Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие по Матфею

Глава 11

1 Преподав эти наставления двенадцати ученикам Своим, Иисус отправился учить и проповедовать в городах Галилеи.

2 Когда Иоанн в темнице услышал о делах, которые совершал Христос, он послал своих учеников

3 спросить Его: «Ты ли Тот, Кто должен был прийти, или ждать нам другого?»

4 Иисус ответил им: «Ступайте и передайте Иоанну то, что вы слышите и видите:

5 слепые прозревают, глухие слышат и хромые ходят; видите прокаженных очищенными, мертвых — воскрешенными и что нуждающимся возвещается Благая Весть.

6 И блажен, кто не найдет во Мне ничего, что могло бы его смутить и оттолкнуть».

7 Когда ученики Иоанна ушли, Иисус, обратившись к народу, стал говорить об Иоанне: «Что же хотели увидеть вы, когда ходили в пустыню? Ведь не тростник, качающийся на ветру?

8 На что же смотреть вы ходили? На человека в пышной одежде? Но те, кто в пышных одеждах, — они в царских дворцах.

9 Зачем же вы ходили? Увидеть пророка? Конечно же, так, но, скажу вам, он много больше, чем пророк.

10 Он тот, о котором в Писании говорится: „Вот, впереди Тебя посылаю вестника Моего, он приготовит путь Твой перед Тобой“.

11 Поверьте Мне, среди всех, рожденных женщинами, не было более великого, чем Иоанн Креститель; но наименьший в Царстве Небесном — больше его.

12 От дней же Иоанна Крестителя и доныне Царство Небесное силою берется, и люди стремятся овладеть им, полагаясь на свои усилия.

13 Но предсказания всех пророков и Закон вели к Иоанну,

14 и он, если хотите знать, и есть Илия, который должен был прийти.

15 У кого есть уши, пусть услышит!

16 Люди нынешнего поколения — с кем сравню их? С теми детьми, что сидят на рыночной площади и друг друга

17 укоряют: „Мы играли вам на свирели, а вы не плясали; мы пели похоронные песни, а вы не плакали“.

18 Ибо вот пришел Иоанн, он не ест и не пьет, а они говорят: „В нем бес“.

19 И пришел Сын Человеческий — ест и пьет Он, а они говорят: „Вот человек, который любит есть и пить вино и дружит со сборщиками налогов и грешниками“. Но оправдана мудрость делами своими».

20 Потом Иисус стал укорять города, в которых сотворил многие чудеса Свои, за то, что не покаялись они:

21 «Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида! Если бы в Тире, в Сидоне увидели те чудеса, что свершились у вас, то давно бы покаялись они, во власяницы облачившись и пеплом посыпав головы свои.

22 И говорю вам: Сидону и Тиру будет легче в День Суда, чем вам!

23 А ты, Капернаум, думаешь, что до неба превознесут тебя? Нет. До ада ты будешь низвержен. Ибо, если в Содоме совершились бы те чудеса, что в тебе свершены, то стоял бы и ныне он;

24 говорю Я вам: земле содомской будет легче в День Суда, чем тебе».

25 Тогда же Иисус произнес: «Благодарю Тебя, Отец, Владыка неба и земли, за то, что сокрыл Ты всё это от мудрых и разумных и открыл таким простым, как дети.

26 Да, Отец, ибо так было угодно Тебе!

27 Всё вверено Мне Отцом Моим, и никто не знает Сына, кроме Отца; также не знает никто Отца, кроме Сына и тех, кому Сын хочет открыть.

28 Придите ко Мне все, несущие тяжкое бремя трудов и забот, и Я успокою вас!

29 Примите на себя иго заповедей Моих и у Меня учитесь, ибо кроток Я и смирен сердцем, и найдете покой душам вашим,

30 потому что иго Мое удобно нести, и ноша Моя легка».

Вiд Матвiя

Розділ 11

1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьо́х Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.

