Книга Иова

Глава 9

1 Тогда Иов ответил:

2 — Воистину, знаю, что это так. Но будет ли смертный перед Богом прав?

3 Если бы он захотел с Ним спорить, не смог бы ответить ни на один из тысячи вопросов.

4 Великий мудростью, крепкий силой — кто с Ним спорил и остался цел?

5 Он передвигает горы без ведома людей и в Своем гневе рушит их.

6 Он колеблет землю и сдвигает с места, и основания ее дрожат.

7 Он солнцу велит, и оно не светит; печатью Он заключает звезды.

8 Он один простирает небеса и попирает волны морские.

9 Он сотворил Большую Медведицу и Орион, Плеяды и южные созвездия.

10 Творит Он великое и непостижимое, бессчетные чудеса.

11 Вот, Он пройдет передо мной, а я Его не увижу, пронесется мимо, а я Его не замечу.

12 Вот, Он схватит, и кто Его остановит? Кто скажет Ему: «Что ты делаешь?»

13 Бог не станет удерживать Свой гнев; Помощники Раава перед Ним падут.

14 Как же мне спорить с Ним? Где найти слова, чтобы Ему возразить?

15 Пусть я и невиновен, я не смог бы ответить; я бы мог лишь молить судью моего о милости.

16 Если бы звал я, и Он ответил, — не поверю, что Он выслушал бы меня.

17 Тот, Кто налетает на меня, словно вихрь, умножает мне раны безвинно;

18 не дает мне дух перевести и насыщает меня бедой.

19 Если в силе дело, то Он могуч! А если в правосудии, то кто приведет Его на суд?

20 Пусть я невиновен — мои уста осудят меня; если даже я безупречен, они вынесут мне приговор.

21 Я безвинен, но мне уже все равно; я презираю свою жизнь.

22 Да, все одно, поэтому и говорю: «Он губит и безвинного и нечестивого».

23 Когда внезапно разит беда, Он смеется отчаянию невинных.

24 Когда страна в руках у нечестивых, Он ослепляет ее судей. Если не Он, то кто же?

25 Бегут мои дни быстрее гонца; они улетают, не видя блага;

26 ускользают прочь, как быстрые папирусные лодки, как орлы, что падают на добычу.

27 И даже если скажу: «Я позабуду жалобы, изменю свой мрачный вид и улыбнусь»,

28 я все равно боюсь своих страданий: так как я знаю, что Ты не признаешь меня невинным.

29 А раз я уже обвинен, то зачем мне бороться впустую?

30 Даже если вымоюсь снеговой водой, руки отмою щелоком,

31 то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, что даже моя одежда мной побрезгует.

32 Он не смертный, как я, чтобы мне ответить Ему, чтобы сойтись нам в суде на тяжбу.

33 Нет посредника между нами, кто положил бы руку на нас обоих,

34 нет того, кто отвел бы Его жезл от меня, чтобы Его ужас не терзал меня больше.

35 Тогда я говорил бы, не страшась Его, потому что сам по себе я не такой.

Йов

Розділ 9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!

Книга Иова

Глава 9

Йов

Розділ 9

1 Тогда Иов ответил:

1 А Йов відповів та й сказав:

2 — Воистину, знаю, что это так. Но будет ли смертный перед Богом прав?

2 Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?

3 Если бы он захотел с Ним спорить, не смог бы ответить ни на один из тысячи вопросов.

3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.

4 Великий мудростью, крепкий силой — кто с Ним спорил и остался цел?

4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?

5 Он передвигает горы без ведома людей и в Своем гневе рушит их.

5 Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.

6 Он колеблет землю и сдвигает с места, и основания ее дрожат.

6 Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.

7 Он солнцу велит, и оно не светит; печатью Он заключает звезды.

7 Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.

8 Он один простирает небеса и попирает волны морские.

8 Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,

9 Он сотворил Большую Медведицу и Орион, Плеяды и южные созвездия.

9 Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.

10 Творит Он великое и непостижимое, бессчетные чудеса.

10 Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!

11 Вот, Он пройдет передо мной, а я Его не увижу, пронесется мимо, а я Его не замечу.

11 Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього

12 Вот, Он схватит, и кто Его остановит? Кто скажет Ему: «Что ты делаешь?»

12 Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?

13 Бог не станет удерживать Свой гнев; Помощники Раава перед Ним падут.

13 Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —

14 Как же мне спорить с Ним? Где найти слова, чтобы Ему возразить?

14 що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,

15 Пусть я и невиновен, я не смог бы ответить; я бы мог лишь молить судью моего о милости.

15 я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?

16 Если бы звал я, и Он ответил, — не поверю, что Он выслушал бы меня.

16 Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

17 Тот, Кто налетает на меня, словно вихрь, умножает мне раны безвинно;

17 Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

18 не дает мне дух перевести и насыщает меня бедой.

18 Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

19 Если в силе дело, то Он могуч! А если в правосудии, то кто приведет Его на суд?

19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

20 Пусть я невиновен — мои уста осудят меня; если даже я безупречен, они вынесут мне приговор.

20 Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

21 Я безвинен, но мне уже все равно; я презираю свою жизнь.

21 Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

22 Да, все одно, поэтому и говорю: «Он губит и безвинного и нечестивого».

22 Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

23 Когда внезапно разит беда, Он смеется отчаянию невинных.

23 Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

24 Когда страна в руках у нечестивых, Он ослепляет ее судей. Если не Он, то кто же?

24 У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?

25 Бегут мои дни быстрее гонца; они улетают, не видя блага;

25 А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,

26 ускользают прочь, как быстрые папирусные лодки, как орлы, что падают на добычу.

26 промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.

27 И даже если скажу: «Я позабуду жалобы, изменю свой мрачный вид и улыбнусь»,

27 Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,

28 я все равно боюсь своих страданий: так как я знаю, что Ты не признаешь меня невинным.

28 то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.

29 А раз я уже обвинен, то зачем мне бороться впустую?

29 Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?

30 Даже если вымоюсь снеговой водой, руки отмою щелоком,

30 Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,

31 то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, что даже моя одежда мной побрезгует.

31 то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.

32 Он не смертный, как я, чтобы мне ответить Ему, чтобы сойтись нам в суде на тяжбу.

32 Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,

33 Нет посредника между нами, кто положил бы руку на нас обоих,

33 поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.

34 нет того, кто отвел бы Его жезл от меня, чтобы Его ужас не терзал меня больше.

34 Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,

35 Тогда я говорил бы, не страшась Его, потому что сам по себе я не такой.

35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!