CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 48
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 48

1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: „Ось батько твій хворі́є“. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасі́ю та Єфре́ма.

2 І промовив він до Якова й сказав: „Ось до тебе прийшов твій син Йосип!“ І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.

3 І сказав Яків до Йосипа: „Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.

4 І сказав Він до мене: „Ось Я розплоджу́ тебе й розмно́жу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам наща́дкам твої́м по тобі володінням навіки“.

5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, — вони мої! Єфрем і Манасія, як Руви́м і Симео́н, бу́дуть мої.

6 А нащадки твої, що породиш по них, — вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.

7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, — це Віфлеєм“.

8 А Ізраїль побачив синів Йо́сипових та й сказав: „Хто вони?“

9 І сказав Йосип до батька свого: „Вони мої сини, що Бог дав мені тут“. А той відказав: „Візьми ж їх до мене, — і я їх поблагословлю́“.

10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, — він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.

11 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє“.

12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.

13 І Йосип узяв їх обох, — Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.

14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, — а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія — перворідний.

15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: „Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,

16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.

17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, — і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.

18 І сказав Йосип до батька свого: „Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, — поклади правицю свою на його голову!“

19 А батько його не хотів, і сказав: „3наю, мій сину, знаю! І він буде наро́дом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро́дів“.

20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: „Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: „Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!“ І поставив Єфрема перед Манасією.

21 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!

22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм“.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 48

1 Danach ward Joseph3130 gesagt559: Siehe, dein Vater1 ist krank2470. Und310 er nahm3947 mit1697 sich seine8147 beiden Söhne1121, Manasse4519 und Ephraim669.

2 Da ward es Jakob3290 angesagt5046: Siehe, dein Sohn1121 Joseph3130 kommt935 zu dir. Und559 Israel3478 machte sich3427 stark2388 und setzte sich im Bette4296

3 und3290 sprach559 zu Joseph3130: Der allmächtige7706 GOtt410 erschien7200 mir zu Lus3870, im Lande776 Kanaan3667, und segnete1288 mich

4 und sprach559 zu mir: Siehe, ich will dich wachsen lassen5414 und mehren7235 und will dich zum Haufen6951 Volks5971 machen6509; und will dies Land776 zu eigen272 geben5414 deinem Samen2233 nach310 dir ewiglich5769.

5 So sollen nun deine zween Söhne1121, Ephraim669 und Manasse4519, die dir geboren3205 sind935 in Ägyptenland776, ehe5704 ich hereinkommen bin zu dir, mein sein, gleichwie Ruben7205 und Simeon8095.

6 Welche4138 du8034 aber nach310 ihnen zeugest, sollen dein sein und genannt7121 werden3205 wie5921 ihre Brüder251 in ihrem Erbteil5159.

7 Und776 da ich aus Mesopotamien6307 kam935, starb4191 mir Rahel7354 im Lande776 Kanaan3667 auf dem Wege1870, da noch5750 ein Feldwegs war935 gen Ephrath672; und ich begrub6912 sie daselbst an dem Wege1870 Ephrath672, die nun Bethlehem1035 heißt.

8 Und Israel3478 sah7200 die Söhne1121 Josephs3130 und sprach559: Wer sind die?

9 Joseph3130 antwortete seinem Vater1: Es sind meine Söhne1121, die mir GOtt430 hie gegeben5414 hat. Er sprach559: Bringe3947 sie559 her zu mir, daß ich sie1288 segne.

10 Denn die Augen5869 Israels3478 waren dunkel worden vor Alter2207 und konnte3201 nicht wohl sehen7200. Und er brachte sie5066 zu ihm. Er aber küssete sie5401 und herzete sie

11 und3478 sprach559 zu Joseph3130: Siehe, ich habe dein Angesicht gesehen7200, des ich nicht gedacht hätte6419; und siehe, GOtt430 hat mich6440 auch deinen Samen2233 sehen7200 lassen.

12 Und Joseph3130 nahm sie von3318 seinem Schoß1290 und neigete sich7812 zur Erde776 gegen5973 sein Angesicht639.

13 Da nahm3947 sie5066 Joseph3130 beide8147, Ephraim669 in seine rechte Hand3225 gegen Israels3478 linke8040 Hand3225 und Manasse4519 in seine linke8040 Hand gegen Israels3478 rechte Hand, und brachte sie zu ihm.

14 Aber Israel3478 streckte7971 seine rechte Hand3225 aus und legte7896 sie7919 auf Ephraims669, des Jüngsten6810, Haupt7218 und seine linke8040 auf Manasses4519 Haupt7218; und tat wissend7919 also mit seinen Händen3027, denn Manasse4519 war der Erstgeborne.

