Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 13

1 ГОСПОДЬ сказал мне: «Пойди и купи себе льняную набедренную повязку, обвяжи ее вокруг пояса, но только не мочи ее в воде».

2 Я купил повязку, как сказал ГОСПОДЬ, и повязался ею.

3 И вновь было мне слово ГОСПОДНЕ:

4 «Возьми повязку, которую ты купил и носишь вокруг пояса. Ступай немедля к Евфрату и спрячь ее в расселине скалы».

5 Я сделал всё, что повелел мне ГОСПОДЬ: пошел и спрятал, закопал повязку у реки Евфрат.

6 Прошло довольно много времени, и сказал мне ГОСПОДЬ: «Ступай немедля к Евфрату и забери набедренную повязку, которую Я велел тебе там спрятать».

7 Я пошел к реке, откопал повязку в том месте, где спрятал, и забрал ее, но она оказалась истлевшей, ни на что более не годной.

8 И было мне слово ГОСПОДНЕ:

9 «Так говорит ГОСПОДЬ: „Таким же образом Я в ничто обращу гордость Иудеи, великую гордость Иерусалима, и истлеет она.

10 Этот порочный народ отказывается слушать Меня и поступает по упорству своего сердца: он последовал за другими богами, чтобы служить им и поклоняться, и потому постигнет этот народ та же участь, что и повязку, которая уже ни на что более не годна.

11 И как прилегает повязка к телу человека, так Я приблизил к себе весь род Израиля и род Иуды, — говорит ГОСПОДЬ, — чтобы они были для Меня народом Моим, славой, хвалой и красой, но они не послушались“.

12 Иеремия, передай им Мои слова: „Так говорит ГОСПОДЬ, Бог Израилев: „Каждый кувшин наполняют вином“. Но они ответят тебе: „Разве мы не знаем, что каждый кувшин наполняют вином?“

13 Скажи им на это: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Вот Я и напою допьяна всех жителей этой земли и царей, сидящих на престоле Давидовом, священников, пророков, всех жителей Иерусалима.

14 И разобью их, столкнув друг с другом отцов и сыновей, — это ГОСПОДА слово, — не пощажу никого, не помилую и не буду сожалеть о том, что уничтожаю их“““».

15 Слушайте, внимайте и не будьте высокомерны, ведь это ГОСПОДЬ говорит вам.

16 Воздайте славу ГОСПОДУ, Богу вашему, пока Он не навел на вас тьму и пока не споткнулись вы в сумерках на горах. Будете вы искать света, но Он обратит его в мрак, сделает его тьмою.

17 Если же вы не прислушаетесь, душа моя будет плакать втайне из-за вашей гордыни. Буду я горькие слезы лить, изойдут глаза мои слезами, ибо паства ГОСПОДНЯ уведена в плен.

18 «Скажите царю и царице-матери: „Сойдите с престола — упали с голов ваших венцы величия.

19 Южные города ваши заперты, некому их открыть, вся Иудея уведена в плен, в плену все до единого“».

20 Подними свой взор и посмотри на идущих с севера. Где паства, данная тебе, великолепные твои отары?

21 Что ты скажешь, когда Он поставит начальниками над тобой тех, коих ты сама к себе приохотила? Не придется ли тебе кричать от боли, как роженице?

22 И тогда ты спросишь себя: «Почему всё это случилось со мной?» Из-за непомерных грехов твоих подолы твои поднимут и надругаются над тобой.

23 Может ли нубиец изменить цвет своей кожи или леопард свести свои пятна? Так и вы, привыкшие творить зло, делать добро не можете.

24 «Я рассею их, как солому, что ветер пустыни носит.

25 Это твой жребий, доля, отмеренная Мной, — говорит ГОСПОДЬ, — потому что Меня ты забыла, поверила в обман.

26 Так теперь Я Сам задеру подол твой на голову тебе, пусть все видят срам твой.

27 Прелюбодеяния твои, твое похотливое ржание, твой ненасытный блуд на холмах и в поле — видел Я все твои мерзости. Горе тебе, Иерусалим, очистишься ли ты когда-нибудь?»

Єремiя

Розділ 13

1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.

2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.

3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:

4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.

5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.

6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.

7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!

8 І було мені слово Господнє, говорячи:

9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,

10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!

11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!

12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“

13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.

14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!

15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!

16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.

17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!

18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!

20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?

21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?

22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!

23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!

24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:

25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!

