава́в тих, що спасалися.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Деяния апостолов

Глава 2

Дiї

Розділ 2

Деяния апостолов

Глава 2

Дiї

Розділ 2

Ветхий завет

Новый завет

Деяния апостолов

Глава 2

Дiї

Розділ 2

Деяния апостолов

Глава 2

Дiї

Розділ 2

Ветхий
завет

Новый
завет