CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Неем. 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Неемія

Розділ 4

1 І сталося, як почув Санвалла́т, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що ви́ломи в стіні стали затарасо́вуватися, то дуже запали́лися гнівом.

2 І змо́вилися вони всі ра́зом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замі́шання.

3 І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторо́жу вдень та вночі, перед ними.

4 І сказав Юда: „Осла́бла сила носія́, а зва́лищ багато, — і ми не зможемо да́лі будувати мура!“

5 А наші нена́висники говорили: „Вони не знатимуть і не побачать, як ми при́йдемо до сере́дини їх, і позабива́ємо їх, та її спи́нимо працю!“

6 І сталося, як прихо́дили ті юде́яни, що сиділи при них, то говорили нам про це разі́в десять, зо всіх місць, де вони пробува́ли.

7 Тоді поставив я сторо́жу здо́лу того місця за муром у пече́рах. І поставив я народ за їхніми ро́дами, з їхніми меча́ми, їхніми ра́тищами та їхніми лу́ками.

8 І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхе́тних, і до заступників, і до решти наро́ду: „Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізно́го, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочо́к ваших, жіно́к ваших та за доми́ ваші!“

9 І сталося, як почули наші вороги́, що нам те відо́ме, то Господь зламав їхній за́дум, і всі ми верну́лися до муру, кожен до праці своєї.

10 І було́ від того дня, що половина моїх юнакі́в робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити́, і луки та па́нцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.

11 Будівни́чі працювали на мурі, а носії́ наладо́вували тяга́р, — вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа.

12 А в кожного будівничого його меч був прив'я́заний на сте́гнах його, і так вони будували, а біля мене був сурма́ч.

13 І сказав я до шляхе́тних, до заступників та до решти наро́ду: „Праця велика й просто́ра, а ми повідді́лювані на мурі, дале́ко один від о́дного.

14 Тому то в місце, де почуєте голос сурми́, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!“

15 І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до поя́влення зір.

16 Також того ча́су сказав я до наро́ду: „Кожен з юнако́м своїм нехай ночують у сере́дині Єрусалиму, і бу́дуть вони для нас уночі — сторо́жею, а вдень — на працю“.

17 І ні я, ані брати мої, ані юнаки́ мої, ані сторожі́, що були за мною, ми не здіймали своєї оде́жі, — кожен мав свою зброю при своє́му стегні́.

Das Buch Nehemia

Kapitel 4

1 Da aber Saneballat5571 und Tobia2900 und die Araber6163 und Ammoniter5984 und Asdoditer796 höreten, daß die Mauern2346 zu8085 Jerusalem3389 zugemacht waren5927, und daß sie die Lücken6555 angefangen2490 hatten5640 zu büßen, wurden2734 sie sehr3966 zornig.

2 Und935 machten allesamt3162 einen Bund7194 zu6213 Haufen, daß sie kämen und8442 stritten3898 wider Jerusalem3389 und machten drin einen Irrtum.

3 Wir aber beteten6419 zu unserm GOtt430 und5975 stelleten Hut4929 über sie Tag3119 und Nacht3915 gegen6440 sie.

4 Und Juda3063 sprach559: Die Kraft3581 der Träger5449 ist zu schwach3782, und des Staubs ist zu viel7235; wir können3201 an der Mauer2346 nicht bauen1129.

5 Unsere Widersacher6862 aber gedachten: Sie559 sollen‘s nicht wissen3045 noch sehen7200, bis wir mitten8432 unter8432 sie kommen935 und sie erwürgen2026 und das Werk4399 hindern7673.

6 Da4725 aber die Juden3064, die neben681 ihnen wohneten, kamen935 und6235 sagten559 es uns wohl zehnmal, aus allen Orten, da sie3427 um7725 uns wohneten,

7 da stellete ich5975 unten8482 an die Örter4725 hinter der Mauer2346 in die Graben das Volk5971 nach310 ihren Geschlechtern4940 mit ihren Schwertern2719, Spießen7420 und5975 Bogen7198.

8 Und3499 besah es und machte mich6440 auf6965 und sprach559 zu den Ratsherren und Obersten2715 und dem andern Volk5971: Fürchtet3372 euch3372 nicht vor ihnen! Gedenket2142 an7200 den großen1419, schrecklichen HErrn136 und streitet3898 für eure Brüder251, Söhne1121, Töchter1323, Weiber802 und Häuser1004.

