Библия - Обещанное Восстановление

Числа

Глава 21

1 Ханаанский царь по имени Арад, живший в Негеве, узнав, что израильский народ идёт по дороге на Афарим, выступил против израильтян, напал на них и захватил в плен несколько человек.

2 Тогда израильский народ дал обет Господу: «Господи, просим Тебя, помоги нам победить этот народ. Если поможешь, мы полностью разрушим и отдадим Тебе их города».

3 Господь услышал израильтян и помог им победить хананеев. Израильский народ полностью уничтожил хананеев и их города и назвал то место Хорма.

4 Израильский народ отправился от горы Ор по дороге, ведущей к Красному морю, чтобы обойти страну Едом стороной.

5 и начали снова жаловаться на Бога и Моисея. «Зачем ты вывел нас из Египта? — говорили они. — Мы умрём в этой пустыне, потому что нет ни хлеба, ни воды, и нам опротивела эта отвратительная пища!»

6 И тогда Господь послал на народ ядовитых змей, и они жалили людей, и умерло множество израильского народа.

7 Народ пришёл к Моисею и стал просить: «Мы знаем, что согрешили, вознося свои жалобы против Господа и тебя. Помолись Господу, попроси Его убрать этих змей». Моисей помолился за народ.

8 Господь сказал Моисею: «Сделай медного змея и прикрепи его к шесту. Тот, кого ужалит змея, пусть посмотрит на медного змея на шесте и тогда останется жив».

9 Моисей исполнил повеление Господа и, сделав медного змея, прикрепил его к шесту. Когда же кого-либо жалила змея, тот человек смотрел на медного змея на шесте и оставался жив.

10 Когда израильтяне ушли с того места, они поставили стан в Овофе.

11 Затем, отправившись из Овофа, они разбили лагерь при Ийе-Авариме в пустыне к востоку от Моава.

12 Покинув эту местность, они поставили стан в долине Заред,

13 а потом перешли на другое место и разбили лагерь в пустыне у реки Арнон, начинавшейся у границы аморреев, так что её долина находилась между Моавом и аморреями.

14 Потому и сказано в книге войн Господних: «Вагеб в Суфе и долины Арнона,

15 и горы над долинами, ведущими в город Ар — всё у границы Моава».

16 Израильский народ оставил это место и отправился в Беер, то самое место, о котором Господь сказал Моисею: «Собери сюда весь народ, и Я дам им воды».

17 И тогда израильский народ запел песню: «Наполнись водой, колодец! Пойте о нём!

18 Великие люди выкопали этот колодец, вожди выкопали этот колодец, выкопали этот колодец жезлами и дорожными посохами своими. Это — дар в пустыне».

19 Из Матанны народ отправился в Нахалиил, а из Нахалиила — в Вамоф.

20 Из Вамофа народ направился в долину Моава, на то место, где гора Фасга обращена к пустыне.

21 Израильский народ послал несколько человек к Сигону, царю аморреев, чтобы они сказали царю:

22 «Позволь нам пройти через твою страну. Мы не пойдём ни через поля, ни через виноградники, не будем пить воду из твоих колодцев, только пройдём по царской дороге и будем оставаться на ней, пока не пройдём через твою страну».

23 Но царь Сигон не разрешил израильскому народу пройти через свою страну. Собрав армию, он выступил в пустыню, чтобы сразиться с израильским народом, и битва между ними произошла при Иааце.

24 Но израильский народ победил Сигона, а потом забрал себе его землю от реки Арнон до реки Иавок. Они захватили землю до самой границы аммонитян и остановились там, потому что аммонитяне надёжно защищали её.

25 Израиль захватил все города аморреев и стал там жить. Они одолели даже город Есевон и все небольшие города вокруг него.

26 Есевон был городом, где жил Сигон, царь аморреев. В прошлом Сигон сражался с царём Моава и захватил земли до самой реки Арнон.

27 Потому-то и поют певцы такую песню: «Отстройте снова Есевон! Укрепите стены Сигона!

28 В Есевоне начался пожар, этот пожар начался в городе Сигона. Пожар уничтожил город Ар-Моав и сжёг холмы над рекой Арнон.

29 Горе тебе, Моав! Народ Хамоса уничтожен. Сыны его бежали, дочери взяты в плен Сигоном, царём аморреев.

30 Но мы победили аморреев, разрушили их города от Есевона до Дивона, от Насима до Нофы близ Медевы».

31 Затем израильский народ поставил стан на земле аморреев.

32 Моисей послал несколько человек с разведкой в город Иазер, и израильский народ захватил его. Они захватили также небольшие города вокруг него и заставили живших там аморреев уйти оттуда.

33 Затем израильский народ отправился по дороге на Васан. Тогда Ог, царь васанский, собрав свою армию, выступил навстречу израильскому народу и сразился с ним при Едреи.

34 Но Господь сказал Моисею: «Не бойся Ога. Я позволю тебе победить его, и ты захватишь всю его армию и всю его страну. Поступи с ним, как поступил с Сигоном, царём аморреев, жившим в Есевоне».

35 Израильтяне победили Ога и его армию, они убили его самого, его сыновей и весь его народ, а потом захватили и всю его землю.

Числа

Розділ 21

1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.

2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.

6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.

8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.

9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.

11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.

12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.

13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.

14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:

22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.

23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.

28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.

29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.

