CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Езек. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Пророк Езекиил

Глава 3

1 Он сказал мне: – Смертный, съешь же то, что перед тобой, съешь этот свиток, а потом ступай и говори с народом Исраила.

2 Я открыл рот, и Он дал мне съесть свиток.

3 Он сказал мне: – Смертный, съешь свиток, который Я даю тебе, и наполни им своё чрево. Я съел его, и у меня во рту он был сладким, как мёд.

4 Он сказал мне: – Смертный, ступай теперь к исраильтянам и говори им Мои слова.

5 Ты отправляешься не к народу с невнятной речью и непонятным языком, а к народу Исраила,

6 не к многочисленным народам с их невнятной речью и непонятным языком, чьи слова для тебя темны. Если бы Я послал тебя к ним, они бы, конечно, тебя послушали.

7 Но исраильтяне не хотят слушать тебя, потому что они не хотят слушать Меня, ведь весь народ Исраила упрям и непокорен.

8 Но Я сделаю тебя таким же неподатливым и твердолобым, как они сами.

9 Я сделаю твой лоб подобным самому твёрдому камню, твёрже кремня. Не бойся, не страшись их, хотя они и мятежный народ.

10 Он сказал мне: – Смертный, слушай внимательно и запомни все слова, что Я тебе говорю.

11 Ступай теперь к пленным землякам и поговори с ними. Говори им: «Так говорит Владыка Вечный», независимо от того, станут они слушать, или откажутся.

12 После этого Дух поднял меня, и я услышал позади себя оглушительный, грохочущий голос: «Благословенна слава Вечного в этом месте».

13 И был шум от крыльев живых существ, касавшихся друг друга, и стук от колёс возле них, похожий на оглушительный грохот.

14 Дух поднял меня и унёс прочь. Я шёл огорчённый, и дух мой негодовал, но рука Вечного крепко лежала на мне.

15 Я пришёл к пленникам, которые жили в Тель-Авиве у реки Кевара, потрясённый, остановился у них и оставался там семь дней.

16 По истечении семи дней ко мне было слово Вечного:

17 – Смертный, Я сделал тебя стражем для народа Исраила. Слушай же слово, которое Я говорю, и предостереги его от Моего имени.

18 Если Я скажу нечестивому: «Ты непременно умрёшь», а ты не станешь его предостерегать и отговаривать от злого пути, чтобы спасти его жизнь, то нечестивый умрёт за свой грех, . а Я спрошу с тебя за его кровь.

19 Но если ты будешь предостерегать нечестивого, а он не оставит ни своего нечестия, ни своего злого пути, то он умрёт за свой грех, а ты спасёшь свою жизнь.

20 И если праведник отвернётся от праведности и совершит зло, Я положу перед ним преткновение, и он умрёт. Так как ты не предостерегал его, он умрёт за свой грех. Добрые дела, которые он совершил, не вспомнятся, и Я спрошу с тебя за его кровь.

21 Но если ты будешь предостерегать праведника, чтобы он не грешил, и праведник не будет грешить, то он, несомненно, будет жить, потому что внял предостережениям, а ты спасёшь свою жизнь.

22 Там рука Вечного была на мне, и Он сказал мне: – Встань и выйди на равнину; там Я буду говорить с тобой.

23 Я встал и вышел на равнину. Слава Вечного стояла там, подобная славе, которую я видел у реки Кевара, и я пал лицом на землю.

24 Дух вошёл в меня и поднял на ноги. Он заговорил со мной и сказал: – Ступай, запрись у себя дома.

25 Что до тебя, смертный, то тебя свяжут верёвками; тебя так скрутят, что ты не сможешь выходить к народу.

26 Я сделаю так, что твой язык прилипнет к нёбу, ты будешь молчать и не сможешь обличать их, хотя они и мятежный народ.

27 Но когда Я буду говорить тебе, Я буду открывать тебе рот, и ты будешь говорить им: «Так говорит Владыка Вечный». Кто станет слушать, пусть слушает, а кто откажется, пусть отказывается; ведь это мятежный народ.

Єзекiїль

Розділ 3

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!

