Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 12

1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!

22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.

23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“

24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.

26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?

27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.

28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.

29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.

30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.

31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!

32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!

33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!

34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.

35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.

36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.

38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.

39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.

40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.

41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!

42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.

44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.

45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“

46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.

48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“

49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!

50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

馬太福音

第12章

1 那時，耶穌在安息日從麥地經過；他的門徒餓了，就掐起麥穗來吃。

2 但［But］法利賽人看見，就對耶穌說：「看哪，你的門徒作安息日不可作的事了。」

3 耶穌卻［But］對他們說：「經上記著大衛和跟從他的人飢餓之時所作的事，你們豈沒有念過［Have ye not read］：

4 他怎麼進了神的殿，吃了不是他和跟從他的人可以吃得，唯獨祭司才可以吃的陳設餅呢［shewbread, which was not lawful for him to eat, neither for them which were with him, but only for the priests］？

5 還是［Or］律法上所記的，當安息日，祭司在殿裏犯了安息日還是沒有可指摘的［blameless］，你們沒有念過麼？

6 但我告訴你們：『在這地［place］有一人［is one］比殿更大。』

7 『我喜愛憐恤，不喜愛祭祀。』你們若明白這話的意思，就不將無罪的當作有罪的了。

8 因為人子也［even］是安息日的主。」

9 那時［when］，耶穌離開那地方，進了一個會堂；

10 恰巧［behold］那裏有一個人枯乾了一隻手。有人問耶穌說：「安息日治病可以不可以？」意思是要控告他。

11 耶穌對他們［unto them］說：「你們中間誰有一隻羊，當安息日掉在坑裏，不把牠抓住，拉上來呢？

12 人比羊何等貴重呢？所以，在安息日作善事是可以的。」

13 於是他［he］對那人說：「伸出手來。」他把手一伸；手就復了原，像［like as］那隻手一樣。

14 法利賽人就［Then］出去，商議怎樣可以除滅耶穌。

15 但［But］耶穌知道了，就離開那裏。有極多的人［great multitudes］跟著他，耶穌把他們［them］都治好了；

16 又囑咐他們，不要給他傳名。

17 這是要應驗先知以賽亞的話，說：

18 看哪，我的僕人、我所揀選的［whom］；我［my］所親愛、心裏所喜悅的。我要將我的靈賜給他，他必將公理指［shew］給外邦。

19 他不爭競，不喧嚷；街上也沒有人聽見他的聲音。

20 壓傷的蘆葦，他不折斷；將殘的燈火，他不吹滅；等他施行公理，叫公理得勝。

21 外邦人都要信靠［trust］他的名。

22 當下，有人將一個被鬼魔［devil］附著、又瞎又啞的人帶到耶穌那裏；耶穌就醫治他，甚至那又瞎又啞的人［blind and dumb］又能說話，又能看見。

23 百姓［people］都驚奇，說：「這不是大衛的子孫嗎？」

24 但法利賽人聽見，就說：「這個人趕出鬼魔［cast out devils］，無非是靠著鬼魔之王［prince of the devils］別西卜阿。」

25 耶穌知道他們的意念，就對他們說：「凡一國自相紛爭，就成為荒場；一城一家自相紛爭，必站立不住。

26 若撒但趕逐撒但，就是自相紛爭；如此［then］他的國怎能站得住呢？

27 我若靠著別西卜趕出鬼魔［cast out devils］，你們的兒女趕出牠們［children cast them out］又靠著誰呢？這樣，他們就要斷定你們的是非。

