Деяния апостолов

Глава 11

1 Апостолы и братья по всей Иудее услышали, что и язычники приняли слово Божье.

2 И когда Пётр пришёл в Иерусалим, некоторые верующие иудеи вступили с ним в спор,

3 говоря: «Ты заходил в дома необрезанных и ел с ними!»

4 Тогда Пётр стал рассказывать им по порядку, что произошло:

5 «В городе Иоппия, когда я молился, то был в исступлении, и мне было видение: нечто подобное большому полотну, которое держат за четыре угла, опускалось с небес на землю и спустилось прямо ко мне.

6 Я заглянул туда и, рассматривая, увидел четвероногих земных животных, диких зверей, пресмыкающихся и птиц небесных.

7 И услышал я голос, говорящий мне: „Встань, Пётр, заколи и ешь!”

8 Но я ответил: „Ни за что, Господи! Я никогда не ел ничего скверного и нечистого”.

9 Во второй раз голос с небес сказал: „Что Бог очистил, не называй скверным”.

10 Это повторилось трижды, а потом всё снова было поднято на небо.

11 И тотчас же три человека, посланные ко мне из Кесарии, подошли к дому, где я остановился.

12 Дух указал мне, чтобы я шёл с ними без колебаний. Эти шестеро братьев пошли со мной, и мы вошли в дом того человека.

13 Он рассказал нам, что видел Ангела, стоявшего в его доме и говорившего: „Пошли в Иоппию за Симоном, которого называют также Петром.

14 Он скажет тебе слова, которые спасут тебя и всю твою семью”.

15 Когда же я стал говорить, Святой Дух снизошёл на них, как и на нас вначале.

16 И тогда я вспомнил, что сказал Господь: „Иоанн крестил водой, вы же будете крещены Святым Духом”.

17 И если Бог дал язычникам такой же дар, как и нам, уверовавшим в Господа Иисуса Христа, кто я такой, чтобы противиться Богу?»

18 Услышав это, они прекратили спор и восславили Бога: «Бог и язычникам даровал покаяние ради вечной жизни».

19 Те, кто рассеялись от гонений после смерти Стефана, дошли до Финикии, Кипра и Антиохии, проповедуя Благую Весть исключительно иудеям.

20 Однако некоторые из уверовавших с Кипра и Киринеи пришли в Антиохию и стали беседовать с язычниками, проповедуя Благую Весть о Господе Иисусе.

21 И сила Господняя была с ними, и много людей поверило и обратилось к Господу.

22 Слух об этом дошёл до иерусалимской церкви, поэтому Варнаву послали в Антиохию.

23 Когда он прибыл и увидел, как Бог благословил этих людей, то обрадовался и стал убеждать их быть всем сердцем преданными и верными Господу,

24 так как он был добрый человек, исполненный Святого Духа и веры. И множество людей стало последователями Господа.

25 Затем Варнава отправился в Тарс на поиски Савла

26 и, найдя его, привёл в Антиохию. Варнава и Савл оставались там целый год, встречались с церковью и учили многих. Именно в Антиохии впервые стали называть учеников Иисуса христианами.

27 В то время в Антиохию из Иерусалима пришли пророки.

28 Один из них, по имени Агав, встал и, побуждаемый Духом, возвестил, что по всему миру будет великий голод, который действительно случился во время правления императора Клавдия.

29 Каждый из учеников решил, что по своим возможностям поможет братьям и сёстрам в Иудее.

30 Так они и сделали, послав собранное через Варнаву и Савла старейшинам в Иудею.

Дiї

Розділ 11

1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.

2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,

3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“

4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:

5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.

6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.

7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“

8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“

9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“

10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.

12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.

13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,

14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.

15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.

16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.

17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“

18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“

19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.

20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.

21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!

22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.

23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!

25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.

26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.

27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.

28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.

29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.

30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.

