Второзаконие

Глава 10

1 Тогда Господь сказал мне: «Высеки две каменные плитки, подобные прежним, и поднимись ко Мне на гору. Еще сделай деревянный ковчег.

2 Я напишу на плитках слова, что были на первых плитках, которые ты разбил. Затем ты положишь их в ковчег».

3 Я сделал ковчег из дерева акации, вытесал две каменные плитки, подобные прежним, и поднялся на гору с ними в руках.

4 Господь написал на этих плитках то же, что и прежде, десять заповедей, которые Он объявил вам на горе, из огня, в день собрания. И Господь дал их мне.

5 Затем я вернулся, спустившись с горы, и положил плитки в ковчег, который я сделал, как повелел мне Господь, они и сейчас там.

6 (Израильтяне отправились от колодцев яаканитов в Мосеру. Там Аарон умер и был похоронен, а Элеазар, его сын, унаследовал его священство.

7 Оттуда они путешествовали в Гудгод, а далее в Иотвафу, землю, где много рек.

8 В то время Господь отделил род Левия, чтобы они носили ковчег завета Господа, стояли перед Господом, служили Ему и благословляли Его именем, что они делают и до сих пор.

9 Вот почему у левита нет доли и наследия среди своих братьев; Господь — его наследие, как Господь, твой Бог, и сказал ему.)

10 Я пробыл на горе сорок дней и ночей, как и в первый раз, и Господь снова внял мне. Он не захотел истребить тебя.

11 «Иди, — сказал мне Господь, — и веди народ в путь, чтобы они вошли и завладели землей, которую Я клялся отдать их отцам».

12 Итак, Израиль, о чем же просит тебя Господь, твой Бог, кроме того, чтобы ты боялся Господа, своего Бога, ходил всеми Его путями, любил Его, служил Господу, своему Богу, от всего сердца и от всей души

13 и соблюдал повеления и установления Господа, которые я даю тебе сегодня для твоего же блага?

14 Господу, твоему Богу, принадлежат небеса, даже небеса небес, земля и все, что на ней.

15 И все-таки Господь пожелал любить твоих отцов и выбрал вас, их потомков, из всех народов, как это и есть сегодня.

16 Обрежьте крайнюю плоть вашего сердца и больше не упрямьтесь.

17 Ведь Господь, ваш Бог, — Бог богов и Владыка владык, великий Бог, могучий и грозный, беспристрастный и не берущий взятки.

18 Он защищает дело сироты и вдовы, любит чужеземца, кормит и одевает его.

19 И вам следует любить чужеземцев, потому что вы сами были чужеземцами в Египте.

20 Бойся Господа, своего Бога, и служи Ему. Прилепись к Нему и клянись Его именем.

21 Он — твоя хвала; Он — твой Бог, совершивший для тебя великие и страшные чудеса, которые ты видел своими собственными глазами.

22 Твоих отцов, которые отправились в Египет, было семьдесят человек, а теперь Господь, твой Бог, сделал тебя многочисленным, как звезды на небе.

Повторення Закону

Розділ 10

1 Того ча́су сказав був до мене Господь: „Ви́теши собі дві камі́нні табли́ці, як перші, та й вийди до Мене на го́ру, і зроби собі дерев'яного ковче́га.

2 А Я напишу на тих табли́цях слова́, що були на перших табли́цях, які ти побив, і покладеш їх у ковче́зі.“

3 І зробив я ковче́га з акаці́йного дерева, і витесав я дві камінні табли́ці, як перші, та й зійшов на го́ру, а оби́дві табли́ці в руці моїй.

4 І Він написав на тих табли́цях, як перше письмо́, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з сере́дини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.

5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті табли́ці, що зробив, до ковче́гу. І були вони там, як наказав був Господь.

6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Ааро́н, і був там похо́ваний, а священиком став замість нього його син Елеаза́р.

7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до кра́ю водних потоків.

8 Того ча́су Господь відділив був Левієве пле́м'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословля́ло Його Йменням аж до цього дня.

9 Тому́ не було Левієві частки та спа́дку з братами. Господь — Він спа́дщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.

10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ноче́й. І вислухав Господь мене також цього ра́зу, — не захотів Господь погубити тебе.

11 І сказав був до мене Господь: „Устань, іди в по́хід перед народом. І вві́йдуть вони, і посядуть той край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм“

12 А тепер, Ізра́їлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма́ Його доро́гами, і любити Його, і служити Господе́ві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,

13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.

14 Тож належить Господе́ві, Богу твоєму, небо, і небо небе́с, земля й усе, що на ній.

15 Тільки батьків твоїх уподо́бав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх наро́дів, як ба́чиш цього дня.

16 І ви обріжете кра́йню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердо́ю,

17 бо Господь, Бог ваш — Він Бог богі́в і Пан панів, Бог великий, сильний та страшни́й, що не подивиться на обличчя, і пі́дкупу не ві́зьме.

18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить прихо́дька, щоб дати йому хліба й одежу.

19 І будете ви любити прихо́дька, бо прихо́дьками були ви самі в єгипетськім кра́ї.

20 Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горну́тись, а Йменням Його будеш присягати.

21 Він хвала́ твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні́ діла́, які бачили очі твої.

22 Сімдесятьма́ душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зо́рі на небі!