26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:

27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“

Книга пророка Иеремии Глава 13	Єремiя Розділ 13
1 ГОСПОДЬ сказал мне: «Пойди и купи себе льняную набедренную повязку, обвяжи ее вокруг пояса, но только не мочи ее в воде».	1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.
2 Я купил повязку, как сказал ГОСПОДЬ, и повязался ею.	2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.
3 И вновь было мне слово ГОСПОДНЕ:	3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
4 «Возьми повязку, которую ты купил и носишь вокруг пояса. Ступай немедля к Евфрату и спрячь ее в расселине скалы».	4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.
5 Я сделал всё, что повелел мне ГОСПОДЬ: пошел и спрятал, закопал повязку у реки Евфрат.	5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
6 Прошло довольно много времени, и сказал мне ГОСПОДЬ: «Ступай немедля к Евфрату и забери набедренную повязку, которую Я велел тебе там спрятать».	6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.
7 Я пошел к реке, откопал повязку в том месте, где спрятал, и забрал ее, но она оказалась истлевшей, ни на что более не годной.	7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!
8 И было мне слово ГОСПОДНЕ:	8 І було мені слово Господнє, говорячи:
9 «Так говорит ГОСПОДЬ: „Таким же образом Я в ничто обращу гордость Иудеи, великую гордость Иерусалима, и истлеет она.	9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
10 Этот порочный народ отказывается слушать Меня и поступает по упорству своего сердца: он последовал за другими богами, чтобы служить им и поклоняться, и потому постигнет этот народ та же участь, что и повязку, которая уже ни на что более не годна.	10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!
11 И как прилегает повязка к телу человека, так Я приблизил к себе весь род Израиля и род Иуды, — говорит ГОСПОДЬ, — чтобы они были для Меня народом Моим, славой, хвалой и красой, но они не послушались“.	11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!
12 Иеремия, передай им Мои слова: „Так говорит ГОСПОДЬ, Бог Израилев: „Каждый кувшин наполняют вином“. Но они ответят тебе: „Разве мы не знаем, что каждый кувшин наполняют вином?“	12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“
13 Скажи им на это: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Вот Я и напою допьяна всех жителей этой земли и царей, сидящих на престоле Давидовом, священников, пророков, всех жителей Иерусалима.	13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.
14 И разобью их, столкнув друг с другом отцов и сыновей, — это ГОСПОДА слово, — не пощажу никого, не помилую и не буду сожалеть о том, что уничтожаю их“““».	14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!
15 Слушайте, внимайте и не будьте высокомерны, ведь это ГОСПОДЬ говорит вам.	15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!
16 Воздайте славу ГОСПОДУ, Богу вашему, пока Он не навел на вас тьму и пока не споткнулись вы в сумерках на горах. Будете вы искать света, но Он обратит его в мрак, сделает его тьмою.	16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.
17 Если же вы не прислушаетесь, душа моя будет плакать втайне из-за вашей гордыни. Буду я горькие слезы лить, изойдут глаза мои слезами, ибо паства ГОСПОДНЯ уведена в плен.	17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!
18 «Скажите царю и царице-матери: „Сойдите с престола — упали с голов ваших венцы величия.	18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
19 Южные города ваши заперты, некому их открыть, вся Иудея уведена в плен, в плену все до единого“».	19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!
20 Подними свой взор и посмотри на идущих с севера. Где паства, данная тебе, великолепные твои отары?	20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?
21 Что ты скажешь, когда Он поставит начальниками над тобой тех, коих ты сама к себе приохотила? Не придется ли тебе кричать от боли, как роженице?	21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?
22 И тогда ты спросишь себя: «Почему всё это случилось со мной?» Из-за непомерных грехов твоих подолы твои поднимут и надругаются над тобой.	22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!
23 Может ли нубиец изменить цвет своей кожи или леопард свести свои пятна? Так и вы, привыкшие творить зло, делать добро не можете.	23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!
24 «Я рассею их, как солому, что ветер пустыни носит.	24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:
25 Это твой жребий, доля, отмеренная Мной, — говорит ГОСПОДЬ, — потому что Меня ты забыла, поверила в обман.	25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!
26 Так теперь Я Сам задеру подол твой на голову тебе, пусть все видят срам твой.	26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:
27 Прелюбодеяния твои, твое похотливое ржание, твой ненасытный блуд на холмах и в поле — видел Я все твои мерзости. Горе тебе, Иерусалим, очистишься ли ты когда-нибудь?»	27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 13

Єремiя

Розділ 13

Книга пророка Иеремии

Глава 13

Єремiя

Розділ 13

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 13

Єремiя

Розділ 13

Книга пророка Иеремии

Глава 13

Єремiя

Розділ 13

Ветхий
завет

Новый
завет