9 Da aber unsere Feinde341 höreten, daß es uns8085 war kund3045 worden, machte GOtt430 ihren Rat6098 zunichte6565. Und wir kehrten alle wieder7725 zur Mauer2346; ein376 jeglicher zu seiner Arbeit4399.

10 Und3117 es geschah6213 hinfürder, daß der Jünglinge5288 die Hälfte2677 taten die Arbeit4399, die andere Hälfte2677 hielten2388 Spieße7420, Schilde4043, Bogen7198 und Panzer8302; und die Obersten8269 stunden hinter310 dem ganzen Hause1004 Juda3063,

11 die da baueten an der259 Mauer2346 und trugen6213 Last5447 von denen, die ihnen aufluden5375; mit einer259 Hand3027 taten sie1129 die Arbeit4399 und mit der andern hielten sie2388 die Waffen7973.

12 Und1129 ein376 jeglicher, der da bauete, hatte sein Schwert2719 an seine Lenden4975 gegürtet631 und1129 bauete also; und der mit der Posaune7782 blies8628, war neben mir681.

13 Und3499 ich sprach559 zu den Ratsherren und376 Obersten2715 und zum7235 andern251 Volk5971. Das Werk4399 ist groß und weit7342, und wir sind zerstreuet auf der Mauer2346, ferne7350 voneinander.

14 An welchem Ort4725 ihr6963 nun die Posaune7782 lauten höret, dahin versammelt6908 euch zu uns8085. Unser GOtt430 wird für uns streiten3898;

15 so wollen wir am Werk4399 arbeiten. Und6213 ihre Hälfte2677 hielt2388 die Spieße7420 von3318 dem Aufgang5927 der Morgenröte7837, bis die Sterne3556 hervorkamen.

16 Auch sprach559 ich zu8432 der Zeit6256 zum Volk5971: Ein376 jeglicher bleibe mit seinem Knaben5288 über Nacht3885 zu Jerusalem3389, daß wir des Nachts3915 der Hut4929 und des Tages3117 der Arbeit4399 warten.

17 Aber ich und meine Brüder251 und meine Knaben5288 und die4325 Männer an der Hut4929 hinter310 mir, wir582 zogen6584 unsere Kleider899 nicht aus; ein376 jeglicher ließ das Baden7973 anstehen.

Неемія

Розділ 4

Das Buch Nehemia

Kapitel 4

1 І сталося, як почув Санвалла́т, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що ви́ломи в стіні стали затарасо́вуватися, то дуже запали́лися гнівом.

1 Da aber Saneballat5571 und Tobia2900 und die Araber6163 und Ammoniter5984 und Asdoditer796 höreten, daß die Mauern2346 zu8085 Jerusalem3389 zugemacht waren5927, und daß sie die Lücken6555 angefangen2490 hatten5640 zu büßen, wurden2734 sie sehr3966 zornig.

2 І змо́вилися вони всі ра́зом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замі́шання.

2 Und935 machten allesamt3162 einen Bund7194 zu6213 Haufen, daß sie kämen und8442 stritten3898 wider Jerusalem3389 und machten drin einen Irrtum.

3 І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторо́жу вдень та вночі, перед ними.

3 Wir aber beteten6419 zu unserm GOtt430 und5975 stelleten Hut4929 über sie Tag3119 und Nacht3915 gegen6440 sie.

4 І сказав Юда: „Осла́бла сила носія́, а зва́лищ багато, — і ми не зможемо да́лі будувати мура!“

4 Und Juda3063 sprach559: Die Kraft3581 der Träger5449 ist zu schwach3782, und des Staubs ist zu viel7235; wir können3201 an der Mauer2346 nicht bauen1129.

5 А наші нена́висники говорили: „Вони не знатимуть і не побачать, як ми при́йдемо до сере́дини їх, і позабива́ємо їх, та її спи́нимо працю!“

5 Unsere Widersacher6862 aber gedachten: Sie559 sollen‘s nicht wissen3045 noch sehen7200, bis wir mitten8432 unter8432 sie kommen935 und sie erwürgen2026 und das Werk4399 hindern7673.

6 І сталося, як прихо́дили ті юде́яни, що сиділи при них, то говорили нам про це разі́в десять, зо всіх місць, де вони пробува́ли.

6 Da4725 aber die Juden3064, die neben681 ihnen wohneten, kamen935 und6235 sagten559 es uns wohl zehnmal, aus allen Orten, da sie3427 um7725 uns wohneten,

7 Тоді поставив я сторо́жу здо́лу того місця за муром у пече́рах. І поставив я народ за їхніми ро́дами, з їхніми меча́ми, їхніми ра́тищами та їхніми лу́ками.

