Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 16

1 Там Иисуса обступили фарисеи и саддукеи, которые, желая испытать Его, просили, чтобы Он показал им знамение с неба.

2 Иисус ответил: — На закате, увидев, что небо красное, вы говорите: «Будет хорошая погода»,

3 а на рассвете, если небо заволокло багровыми тучами, вы говорите: «Будет буря». Вы знаете, что означают приметы неба, а истолковать знаков времени не можете.

4 Злое и развратное поколение ищет знамения, но ему не будет дано никакого знамения, кроме знамения Ионы. И, оставив их, Иисус ушел.

5 Переправляясь на другую сторону озера, ученики забыли взять с собой хлеба.

6 Иисус же сказал им: — Смотрите, берегитесь закваски фарисеев и саддукеев.

7 Ученики стали рассуждать между собой: — Он говорит это потому, что мы не взяли с собой хлеба.

8 Иисус, зная, о чем они говорят, сказал: — Маловеры, почему вы рассуждаете между собой о том, что у вас нет хлеба?

9 Неужели вы еще не поняли? Разве вы не помните, как пяти хлебов хватило на пять тысяч человек? Сколько вы тогда собрали корзин с остатками?

10 А сколько корзин остатков вы собрали, когда четыре тысячи мужчин наелись семью хлебами?

11 Как вы не можете понять, что, говоря: «Берегитесь закваски фарисеев и саддукеев», Я говорю не о хлебе?

12 Тогда ученики поняли, что Он предостерегал их не от закваски, которую кладут в хлеб, а от учения фарисеев и саддукеев.

13 Когда Иисус пришел в окрестности Кесарии Филипповой, Он спросил Своих учеников: — За кого люди принимают Сына Человеческого?

14 Ученики ответили: — Одни говорят, что Ты — Иоанн Креститель, другие — что Илия, а третьи — что Иеремия или один из других пророков.

15 — А вы кем считаете Меня? — спросил их Иисус.

16 Симон Петр ответил: — Ты — Христос, Сын живого Бога.

17 Тогда Иисус сказал: — Блажен ты, Симон, сын Ионы, потому что это было открыто тебе не людьми, а Моим Небесным Отцом.

18 И Я говорю тебе: ты — Петр, и на этой скале Я построю Мою Церковь, и врата ада не одолеют ее.

19 Я дам тебе ключи от Небесного Царства, и что ты запретишь на земле, то будет запрещено на небесах, и все, что ты разрешишь на земле, будет разрешено и на небесах.

20 Затем Иисус велел ученикам никому не говорить о том, что Он — Христос.

21 С этого времени Иисус начал объяснять ученикам, что Он должен идти в Иерусалим и там много пострадать от старейшин, первосвященников и учителей Закона, что Он будет убит, но на третий день воскреснет.

22 Тогда Петр отвел Его в сторону и стал возражать: — Да помилует Тебя Бог! Пусть не случится с Тобой этого, Господи!

23 Иисус же, обернувшись, сказал Петру: — Прочь от Меня, сатана! Ты Мне камень преткновения, потому что рассуждаешь по-человечески и не понимаешь того, что хочет Бог.

24 Потом Иисус сказал ученикам: — Если кто желает быть Моим последователем, пусть отречется от самого себя, возьмет свой крест и пусть следует за Мной.

25 Потому что тот, кто хочет сберечь свою жизнь, потеряет ее, а кто потеряет свою жизнь ради Меня, тот обретет ее.

26 Ведь что пользы человеку, если он приобретет весь мир, но при этом повредит своей душе? Или что даст человек в обмен за свою душу?

27 Когда Сын Человеческий придет в славе Своего Отца, окруженный Своими ангелами, тогда Он воздаст каждому по его делам.

28 Говорю вам истину: некоторые из вас, стоящих здесь, не умрут, пока не увидят прежде Сына Человеческого, пришедшего в Своем Царстве.

Вiд Матвiя

Розділ 16

1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.

2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.

3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!

4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.

5 А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.

6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!

7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.

8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?

9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?

10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?

11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“

12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.

13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“

14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.

15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“

16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“

17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.

18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.

19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!

20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.

21 Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.

22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“

23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“

24 Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.

25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її.

26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?

27 Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.

28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“.

