БытиеГлава 35 |
1 |
2 Иаков сказал своей семье и всем слугам: |
3 Мы отправляемся отсюда в Вефиль. Там я поставлю алтарь Богу, Который помог мне в час моих бедствий и Который всегда находится со мной, куда бы я ни шёл». |
4 |
5 Когда Иаков с сыновьями уходил из той земли, местные жители хотели погнаться за ними и убить, но Бог наполнил их сердца великим страхом, и поэтому они не решились преследовать Иакова. |
6 |
7 Там он поставил алтарь и назвал это место Эл-Вефиль, выбрав такое название потому, что на этом месте Бог впервые явился ему, когда он убегал от брата. |
8 Там умерла Девора, кормилица Ревекки, и её похоронили под дубом в Вефиле и назвали то место Аллон-Вакуф. |
9 |
10 |
11 |
12 Я дал Аврааму и Исааку особую землю, теперь же отдаю эту землю тебе, а также и всему твоему народу, который будет жить после тебя». |
13 После этого Бог ушёл оттуда, |
14 Иаков же поставил на том месте каменный памятник и освятил его, вылив на него вино и оливковое масло. Это место являлось святым, так как там Бог говорил с Иаковом, и поэтому Иаков назвал его Вефилем. |
15 |
16 |
17 Роды были очень тяжелые, и Рахиль мучилась в страшной боли. Её кормилица заметила это и сказала: |
18 Рахиль умерла, рожая этого сына и, умирая, дала сыну имя Бенони, но Иаков назвал его Вениамином. |
19 Рахиль похоронили у дороги в Ефрафу, то есть Вифлеем, |
20 и Иаков поставил на могиле Рахили памятник в её честь, который стоит там и поныне. |
21 |
22 Израиль оставался там недолго, но пока он был там, Рувим познал служанку Израиля Валлу. Услышав об этом, Израиль очень рассердился. Семья Израиля У Иакова было 12 сыновей: |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 Исаак прожил 180 лет, |
29 а потом ослабел и умер. Он прожил долгую и полную жизнь, и сыновья Исав и Иаков похоронили его на том же месте, где был похоронен его отец. |
БуттяРозділ 35 |
1 |
2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж. |
3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я“. |
4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом. |
5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова. |
6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним. |
7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом. |
8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут. |
9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його. |
10 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль. |
11 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх. |
12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“. |
13 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив. |
14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою. |
15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел. |
16 |
17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“. |
18 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніями́н. |
19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм. |
20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні. |
21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру. |
22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. |
23 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н. |
24 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н. |
25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м. |
26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському. |
27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак. |
28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ. |
29 І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його. |
БытиеГлава 35 |
БуттяРозділ 35 |
1 |
1 |
2 Иаков сказал своей семье и всем слугам: |
2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж. |
3 Мы отправляемся отсюда в Вефиль. Там я поставлю алтарь Богу, Который помог мне в час моих бедствий и Который всегда находится со мной, куда бы я ни шёл». |
3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я“. |
4 |
4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом. |
5 Когда Иаков с сыновьями уходил из той земли, местные жители хотели погнаться за ними и убить, но Бог наполнил их сердца великим страхом, и поэтому они не решились преследовать Иакова. |
5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова. |
6 |
6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним. |
7 Там он поставил алтарь и назвал это место Эл-Вефиль, выбрав такое название потому, что на этом месте Бог впервые явился ему, когда он убегал от брата. |
7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом. |
8 Там умерла Девора, кормилица Ревекки, и её похоронили под дубом в Вефиле и назвали то место Аллон-Вакуф. |
8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут. |
9 |
9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його. |
10 |
10 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль. |
11 |
11 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх. |
12 Я дал Аврааму и Исааку особую землю, теперь же отдаю эту землю тебе, а также и всему твоему народу, который будет жить после тебя». |
12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“. |
13 После этого Бог ушёл оттуда, |
13 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив. |
14 Иаков же поставил на том месте каменный памятник и освятил его, вылив на него вино и оливковое масло. Это место являлось святым, так как там Бог говорил с Иаковом, и поэтому Иаков назвал его Вефилем. |
14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою. |
15 |
15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел. |
16 |
16 |
17 Роды были очень тяжелые, и Рахиль мучилась в страшной боли. Её кормилица заметила это и сказала: |
17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“. |
18 Рахиль умерла, рожая этого сына и, умирая, дала сыну имя Бенони, но Иаков назвал его Вениамином. |
18 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніями́н. |
19 Рахиль похоронили у дороги в Ефрафу, то есть Вифлеем, |
19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм. |
20 и Иаков поставил на могиле Рахили памятник в её честь, который стоит там и поныне. |
20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні. |
21 |
21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру. |
22 Израиль оставался там недолго, но пока он был там, Рувим познал служанку Израиля Валлу. Услышав об этом, Израиль очень рассердился. Семья Израиля У Иакова было 12 сыновей: |
22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. |
23 |
23 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н. |
24 |
24 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н. |
25 |
25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м. |
26 |
26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському. |
27 |
27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак. |
28 Исаак прожил 180 лет, |
28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ. |
29 а потом ослабел и умер. Он прожил долгую и полную жизнь, и сыновья Исав и Иаков похоронили его на том же месте, где был похоронен его отец. |
29 І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його. |