CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Быт. 31
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Бытие

Глава 31

1 И услышал8085 Иаков слова1697 сынов1121 Лавановых,3837 которые говорили:559 Иаков3290 завладел3947 всем, что было у отца1 нашего, и из имения отца1 нашего составил6213 все богатство3519 сие.

2 И увидел7200 Иаков3290 лице6440 Лавана,3837 и вот, оно не таково к нему, как было вчера8543 и третьего8032 дня.8032

3 И сказал559 Господь3068 Иакову:3290 возвратись7725 в землю776 отцов1 твоих и на родину4138 твою; и Я буду с тобою.

4 И послал7971 Иаков,3290 и призвал7121 Рахиль7354 и Лию3812 в поле,7704 к стаду мелкого6629 скота6629 своего,

5 и сказал559 им: я вижу7200 лице6440 отца1 вашего, что оно ко мне не таково, как было вчера8543 и третьего8032 дня;8032 но Бог430 отца1 моего был1961 со мною;

6 вы859 сами знаете,3045 что я всеми силами3581 служил5647 отцу1 вашему,

7 а отец1 ваш обманывал2048 меня и раз4489 десять6235 переменял2498 награду4909 мою; но Бог430 не попустил5414 ему сделать7489 мне5978 зло.7489

8 Когда сказал559 он, что скот с крапинами5348 будет тебе в награду,7939 то скот6629 весь родил3205 с крапинами.5348 А когда он сказал:559 пестрые6124 будут тебе в награду,7939 то скот6629 весь и родил3205 пестрых.6124

9 И отнял5337 Бог430 скот4735 у отца1 вашего и дал5414 мне.

10 Однажды в такое время,6256 когда скот6629 зачинает,3179 я взглянул5375 и увидел7200 во сне,2472 и вот козлы,6260 поднявшиеся5927 на скот,6629 пестрые6124 с крапинами5348 и пятнами.1261

11 Ангел4397 Божий430 сказал559 мне во сне:2472 Иаков!3290 Я сказал:559 вот я.

12 Он сказал:559 возведи5375 очи5869 твои и посмотри:7200 все козлы,6260 поднявшиеся5927 на скот,6629 пестрые,6124 с крапинами5348 и с пятнами,1261 ибо Я вижу7200 все, что Лаван3837 делает6213 с тобою;

13 Я Бог410 явившийся тебе в Вефиле,1008 где ты возлил4886 елей4886 на памятник4676 и где ты дал5087 Мне обет;5088 теперь встань,6965 выйди3318 из земли776 сей и возвратись7725 в землю776 родины4138 твоей.

14 Рахиль7354 и Лия3812 сказали559 ему в6030 ответ:6030 есть ли еще нам доля2506 и наследство5159 в доме1004 отца1 нашего?

15 не за чужих5237 ли он нас почитает?2803 ибо он продал4376 нас и съел398 даже серебро3701 наше;

16 посему все богатство,6239 которое Бог430 отнял5337 у отца1 нашего, есть наше и детей1121 наших; итак делай6213 все, что Бог430 сказал559 тебе.

17 И встал6965 Иаков,3290 и посадил5375 детей1121 своих и жен802 своих на верблюдов,1581

18 и взял5090 с собою весь скот4735 свой и все богатство7399 свое, которое приобрел,7408 скот4735 собственный7075 его, который он приобрел7408 в Месопотамии,6307 чтобы идти935 к Исааку,3327 отцу1 своему, в землю776 Ханаанскую.3667

19 И как Лаван3837 пошел1980 стричь1494 скот6629 свой, то Рахиль7354 похитила1589 идолов,8655 которые были у отца1 ее.

