Бытие

Глава 9

1 Бог благословил Ноя и его сыновей и сказал им: — Плодитесь и размножайтесь и наполняйте землю.

2 Пусть страх и ужас перед вами охватит всех зверей земных и всех птиц небесных, всех пресмыкающихся и всех морских рыб: они отданы вам в руки.

3 Все, что живет и движется, будет вам в пищу. Как прежде Я дал вам зеленые растения, так и теперь Я отдаю вам все.

4 Но не ешьте мяса, в котором еще есть кровь.

5 И за вашу кровь Я непременно потребую расплаты; Я потребую расплаты за нее с каждого животного; и со всякого человека Я тоже потребую ответа за жизнь его ближнего.

6 Кто бы ни пролил кровь человека, рукою человека прольется и его кровь. Потому что человек создан по образу Божьему.

7 Вы же плодитесь и размножайтесь, расселяйтесь на земле и умножайтесь на ней.

8 Потом Бог сказал Ною и его сыновьям:

9 — Ныне Я заключаю завет с вами и вашими потомками,

10 и со всяким живым существом, которое было с вами, — птица ли, скот или дикий зверь — со всеми, кто вышел с вами из ковчега, и с каждым зверем на земле.

11 Я заключаю с тобой завет: никогда впредь все живое не будет истреблено водами потопа; никогда впредь не будет потоп губить землю.

12 Бог сказал: — Вот знак завета, который Я заключаю между Мной и вами, и каждым живым существом, которое с вами, на все грядущие поколения.

13 Я ставлю в облаках Мою радугу, и она будет знаком завета между Мной и землей.

14 Когда бы Я ни навел облака на землю, в облаках появится радуга,

15 и Я вспомню Мой завет между Мной и вами и каждым живым существом; никогда впредь воды не прольются потопом, чтобы погубить все живое.

16 Всякий раз, когда радуга появится в облаках, Я увижу ее и вспомню вечный завет между Богом и всеми живыми существами, какие есть на земле.

17 Так сказал Бог Ною: — Вот знак завета, который Я заключил между Мной и всем живым на земле.

18 Сыновья Ноя, вышедшие из ковчега, были Сим, Хам и Иафет (Хам — отец Ханаана).

19 Эти трое — сыновья Ноя, и от них произошли люди, которые рассеялись по земле.

20 Ной принялся возделывать землю и сажать виноград.

21 Однажды, выпив вина, он опьянел и лежал обнаженный в своем шатре.

22 Хам, отец Ханаана, увидел наготу своего отца и, выйдя, рассказал об этом братьям.

23 Но Сим и Иафет взяли одежду, положили ее себе на плечи и, пятясь, вошли и прикрыли наготу отца. Их лица были обращены в другую сторону, чтобы им не увидеть наготы отца.

24 Когда Ной протрезвел и узнал, что сделал с ним младший сын,

25 он сказал: — Будь проклят Ханаан! Последним из рабов будет он своим братьям.

26 Еще он сказал: — Благословен Господь, Бог Сима! Да будет Ханаан рабом Сима.

27 Да расширит Бог земли Иафета, да живет Иафет в шатрах Сима, и да будет Ханаан его рабом.

28 После потопа Ной жил триста пятьдесят лет.

29 Всего Ной прожил девятьсот пятьдесят лет и умер.

Буття

Розділ 9

1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!

2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.

4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.

6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.

7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“

8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.

10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.

11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.

12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.

15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.

16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.

17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.

18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.

19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.

20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.

22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.

23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.

24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.

25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“

26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!

27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“

28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.

29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.

Бытие

Глава 9

Буття

Розділ 9

1 Бог благословил Ноя и его сыновей и сказал им: — Плодитесь и размножайтесь и наполняйте землю.

1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!

2 Пусть страх и ужас перед вами охватит всех зверей земных и всех птиц небесных, всех пресмыкающихся и всех морских рыб: они отданы вам в руки.

2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

3 Все, что живет и движется, будет вам в пищу. Как прежде Я дал вам зеленые растения, так и теперь Я отдаю вам все.

3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.

4 Но не ешьте мяса, в котором еще есть кровь.

4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

5 И за вашу кровь Я непременно потребую расплаты; Я потребую расплаты за нее с каждого животного; и со всякого человека Я тоже потребую ответа за жизнь его ближнего.

5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.

6 Кто бы ни пролил кровь человека, рукою человека прольется и его кровь. Потому что человек создан по образу Божьему.

6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.

7 Вы же плодитесь и размножайтесь, расселяйтесь на земле и умножайтесь на ней.

7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“

8 Потом Бог сказал Ною и его сыновьям:

8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

9 — Ныне Я заключаю завет с вами и вашими потомками,

9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.

10 и со всяким живым существом, которое было с вами, — птица ли, скот или дикий зверь — со всеми, кто вышел с вами из ковчега, и с каждым зверем на земле.

10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.

11 Я заключаю с тобой завет: никогда впредь все живое не будет истреблено водами потопа; никогда впредь не будет потоп губить землю.

11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.

12 Бог сказал: — Вот знак завета, который Я заключаю между Мной и вами, и каждым живым существом, которое с вами, на все грядущие поколения.

12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

13 Я ставлю в облаках Мою радугу, и она будет знаком завета между Мной и землей.

13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

14 Когда бы Я ни навел облака на землю, в облаках появится радуга,

14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.

15 и Я вспомню Мой завет между Мной и вами и каждым живым существом; никогда впредь воды не прольются потопом, чтобы погубить все живое.

15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.

16 Всякий раз, когда радуга появится в облаках, Я увижу ее и вспомню вечный завет между Богом и всеми живыми существами, какие есть на земле.

16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.

17 Так сказал Бог Ною: — Вот знак завета, который Я заключил между Мной и всем живым на земле.

17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.

18 Сыновья Ноя, вышедшие из ковчега, были Сим, Хам и Иафет (Хам — отец Ханаана).

18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.

19 Эти трое — сыновья Ноя, и от них произошли люди, которые рассеялись по земле.

19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.

20 Ной принялся возделывать землю и сажать виноград.

20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

21 Однажды, выпив вина, он опьянел и лежал обнаженный в своем шатре.

21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.

22 Хам, отец Ханаана, увидел наготу своего отца и, выйдя, рассказал об этом братьям.

22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.

23 Но Сим и Иафет взяли одежду, положили ее себе на плечи и, пятясь, вошли и прикрыли наготу отца. Их лица были обращены в другую сторону, чтобы им не увидеть наготы отца.

23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.

24 Когда Ной протрезвел и узнал, что сделал с ним младший сын,

24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.

25 он сказал: — Будь проклят Ханаан! Последним из рабов будет он своим братьям.

25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“

26 Еще он сказал: — Благословен Господь, Бог Сима! Да будет Ханаан рабом Сима.

26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!

27 Да расширит Бог земли Иафета, да живет Иафет в шатрах Сима, и да будет Ханаан его рабом.

27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“

28 После потопа Ной жил триста пятьдесят лет.

28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.

29 Всего Ной прожил девятьсот пятьдесят лет и умер.

29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.