Деяния апостолов

Глава 11

Дiї

Розділ 11

1 Апостолы и братья по всей Иудее услышали, что и язычники приняли слово Божье.

1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.

2 И когда Пётр пришёл в Иерусалим, некоторые верующие иудеи вступили с ним в спор,

2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,

3 говоря: «Ты заходил в дома необрезанных и ел с ними!»

3 кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“

4 Тогда Пётр стал рассказывать им по порядку, что произошло:

4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:

5 «В городе Иоппия, когда я молился, то был в исступлении, и мне было видение: нечто подобное большому полотну, которое держат за четыре угла, опускалось с небес на землю и спустилось прямо ко мне.

5 „Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.

6 Я заглянул туда и, рассматривая, увидел четвероногих земных животных, диких зверей, пресмыкающихся и птиц небесных.

6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.

7 И услышал я голос, говорящий мне: „Встань, Пётр, заколи и ешь!”

7 І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“

8 Но я ответил: „Ни за что, Господи! Я никогда не ел ничего скверного и нечистого”.

8 А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“

9 Во второй раз голос с небес сказал: „Что Бог очистил, не называй скверным”.

9 І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“

10 Это повторилось трижды, а потом всё снова было поднято на небо.

10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

11 И тотчас же три человека, посланные ко мне из Кесарии, подошли к дому, где я остановился.

11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.

12 Дух указал мне, чтобы я шёл с ними без колебаний. Эти шестеро братьев пошли со мной, и мы вошли в дом того человека.

12 І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.

13 Он рассказал нам, что видел Ангела, стоявшего в его доме и говорившего: „Пошли в Иоппию за Симоном, которого называют также Петром.

13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,

14 Он скажет тебе слова, которые спасут тебя и всю твою семью”.

14 він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.

15 Когда же я стал говорить, Святой Дух снизошёл на них, как и на нас вначале.

15 А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.

16 И тогда я вспомнил, что сказал Господь: „Иоанн крестил водой, вы же будете крещены Святым Духом”.

16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.

17 И если Бог дал язычникам такой же дар, как и нам, уверовавшим в Господа Иисуса Христа, кто я такой, чтобы противиться Богу?»

17 Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“

18 Услышав это, они прекратили спор и восславили Бога: «Бог и язычникам даровал покаяние ради вечной жизни».

18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“

19 Те, кто рассеялись от гонений после смерти Стефана, дошли до Финикии, Кипра и Антиохии, проповедуя Благую Весть исключительно иудеям.

19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.

20 Однако некоторые из уверовавших с Кипра и Киринеи пришли в Антиохию и стали беседовать с язычниками, проповедуя Благую Весть о Господе Иисусе.

20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.

21 И сила Господняя была с ними, и много людей поверило и обратилось к Господу.

21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!

22 Слух об этом дошёл до иерусалимской церкви, поэтому Варнаву послали в Антиохию.

22 І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.

23 Когда он прибыл и увидел, как Бог благословил этих людей, то обрадовался и стал убеждать их быть всем сердцем преданными и верными Господу,

23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

24 так как он был добрый человек, исполненный Святого Духа и веры. И множество людей стало последователями Господа.

24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!

25 Затем Варнава отправился в Тарс на поиски Савла

25 Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.

26 и, найдя его, привёл в Антиохию. Варнава и Савл оставались там целый год, встречались с церковью и учили многих. Именно в Антиохии впервые стали называть учеников Иисуса христианами.

26 А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.

27 В то время в Антиохию из Иерусалима пришли пророки.

27 Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.

28 Один из них, по имени Агав, встал и, побуждаемый Духом, возвестил, что по всему миру будет великий голод, который действительно случился во время правления императора Клавдия.

28 І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.

29 Каждый из учеников решил, что по своим возможностям поможет братьям и сёстрам в Иудее.

29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.

30 Так они и сделали, послав собранное через Варнаву и Савла старейшинам в Иудею.

30 Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.