20 Иаков3290 же похитил1589 сердце3820 у Лавана3837 Арамеянина,761 потому что5921 не1097 известил5046 его, что удаляется.1272

21 И ушел1272 со всем, что у него было; и, встав,6965 перешел5674 реку5104 и направился7760 к горе2022 Галаад.1568

22 На третий7992 день3117 сказали5046 Лавану,3837 что Иаков3290 ушел.1272

23 Тогда он взял3947 с собою родственников251 своих, и гнался7291 за310 ним семь7651 дней,31171870 и догнал1692 его на горе2022 Галаад.1568

24 И пришел935 Бог430 к Лавану3837 Арамеянину761 ночью3915 во сне2472 и сказал559 ему: берегись,8104 не5973 говори1696 Иакову3290 ни доброго,2896 ни5704 худого.7451

25 И догнал5381 Лаван3837 Иакова;3290 Иаков3290 же поставил8628 шатер168 свой на горе,2022 и Лаван3837 со сродниками251 своими поставил8628 на горе2022 Галаад.1568

26 И сказал559 Лаван3837 Иакову:3290 что ты сделал?6213 для чего ты обманул15893824 меня, и увел5090 дочерей1323 моих, как плененных7617 оружием?2719

27 зачем ты убежал1272 тайно,2244 и укрылся1589 от меня, и не сказал5046 мне? я отпустил7971 бы тебя с веселием8057 и с песнями,7892 с тимпаном8596 и с гуслями;3658

28 ты не позволил5203 мне даже поцеловать5401 внуков1121 моих и дочерей1323 моих; безрассудно5528 ты сделал.6213

29 Есть3426 в руке3027 моей сила410 сделать6213 вам зло;7451 но Бог430 отца1 вашего вчера570 говорил559 ко мне и сказал:559 берегись,8104 не говори1696 Иакову3290 ни хорошего,2896 ни худого.7451

30 Но пусть1980 бы ты ушел,1980 потому что ты нетерпеливо3700 захотел3700 быть в доме1004 отца1 твоего, — зачем ты украл1589 богов430 моих?

31 Иаков3290 отвечал6030 Лавану3837 и сказал:559 я боялся,3372 ибо я думал,559 не отнял1497 бы6435 ты у меня дочерей1323 своих.

32 У кого834 найдешь4672 богов430 твоих, тот не будет2421 жив;2421 при5048 родственниках251 наших узнавай,5234 что у меня, и возьми3947 себе. Иаков3290 не знал,3045 что Рахиль7354 украла1589 их.

33 И ходил935 Лаван3837 в шатер168 Иакова,3290 и в шатер168 Лии,3812 и в шатер168 двух8147 рабынь,519 но не нашел.4672 И, выйдя3318 из шатра168 Лии,3812 вошел935 в шатер168 Рахили.7354

34 Рахиль7354 же взяла3947 идолов,8655 и положила7760 их под верблюжье1581 седло3733 и села3427 на них. И обыскал4959 Лаван3837 весь шатер;168 но не нашел.4672

35 Она же сказала559 отцу1 своему: да не прогневается27345869 господин113 мой, что я не могу3201 встать6965 пред тобою, ибо у меня обыкновенное1870 женское.802 И он искал,2664 но не нашел4672 идолов.8655

36 Иаков3290 рассердился2734 и вступил7378 в спор7378 с Лаваном.3837 И начал6030 Иаков3290 говорить6030 и сказал559 Лавану:3837 какая вина6588 моя, какой грех2403 мой, что ты преследуешь1814 меня?310

37 ты осмотрел4959 у меня все вещи,3627 что нашел4672 ты из всех вещей3627 твоего дома?1004 покажи7760 здесь3541 пред родственниками251 моими и пред родственниками251 твоими; пусть3198 они рассудят3198 между996 нами обоими.8147

38 Вот, двадцать6242 лет8141 я был у тебя; овцы7353 твои и козы5795 твои не выкидывали;7921 овнов352 стада6629 твоего я не ел;398

39 растерзанного2966 зверем я не приносил935 к тебе, это был2398 мой убыток;2398 ты с меня3027 взыскивал,1245 днем3117 ли что пропадало,1589 ночью3915 ли пропадало;1589

40 я томился398 днем3117 от жара,2721 а ночью3915 от стужи,7140 и сон8142 мой убегал5074 от глаз5869 моих.

