Евангелие от МатфеяГлава 16 |
|
1 |
|
2 Он |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 Они |
|
8 Уразумев |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 Тогда |
|
13 |
|
14 Они |
|
15 Он говорит |
|
16 Симон |
|
17 Тогда |
|
18 |
|
19 |
|
20 Тогда |
|
21 |
|
22 И, |
|
23 Он |
|
24 Тогда |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
Вiд МатвiяРозділ 16 |
|
1 |
|
2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“. |
|
3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете! |
|
4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов. |
|
5 |
|
6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“! |
|
7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“. |
|
8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́? |
|
9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали? |
|
10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали? |
|
11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“ |
|
12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки. |
|
13 |
|
14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“. |
|
15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“ |
|
16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“ |
|
17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець. |
|
18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її. |
|
19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“! |
|
20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с. |
|
21 |
|
22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“ |
|
23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“ |
|
24 |
|
25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її. |
|
26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою? |
|
27 |
|
28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“. |
Евангелие от МатфеяГлава 16 |
Вiд МатвiяРозділ 16 |
|
1 |
1 |
|
2 Он |
2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“. |
|
3 |
3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете! |
|
4 |
4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов. |
|
5 |
5 |
|
6 |
6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“! |
|
7 Они |
7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“. |
|
8 Уразумев |
8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́? |
|
9 |
9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали? |
|
10 |
10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали? |
|
11 |
11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“ |
|
12 Тогда |
12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки. |
|
13 |
13 |
|
14 Они |
14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“. |
|
15 Он говорит |
15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“ |
|
16 Симон |
16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“ |
|
17 Тогда |
17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець. |
|
18 |
18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її. |
|
19 |
19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“! |
|
20 Тогда |
20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с. |
|
21 |
21 |
|
22 И, |
22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“ |
|
23 Он |
23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“ |
|
24 Тогда |
24 |
|
25 |
25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її. |
|
26 |
26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою? |
|
27 |
27 |
|
28 |
28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“. |