Послание евреям

Глава 3

1 И потому, святые братья и сёстры мои, призванные Богом, храните в мыслях Иисуса — Посланника и Первосвященника веры нашей.

2 Он был верен Тому, Кто сделал Его Первосвященником, как был верен Моисей, и делал в доме Божьем всё, что было угодно Богу.

3 Но Иисус был удостоен больших почестей, чем Моисей, подобно тому как строителю дома оказывают больше почестей, чем самому дому.

4 Всякий дом построен кем-то, Бог же создал всё.

5 Моисей был верным слугой в доме Божьем и рассказал людям о том, что Бог скажет в будущем.

6 Христос верен, как подобает Сыну, Который правит домом Божьим. Мы же и есть этот дом Божий, если только до конца сохраним мужество и уверенность в великой надежде.

7 Поэтому, как говорит Святой Дух: «Если вы сегодня услышите голос Божий,

8 то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога. В тот день, находясь в пустыне, вы испытывали Меня и Моё терпение,

9 и сорок лет были свидетелями Моего могущества.

10 Вот почему Я разгневался на них и сказал, что они всегда неправедны в своих мыслях. Они никогда не понимали Меня.

11 И в гневе Своём Я поклялся: „Эти люди никогда не войдут в Мой покой!” ».

12 Будьте осторожны, братья и сёстры, чтобы никто из вас не поддался греховным мыслям, которые могут заставить вас усомниться и отвернуться от живого Бога.

13 Но ободряйте друг друга каждый день, пока ещё «сегодня», чтобы никто из вас не оказался обманутым грехом и не очерствел в упрямстве.

14 Потому что все мы разделим с Христом всё, чем Он владеет, если до конца будем твёрдо держаться нашей веры с той же уверенностью, которую имели вначале.

15 Как сказано в Писаниях: «Если вы сегодня услышите голос Божий, то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога».

16 Кем были те люди, которые слышали голос Божий и восстали против Него? Разве это были не те, кого Моисей вывел из Египта?

17 И на кого был разгневан Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешил и упал замертво в пустыне?

18 Кому поклялся Бог, что они никогда не войдут в Его покой? Разве не тем, кто ослушался?

19 Итак, мы видим, что они не смогли войти в Его покой из-за своего неверия.

До євреїв

Розділ 3

1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Послание евреям

Глава 3

До євреїв

Розділ 3

1 И потому, святые братья и сёстры мои, призванные Богом, храните в мыслях Иисуса — Посланника и Первосвященника веры нашей.

1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

2 Он был верен Тому, Кто сделал Его Первосвященником, как был верен Моисей, и делал в доме Божьем всё, что было угодно Богу.

2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3 Но Иисус был удостоен больших почестей, чем Моисей, подобно тому как строителю дома оказывают больше почестей, чем самому дому.

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

4 Всякий дом построен кем-то, Бог же создал всё.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

5 Моисей был верным слугой в доме Божьем и рассказал людям о том, что Бог скажет в будущем.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

6 Христос верен, как подобает Сыну, Который правит домом Божьим. Мы же и есть этот дом Божий, если только до конца сохраним мужество и уверенность в великой надежде.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

7 Поэтому, как говорит Святой Дух: «Если вы сегодня услышите голос Божий,

7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

8 то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога. В тот день, находясь в пустыне, вы испытывали Меня и Моё терпение,

8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

9 и сорок лет были свидетелями Моего могущества.

9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

10 Вот почему Я разгневался на них и сказал, что они всегда неправедны в своих мыслях. Они никогда не понимали Меня.

10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

11 И в гневе Своём Я поклялся: „Эти люди никогда не войдут в Мой покой!” ».

11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

12 Будьте осторожны, братья и сёстры, чтобы никто из вас не поддался греховным мыслям, которые могут заставить вас усомниться и отвернуться от живого Бога.

12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

13 Но ободряйте друг друга каждый день, пока ещё «сегодня», чтобы никто из вас не оказался обманутым грехом и не очерствел в упрямстве.

13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

14 Потому что все мы разделим с Христом всё, чем Он владеет, если до конца будем твёрдо держаться нашей веры с той же уверенностью, которую имели вначале.

14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

15 Как сказано в Писаниях: «Если вы сегодня услышите голос Божий, то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога».

15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

16 Кем были те люди, которые слышали голос Божий и восстали против Него? Разве это были не те, кого Моисей вывел из Египта?

16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

17 И на кого был разгневан Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешил и упал замертво в пустыне?

17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

18 Кому поклялся Бог, что они никогда не войдут в Его покой? Разве не тем, кто ослушался?

18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

19 Итак, мы видим, что они не смогли войти в Его покой из-за своего неверия.

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.