ЧислаГлава 12 |
1 |
2 И сказали: неужели только чрез Моисея говорит Господь? Неужели Он не говорит и чрез нас? И услышал сие Господь. |
3 |
4 И тотчас сказал Господь Моисею и Аарону и Мариами: выйдите вы трое к скинии собрания; и вышли все трое. |
5 И сошел Господь в облачном столпе, и стал у дверей скинии, и позвал Аарона и Мариамь, и вышли они оба. |
6 |
7 Но с рабом Моим Моисеем не так; он верен во всем дому Моем. |
8 Устами к устам говорю Я с ним, и даю ему видеть не в загадках; но он видит образ Господа: и как вы не убоялись упрекать раба Моего, Моисея? |
9 И воспламенился гнев Господа на них, и Он отошел. |
10 И облако удалилось от скинии, и Мариамь покрылась проказою, как снегом. Аарон взглянул на Мариамь, и увидел, что она в проказе. |
11 И сказал Аарон Моисею: господин мой, не поставь нам в грех, что мы поступили глупо и согрешили; |
12 Не попусти, чтоб она была, как мертвый младенец, у которого, когда он выходит из чрева матери своей, истлела уже половина тела. |
13 |
14 И сказал Господь Моисею: если бы и отец ее плюнул ей в лице, то не должна ли бы она быть в бесчестии семь дней? Итак пусть будет она в заключении семь дней вне стана, а после опять возвратится. |
15 |
ЧислаРозділ 12 |
1 |
2 І казали вони: „Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?“ І почув це Господь. |
3 А той муж, Мойсей, був найлагідні́ший за всяку люди́ну, що на поверхні землі. |
4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Марія́м: „Вийдіть ви троє до скинії заповіту“. І вони троє вийшли. |
5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Марія́м. І вийшли обо́є вони. |
6 І сказав Він: „Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо бу́де між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в виді́нні йому, у сні говорити з ним бу́ду. |
7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він дові́рений! |
8 Говорю́ Я з ним у́ста до уст, а не виді́нням і не зага́дками, і Образ Господа він оглядає. І чому́ не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?“ |
9 І запалав гнів Господній на них, — і Він пішов, |
10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям — прокаже́на, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена! |
11 І сказав Ааро́н до Мойсея: „Будь ла́скав, мій пане, — не поклади ж на нас гріха́, що були ми нерозумні та що прогріши́лись! |
12 Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утро́би матері своєї, то зітліла половина тіла її“. |
13 І Мойсей кли́кав до Господа, говорячи: „Боже, вилікуй же її!“ |
14 І сказав Господь до Мойсея: „А коли б її ба́тько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоро́млена? Вона буде за́мкнена сім день поза табо́ром, а потім пове́рнеться“. |
15 І була за́мкнена Марія́м поза табо́ром сім день, а наро́д не ру́шив аж до повернення Маріям. |
ЧислаГлава 12 |
ЧислаРозділ 12 |
1 |
1 |
2 И сказали: неужели только чрез Моисея говорит Господь? Неужели Он не говорит и чрез нас? И услышал сие Господь. |
2 І казали вони: „Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами?“ І почув це Господь. |
3 |
3 А той муж, Мойсей, був найлагідні́ший за всяку люди́ну, що на поверхні землі. |
4 И тотчас сказал Господь Моисею и Аарону и Мариами: выйдите вы трое к скинии собрания; и вышли все трое. |
4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Марія́м: „Вийдіть ви троє до скинії заповіту“. І вони троє вийшли. |
5 И сошел Господь в облачном столпе, и стал у дверей скинии, и позвал Аарона и Мариамь, и вышли они оба. |
5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Марія́м. І вийшли обо́є вони. |
6 |
6 І сказав Він: „Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо бу́де між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в виді́нні йому, у сні говорити з ним бу́ду. |
7 Но с рабом Моим Моисеем не так; он верен во всем дому Моем. |
7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він дові́рений! |
8 Устами к устам говорю Я с ним, и даю ему видеть не в загадках; но он видит образ Господа: и как вы не убоялись упрекать раба Моего, Моисея? |
8 Говорю́ Я з ним у́ста до уст, а не виді́нням і не зага́дками, і Образ Господа він оглядає. І чому́ не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?“ |
9 И воспламенился гнев Господа на них, и Он отошел. |
9 І запалав гнів Господній на них, — і Він пішов, |
10 И облако удалилось от скинии, и Мариамь покрылась проказою, как снегом. Аарон взглянул на Мариамь, и увидел, что она в проказе. |
10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям — прокаже́на, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена! |
11 И сказал Аарон Моисею: господин мой, не поставь нам в грех, что мы поступили глупо и согрешили; |
11 І сказав Ааро́н до Мойсея: „Будь ла́скав, мій пане, — не поклади ж на нас гріха́, що були ми нерозумні та що прогріши́лись! |
12 Не попусти, чтоб она была, как мертвый младенец, у которого, когда он выходит из чрева матери своей, истлела уже половина тела. |
12 Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утро́би матері своєї, то зітліла половина тіла її“. |
13 |
13 І Мойсей кли́кав до Господа, говорячи: „Боже, вилікуй же її!“ |
14 И сказал Господь Моисею: если бы и отец ее плюнул ей в лице, то не должна ли бы она быть в бесчестии семь дней? Итак пусть будет она в заключении семь дней вне стана, а после опять возвратится. |
14 І сказав Господь до Мойсея: „А коли б її ба́тько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоро́млена? Вона буде за́мкнена сім день поза табо́ром, а потім пове́рнеться“. |
15 |
15 І була за́мкнена Марія́м поза табо́ром сім день, а наро́д не ру́шив аж до повернення Маріям. |