15 Und er segnete1288 Joseph3130 und sprach559: GOtt430, vor dem meine Väter1, Abraham85 und Isaak3327, gewandelt haben1980, GOtt430, der mich mein Leben lang5750 ernähret hat7462 bis auf6440 diesen Tag3117,

16 der Engel4397, der mich erlöset hat1350 von allem Übel7451, der segne die8034 Knaben5288, daß sie1288 nach meinem und85 nach meiner Väter1, Abrahams und3327 Isaaks, Namen8034 genannt7121 werden7230, daß sie wachsen1711 und viel werden auf7130 Erden776.

17 Da aber Joseph3130 sah7200, daß sein Vater1 die rechte Hand3225 auf Ephraims669 Haupt7218 legte7896, gefiel5869 es ihm übel3415; und fassete seines Vaters1 Hand3027, daß er sie5493 von3027 Ephraims669 Haupt7218 auf Manasses4519 Haupt7218 wendete,

18 und3130 sprach559 zu ihm1: Nicht so, mein Vater1; dieser ist der Erstgeborene1060, lege7760 deine rechte Hand3225 auf sein Haupt7218.

19 Aber199 sein Vater1 weigerte sich3985 und sprach559: Ich weiß3045 wohl, mein Sohn1121, ich weiß3045 wohl. Dieser soll auch ein Volk5971 werden und wird1431 groß sein; aber sein jüngster6996 Bruder251 wird1431 größer, denn er, werden, und sein Same2233 wird ein groß Volk1471 werden.

20 Also segnete1288 er sie des Tages3117 und sprach559: Wer in Israel3478 will jemand segnen1288, der sage559: GOtt430 setze7760 dich wie Ephraim669 und Manasse4519! Und setzte7760 also Ephraim669 Manasse4519 vor6440.

21 Und Israel3478 sprach559 zu Joseph3130: Siehe, ich sterbe4191; und GOtt430 wird mit euch sein und wird euch wiederbringen7725 in das Land776 eurer Väter1.

22 Ich habe3947 dir ein259 Stück Landes gegeben5414 außer deinen Brüdern251, das ich mit meinem Schwert2719 und Bogen7198 aus der Hand3027 der Amoriter567 genommen habe.

Буття

Розділ 48

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 48

1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: „Ось батько твій хворі́є“. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасі́ю та Єфре́ма.

1 Danach ward Joseph3130 gesagt559: Siehe, dein Vater1 ist krank2470. Und310 er nahm3947 mit1697 sich seine8147 beiden Söhne1121, Manasse4519 und Ephraim669.

2 І промовив він до Якова й сказав: „Ось до тебе прийшов твій син Йосип!“ І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.

2 Da ward es Jakob3290 angesagt5046: Siehe, dein Sohn1121 Joseph3130 kommt935 zu dir. Und559 Israel3478 machte sich3427 stark2388 und setzte sich im Bette4296

3 І сказав Яків до Йосипа: „Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.

3 und3290 sprach559 zu Joseph3130: Der allmächtige7706 GOtt410 erschien7200 mir zu Lus3870, im Lande776 Kanaan3667, und segnete1288 mich

4 І сказав Він до мене: „Ось Я розплоджу́ тебе й розмно́жу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам наща́дкам твої́м по тобі володінням навіки“.

4 und sprach559 zu mir: Siehe, ich will dich wachsen lassen5414 und mehren7235 und will dich zum Haufen6951 Volks5971 machen6509; und will dies Land776 zu eigen272 geben5414 deinem Samen2233 nach310 dir ewiglich5769.

5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, — вони мої! Єфрем і Манасія, як Руви́м і Симео́н, бу́дуть мої.

5 So sollen nun deine zween Söhne1121, Ephraim669 und Manasse4519, die dir geboren3205 sind935 in Ägyptenland776, ehe5704 ich hereinkommen bin zu dir, mein sein, gleichwie Ruben7205 und Simeon8095.

6 А нащадки твої, що породиш по них, — вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.

6 Welche4138 du8034 aber nach310 ihnen zeugest, sollen dein sein und genannt7121 werden3205 wie5921 ihre Brüder251 in ihrem Erbteil5159.

7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, — це Віфлеєм“.

7 Und776 da ich aus Mesopotamien6307 kam935, starb4191 mir Rahel7354 im Lande776 Kanaan3667 auf dem Wege1870, da noch5750 ein Feldwegs war935 gen Ephrath672; und ich begrub6912 sie daselbst an dem Wege1870 Ephrath672, die nun Bethlehem1035 heißt.