Второзаконие

Глава 10

Повторення Закону

Розділ 10

1 Тогда Господь сказал мне: «Высеки две каменные плитки, подобные прежним, и поднимись ко Мне на гору. Еще сделай деревянный ковчег.

1 Того ча́су сказав був до мене Господь: „Ви́теши собі дві камі́нні табли́ці, як перші, та й вийди до Мене на го́ру, і зроби собі дерев'яного ковче́га.

2 Я напишу на плитках слова, что были на первых плитках, которые ты разбил. Затем ты положишь их в ковчег».

2 А Я напишу на тих табли́цях слова́, що були на перших табли́цях, які ти побив, і покладеш їх у ковче́зі.“

3 Я сделал ковчег из дерева акации, вытесал две каменные плитки, подобные прежним, и поднялся на гору с ними в руках.

3 І зробив я ковче́га з акаці́йного дерева, і витесав я дві камінні табли́ці, як перші, та й зійшов на го́ру, а оби́дві табли́ці в руці моїй.

4 Господь написал на этих плитках то же, что и прежде, десять заповедей, которые Он объявил вам на горе, из огня, в день собрания. И Господь дал их мне.

4 І Він написав на тих табли́цях, як перше письмо́, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з сере́дини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.

5 Затем я вернулся, спустившись с горы, и положил плитки в ковчег, который я сделал, как повелел мне Господь, они и сейчас там.

5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті табли́ці, що зробив, до ковче́гу. І були вони там, як наказав був Господь.

6 (Израильтяне отправились от колодцев яаканитов в Мосеру. Там Аарон умер и был похоронен, а Элеазар, его сын, унаследовал его священство.

6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Ааро́н, і був там похо́ваний, а священиком став замість нього його син Елеаза́р.

7 Оттуда они путешествовали в Гудгод, а далее в Иотвафу, землю, где много рек.

7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до кра́ю водних потоків.

8 В то время Господь отделил род Левия, чтобы они носили ковчег завета Господа, стояли перед Господом, служили Ему и благословляли Его именем, что они делают и до сих пор.

8 Того ча́су Господь відділив був Левієве пле́м'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословля́ло Його Йменням аж до цього дня.

9 Вот почему у левита нет доли и наследия среди своих братьев; Господь — его наследие, как Господь, твой Бог, и сказал ему.)

9 Тому́ не було Левієві частки та спа́дку з братами. Господь — Він спа́дщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.

10 Я пробыл на горе сорок дней и ночей, как и в первый раз, и Господь снова внял мне. Он не захотел истребить тебя.

10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ноче́й. І вислухав Господь мене також цього ра́зу, — не захотів Господь погубити тебе.

11 «Иди, — сказал мне Господь, — и веди народ в путь, чтобы они вошли и завладели землей, которую Я клялся отдать их отцам».

11 І сказав був до мене Господь: „Устань, іди в по́хід перед народом. І вві́йдуть вони, і посядуть той край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм“

12 Итак, Израиль, о чем же просит тебя Господь, твой Бог, кроме того, чтобы ты боялся Господа, своего Бога, ходил всеми Его путями, любил Его, служил Господу, своему Богу, от всего сердца и от всей души

12 А тепер, Ізра́їлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма́ Його доро́гами, і любити Його, і служити Господе́ві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,

13 и соблюдал повеления и установления Господа, которые я даю тебе сегодня для твоего же блага?

13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.

14 Господу, твоему Богу, принадлежат небеса, даже небеса небес, земля и все, что на ней.

14 Тож належить Господе́ві, Богу твоєму, небо, і небо небе́с, земля й усе, що на ній.

15 И все-таки Господь пожелал любить твоих отцов и выбрал вас, их потомков, из всех народов, как это и есть сегодня.

15 Тільки батьків твоїх уподо́бав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх наро́дів, як ба́чиш цього дня.

16 Обрежьте крайнюю плоть вашего сердца и больше не упрямьтесь.

16 І ви обріжете кра́йню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердо́ю,

17 Ведь Господь, ваш Бог, — Бог богов и Владыка владык, великий Бог, могучий и грозный, беспристрастный и не берущий взятки.

17 бо Господь, Бог ваш — Він Бог богі́в і Пан панів, Бог великий, сильний та страшни́й, що не подивиться на обличчя, і пі́дкупу не ві́зьме.

18 Он защищает дело сироты и вдовы, любит чужеземца, кормит и одевает его.

18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить прихо́дька, щоб дати йому хліба й одежу.

19 И вам следует любить чужеземцев, потому что вы сами были чужеземцами в Египте.

19 І будете ви любити прихо́дька, бо прихо́дьками були ви самі в єгипетськім кра́ї.

20 Бойся Господа, своего Бога, и служи Ему. Прилепись к Нему и клянись Его именем.

20 Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горну́тись, а Йменням Його будеш присягати.

21 Он — твоя хвала; Он — твой Бог, совершивший для тебя великие и страшные чудеса, которые ты видел своими собственными глазами.

21 Він хвала́ твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні́ діла́, які бачили очі твої.

22 Твоих отцов, которые отправились в Египет, было семьдесят человек, а теперь Господь, твой Бог, сделал тебя многочисленным, как звезды на небе.

22 Сімдесятьма́ душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зо́рі на небі!