41 Таковы мои двадцать6242 лет8141 в доме1004 твоем. Я служил5647 тебе четырнадцать7026240 лет8141 за двух8147 дочерей1323 твоих и шесть8337 лет8141 за скот6629 твой, а ты десять6235 раз4489 переменял2498 награду4909 мою.

42 Если3884 бы не был со мною Бог430 отца1 моего, Бог430 Авраама85 и страх6343 Исаака,3327 ты бы теперь отпустил7971 меня ни7387 с7387 чем.7387 Бог430 увидел7200 бедствие6040 мое и труд3018 рук3709 моих и вступился3198 за меня вчера.570

43 И отвечал6030 Лаван3837 и сказал559 Иакову:3290 дочери1323 — мои дочери;1323 дети1121 — мои дети;1121 скот6629 — мой скот,6629 и все, что ты видишь,7200 это мое: могу ли я что сделать6213 теперь3117 с дочерями1323 моими и176 с детьми1121 их, которые рождены3205 ими?

44 Теперь3212 заключим3772 союз1285 я и ты, и это будет свидетельством5707 между мною и тобою.

45 И взял3947 Иаков3290 камень68 и поставил7311 его памятником.4676

46 И сказал559 Иаков3290 родственникам251 своим: наберите3950 камней.68 Они взяли3947 камни,68 и сделали6213 холм,1530 и ели398 там на холме.1530

47 И назвал7121 его Лаван:3837 Иегар-Сагадуфа;3026 а Иаков3290 назвал7121 его Галаадом.1567

48 И сказал559 Лаван:3837 сегодня3117 этот холм1530 между мною и тобою свидетель.5707 Посему и наречено7121 ему имя:8034 Галаад,1567

49 также: Мицпа,4709 от того, что834 Лаван сказал:559 да надзирает6822 Господь3068 надо мною и над тобою, когда мы скроемся5641 друг376 от друга;7453

50 если ты будешь6031 худо6031 поступать6031 с дочерями1323 моими, или если возьмешь3947 жен802 сверх5921 дочерей1323 моих, то, хотя нет человека376 между нами, но смотри,7200 Бог430 свидетель5707 между мною и между тобою.

51 И сказал559 Лаван3837 Иакову:3290 вот холм1530 сей и вот памятник,4676 который я поставил3384 между мною и тобою;

52 этот холм1530 свидетель,5707 и этот памятник4676 свидетель,5713 что ни я не перейду5674 к тебе за этот холм,1530 ни ты не перейдешь5674 ко мне за этот холм1530 и за этот памятник,4676 для зла;7451

53 Бог430 Авраамов85 и Бог430 Нахоров5152 да судит8199 между нами, Бог430 отца1 их. Иаков3290 поклялся7650 страхом6343 отца1 своего Исаака.3327

54 И заколол2076 Иаков3290 жертву2077 на горе2022 и позвал7121 родственников251 своих есть398 хлеб;3899 и они ели398 хлеб3899 и ночевали3885 на горе.2022

55 И встал7925 Лаван3837 рано7925 утром1242 и поцеловал5401 внуков1121 своих и дочерей1323 своих, и благословил1288 их. И пошел3212 и возвратился7725 Лаван3837 в свое место.4725

Буття

Розділ 31

1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.

2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

3 І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.

4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

5 та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.

7 І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

8 Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

9 І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

11 І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“

12 Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.

14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.

16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.

17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.

20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.

21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.

22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.

23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.

24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.

26 І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!

27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.

28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!

29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

30 А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“

31 А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!

32 При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.

33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.

34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.

35 А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.

36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,

37 що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.

38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.

39 Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.

40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.

41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!

42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.

43 І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?

44 А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.

45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

46 І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

48 І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

49 і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.

