CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Втор. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Второзаконие

Глава 2

1 «Тогда мы исполнили то, что повелел мне Господь: мы возвратились обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю. Мы шли много дней, обходя горы Сеира.

2 И сказал мне Господь:

3 „Довольно вам ходить вокруг этой горы, поворачивайте на север.

4 Скажи народу вот что: вы пройдёте через землю Сеира, принадлежащую вашим сородичам, потомкам Исава, и они испугаются вас, но будьте с ними очень осторожны.

5 Не сражайтесь с ними: Я не дам вам их землю, ни единой пяди, потому что Я отдал горную страну Сеира во владение Исаву.

6 Заплатите народу Исава за пищу, которую будете там есть, и за воду, которую будете там пить.

7 Помните, что Господь, Бог ваш, благословил вас во всём, что бы вы ни делали, и знает о том, что вы идёте по великой пустыне. Господь, Бог ваш, был с вами все эти сорок лет, и у вас всегда было всё, что нужно”.

8 И вот мы прошли мимо наших сородичей, народа Исава, живущего в Сеире, свернули с дороги, ведущей из Иорданской долины к городам Елафу и Ецион-Гаверу, и повернули на дорогу, ведущую в пустыню Моав».

9 «И сказал мне Господь: „Не беспокойте народ Моава, не воюйте с этими людьми. Я не дам вам ни пяди их земли, так как они потомки Лота и Я отдал им город Ар”.

10 (В прошлом в Аре жили емимы, народ такой же сильный, многочисленный и высокий, как енакитяне.

11 Енакитяне были частью рефаимского народа, и народ считал, что емимы тоже рефаимы, однако моавитяне называли их емимами.

12 В Сеире раньше жили также и хорреи, но народ Исава захватил их землю. Он уничтожил хорреев и поселился на их земле, поступив с ними точно так же, как израильский народ поступил с народом той земли, которую Господь отдал им во владение).

13 Господь сказал мне: „Теперь отправляйтесь на другую сторону долины Заред”, и мы пересекли долину Заред.

14 С того времени, как мы вышли из Кадес-Варны, и до того времени, когда мы прошли через долину Заред, прошло тридцать восемь лет, и в нашем стане уже умерли все мужчины того поколения, которые были способны воевать, так как Господь поклялся, что именно так всё и произойдёт.

15 Господь был против них, и они все умерли, и не осталось их в нашем стане.

16 Когда все мужчины, способные воевать, умерли,

17 Господь сказал мне:

18 „Сегодня пересеките границу у Ара и войдите в Моав.

19 Когда подойдёте ближе к аммонитянам, не начинайте с ними раздора, не воюйте с ними, потому что Я не дам вам их землю: они — потомки Лота, и Я отдал эту землю им”.

20 Эта страна называется также страной рефаимов; когда-то в прошлом здесь жили рефаимы. Аммонитяне же называли их замзумимами.

21 Замзумимов было множество, народ очень сильный и высокий, как енакитяне, но Господь помог аммонитянам уничтожить замзумимов, и аммонитяне захватили их землю, и теперь живут там.

22 Бог сделал то же самое и для народа Исава: когда-то в Сеире жили хорреи, но народ Исава истребил хорреев, и потомки Исава живут там и по сей день.

23 Бог сделал то же самое и для людей, населявших остров Крит, которые пришли и истребили аввеев, живших в городах вокруг Газы. Они захватили ту землю и живут там по сей день».

24 «Господь сказал мне: „Приготовьтесь пересечь долину Арнон. Я позволю вам победить аморрея Сигона, царя есевонского, и завладеть его землёй. Сражайтесь с ним и захватите его страну.

25 С этого дня Я сделаю так, что все народы повсюду будут бояться вас и, услышав весть о вас, испугаются, и затрепещут от страха”.

26 Когда мы были в долине Кедемоф, я отправил послов к Сигону, царю есевонскому, и они предложили Сигону мир, сказав:

27 „Позволь нам пройти через твою землю. Мы пойдём по дороге, не сворачивая с неё ни вправо, ни влево,

28 и заплатим серебром за съеденную пищу и выпитую воду, мы только пройдём через твою страну.