28 然而［But］，我若靠著神的靈［Spirit］趕出鬼魔［cast out devils］，這就是神的國臨到你們了。

29 人怎能進壯士家裏，搶奪他的家具呢？除非先捆住那壯士，才可以搶奪他的家財。

30 不與我相合的，就是敵我的；不同我收聚的，就是分散的。」

31 所以我告訴你們：『人一切的罪和褻瀆的話都可得饒恕［forgiven］；唯獨人［men］褻瀆聖［Holy］靈，總不得饒恕［forgiven］。

32 凡說話干犯人子的，還可得饒恕［forgiven］；唯獨說話干犯聖靈的，今世來世總不得饒恕［forgiven］。」

33 「使［make］樹好，它的［his］果子也好；使［make］樹壞，它的［his］果子也壞。因為看果子就可以知道樹。

34 毒蛇的族類哪［O generation］，你們既是惡人，怎能說出好話來呢？因為心裏所充滿的，口裏就說出來。

35 善人從他心裏［of the heart］所存的善，就發出善來；惡人從他心裏所存的惡，就發出惡來。

36 我卻［But］告訴你們：『凡人所說的閒話，當審判的日子，必要句句供出來。』

37 因為要憑你的話定你為義，也要憑你的話定你有罪。」

38 當時，有幾個文士和法利賽人回答［answered］說：「夫子，我們願意你顯個神蹟給我們看。」

39 耶穌卻［But］回答他們［them］說：「一個邪惡淫亂的世代求看神蹟；除了先知約拿的神蹟以外，再沒有神蹟給他們看。

40 約拿三日三夜在鯨魚肚腹中；人子也要這樣三日三夜在地心裏［heart of the earth］。

41 當審判的時候，尼尼微人要起來定這世代的罪。因為尼尼微人聽了約拿所傳的就悔改了；看哪，在這裏有一人比約拿更大。

42 當審判的時候，南方的女王要起來定這世代的罪，因為她從地極而來，要聽所羅門的智慧話；看哪，在這裏有一人比所羅門更大。」

43 「污靈［spirit］離了人身，就在乾旱［dry］之地行來行去［walketh through］，尋求安歇之處，卻尋不著。

44 於是牠［he］說：『我要回到我所出來的屋裏去』；牠［he］到了，就看見裏面空閒，打掃乾淨，修飾好了。

45 污靈［he］便去，另帶了七個比自己更惡的靈［spirits］來，都進去住在那裏；那人末後的景況比先前更不好了。這邪惡的世代也要如此。」

46 耶穌還對百姓［people］說話的時候，不料他母親和他弟兄站在外邊，想要［desiring to］與他說話。

47 就［Then］有人告訴他說：「看哪，你母親和你弟兄站在外邊，想要［desiring to］與你說話。」

48 他卻回答那告訴他的人［him that told him］說：「誰是我的母親？誰是我的弟兄？」

49 他［he］就伸手指著他的［his］門徒，說：「看哪，我的母親。我的弟兄。

50 凡遵行我在天上的父［my Father which is in heaven］旨意的人，就是我的兄弟［brother］、姊妹和母親了。」

Вiд Матвiя Розділ 12	馬太福音第12章
1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.	1 那時，耶穌在安息日從麥地經過；他的門徒餓了，就掐起麥穗來吃。
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.	2 但［But］法利賽人看見，就對耶穌說：「看哪，你的門徒作安息日不可作的事了。」
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?	3 耶穌卻［But］對他們說：「經上記著大衛和跟從他的人飢餓之時所作的事，你們豈沒有念過［Have ye not read］：
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?	4 他怎麼進了神的殿，吃了不是他和跟從他的人可以吃得，唯獨祭司才可以吃的陳設餅呢［shewbread, which was not lawful for him to eat, neither for them which were with him, but only for the priests］？
5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?	5 還是［Or］律法上所記的，當安息日，祭司在殿裏犯了安息日還是沒有可指摘的［blameless］，你們沒有念過麼？
6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!	6 但我告訴你們：『在這地［place］有一人［is one］比殿更大。』
7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.	7 『我喜愛憐恤，不喜愛祭祀。』你們若明白這話的意思，就不將無罪的當作有罪的了。
8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!	8 因為人子也［even］是安息日的主。」
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.	9 那時［when］，耶穌離開那地方，進了一個會堂；
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“	10 恰巧［behold］那裏有一個人枯乾了一隻手。有人問耶穌說：「安息日治病可以不可以？」意思是要控告他。
11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?	11 耶穌對他們［unto them］說：「你們中間誰有一隻羊，當安息日掉在坑裏，不把牠抓住，拉上來呢？
12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!	12 人比羊何等貴重呢？所以，在安息日作善事是可以的。」
13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.	13 於是他［he］對那人說：「伸出手來。」他把手一伸；手就復了原，像［like as］那隻手一樣。
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?	14 法利賽人就［Then］出去，商議怎樣可以除滅耶穌。
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.	15 但［But］耶穌知道了，就離開那裏。有極多的人［great multitudes］跟著他，耶穌把他們［them］都治好了；
16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,	16 又囑咐他們，不要給他傳名。
17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:	17 這是要應驗先知以賽亞的話，說：
18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.	18 看哪，我的僕人、我所揀選的［whom］；我［my］所親愛、心裏所喜悅的。我要將我的靈賜給他，他必將公理指［shew］給外邦。
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.	19 他不爭競，不喧嚷；街上也沒有人聽見他的聲音。
20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.	20 壓傷的蘆葦，他不折斷；將殘的燈火，他不吹滅；等他施行公理，叫公理得勝。
21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!	21 外邦人都要信靠［trust］他的名。