50 Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“

51 А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

55

Бытие

Глава 31

Буття

Розділ 31

1 И услышал8085 Иаков слова1697 сынов1121 Лавановых,3837 которые говорили:559 Иаков3290 завладел3947 всем, что было у отца1 нашего, и из имения отца1 нашего составил6213 все богатство3519 сие.

1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.

2 И увидел7200 Иаков3290 лице6440 Лавана,3837 и вот, оно не таково к нему, как было вчера8543 и третьего8032 дня.8032

2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

3 И сказал559 Господь3068 Иакову:3290 возвратись7725 в землю776 отцов1 твоих и на родину4138 твою; и Я буду с тобою.

3 І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.

4 И послал7971 Иаков,3290 и призвал7121 Рахиль7354 и Лию3812 в поле,7704 к стаду мелкого6629 скота6629 своего,

4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

5 и сказал559 им: я вижу7200 лице6440 отца1 вашего, что оно ко мне не таково, как было вчера8543 и третьего8032 дня;8032 но Бог430 отца1 моего был1961 со мною;

5 та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

6 вы859 сами знаете,3045 что я всеми силами3581 служил5647 отцу1 вашему,

6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.

7 а отец1 ваш обманывал2048 меня и раз4489 десять6235 переменял2498 награду4909 мою; но Бог430 не попустил5414 ему сделать7489 мне5978 зло.7489

7 І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

8 Когда сказал559 он, что скот с крапинами5348 будет тебе в награду,7939 то скот6629 весь родил3205 с крапинами.5348 А когда он сказал:559 пестрые6124 будут тебе в награду,7939 то скот6629 весь и родил3205 пестрых.6124

8 Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

9 И отнял5337 Бог430 скот4735 у отца1 вашего и дал5414 мне.

9 І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

10 Однажды в такое время,6256 когда скот6629 зачинает,3179 я взглянул5375 и увидел7200 во сне,2472 и вот козлы,6260 поднявшиеся5927 на скот,6629 пестрые6124 с крапинами5348 и пятнами.1261

10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

11 Ангел4397 Божий430 сказал559 мне во сне:2472 Иаков!3290 Я сказал:559 вот я.

11 І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“

12 Он сказал:559 возведи5375 очи5869 твои и посмотри:7200 все козлы,6260 поднявшиеся5927 на скот,6629 пестрые,6124 с крапинами5348 и с пятнами,1261 ибо Я вижу7200 все, что Лаван3837 делает6213 с тобою;

12 Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

13 Я Бог410 явившийся тебе в Вефиле,1008 где ты возлил4886 елей4886 на памятник4676 и где ты дал5087 Мне обет;5088 теперь встань,6965 выйди3318 из земли776 сей и возвратись7725 в землю776 родины4138 твоей.

13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.

14 Рахиль7354 и Лия3812 сказали559 ему в6030 ответ:6030 есть ли еще нам доля2506 и наследство5159 в доме1004 отца1 нашего?

14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

15 не за чужих5237 ли он нас почитает?2803 ибо он продал4376 нас и съел398 даже серебро3701 наше;

15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.

16 посему все богатство,6239 которое Бог430 отнял5337 у отца1 нашего, есть наше и детей1121 наших; итак делай6213 все, что Бог430 сказал559 тебе.

16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.

17 И встал6965 Иаков,3290 и посадил5375 детей1121 своих и жен802 своих на верблюдов,1581

17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

18 и взял5090 с собою весь скот4735 свой и все богатство7399 свое, которое приобрел,7408 скот4735 собственный7075 его, который он приобрел7408 в Месопотамии,6307 чтобы идти935 к Исааку,3327 отцу1 своему, в землю776 Ханаанскую.3667

18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

19 И как Лаван3837 пошел1980 стричь1494 скот6629 свой, то Рахиль7354 похитила1589 идолов,8655 которые были у отца1 ее.

19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.

20 Иаков3290 же похитил1589 сердце3820 у Лавана3837 Арамеянина,761 потому что5921 не1097 известил5046 его, что удаляется.1272

20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.

