CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Евр. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Послание к евреям

Глава 11

1 Вера же есть твердое убеждение в том, на что мы надеемся, подтверждение того, чего мы не видим.

2 Ибо чрез неё получили доброе свидетельство древние.

3 Верою мы постигаем, что миры устроены словом Божиим, так что из невидимого возникло видимое.

4 Верою Авель принёс Богу жертву лучшую, чем Каин; ею получил свидетельство, что он праведен: о дарах его свидетельствовал Бог; и ею по смерти он продолжает говорить.

5 Верою Енох был переселён так, что не видел смерти, и не находили его, потому что переселил его Бог. Ибо до переселения своего он получил свидетельство, что угодил Богу.

6 А без веры невозможно угодить: ибо приходящий к Богу должен уверовать, что Он есть и ищущим Его Он воздает.

7 Верою Ной, получив откровение о том, что еще не было видимо, благоговея, построил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он мир и стал наследником праведности по вере.

8 Верою Авраам повиновался призванию выйти в страну, которую он имел получить в наследие, и вышел, не зная, куда он идет.

9 Верою он поселился пришельцем в земле обетованной, как чужой, живя в шатрах, с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обещания.

10 Ибо он ожидал града, имеющего твердые основания, и которого художник и строитель Бог.

11 Верою и сама Сарра получила силу к принятию семени и не по времени возраста, потому что она почла верным Обещавшего.

12 Потому и от одного, и притом омертвелого, родилось так много, как много звёзд на небе и как бесчислен песок на берегу морском.

13 В вере умерли они все, не достигши исполнения обещаний, но издали их видели и приветствовали и исповедали, что они чужие и пришельцы на земле.

14 Ибо те, которые так говорят, показывают, что они ищут отечества.

15 И, если бы они вспоминали о том отечестве, из которого вышли, они имели бы время вернуться.

16 Но на самом деле они стремятся к лучшему, то есть к небесному. Потому Бог не стыдится их, чтобы называть Себя их Богом: ибо Он приготовил им град.

17 Верою Авраам, будучи искушаем, принёс в жертву Исаака, и получивший обещания приносил единородного;

18 ему было сказано: в Исааке наречётся тебе семя.

19 Он рассудил, что силен Бог и из мёртвых воскрешать, потому он и получил его обратно в предзнаменование.

20 Верою, и для будущего, благословил Исаак Иакова и Исава.

21 Верою Иаков, умирая, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, опираясь на верх своего посоха.

22 Верою Иосиф, при кончине, упомянул об исходе сынов Израилевых и заповедал о костях своих.

23 Верою Моисей, по рождении, три месяца скрываем был родителями своими, потому что увидели они, что младенец прекрасен, и не устрашились повеления царя.

24 Верою Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона,

25 предпочтя страдать с народом Божиим, чем иметь временное наслаждение грехом,

26 поношение Христово почтя большим богатством, чем сокровища Египта; ибо он взирал на воздаяние.

27 Верою оставил он Египет, не убоявшись ярости царя: ибо он, словно видя Невидимого, был твёрд.

28 Верою совершил он Пасху и кропление кровью, чтобы истребитель первенцев не коснулся их.

29 Верою перешли они Чермное море, как по суше, на что покусившись, Египтяне были поглощены.

30 Верою пали стены Иерихона по семидневном обхождении.

31 Верою Раав блудница не погибла с непокорными, приняв разведчиков с миром.

32 И что еще скажу? Ибо не достанет мне времени, если я буду повествовать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае и Давиде и Самуиле и о пророках,

33 которые чрез веру покорили царства, творили правду, достигли обещаний, заградили уста львов,

34 угасили силу огня, избежали острия меча, приведены были в силу от немощи, стали крепкими на войне, отразили полки чужих.

35 Были женщины, получившие мертвых своих воскресшими. Другие же были замучены, отказавшись от освобождения, чтобы достигнуть лучшего воскресения.

36 Иные же испытали поругания и побои, а также узы и заключение,

37 были побиты камнями, подвергнуты пытке, перепилены, умерли от меча, провели жизнь в скитаниях в овечьих шкурах, в козьих кожах, терпя недостатки, тесноту, страдания:

38 те, которых мир не был достоин, блуждали по пустыням, по горам, по пещерам и отверстиям земли.

39 И все они, получив доброе свидетельство чрез веру, не вошли в обладание того, что было обещано,

40 потому что Бог предвидел о нас нечто лучшее, чтобы они не без нас достигли совершенства.

До євреїв

Розділ 11

1 А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.

2 Бо нею засвідчені ста́рші були́.

3 Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

5 Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.

6 Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

7 Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.

8 Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

9 Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,

10 бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.

11 Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.

12 Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.

13 Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.

14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.

15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.

16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.

17 Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,

18 що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.

19 Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.

20 Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.

21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“

22 Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.

23 Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.

24 Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.

25 Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.

26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.

28 Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.

30 Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.

31 Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.

32 І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,

33 що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,

34 силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;

35 жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;

36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.

37 Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.

39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,

40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.