33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

Числа Глава 21	Числа Розділ 21
1 Ханаанский царь по имени Арад, живший в Негеве, узнав, что израильский народ идёт по дороге на Афарим, выступил против израильтян, напал на них и захватил в плен несколько человек.	1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.
2 Тогда израильский народ дал обет Господу: «Господи, просим Тебя, помоги нам победить этот народ. Если поможешь, мы полностью разрушим и отдадим Тебе их города».	2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.
3 Господь услышал израильтян и помог им победить хананеев. Израильский народ полностью уничтожил хананеев и их города и назвал то место Хорма.	3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.
4 Израильский народ отправился от горы Ор по дороге, ведущей к Красному морю, чтобы обойти страну Едом стороной.	4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.
5 и начали снова жаловаться на Бога и Моисея. «Зачем ты вывел нас из Египта? — говорили они. — Мы умрём в этой пустыне, потому что нет ни хлеба, ни воды, и нам опротивела эта отвратительная пища!»	5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.
6 И тогда Господь послал на народ ядовитых змей, и они жалили людей, и умерло множество израильского народа.	6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.
7 Народ пришёл к Моисею и стал просить: «Мы знаем, что согрешили, вознося свои жалобы против Господа и тебя. Помолись Господу, попроси Его убрать этих змей». Моисей помолился за народ.	7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.
8 Господь сказал Моисею: «Сделай медного змея и прикрепи его к шесту. Тот, кого ужалит змея, пусть посмотрит на медного змея на шесте и тогда останется жив».	8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.
9 Моисей исполнил повеление Господа и, сделав медного змея, прикрепил его к шесту. Когда же кого-либо жалила змея, тот человек смотрел на медного змея на шесте и оставался жив.	9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!
10 Когда израильтяне ушли с того места, они поставили стан в Овофе.	10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.
11 Затем, отправившись из Овофа, они разбили лагерь при Ийе-Авариме в пустыне к востоку от Моава.	11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.
12 Покинув эту местность, они поставили стан в долине Заред,	12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.
13 а потом перешли на другое место и разбили лагерь в пустыне у реки Арнон, начинавшейся у границы аморреев, так что её долина находилась между Моавом и аморреями.	13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.
14 Потому и сказано в книге войн Господних: «Вагеб в Суфе и долины Арнона,	14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
15 и горы над долинами, ведущими в город Ар — всё у границы Моава».	15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.
16 Израильский народ оставил это место и отправился в Беер, то самое место, о котором Господь сказал Моисею: «Собери сюда весь народ, и Я дам им воды».	16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.
17 И тогда израильский народ запел песню: «Наполнись водой, колодец! Пойте о нём!	17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!
18 Великие люди выкопали этот колодец, вожди выкопали этот колодец, выкопали этот колодец жезлами и дорожными посохами своими. Это — дар в пустыне».	18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,
19 Из Матанны народ отправился в Нахалиил, а из Нахалиила — в Вамоф.	19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
20 Из Вамофа народ направился в долину Моава, на то место, где гора Фасга обращена к пустыне.	20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.
21 Израильский народ послал несколько человек к Сигону, царю аморреев, чтобы они сказали царю:	21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:
22 «Позволь нам пройти через твою страну. Мы не пойдём ни через поля, ни через виноградники, не будем пить воду из твоих колодцев, только пройдём по царской дороге и будем оставаться на ней, пока не пройдём через твою страну».	22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.
23 Но царь Сигон не разрешил израильскому народу пройти через свою страну. Собрав армию, он выступил в пустыню, чтобы сразиться с израильским народом, и битва между ними произошла при Иааце.	23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
24 Но израильский народ победил Сигона, а потом забрал себе его землю от реки Арнон до реки Иавок. Они захватили землю до самой границы аммонитян и остановились там, потому что аммонитяне надёжно защищали её.	24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.
25 Израиль захватил все города аморреев и стал там жить. Они одолели даже город Есевон и все небольшие города вокруг него.	25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
26 Есевон был городом, где жил Сигон, царь аморреев. В прошлом Сигон сражался с царём Моава и захватил земли до самой реки Арнон.	26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
27 Потому-то и поют певцы такую песню: «Отстройте снова Есевон! Укрепите стены Сигона!	27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.
28 В Есевоне начался пожар, этот пожар начался в городе Сигона. Пожар уничтожил город Ар-Моав и сжёг холмы над рекой Арнон.	28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.
29 Горе тебе, Моав! Народ Хамоса уничтожен. Сыны его бежали, дочери взяты в плен Сигоном, царём аморреев.	29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
30 Но мы победили аморреев, разрушили их города от Есевона до Дивона, от Насима до Нофы близ Медевы».	30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.
31 Затем израильский народ поставил стан на земле аморреев.	31 І Ізраїль осів в аморейському краї.
32 Моисей послал несколько человек с разведкой в город Иазер, и израильский народ захватил его. Они захватили также небольшие города вокруг него и заставили живших там аморреев уйти оттуда.	32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.
33 Затем израильский народ отправился по дороге на Васан. Тогда Ог, царь васанский, собрав свою армию, выступил навстречу израильскому народу и сразился с ним при Едреи.	33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
34 Но Господь сказал Моисею: «Не бойся Ога. Я позволю тебе победить его, и ты захватишь всю его армию и всю его страну. Поступи с ним, как поступил с Сигоном, царём аморреев, жившим в Есевоне».	34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.
35 Израильтяне победили Ога и его армию, они убили его самого, его сыновей и весь его народ, а потом захватили и всю его землю.	35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

Ветхий
завет

Новый
завет

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Ветхий завет

Новый завет

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Ветхий
завет

Новый
завет