21 И ушел1272 со всем, что у него было; и, встав,6965 перешел5674 реку5104 и направился7760 к горе2022 Галаад.1568

21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.

22 На третий7992 день3117 сказали5046 Лавану,3837 что Иаков3290 ушел.1272

22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.

23 Тогда он взял3947 с собою родственников251 своих, и гнался7291 за310 ним семь7651 дней,31171870 и догнал1692 его на горе2022 Галаад.1568

23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.

24 И пришел935 Бог430 к Лавану3837 Арамеянину761 ночью3915 во сне2472 и сказал559 ему: берегись,8104 не5973 говори1696 Иакову3290 ни доброго,2896 ни5704 худого.7451

24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

25 И догнал5381 Лаван3837 Иакова;3290 Иаков3290 же поставил8628 шатер168 свой на горе,2022 и Лаван3837 со сродниками251 своими поставил8628 на горе2022 Галаад.1568

25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.

26 И сказал559 Лаван3837 Иакову:3290 что ты сделал?6213 для чего ты обманул15893824 меня, и увел5090 дочерей1323 моих, как плененных7617 оружием?2719

26 І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!

27 зачем ты убежал1272 тайно,2244 и укрылся1589 от меня, и не сказал5046 мне? я отпустил7971 бы тебя с веселием8057 и с песнями,7892 с тимпаном8596 и с гуслями;3658

27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.

28 ты не позволил5203 мне даже поцеловать5401 внуков1121 моих и дочерей1323 моих; безрассудно5528 ты сделал.6213

28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!

29 Есть3426 в руке3027 моей сила410 сделать6213 вам зло;7451 но Бог430 отца1 вашего вчера570 говорил559 ко мне и сказал:559 берегись,8104 не говори1696 Иакову3290 ни хорошего,2896 ни худого.7451

29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

30 Но пусть1980 бы ты ушел,1980 потому что ты нетерпеливо3700 захотел3700 быть в доме1004 отца1 твоего, — зачем ты украл1589 богов430 моих?

30 А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“

31 Иаков3290 отвечал6030 Лавану3837 и сказал:559 я боялся,3372 ибо я думал,559 не отнял1497 бы6435 ты у меня дочерей1323 своих.

31 А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!

32 У кого834 найдешь4672 богов430 твоих, тот не будет2421 жив;2421 при5048 родственниках251 наших узнавай,5234 что у меня, и возьми3947 себе. Иаков3290 не знал,3045 что Рахиль7354 украла1589 их.

32 При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.

33 И ходил935 Лаван3837 в шатер168 Иакова,3290 и в шатер168 Лии,3812 и в шатер168 двух8147 рабынь,519 но не нашел.4672 И, выйдя3318 из шатра168 Лии,3812 вошел935 в шатер168 Рахили.7354

33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.

34 Рахиль7354 же взяла3947 идолов,8655 и положила7760 их под верблюжье1581 седло3733 и села3427 на них. И обыскал4959 Лаван3837 весь шатер;168 но не нашел.4672

34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.

35 Она же сказала559 отцу1 своему: да не прогневается27345869 господин113 мой, что я не могу3201 встать6965 пред тобою, ибо у меня обыкновенное1870 женское.802 И он искал,2664 но не нашел4672 идолов.8655

35 А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.

36 Иаков3290 рассердился2734 и вступил7378 в спор7378 с Лаваном.3837 И начал6030 Иаков3290 говорить6030 и сказал559 Лавану:3837 какая вина6588 моя, какой грех2403 мой, что ты преследуешь1814 меня?310

36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,

37 ты осмотрел4959 у меня все вещи,3627 что нашел4672 ты из всех вещей3627 твоего дома?1004 покажи7760 здесь3541 пред родственниками251 моими и пред родственниками251 твоими; пусть3198 они рассудят3198 между996 нами обоими.8147

37 що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.