Евангелие от Матфея Глава 16	Вiд Матвiя Розділ 16
1 Там Иисуса обступили фарисеи и саддукеи, которые, желая испытать Его, просили, чтобы Он показал им знамение с неба.	1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
2 Иисус ответил: — На закате, увидев, что небо красное, вы говорите: «Будет хорошая погода»,	2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.
3 а на рассвете, если небо заволокло багровыми тучами, вы говорите: «Будет буря». Вы знаете, что означают приметы неба, а истолковать знаков времени не можете.	3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!
4 Злое и развратное поколение ищет знамения, но ему не будет дано никакого знамения, кроме знамения Ионы. И, оставив их, Иисус ушел.	4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.
5 Переправляясь на другую сторону озера, ученики забыли взять с собой хлеба.	5 А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.
6 Иисус же сказал им: — Смотрите, берегитесь закваски фарисеев и саддукеев.	6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!
7 Ученики стали рассуждать между собой: — Он говорит это потому, что мы не взяли с собой хлеба.	7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.
8 Иисус, зная, о чем они говорят, сказал: — Маловеры, почему вы рассуждаете между собой о том, что у вас нет хлеба?	8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?
9 Неужели вы еще не поняли? Разве вы не помните, как пяти хлебов хватило на пять тысяч человек? Сколько вы тогда собрали корзин с остатками?	9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?
10 А сколько корзин остатков вы собрали, когда четыре тысячи мужчин наелись семью хлебами?	10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?
11 Как вы не можете понять, что, говоря: «Берегитесь закваски фарисеев и саддукеев», Я говорю не о хлебе?	11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“
12 Тогда ученики поняли, что Он предостерегал их не от закваски, которую кладут в хлеб, а от учения фарисеев и саддукеев.	12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.
13 Когда Иисус пришел в окрестности Кесарии Филипповой, Он спросил Своих учеников: — За кого люди принимают Сына Человеческого?	13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“
14 Ученики ответили: — Одни говорят, что Ты — Иоанн Креститель, другие — что Илия, а третьи — что Иеремия или один из других пророков.	14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.
15 — А вы кем считаете Меня? — спросил их Иисус.	15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“
16 Симон Петр ответил: — Ты — Христос, Сын живого Бога.	16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“
17 Тогда Иисус сказал: — Блажен ты, Симон, сын Ионы, потому что это было открыто тебе не людьми, а Моим Небесным Отцом.	17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.
18 И Я говорю тебе: ты — Петр, и на этой скале Я построю Мою Церковь, и врата ада не одолеют ее.	18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.
19 Я дам тебе ключи от Небесного Царства, и что ты запретишь на земле, то будет запрещено на небесах, и все, что ты разрешишь на земле, будет разрешено и на небесах.	19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!
20 Затем Иисус велел ученикам никому не говорить о том, что Он — Христос.	20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.
21 С этого времени Иисус начал объяснять ученикам, что Он должен идти в Иерусалим и там много пострадать от старейшин, первосвященников и учителей Закона, что Он будет убит, но на третий день воскреснет.	21 Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.
22 Тогда Петр отвел Его в сторону и стал возражать: — Да помилует Тебя Бог! Пусть не случится с Тобой этого, Господи!	22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“
23 Иисус же, обернувшись, сказал Петру: — Прочь от Меня, сатана! Ты Мне камень преткновения, потому что рассуждаешь по-человечески и не понимаешь того, что хочет Бог.	23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“
24 Потом Иисус сказал ученикам: — Если кто желает быть Моим последователем, пусть отречется от самого себя, возьмет свой крест и пусть следует за Мной.	24 Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
25 Потому что тот, кто хочет сберечь свою жизнь, потеряет ее, а кто потеряет свою жизнь ради Меня, тот обретет ее.	25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її.
26 Ведь что пользы человеку, если он приобретет весь мир, но при этом повредит своей душе? Или что даст человек в обмен за свою душу?	26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?
27 Когда Сын Человеческий придет в славе Своего Отца, окруженный Своими ангелами, тогда Он воздаст каждому по его делам.	27 Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.
28 Говорю вам истину: некоторые из вас, стоящих здесь, не умрут, пока не увидят прежде Сына Человеческого, пришедшего в Своем Царстве.	28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Евангелие от Матфея

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Евангелие от Матфея

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Ветхий
завет

Новый
завет