2 Прочувши ж Іван у в'язни́ці про дії Христові, послав через учнів своїх,

3 щоб Його запитати: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“

4 Ісус же промовив у відповідь їм: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви чуєте й бачите:

5 „Сліпі прозріва́ють“, і криві ходять, стають чистими прокаже́ні, і чують глухі, і померлі встають, а „вбогим звіщається Добра Нови́на“.

6 І блаженний, хто через Мене споку́си не ма́тиме!“

7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити наро́дові: „На що́ ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойда́є його́?

8 Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто носить м'яке́, — по палатах царськи́х.

9 По що́ ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, — навіть більш, як пророка.

10 Бо це ж той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготує!“

11 Поправді кажу вам: Між наро́дженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім — той більший від нього!

12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобува́ється силою, і ті, хто вживає зусилля, хапа́ють його.

13 Усі бо Пророки й Зако́н до Івана прові́щували.

14 Коли ж хочете знати, — то Ілля він, що має прийти.

15 Хто́ має ву́ха, — нехай слухає!

16 До кого ж цей рід прирівняю? — До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,

17 і кажуть: „Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.

18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: „Він де́мона має“.

19 Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: „Чоловік ось, ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“. І виправдалася мудрість своїми діла́ми“.

20 Ісус тоді став докоряти містам, де́ відбуло́ся найбільш Його чуд, що вони не покаялись:

21 „Горе, тобі, Хоразі́не, горе тобі, Вефсаїдо! Бо коли б то в Ти́рі й Сидо́ні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони ка́ялися в волосяни́ці та в по́пелі.

22 Але кажу́ вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!

23 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зі́йдеш“. Бо коли б у Содомі були відбули́ся ті чу́да, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сього́днішній день.

24 Але кажу́ вам, що содо́мській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“

25 Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.

26 Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!

27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.

28 Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!

29 Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.