38 Вот, двадцать6242 лет8141 я был у тебя; овцы7353 твои и козы5795 твои не выкидывали;7921 овнов352 стада6629 твоего я не ел;398

38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.

39 растерзанного2966 зверем я не приносил935 к тебе, это был2398 мой убыток;2398 ты с меня3027 взыскивал,1245 днем3117 ли что пропадало,1589 ночью3915 ли пропадало;1589

39 Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.

40 я томился398 днем3117 от жара,2721 а ночью3915 от стужи,7140 и сон8142 мой убегал5074 от глаз5869 моих.

40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.

41 Таковы мои двадцать6242 лет8141 в доме1004 твоем. Я служил5647 тебе четырнадцать7026240 лет8141 за двух8147 дочерей1323 твоих и шесть8337 лет8141 за скот6629 твой, а ты десять6235 раз4489 переменял2498 награду4909 мою.

41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!

42 Если3884 бы не был со мною Бог430 отца1 моего, Бог430 Авраама85 и страх6343 Исаака,3327 ты бы теперь отпустил7971 меня ни7387 с7387 чем.7387 Бог430 увидел7200 бедствие6040 мое и труд3018 рук3709 моих и вступился3198 за меня вчера.570

42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.

43 И отвечал6030 Лаван3837 и сказал559 Иакову:3290 дочери1323 — мои дочери;1323 дети1121 — мои дети;1121 скот6629 — мой скот,6629 и все, что ты видишь,7200 это мое: могу ли я что сделать6213 теперь3117 с дочерями1323 моими и176 с детьми1121 их, которые рождены3205 ими?

43 І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?

44 Теперь3212 заключим3772 союз1285 я и ты, и это будет свидетельством5707 между мною и тобою.

44 А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.

45 И взял3947 Иаков3290 камень68 и поставил7311 его памятником.4676

45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

46 И сказал559 Иаков3290 родственникам251 своим: наберите3950 камней.68 Они взяли3947 камни,68 и сделали6213 холм,1530 и ели398 там на холме.1530

46 І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

47 И назвал7121 его Лаван:3837 Иегар-Сагадуфа;3026 а Иаков3290 назвал7121 его Галаадом.1567

47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

48 И сказал559 Лаван:3837 сегодня3117 этот холм1530 между мною и тобою свидетель.5707 Посему и наречено7121 ему имя:8034 Галаад,1567

48 І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

49 также: Мицпа,4709 от того, что834 Лаван сказал:559 да надзирает6822 Господь3068 надо мною и над тобою, когда мы скроемся5641 друг376 от друга;7453

49 і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.

50 если ты будешь6031 худо6031 поступать6031 с дочерями1323 моими, или если возьмешь3947 жен802 сверх5921 дочерей1323 моих, то, хотя нет человека376 между нами, но смотри,7200 Бог430 свидетель5707 между мною и между тобою.

50 Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“

51 И сказал559 Лаван3837 Иакову:3290 вот холм1530 сей и вот памятник,4676 который я поставил3384 между мною и тобою;

51 А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

52 этот холм1530 свидетель,5707 и этот памятник4676 свидетель,5713 что ни я не перейду5674 к тебе за этот холм,1530 ни ты не перейдешь5674 ко мне за этот холм1530 и за этот памятник,4676 для зла;7451

52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

53 Бог430 Авраамов85 и Бог430 Нахоров5152 да судит8199 между нами, Бог430 отца1 их. Иаков3290 поклялся7650 страхом6343 отца1 своего Исаака.3327

53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

54 И заколол2076 Иаков3290 жертву2077 на горе2022 и позвал7121 родственников251 своих есть398 хлеб;3899 и они ели398 хлеб3899 и ночевали3885 на горе.2022

54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

55 И встал7925 Лаван3837 рано7925 утром1242 и поцеловал5401 внуков1121 своих и дочерей1323 своих, и благословил1288 их. И пошел3212 и возвратился7725 Лаван3837 в свое место.4725

55