CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иов 37
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Иова

Глава 37

1 Так! от сего содрогается сердце мое, и из места своего бьется.

2 Слушайте, слушайте гул гласа Его, и гром, исходящий из уст Его!

3 По всему небу Он раскатывает его, и блистание Его на крылах земли.

4 Вслед за ним ревущий гром; гремит Он гласом величествия Своего; не удерживает их и после того, как услышался глас Его.

5 Гремит Бог гласом Своим, гремит чудным образом Совершающий дела великие, и для нас непостижимые,

6 Ибо снегу Он говорит: `пади на землю`; и тихий дождь, и проливной дождь - сила Его.

7 Руку всякого человека запечатывает, чтобы все люди, творение Его, достигали познания.

8 Тогда зверь уходит в засаду, и покоится в своих логовищах.

9 От юга приходит буря, и от севера стужа.

10 От дуновения Божия дается лед, и расширение вод обращается в сжатие.

11 И влагою обременяет Он облака; тучи сыплют из себя свет Его.

12 И по мудрым намерениям Его, они на ходу своем обращаются, дабы выполнять все, что повелит им, на земле обитаемой,

13 Жезлом ли, или в пользу земли Своей, или для помилования употребит их.

14 Внимай сему, Иов, стой, и созерцай чудеса Божий.

15 Знаешь ли, когда Бог мыслит о них, и свету облака Своего повелевает блистать?

16 Понимаешь ли, как висят облака, чудеса Всесовершенного в знаниях,

17 Как одежда твоя нагревается, когда Он посылает земле тишину с юга?

18 Ты ли с Ним распростер небеса, твердые, как литое зеркало?

19 Научи нас, что нам сказать Ему; мы ничего не можем представить от темноты.

20 Будет ли пересказано Ему, что говорю? Возможет ли говорить человек? верно погибнет.

21 И ныне люди не могут глядеть на светило, которое ярко сияет в небесах, когда ветер пронесется и расчистит их.

22 Блеск златозарный идет от севера, окрест Бога страшное великолепие.

23 Вседержитель! Мы не постигаем Его! Велик Он в силе, и в правосудии, и в полноте милосердия; не дает отчета.

24 Итак, да убоятся Его человеки! Он не взирает с благоволением ни на кого из числа высокоумных.

Йов

Розділ 37

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

Книга Иова

Глава 37

Йов

Розділ 37

1 Так! от сего содрогается сердце мое, и из места своего бьется.

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

2 Слушайте, слушайте гул гласа Его, и гром, исходящий из уст Его!

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

3 По всему небу Он раскатывает его, и блистание Его на крылах земли.

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

4 Вслед за ним ревущий гром; гремит Он гласом величествия Своего; не удерживает их и после того, как услышался глас Его.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 Гремит Бог гласом Своим, гремит чудным образом Совершающий дела великие, и для нас непостижимые,

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

6 Ибо снегу Он говорит: `пади на землю`; и тихий дождь, и проливной дождь - сила Его.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

7 Руку всякого человека запечатывает, чтобы все люди, творение Его, достигали познания.

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

8 Тогда зверь уходит в засаду, и покоится в своих логовищах.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

9 От юга приходит буря, и от севера стужа.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

10 От дуновения Божия дается лед, и расширение вод обращается в сжатие.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

11 И влагою обременяет Он облака; тучи сыплют из себя свет Его.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

12 И по мудрым намерениям Его, они на ходу своем обращаются, дабы выполнять все, что повелит им, на земле обитаемой,

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

13 Жезлом ли, или в пользу земли Своей, или для помилования употребит их.

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

14 Внимай сему, Иов, стой, и созерцай чудеса Божий.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

15 Знаешь ли, когда Бог мыслит о них, и свету облака Своего повелевает блистать?

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

16 Понимаешь ли, как висят облака, чудеса Всесовершенного в знаниях,

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

17 Как одежда твоя нагревается, когда Он посылает земле тишину с юга?

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

18 Ты ли с Ним распростер небеса, твердые, как литое зеркало?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

19 Научи нас, что нам сказать Ему; мы ничего не можем представить от темноты.

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

20 Будет ли пересказано Ему, что говорю? Возможет ли говорить человек? верно погибнет.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

21 И ныне люди не могут глядеть на светило, которое ярко сияет в небесах, когда ветер пронесется и расчистит их.

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

22 Блеск златозарный идет от севера, окрест Бога страшное великолепие.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

23 Вседержитель! Мы не постигаем Его! Велик Он в силе, и в правосудии, и в полноте милосердия; не дает отчета.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

24 Итак, да убоятся Его человеки! Он не взирает с благоволением ни на кого из числа высокоумных.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.