7 da stellete ich5975 unten8482 an die Örter4725 hinter der Mauer2346 in die Graben das Volk5971 nach310 ihren Geschlechtern4940 mit ihren Schwertern2719, Spießen7420 und5975 Bogen7198.

8 І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхе́тних, і до заступників, і до решти наро́ду: „Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізно́го, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочо́к ваших, жіно́к ваших та за доми́ ваші!“

8 Und3499 besah es und machte mich6440 auf6965 und sprach559 zu den Ratsherren und Obersten2715 und dem andern Volk5971: Fürchtet3372 euch3372 nicht vor ihnen! Gedenket2142 an7200 den großen1419, schrecklichen HErrn136 und streitet3898 für eure Brüder251, Söhne1121, Töchter1323, Weiber802 und Häuser1004.

9 І сталося, як почули наші вороги́, що нам те відо́ме, то Господь зламав їхній за́дум, і всі ми верну́лися до муру, кожен до праці своєї.

9 Da aber unsere Feinde341 höreten, daß es uns8085 war kund3045 worden, machte GOtt430 ihren Rat6098 zunichte6565. Und wir kehrten alle wieder7725 zur Mauer2346; ein376 jeglicher zu seiner Arbeit4399.

10 І було́ від того дня, що половина моїх юнакі́в робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити́, і луки та па́нцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.

10 Und3117 es geschah6213 hinfürder, daß der Jünglinge5288 die Hälfte2677 taten die Arbeit4399, die andere Hälfte2677 hielten2388 Spieße7420, Schilde4043, Bogen7198 und Panzer8302; und die Obersten8269 stunden hinter310 dem ganzen Hause1004 Juda3063,

11 Будівни́чі працювали на мурі, а носії́ наладо́вували тяга́р, — вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа.

11 die da baueten an der259 Mauer2346 und trugen6213 Last5447 von denen, die ihnen aufluden5375; mit einer259 Hand3027 taten sie1129 die Arbeit4399 und mit der andern hielten sie2388 die Waffen7973.

12 А в кожного будівничого його меч був прив'я́заний на сте́гнах його, і так вони будували, а біля мене був сурма́ч.

12 Und1129 ein376 jeglicher, der da bauete, hatte sein Schwert2719 an seine Lenden4975 gegürtet631 und1129 bauete also; und der mit der Posaune7782 blies8628, war neben mir681.

13 І сказав я до шляхе́тних, до заступників та до решти наро́ду: „Праця велика й просто́ра, а ми повідді́лювані на мурі, дале́ко один від о́дного.

13 Und3499 ich sprach559 zu den Ratsherren und376 Obersten2715 und zum7235 andern251 Volk5971. Das Werk4399 ist groß und weit7342, und wir sind zerstreuet auf der Mauer2346, ferne7350 voneinander.

14 Тому то в місце, де почуєте голос сурми́, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!“

14 An welchem Ort4725 ihr6963 nun die Posaune7782 lauten höret, dahin versammelt6908 euch zu uns8085. Unser GOtt430 wird für uns streiten3898;

15 І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до поя́влення зір.

15 so wollen wir am Werk4399 arbeiten. Und6213 ihre Hälfte2677 hielt2388 die Spieße7420 von3318 dem Aufgang5927 der Morgenröte7837, bis die Sterne3556 hervorkamen.

16 Також того ча́су сказав я до наро́ду: „Кожен з юнако́м своїм нехай ночують у сере́дині Єрусалиму, і бу́дуть вони для нас уночі — сторо́жею, а вдень — на працю“.

16 Auch sprach559 ich zu8432 der Zeit6256 zum Volk5971: Ein376 jeglicher bleibe mit seinem Knaben5288 über Nacht3885 zu Jerusalem3389, daß wir des Nachts3915 der Hut4929 und des Tages3117 der Arbeit4399 warten.

17 І ні я, ані брати мої, ані юнаки́ мої, ані сторожі́, що були за мною, ми не здіймали своєї оде́жі, — кожен мав свою зброю при своє́му стегні́.

17 Aber ich und meine Brüder251 und meine Knaben5288 und die4325 Männer an der Hut4929 hinter310 mir, wir582 zogen6584 unsere Kleider899 nicht aus; ein376 jeglicher ließ das Baden7973 anstehen.

1.0x