Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 9

1 Иисус вошел в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в Свой город.

2 Несколько человек принесли к Нему парализованного, лежащего на циновке. Иисус, увидев их веру, сказал парализованному: — Не бойся, сын Мой, прощаются тебе твои грехи!

3 Тогда некоторые из учителей Закона подумали про себя: «Он же кощунствует!».

4 Зная, о чем они думают, Иисус сказал: — Почему у вас в сердце такие злые мысли?

5 Что легче, сказать: «Прощаются тебе грехи» или: «Встань и ходи»?

6 Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи … И Он обратился к парализованному: — Вставай, возьми свою циновку и иди домой.

7 Человек встал и пошел домой.

8 Видевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Бога, давшего людям такую власть.

9 Когда Иисус шел оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. — Следуй за Мной, — сказал ему Иисус. Тот встал и пошел за Ним.

10 Позже, когда Иисус возлежал за столом в доме у Матфея, там собралось много сборщиков налогов и прочих грешников. Они возлегли с Иисусом и Его учениками.

11 Когда фарисеи увидели это, они спросили учеников Иисуса: — Почему ваш Учитель ест со сборщиками налогов и грешниками?

12 Когда Иисус услышал это, Он сказал: — Не здоровым нужен врач, а больным.

13 Попытайтесь вначале понять, что значат слова: «Милости хочу, а не жертвы». Я пришел призвать не праведников, а грешников.

14 Затем пришли ученики Иоанна и спросили: — Почему мы и фарисеи постимся, а Твои ученики нет?

15 Иисус им ответил: — Разве могут гости на свадьбе печалиться, когда с ними жених? Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда они и будут поститься.

16 Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она сядет, и дыра станет еще больше.

17 Никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе бурдюки прорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то, и другое будет цело.

18 Когда Иисус еще говорил, к Нему подошел один начальник. Он поклонился Иисусу и сказал: — Моя дочь только что умерла, но если Ты придешь и возложишь на нее руку, она оживет.

19 Иисус встал и пошел с ним. Ученики тоже пошли за ними.

20 В это время к Иисусу сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к кисточке на краю Его одежды.

21 Она думала про себя: «Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь».

22 Иисус обернулся и увидел ее. — Не бойся, дочь Моя, — сказал Он, — твоя вера исцелила тебя. И женщина в тот же момент выздоровела.

23 Когда Иисус вошел в дом начальника и увидел флейтистов, приглашенных для похорон, и смятение толпы,

24 Он сказал: — Выйдите, ведь девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.

25 Когда людей все-таки удалили, Иисус вошел, взял девочку за руку, и она встала.

26 Слух об этом распространился по всей округе.

27 Когда Иисус вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: — Сжалься над нами, Сын Давидов!

28 Когда Он вошел в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: — Вы верите, что Я могу это сделать? — Да, Господи, — ответили те.

29 Тогда Иисус прикоснулся к их глазам и сказал: — Пусть же с вами будет по вашей вере.

30 И они тотчас прозрели. Иисус же строго наказал им: — Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.

31 Но они пошли и рассказали о Нем по всей округе.

32 Не успели еще они выйти, как к Иисусу привели немого человека, одержимого демоном.

33 Когда демон был изгнан, человек, который был нем, заговорил. Люди удивлялись: — Ничего подобного еще не бывало в Израиле.

34 Фарисеи же говорили: — Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.

35 Иисус ходил по всем городам и селениям, учил в синагогах, проповедовал Радостную Весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.

36 Увидев толпы народа, Он сжалился над ними, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.

37 Он говорил Своим ученикам: — Жатвы много, а работников мало.

38 Поэтому просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на Свою жатву.

Вiд Матвiя

Розділ 9

1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

7 Той устав і пішов у свій дім.

