Бытие

Глава 15

1 После сих происшествий, было слово Иеговы к Авраму в видении, и сказано: не бойся, Аврам; Я твой щит; награда твоя весьма велика.

2 Аврам сказал: Господи Иегова! что Ты дашь мне? я отхожу бездетен; за домом моим смотрит этот Элиезер из Дамаска.

3 И сказал Аврам: вот Ты не дал мне детей; и вот домочадец мой будет моим наследником.

4 И се слово Иеговы к нему, и сказано: не будет он твоим наследником; но тот, кто произойдет из чресл твоих, будет твоим наследником.

5 И вывел его на двор, и сказал: посмотри на небеса, и сочти звезды; можешь ли ты счесть их? И сказал ему: столько будет у тебя потомков.

6 Аврам поверил Иегове, и Он вменил ему сие в праведность.

7 И сказал ему: Я Иегова, Который вывел тебя из Ура Халдейского, чтобы дать тебе землю сию в наследие.

8 Он сказал: Господи Иегова! почему мне узнать, что я должен ее наследовать?

9 Иегова ответствовал ему: возьми мне трилетнюю телицу, трилетнюю козу, трилетнего овна, горлицу и молодого голубя.

10 И взял он всех их, и рассек их пополам, и положил одну часть против другой; только птиц не рассек.

11 И налетели на трупы хищные птицы: но Аврам отгонял их.

12 При захождении солнца сон напал на Аврама; и се, нашел на него ужас и мрак великий.

13 Тогда сказано Авраму: знай, что потомки твои будут пришельцами в земле чужой; и будут в порабощении и в угнетении четыреста лет.

14 Но Я произведу суд над народом, у которого они будут в порабощении; после сего, они выдут с великим богатством.

15 А ты отыдешь к отцам своим в мире, будешь погребен в старости доброй.

16 В четвертом роде возвратятся они сюда: ибо ныне мера беззакония Аморрейского еще не наполнилась.

17 Наконец зашло солнце, и наступил мрак; и се, дым как бы из печи, и светильник огненный, который прошел между рассеченными животными.

18 В сей день заключил Иегова завет с Аврамом, сказав: потомству твоему даю Я землю сию, от реки Египетской до великой реки Евфрата:

19 Кенеев, Кенезеев, Кедмонеев,

20 Хеттеев, Ферезеев, Рефаимов,

21 Аморреев, Хананеев, Гергесеев и Иевусеев.

Буття

Розділ 15

1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика“.

2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езеріз Дамаску“.

3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“.

4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра,— він буде спадкоє́мець тобі“.

5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“

6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність.

7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“.

8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“

9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“.

10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.

11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.

12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.

13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.

14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком.

15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“.

17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви.

18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:

19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,

20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,

21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“.

Бытие

Глава 15

Буття

Розділ 15

1 После сих происшествий, было слово Иеговы к Авраму в видении, и сказано: не бойся, Аврам; Я твой щит; награда твоя весьма велика.

1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика“.

2 Аврам сказал: Господи Иегова! что Ты дашь мне? я отхожу бездетен; за домом моим смотрит этот Элиезер из Дамаска.

2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езеріз Дамаску“.

3 И сказал Аврам: вот Ты не дал мне детей; и вот домочадец мой будет моим наследником.

3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“.

4 И се слово Иеговы к нему, и сказано: не будет он твоим наследником; но тот, кто произойдет из чресл твоих, будет твоим наследником.

4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра,— він буде спадкоє́мець тобі“.

5 И вывел его на двор, и сказал: посмотри на небеса, и сочти звезды; можешь ли ты счесть их? И сказал ему: столько будет у тебя потомков.

5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“

6 Аврам поверил Иегове, и Он вменил ему сие в праведность.

6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність.

7 И сказал ему: Я Иегова, Который вывел тебя из Ура Халдейского, чтобы дать тебе землю сию в наследие.

7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“.

8 Он сказал: Господи Иегова! почему мне узнать, что я должен ее наследовать?

8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“

9 Иегова ответствовал ему: возьми мне трилетнюю телицу, трилетнюю козу, трилетнего овна, горлицу и молодого голубя.

9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“.

10 И взял он всех их, и рассек их пополам, и положил одну часть против другой; только птиц не рассек.

10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.

11 И налетели на трупы хищные птицы: но Аврам отгонял их.

11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.

12 При захождении солнца сон напал на Аврама; и се, нашел на него ужас и мрак великий.

12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.

13 Тогда сказано Авраму: знай, что потомки твои будут пришельцами в земле чужой; и будут в порабощении и в угнетении четыреста лет.

13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.

14 Но Я произведу суд над народом, у которого они будут в порабощении; после сего, они выдут с великим богатством.

14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком.

15 А ты отыдешь к отцам своим в мире, будешь погребен в старости доброй.

15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

16 В четвертом роде возвратятся они сюда: ибо ныне мера беззакония Аморрейского еще не наполнилась.

16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“.

17 Наконец зашло солнце, и наступил мрак; и се, дым как бы из печи, и светильник огненный, который прошел между рассеченными животными.

17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви.

18 В сей день заключил Иегова завет с Аврамом, сказав: потомству твоему даю Я землю сию, от реки Египетской до великой реки Евфрата:

18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:

19 Кенеев, Кенезеев, Кедмонеев,

19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,

20 Хеттеев, Ферезеев, Рефаимов,

20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,

21 Аморреев, Хананеев, Гергесеев и Иевусеев.

21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“.