Пророк Езекиил

Глава 3

Єзекiїль

Розділ 3

1 Он сказал мне: – Смертный, съешь же то, что перед тобой, съешь этот свиток, а потом ступай и говори с народом Исраила.

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 Я открыл рот, и Он дал мне съесть свиток.

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 Он сказал мне: – Смертный, съешь свиток, который Я даю тебе, и наполни им своё чрево. Я съел его, и у меня во рту он был сладким, как мёд.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 Он сказал мне: – Смертный, ступай теперь к исраильтянам и говори им Мои слова.

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 Ты отправляешься не к народу с невнятной речью и непонятным языком, а к народу Исраила,

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 не к многочисленным народам с их невнятной речью и непонятным языком, чьи слова для тебя темны. Если бы Я послал тебя к ним, они бы, конечно, тебя послушали.

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 Но исраильтяне не хотят слушать тебя, потому что они не хотят слушать Меня, ведь весь народ Исраила упрям и непокорен.

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 Но Я сделаю тебя таким же неподатливым и твердолобым, как они сами.

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 Я сделаю твой лоб подобным самому твёрдому камню, твёрже кремня. Не бойся, не страшись их, хотя они и мятежный народ.

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 Он сказал мне: – Смертный, слушай внимательно и запомни все слова, что Я тебе говорю.

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 Ступай теперь к пленным землякам и поговори с ними. Говори им: «Так говорит Владыка Вечный», независимо от того, станут они слушать, или откажутся.

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 После этого Дух поднял меня, и я услышал позади себя оглушительный, грохочущий голос: «Благословенна слава Вечного в этом месте».

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 И был шум от крыльев живых существ, касавшихся друг друга, и стук от колёс возле них, похожий на оглушительный грохот.

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 Дух поднял меня и унёс прочь. Я шёл огорчённый, и дух мой негодовал, но рука Вечного крепко лежала на мне.

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 Я пришёл к пленникам, которые жили в Тель-Авиве у реки Кевара, потрясённый, остановился у них и оставался там семь дней.

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 По истечении семи дней ко мне было слово Вечного:

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 – Смертный, Я сделал тебя стражем для народа Исраила. Слушай же слово, которое Я говорю, и предостереги его от Моего имени.

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 Если Я скажу нечестивому: «Ты непременно умрёшь», а ты не станешь его предостерегать и отговаривать от злого пути, чтобы спасти его жизнь, то нечестивый умрёт за свой грех, . а Я спрошу с тебя за его кровь.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 Но если ты будешь предостерегать нечестивого, а он не оставит ни своего нечестия, ни своего злого пути, то он умрёт за свой грех, а ты спасёшь свою жизнь.

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 И если праведник отвернётся от праведности и совершит зло, Я положу перед ним преткновение, и он умрёт. Так как ты не предостерегал его, он умрёт за свой грех. Добрые дела, которые он совершил, не вспомнятся, и Я спрошу с тебя за его кровь.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 Но если ты будешь предостерегать праведника, чтобы он не грешил, и праведник не будет грешить, то он, несомненно, будет жить, потому что внял предостережениям, а ты спасёшь свою жизнь.

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 Там рука Вечного была на мне, и Он сказал мне: – Встань и выйди на равнину; там Я буду говорить с тобой.

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 Я встал и вышел на равнину. Слава Вечного стояла там, подобная славе, которую я видел у реки Кевара, и я пал лицом на землю.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 Дух вошёл в меня и поднял на ноги. Он заговорил со мной и сказал: – Ступай, запрись у себя дома.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 Что до тебя, смертный, то тебя свяжут верёвками; тебя так скрутят, что ты не сможешь выходить к народу.

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 Я сделаю так, что твой язык прилипнет к нёбу, ты будешь молчать и не сможешь обличать их, хотя они и мятежный народ.

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 Но когда Я буду говорить тебе, Я буду открывать тебе рот, и ты будешь говорить им: «Так говорит Владыка Вечный». Кто станет слушать, пусть слушает, а кто откажется, пусть отказывается; ведь это мятежный народ.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!