30 Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“

Евангелие по Матфею Глава 11	Вiд Матвiя Розділ 11
1 Преподав эти наставления двенадцати ученикам Своим, Иисус отправился учить и проповедовать в городах Галилеи.	1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьо́х Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
2 Когда Иоанн в темнице услышал о делах, которые совершал Христос, он послал своих учеников	2 Прочувши ж Іван у в'язни́ці про дії Христові, послав через учнів своїх,
3 спросить Его: «Ты ли Тот, Кто должен был прийти, или ждать нам другого?»	3 щоб Його запитати: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
4 Иисус ответил им: «Ступайте и передайте Иоанну то, что вы слышите и видите:	4 Ісус же промовив у відповідь їм: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви чуєте й бачите:
5 слепые прозревают, глухие слышат и хромые ходят; видите прокаженных очищенными, мертвых — воскрешенными и что нуждающимся возвещается Благая Весть.	5 „Сліпі прозріва́ють“, і криві ходять, стають чистими прокаже́ні, і чують глухі, і померлі встають, а „вбогим звіщається Добра Нови́на“.
6 И блажен, кто не найдет во Мне ничего, что могло бы его смутить и оттолкнуть».	6 І блаженний, хто через Мене споку́си не ма́тиме!“
7 Когда ученики Иоанна ушли, Иисус, обратившись к народу, стал говорить об Иоанне: «Что же хотели увидеть вы, когда ходили в пустыню? Ведь не тростник, качающийся на ветру?	7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити наро́дові: „На що́ ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойда́є його́?
8 На что же смотреть вы ходили? На человека в пышной одежде? Но те, кто в пышных одеждах, — они в царских дворцах.	8 Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто носить м'яке́, — по палатах царськи́х.
9 Зачем же вы ходили? Увидеть пророка? Конечно же, так, но, скажу вам, он много больше, чем пророк.	9 По що́ ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, — навіть більш, як пророка.
10 Он тот, о котором в Писании говорится: „Вот, впереди Тебя посылаю вестника Моего, он приготовит путь Твой перед Тобой“.	10 Бо це ж той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготує!“
11 Поверьте Мне, среди всех, рожденных женщинами, не было более великого, чем Иоанн Креститель; но наименьший в Царстве Небесном — больше его.	11 Поправді кажу вам: Між наро́дженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім — той більший від нього!
12 От дней же Иоанна Крестителя и доныне Царство Небесное силою берется, и люди стремятся овладеть им, полагаясь на свои усилия.	12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобува́ється силою, і ті, хто вживає зусилля, хапа́ють його.
13 Но предсказания всех пророков и Закон вели к Иоанну,	13 Усі бо Пророки й Зако́н до Івана прові́щували.
14 и он, если хотите знать, и есть Илия, который должен был прийти.	14 Коли ж хочете знати, — то Ілля він, що має прийти.
15 У кого есть уши, пусть услышит!	15 Хто́ має ву́ха, — нехай слухає!
16 Люди нынешнего поколения — с кем сравню их? С теми детьми, что сидят на рыночной площади и друг друга	16 До кого ж цей рід прирівняю? — До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17 укоряют: „Мы играли вам на свирели, а вы не плясали; мы пели похоронные песни, а вы не плакали“.	17 і кажуть: „Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
18 Ибо вот пришел Иоанн, он не ест и не пьет, а они говорят: „В нем бес“.	18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: „Він де́мона має“.
19 И пришел Сын Человеческий — ест и пьет Он, а они говорят: „Вот человек, который любит есть и пить вино и дружит со сборщиками налогов и грешниками“. Но оправдана мудрость делами своими».	19 Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: „Чоловік ось, ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“. І виправдалася мудрість своїми діла́ми“.
20 Потом Иисус стал укорять города, в которых сотворил многие чудеса Свои, за то, что не покаялись они:	20 Ісус тоді став докоряти містам, де́ відбуло́ся найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
21 «Горе тебе, Хоразин! Горе тебе, Вифсаида! Если бы в Тире, в Сидоне увидели те чудеса, что свершились у вас, то давно бы покаялись они, во власяницы облачившись и пеплом посыпав головы свои.	21 „Горе, тобі, Хоразі́не, горе тобі, Вефсаїдо! Бо коли б то в Ти́рі й Сидо́ні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони ка́ялися в волосяни́ці та в по́пелі.
22 И говорю вам: Сидону и Тиру будет легче в День Суда, чем вам!	22 Але кажу́ вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
23 А ты, Капернаум, думаешь, что до неба превознесут тебя? Нет. До ада ты будешь низвержен. Ибо, если в Содоме совершились бы те чудеса, что в тебе свершены, то стоял бы и ныне он;	23 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зі́йдеш“. Бо коли б у Содомі були відбули́ся ті чу́да, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сього́днішній день.
24 говорю Я вам: земле содомской будет легче в День Суда, чем тебе».	24 Але кажу́ вам, що содо́мській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“
25 Тогда же Иисус произнес: «Благодарю Тебя, Отец, Владыка неба и земли, за то, что сокрыл Ты всё это от мудрых и разумных и открыл таким простым, как дети.	25 Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.
26 Да, Отец, ибо так было угодно Тебе!	26 Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!
27 Всё вверено Мне Отцом Моим, и никто не знает Сына, кроме Отца; также не знает никто Отца, кроме Сына и тех, кому Сын хочет открыть.	27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
28 Придите ко Мне все, несущие тяжкое бремя трудов и забот, и Я успокою вас!	28 Прийдіть до Мене, усі стру́джені та обтя́жені, — і Я вас заспоко́ю!
29 Примите на себя иго заповедей Моих и у Меня учитесь, ибо кроток Я и смирен сердцем, и найдете покой душам вашим,	29 Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.
30 потому что иго Мое удобно нести, и ноша Моя легка».	30 Бож ярмо Моє любе, а тяга́р Мій легки́й!“

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие по Матфею

Глава 11

Вiд Матвiя

Розділ 11

Евангелие по Матфею

Глава 11

Вiд Матвiя

Розділ 11

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие по Матфею

Глава 11

Вiд Матвiя

Розділ 11

Евангелие по Матфею

Глава 11

Вiд Матвiя

Розділ 11

Ветхий
завет

Новый
завет