8 А Ізраїль побачив синів Йо́сипових та й сказав: „Хто вони?“

8 Und Israel3478 sah7200 die Söhne1121 Josephs3130 und sprach559: Wer sind die?

9 І сказав Йосип до батька свого: „Вони мої сини, що Бог дав мені тут“. А той відказав: „Візьми ж їх до мене, — і я їх поблагословлю́“.

9 Joseph3130 antwortete seinem Vater1: Es sind meine Söhne1121, die mir GOtt430 hie gegeben5414 hat. Er sprach559: Bringe3947 sie559 her zu mir, daß ich sie1288 segne.

10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, — він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.

10 Denn die Augen5869 Israels3478 waren dunkel worden vor Alter2207 und konnte3201 nicht wohl sehen7200. Und er brachte sie5066 zu ihm. Er aber küssete sie5401 und herzete sie

11 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє“.

11 und3478 sprach559 zu Joseph3130: Siehe, ich habe dein Angesicht gesehen7200, des ich nicht gedacht hätte6419; und siehe, GOtt430 hat mich6440 auch deinen Samen2233 sehen7200 lassen.

12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.

12 Und Joseph3130 nahm sie von3318 seinem Schoß1290 und neigete sich7812 zur Erde776 gegen5973 sein Angesicht639.

13 І Йосип узяв їх обох, — Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.

13 Da nahm3947 sie5066 Joseph3130 beide8147, Ephraim669 in seine rechte Hand3225 gegen Israels3478 linke8040 Hand3225 und Manasse4519 in seine linke8040 Hand gegen Israels3478 rechte Hand, und brachte sie zu ihm.

14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, — а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія — перворідний.

14 Aber Israel3478 streckte7971 seine rechte Hand3225 aus und legte7896 sie7919 auf Ephraims669, des Jüngsten6810, Haupt7218 und seine linke8040 auf Manasses4519 Haupt7218; und tat wissend7919 also mit seinen Händen3027, denn Manasse4519 war der Erstgeborne.

15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: „Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,

15 Und er segnete1288 Joseph3130 und sprach559: GOtt430, vor dem meine Väter1, Abraham85 und Isaak3327, gewandelt haben1980, GOtt430, der mich mein Leben lang5750 ernähret hat7462 bis auf6440 diesen Tag3117,

16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.

16 der Engel4397, der mich erlöset hat1350 von allem Übel7451, der segne die8034 Knaben5288, daß sie1288 nach meinem und85 nach meiner Väter1, Abrahams und3327 Isaaks, Namen8034 genannt7121 werden7230, daß sie wachsen1711 und viel werden auf7130 Erden776.

17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, — і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.

17 Da aber Joseph3130 sah7200, daß sein Vater1 die rechte Hand3225 auf Ephraims669 Haupt7218 legte7896, gefiel5869 es ihm übel3415; und fassete seines Vaters1 Hand3027, daß er sie5493 von3027 Ephraims669 Haupt7218 auf Manasses4519 Haupt7218 wendete,

18 І сказав Йосип до батька свого: „Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, — поклади правицю свою на його голову!“

18 und3130 sprach559 zu ihm1: Nicht so, mein Vater1; dieser ist der Erstgeborene1060, lege7760 deine rechte Hand3225 auf sein Haupt7218.

19 А батько його не хотів, і сказав: „3наю, мій сину, знаю! І він буде наро́дом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею наро́дів“.

19 Aber199 sein Vater1 weigerte sich3985 und sprach559: Ich weiß3045 wohl, mein Sohn1121, ich weiß3045 wohl. Dieser soll auch ein Volk5971 werden und wird1431 groß sein; aber sein jüngster6996 Bruder251 wird1431 größer, denn er, werden, und sein Same2233 wird ein groß Volk1471 werden.

20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: „Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: „Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію!“ І поставив Єфрема перед Манасією.

20 Also segnete1288 er sie des Tages3117 und sprach559: Wer in Israel3478 will jemand segnen1288, der sage559: GOtt430 setze7760 dich wie Ephraim669 und Manasse4519! Und setzte7760 also Ephraim669 Manasse4519 vor6440.

21 І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!

21 Und Israel3478 sprach559 zu Joseph3130: Siehe, ich sterbe4191; und GOtt430 wird mit euch sein und wird euch wiederbringen7725 in das Land776 eurer Väter1.

22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм“.

22 Ich habe3947 dir ein259 Stück Landes gegeben5414 außer deinen Brüdern251, das ich mit meinem Schwert2719 und Bogen7198 aus der Hand3027 der Amoriter567 genommen habe.