22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.	22 當下，有人將一個被鬼魔［devil］附著、又瞎又啞的人帶到耶穌那裏；耶穌就醫治他，甚至那又瞎又啞的人［blind and dumb］又能說話，又能看見。
23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“	23 百姓［people］都驚奇，說：「這不是大衛的子孫嗎？」
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.	24 但法利賽人聽見，就說：「這個人趕出鬼魔［cast out devils］，無非是靠著鬼魔之王［prince of the devils］別西卜阿。」
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.	25 耶穌知道他們的意念，就對他們說：「凡一國自相紛爭，就成為荒場；一城一家自相紛爭，必站立不住。
26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?	26 若撒但趕逐撒但，就是自相紛爭；如此［then］他的國怎能站得住呢？
27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.	27 我若靠著別西卜趕出鬼魔［cast out devils］，你們的兒女趕出牠們［children cast them out］又靠著誰呢？這樣，他們就要斷定你們的是非。
28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.	28 然而［But］，我若靠著神的靈［Spirit］趕出鬼魔［cast out devils］，這就是神的國臨到你們了。
29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.	29 人怎能進壯士家裏，搶奪他的家具呢？除非先捆住那壯士，才可以搶奪他的家財。
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.	30 不與我相合的，就是敵我的；不同我收聚的，就是分散的。」
31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!	31 所以我告訴你們：『人一切的罪和褻瀆的話都可得饒恕［forgiven］；唯獨人［men］褻瀆聖［Holy］靈，總不得饒恕［forgiven］。
32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!	32 凡說話干犯人子的，還可得饒恕［forgiven］；唯獨說話干犯聖靈的，今世來世總不得饒恕［forgiven］。」
33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!	33 「使［make］樹好，它的［his］果子也好；使［make］樹壞，它的［his］果子也壞。因為看果子就可以知道樹。
34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.	34 毒蛇的族類哪［O generation］，你們既是惡人，怎能說出好話來呢？因為心裏所充滿的，口裏就說出來。
35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.	35 善人從他心裏［of the heart］所存的善，就發出善來；惡人從他心裏所存的惡，就發出惡來。
36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!	36 我卻［But］告訴你們：『凡人所說的閒話，當審判的日子，必要句句供出來。』
37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.	37 因為要憑你的話定你為義，也要憑你的話定你有罪。」
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.	38 當時，有幾個文士和法利賽人回答［answered］說：「夫子，我們願意你顯個神蹟給我們看。」
39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.	39 耶穌卻［But］回答他們［them］說：「一個邪惡淫亂的世代求看神蹟；除了先知約拿的神蹟以外，再沒有神蹟給他們看。
40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.	40 約拿三日三夜在鯨魚肚腹中；人子也要這樣三日三夜在地心裏［heart of the earth］。
41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!	41 當審判的時候，尼尼微人要起來定這世代的罪。因為尼尼微人聽了約拿所傳的就悔改了；看哪，在這裏有一人比約拿更大。
42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!	42 當審判的時候，南方的女王要起來定這世代的罪，因為她從地極而來，要聽所羅門的智慧話；看哪，在這裏有一人比所羅門更大。」
43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.	43 「污靈［spirit］離了人身，就在乾旱［dry］之地行來行去［walketh through］，尋求安歇之處，卻尋不著。
44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.	44 於是牠［he］說：『我要回到我所出來的屋裏去』；牠［he］到了，就看見裏面空閒，打掃乾淨，修飾好了。
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“	45 污靈［he］便去，另帶了七個比自己更惡的靈［spirits］來，都進去住在那裏；那人末後的景況比先前更不好了。這邪惡的世代也要如此。」
46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.	46 耶穌還對百姓［people］說話的時候，不料他母親和他弟兄站在外邊，想要［desiring to］與他說話。
47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.	47 就［Then］有人告訴他說：「看哪，你母親和你弟兄站在外邊，想要［desiring to］與你說話。」
48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“	48 他卻回答那告訴他的人［him that told him］說：「誰是我的母親？誰是我的弟兄？」
49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!	49 他［he］就伸手指著他的［his］門徒，說：「看哪，我的母親。我的弟兄。
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“	50 凡遵行我在天上的父［my Father which is in heaven］旨意的人，就是我的兄弟［brother］、姊妹和母親了。」

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 12

馬太福音

第12章

Вiд Матвiя

Розділ 12

馬太福音

第12章

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 12

馬太福音

第12章

Вiд Матвiя

Розділ 12

馬太福音

第12章

Старий
завіт

Новий
завіт