29 Позволь нам пройти через твою землю, чтобы дойти до реки Иордан и выйти на землю, которую даёт нам Господь, Бог наш. Другие народы позволили нам пройти через их земли: даже народ Исава, живущий в Сеире, и народ моавский, живущий в Аре”.

30 Но Сигон, царь есевонский, не позволил нам пройти через его землю, потому что Господь, Бог ваш, сделал так, что он заупрямился. Господь сделал это, чтобы позволить вам победить царя Сигона, и сегодня мы знаем, что так и случилось!

31 Господь сказал мне: „Я отдаю вам царя Сигона и его страну, идите и завладейте его землёй!”

32 И тогда Сигон со всем своим народом вышел на сражение с нами при Иааце,

33 но Господь, Бог наш, предал его нам в руки, и мы одолели царя Сигона вместе с его сыновьями и со всем его народом.

34 Мы захватили все принадлежавшие в то время царю Сигону города и истребили весь народ в этих городах: и мужчин, и женщин, и детей, никого не оставив в живых.

35 Мы взяли в добычу только скот и всё ценное из этих городов.

36 Мы захватили город Ароер на краю долины Арнон и ещё один город посередине этой долины. Господь позволил нам одолеть все города между долиной Арнон и Галаадом, ни один город не устоял против нас!

37 Только к земле, принадлежащей аммонитянам, мы не подошли, не подошли ни к берегам реки Иавок, ни к горным городам, ни к одному из тех мест, которыми Господь, Бог наш, не дал нам завладеть».

Повторення Закону

Розділ 2

1 І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.

2 І сказав Господь до мене, говорячи:

3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!

4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!

5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.

6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.

7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.

8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.

9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.

10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.

11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.

12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.

13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.

14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.

15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.

16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,

17 то Господь промовляв до мене, говорячи:

18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар.

19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.

20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,

21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,

22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.

23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.

24 „Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.

25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.

26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:

27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.

28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,

29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.

30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.

31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“

32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.

33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.

34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.

35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.

36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.

37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.

Второзаконие

Глава 2

Повторення Закону

Розділ 2

1 «Тогда мы исполнили то, что повелел мне Господь: мы возвратились обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю. Мы шли много дней, обходя горы Сеира.

1 І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружля́ли ми навколо гори́ Сеїр багато днів.

2 И сказал мне Господь:

2 І сказав Господь до мене, говорячи:

3 „Довольно вам ходить вокруг этой горы, поворачивайте на север.

3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ!

4 Скажи народу вот что: вы пройдёте через землю Сеира, принадлежащую вашим сородичам, потомкам Исава, и они испугаются вас, но будьте с ними очень осторожны.

4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!

5 Не сражайтесь с ними: Я не дам вам их землю, ни единой пяди, потому что Я отдал горную страну Сеира во владение Исаву.

5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину.

6 Заплатите народу Исава за пищу, которую будете там есть, и за воду, которую будете там пить.

6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити.

7 Помните, что Господь, Бог ваш, благословил вас во всём, что бы вы ни делали, и знает о том, что вы идёте по великой пустыне. Господь, Бог ваш, был с вами все эти сорок лет, и у вас всегда было всё, что нужно”.

7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“.

8 И вот мы прошли мимо наших сородичей, народа Исава, живущего в Сеире, свернули с дороги, ведущей из Иорданской долины к городам Елафу и Ецион-Гаверу, и повернули на дорогу, ведущую в пустыню Моав».

8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.

9 «И сказал мне Господь: „Не беспокойте народ Моава, не воюйте с этими людьми. Я не дам вам ни пяди их земли, так как они потомки Лота и Я отдал им город Ар”.

9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“.

10 (В прошлом в Аре жили емимы, народ такой же сильный, многочисленный и высокий, как енакитяне.

10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні.

11 Енакитяне были частью рефаимского народа, и народ считал, что емимы тоже рефаимы, однако моавитяне называли их емимами.

11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми.

12 В Сеире раньше жили также и хорреи, но народ Исава захватил их землю. Он уничтожил хорреев и поселился на их земле, поступив с ними точно так же, как израильский народ поступил с народом той земли, которую Господь отдал им во владение).

12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь.

