Послание евреямГлава 3 |
1 |
2 Он был верен Тому, Кто сделал Его Первосвященником, как был верен Моисей, и делал в доме Божьем всё, что было угодно Богу. |
3 Но Иисус был удостоен больших почестей, чем Моисей, подобно тому как строителю дома оказывают больше почестей, чем самому дому. |
4 Всякий дом построен кем-то, Бог же создал всё. |
5 Моисей был верным слугой в доме Божьем и рассказал людям о том, что Бог скажет в будущем. |
6 Христос верен, как подобает Сыну, Который правит домом Божьим. Мы же и есть этот дом Божий, если только до конца сохраним мужество и уверенность в великой надежде. |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 Но ободряйте друг друга каждый день, пока ещё «сегодня», чтобы никто из вас не оказался обманутым грехом и не очерствел в упрямстве. |
14 Потому что все мы разделим с Христом всё, чем Он владеет, если до конца будем твёрдо держаться нашей веры с той же уверенностью, которую имели вначале. |
15 Как сказано в Писаниях: |
16 |
17 И на кого был разгневан Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешил и упал замертво в пустыне? |
18 Кому поклялся Бог, что они никогда не войдут в Его покой? Разве не тем, кто ослушался? |
19 Итак, мы видим, что они не смогли войти в Его покой из-за своего неверия. |
До євреївРозділ 3 |
1 |
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його, |
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім. |
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог. |
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́. |
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця. |
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, |
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині, |
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років. |
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх, |
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“! |
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! |
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха. |
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця, |
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“! |
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? |
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“ |
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних? |
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство. |
Послание евреямГлава 3 |
До євреївРозділ 3 |
1 |
1 |
2 Он был верен Тому, Кто сделал Его Первосвященником, как был верен Моисей, и делал в доме Божьем всё, что было угодно Богу. |
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його, |
3 Но Иисус был удостоен больших почестей, чем Моисей, подобно тому как строителю дома оказывают больше почестей, чем самому дому. |
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім. |
4 Всякий дом построен кем-то, Бог же создал всё. |
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог. |
5 Моисей был верным слугой в доме Божьем и рассказал людям о том, что Бог скажет в будущем. |
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́. |
6 Христос верен, как подобает Сыну, Который правит домом Божьим. Мы же и есть этот дом Божий, если только до конца сохраним мужество и уверенность в великой надежде. |
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця. |
7 |
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, |
8 |
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині, |
9 |
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років. |
10 |
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх, |
11 |
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“! |
12 |
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! |
13 Но ободряйте друг друга каждый день, пока ещё «сегодня», чтобы никто из вас не оказался обманутым грехом и не очерствел в упрямстве. |
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха. |
14 Потому что все мы разделим с Христом всё, чем Он владеет, если до конца будем твёрдо держаться нашей веры с той же уверенностью, которую имели вначале. |
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця, |
15 Как сказано в Писаниях: |
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“! |
16 |
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? |
17 И на кого был разгневан Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешил и упал замертво в пустыне? |
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“ |
18 Кому поклялся Бог, что они никогда не войдут в Его покой? Разве не тем, кто ослушался? |
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних? |
19 Итак, мы видим, что они не смогли войти в Его покой из-за своего неверия. |
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство. |