8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

Евангелие от Матфея Глава 9	Вiд Матвiя Розділ 9
1 Иисус вошел в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в Свой город.	1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
2 Несколько человек принесли к Нему парализованного, лежащего на циновке. Иисус, увидев их веру, сказал парализованному: — Не бойся, сын Мой, прощаются тебе твои грехи!	2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
3 Тогда некоторые из учителей Закона подумали про себя: «Он же кощунствует!».	3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
4 Зная, о чем они думают, Иисус сказал: — Почему у вас в сердце такие злые мысли?	4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
5 Что легче, сказать: «Прощаются тебе грехи» или: «Встань и ходи»?	5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
6 Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи … И Он обратился к парализованному: — Вставай, возьми свою циновку и иди домой.	6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
7 Человек встал и пошел домой.	7 Той устав і пішов у свій дім.
8 Видевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Бога, давшего людям такую власть.	8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
9 Когда Иисус шел оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. — Следуй за Мной, — сказал ему Иисус. Тот встал и пошел за Ним.	9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.
10 Позже, когда Иисус возлежал за столом в доме у Матфея, там собралось много сборщиков налогов и прочих грешников. Они возлегли с Иисусом и Его учениками.	10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
11 Когда фарисеи увидели это, они спросили учеников Иисуса: — Почему ваш Учитель ест со сборщиками налогов и грешниками?	11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
12 Когда Иисус услышал это, Он сказал: — Не здоровым нужен врач, а больным.	12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
13 Попытайтесь вначале понять, что значат слова: «Милости хочу, а не жертвы». Я пришел призвать не праведников, а грешников.	13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
14 Затем пришли ученики Иоанна и спросили: — Почему мы и фарисеи постимся, а Твои ученики нет?	14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
15 Иисус им ответил: — Разве могут гости на свадьбе печалиться, когда с ними жених? Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда они и будут поститься.	15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
16 Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она сядет, и дыра станет еще больше.	16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
17 Никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе бурдюки прорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то, и другое будет цело.	17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
18 Когда Иисус еще говорил, к Нему подошел один начальник. Он поклонился Иисусу и сказал: — Моя дочь только что умерла, но если Ты придешь и возложишь на нее руку, она оживет.	18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
19 Иисус встал и пошел с ним. Ученики тоже пошли за ними.	19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
20 В это время к Иисусу сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к кисточке на краю Его одежды.	20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
21 Она думала про себя: «Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь».	21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
22 Иисус обернулся и увидел ее. — Не бойся, дочь Моя, — сказал Он, — твоя вера исцелила тебя. И женщина в тот же момент выздоровела.	22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.
23 Когда Иисус вошел в дом начальника и увидел флейтистов, приглашенных для похорон, и смятение толпы,	23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
24 Он сказал: — Выйдите, ведь девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.	24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
25 Когда людей все-таки удалили, Иисус вошел, взял девочку за руку, и она встала.	25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
26 Слух об этом распространился по всей округе.	26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
27 Когда Иисус вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: — Сжалься над нами, Сын Давидов!	27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
28 Когда Он вошел в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: — Вы верите, что Я могу это сделать? — Да, Господи, — ответили те.	28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
29 Тогда Иисус прикоснулся к их глазам и сказал: — Пусть же с вами будет по вашей вере.	29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
30 И они тотчас прозрели. Иисус же строго наказал им: — Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.	30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
31 Но они пошли и рассказали о Нем по всей округе.	31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
32 Не успели еще они выйти, как к Иисусу привели немого человека, одержимого демоном.	32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
33 Когда демон был изгнан, человек, который был нем, заговорил. Люди удивлялись: — Ничего подобного еще не бывало в Израиле.	33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
34 Фарисеи же говорили: — Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.	34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
35 Иисус ходил по всем городам и селениям, учил в синагогах, проповедовал Радостную Весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.	35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
36 Увидев толпы народа, Он сжалился над ними, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.	36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
37 Он говорил Своим ученикам: — Жатвы много, а работников мало.	37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
38 Поэтому просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на Свою жатву.	38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие от Матфея

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Евангелие от Матфея

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Ветхий
завет

Новый
завет