13 Господь сказал мне: „Теперь отправляйтесь на другую сторону долины Заред”, и мы пересекли долину Заред.

13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред.

14 С того времени, как мы вышли из Кадес-Варны, и до того времени, когда мы прошли через долину Заред, прошло тридцать восемь лет, и в нашем стане уже умерли все мужчины того поколения, которые были способны воевать, так как Господь поклялся, что именно так всё и произойдёт.

14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм.

15 Господь был против них, и они все умерли, и не осталось их в нашем стане.

15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти.

16 Когда все мужчины, способные воевать, умерли,

16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду,

17 Господь сказал мне:

17 то Господь промовляв до мене, говорячи:

18 „Сегодня пересеките границу у Ара и войдите в Моав.

18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар.

19 Когда подойдёте ближе к аммонитянам, не начинайте с ними раздора, не воюйте с ними, потому что Я не дам вам их землю: они — потомки Лота, и Я отдал эту землю им”.

19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“.

20 Эта страна называется также страной рефаимов; когда-то в прошлом здесь жили рефаимы. Аммонитяне же называли их замзумимами.

20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми,

21 Замзумимов было множество, народ очень сильный и высокий, как енакитяне, но Господь помог аммонитянам уничтожить замзумимов, и аммонитяне захватили их землю, и теперь живут там.

21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,

22 Бог сделал то же самое и для народа Исава: когда-то в Сеире жили хорреи, но народ Исава истребил хорреев, и потомки Исава живут там и по сей день.

22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні.

23 Бог сделал то же самое и для людей, населявших остров Крит, которые пришли и истребили аввеев, живших в городах вокруг Газы. Они захватили ту землю и живут там по сей день».

23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.

24 «Господь сказал мне: „Приготовьтесь пересечь долину Арнон. Я позволю вам победить аморрея Сигона, царя есевонского, и завладеть его землёй. Сражайтесь с ним и захватите его страну.

24 „Уставайте, рушайте, та й перейдіть поті́к Арнон! Ось — Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.

25 С этого дня Я сделаю так, что все народы повсюду будут бояться вас и, услышав весть о вас, испугаются, и затрепещут от страха”.

25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.

26 Когда мы были в долине Кедемоф, я отправил послов к Сигону, царю есевонскому, и они предложили Сигону мир, сказав:

26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:

27 „Позволь нам пройти через твою землю. Мы пойдём по дороге, не сворачивая с неё ни вправо, ни влево,

27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч.

28 и заплатим серебром за съеденную пищу и выпитую воду, мы только пройдём через твою страну.

28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами,

29 Позволь нам пройти через твою землю, чтобы дойти до реки Иордан и выйти на землю, которую даёт нам Господь, Бог наш. Другие народы позволили нам пройти через их земли: даже народ Исава, живущий в Сеире, и народ моавский, живущий в Аре”.

29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“.

30 Но Сигон, царь есевонский, не позволил нам пройти через его землю, потому что Господь, Бог ваш, сделал так, что он заупрямился. Господь сделал это, чтобы позволить вам победить царя Сигона, и сегодня мы знаем, что так и случилось!

30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко.

31 Господь сказал мне: „Я отдаю вам царя Сигона и его страну, идите и завладейте его землёй!”

31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“

32 И тогда Сигон со всем своим народом вышел на сражение с нами при Иааце,

32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.

33 но Господь, Бог наш, предал его нам в руки, и мы одолели царя Сигона вместе с его сыновьями и со всем его народом.

33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.

34 Мы захватили все принадлежавшие в то время царю Сигону города и истребили весь народ в этих городах: и мужчин, и женщин, и детей, никого не оставив в живых.

34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.

35 Мы взяли в добычу только скот и всё ценное из этих городов.

35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́.

36 Мы захватили город Ароер на краю долины Арнон и ещё один город посередине этой долины. Господь позволил нам одолеть все города между долиной Арнон и Галаадом, ни один город не устоял против нас!

36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш.

37 Только к земле, принадлежащей аммонитянам, мы не подошли, не подошли ни к берегам реки Иавок, ни к горным городам, ни к одному из тех мест, которыми Господь, Бог наш, не дал нам завладеть».

37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.

1.0x