Послание к евреям

Глава 11

До євреїв

Розділ 11

1 Вера же есть твердое убеждение в том, на что мы надеемся, подтверждение того, чего мы не видим.

1 А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.

2 Ибо чрез неё получили доброе свидетельство древние.

2 Бо нею засвідчені ста́рші були́.

3 Верою мы постигаем, что миры устроены словом Божиим, так что из невидимого возникло видимое.

3 Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

4 Верою Авель принёс Богу жертву лучшую, чем Каин; ею получил свидетельство, что он праведен: о дарах его свидетельствовал Бог; и ею по смерти он продолжает говорить.

4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

5 Верою Енох был переселён так, что не видел смерти, и не находили его, потому что переселил его Бог. Ибо до переселения своего он получил свидетельство, что угодил Богу.

5 Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.

6 А без веры невозможно угодить: ибо приходящий к Богу должен уверовать, что Он есть и ищущим Его Он воздает.

6 Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

7 Верою Ной, получив откровение о том, что еще не было видимо, благоговея, построил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он мир и стал наследником праведности по вере.

7 Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.

8 Верою Авраам повиновался призванию выйти в страну, которую он имел получить в наследие, и вышел, не зная, куда он идет.

8 Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

9 Верою он поселился пришельцем в земле обетованной, как чужой, живя в шатрах, с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обещания.

9 Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,

10 Ибо он ожидал града, имеющего твердые основания, и которого художник и строитель Бог.

10 бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.

11 Верою и сама Сарра получила силу к принятию семени и не по времени возраста, потому что она почла верным Обещавшего.

11 Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.

12 Потому и от одного, и притом омертвелого, родилось так много, как много звёзд на небе и как бесчислен песок на берегу морском.

12 Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.

13 В вере умерли они все, не достигши исполнения обещаний, но издали их видели и приветствовали и исповедали, что они чужие и пришельцы на земле.

13 Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.

14 Ибо те, которые так говорят, показывают, что они ищут отечества.

14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.

15 И, если бы они вспоминали о том отечестве, из которого вышли, они имели бы время вернуться.

15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.

16 Но на самом деле они стремятся к лучшему, то есть к небесному. Потому Бог не стыдится их, чтобы называть Себя их Богом: ибо Он приготовил им град.

16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.

17 Верою Авраам, будучи искушаем, принёс в жертву Исаака, и получивший обещания приносил единородного;

17 Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,

18 ему было сказано: в Исааке наречётся тебе семя.

18 що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.

19 Он рассудил, что силен Бог и из мёртвых воскрешать, потому он и получил его обратно в предзнаменование.

19 Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.

20 Верою, и для будущего, благословил Исаак Иакова и Исава.

20 Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.

21 Верою Иаков, умирая, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, опираясь на верх своего посоха.

21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“

22 Верою Иосиф, при кончине, упомянул об исходе сынов Израилевых и заповедал о костях своих.

22 Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.

23 Верою Моисей, по рождении, три месяца скрываем был родителями своими, потому что увидели они, что младенец прекрасен, и не устрашились повеления царя.

23 Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.

24 Верою Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона,

24 Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.

25 предпочтя страдать с народом Божиим, чем иметь временное наслаждение грехом,

25 Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.

26 поношение Христово почтя большим богатством, чем сокровища Египта; ибо он взирал на воздаяние.

26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

27 Верою оставил он Египет, не убоявшись ярости царя: ибо он, словно видя Невидимого, был твёрд.

27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.

28 Верою совершил он Пасху и кропление кровью, чтобы истребитель первенцев не коснулся их.

28 Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

29 Верою перешли они Чермное море, как по суше, на что покусившись, Египтяне были поглощены.

29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.

30 Верою пали стены Иерихона по семидневном обхождении.

30 Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.

31 Верою Раав блудница не погибла с непокорными, приняв разведчиков с миром.

31 Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.

32 И что еще скажу? Ибо не достанет мне времени, если я буду повествовать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае и Давиде и Самуиле и о пророках,

32 І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,

33 которые чрез веру покорили царства, творили правду, достигли обещаний, заградили уста львов,

33 що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,

34 угасили силу огня, избежали острия меча, приведены были в силу от немощи, стали крепкими на войне, отразили полки чужих.

34 силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;

35 Были женщины, получившие мертвых своих воскресшими. Другие же были замучены, отказавшись от освобождения, чтобы достигнуть лучшего воскресения.

35 жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;

36 Иные же испытали поругания и побои, а также узы и заключение,

36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.

37 были побиты камнями, подвергнуты пытке, перепилены, умерли от меча, провели жизнь в скитаниях в овечьих шкурах, в козьих кожах, терпя недостатки, тесноту, страдания:

37 Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

38 те, которых мир не был достоин, блуждали по пустыням, по горам, по пещерам и отверстиям земли.

38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.

39 И все они, получив доброе свидетельство чрез веру, не вошли в обладание того, что было обещано,

39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,

40 потому что Бог предвидел о нас нечто лучшее, чтобы они не без нас достигли совершенства.

40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.