CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 14

1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?

11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,

12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.

13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!

14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!

15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —

17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.

18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,

19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.

20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.

21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.

22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 14

1 Der Mensch120, vom Weibe802 geboren3205, lebt kurze7116 Zeit3117 und ist voll7649 Unruhe7267,

2 gehet auf5975 wie eine Blume6731 und3318 fällt ab5243, fleucht wie ein Schatten6738 und bleibet nicht.

3 Und935 du tust6491 deine Augen5869 über solchem auf, daß du mich vor dir in das2088 Gericht4941 ziehest.

4 Wer will einen259 Reinen2889 finden bei denen, da keiner rein ist5414?

5 Er hat seine bestimmte2782 Zeit3117, die Zahl4557 seiner Monden2320 stehet bei dir; du hast6213 ein Ziel2706 gesetzt, das wird er nicht518 übergehen.

6 Tue dich8159 von ihm, daß er Ruhe habe2308, bis daß seine Zeit3117 komme, deren er wie ein Taglöhner wartet7521.

7 Ein Baum6086 hat3772 Hoffnung8615, wenn er schon abgehauen ist3426, daß er sich wieder verändere, und seine Schößlinge3127 hören nicht auf2308.

8 Ob seine Wurzel8328 in der Erde776 veraltet2204 und sein4191 Stamm1503 in dem Staube6083 erstirbt,

9 grünet er doch wieder vom Geruch7381 des Wassers4325 und6213 wächst daher7105, als wäre er gepflanzet.

10 Wo ist aber ein Mensch1397, wenn er120 tot und umkommen und dahin2522 ist?

11 Wie ein Wasser4325 ausläuft235 aus dem See3220 und wie ein Strom5104 versieget und vertrocknet3001,

12 so ist ein376 Mensch, wenn er sich7901 legt, und wird nicht aufstehen und wird nicht aufwachen6974, solange der Himmel8064 bleibt, noch von1115 seinem Schlaf8142 erweckt5782 werden6965.

13 Ach, daß du6845 mich in der Hölle7585 verdecktest und5414 verbärgest, bis dein Zorn639 sich7725 lege7896, und setztest mir ein Ziel2706, daß du5641 an2142 mich denkest!

14 Meinest du, ein toter4191 Mensch1397 werde wieder leben2421? Ich harre täglich3117; dieweil ich streite, bis daß meine Veränderung2487 komme935,

15 daß du wollest mir rufen, und ich7121 dir antworten6030, und wollest das4639 Werk deiner Hände3027 nicht ausschlagen.

16 Denn du5608 hast8104 schon meine Gänge6806 gezählet; aber du wollest ja nicht achthaben auf meine Sünde2403.

17 Du hast meine Übertretung in einem Bündlein6872 versiegelt2856 und meine Missetat6588 zusammengefasset.

18 Zerfällt5307 doch ein Berg2022 und199 vergehet, und ein Fels6697 wird von seinem Ort4725 versetzt6275.

19 Wasser4325 wäschet Steine68 weg, und776 die Tropfen flößen7857 die Erde6083 weg; aber des Menschen582 Hoffnung8615 ist verloren6.

20 Denn du7971 stößest8630 ihn6440 gar um5331, daß er dahinfähret, veränderst8138 sein Wesen und lässest ihn fahren1980.

21 Sind6819 seine Kinder1121 in Ehren3513, das weiß3045 er nicht; oder ob sie geringe sind, des wird995 er nicht gewahr.

22 Weil er das Fleisch1320 an sich trägt, muß er Schmerzen3510 haben, und weil seine See LE5315 noch bei ihm ist, muß er Leid56 tragen.

Йов

Розділ 14

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 14

1 Люди́на, що від жінки наро́джена, короткоде́нна та повна печа́лями:

1 Der Mensch120, vom Weibe802 geboren3205, lebt kurze7116 Zeit3117 und ist voll7649 Unruhe7267,

2 вона виходить, як квітка — й зів'я́не, і втікає, мов тінь, — і не зостається.

2 gehet auf5975 wie eine Blume6731 und3318 fällt ab5243, fleucht wie ein Schatten6738 und bleibet nicht.

3 І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!

3 Und935 du tust6491 deine Augen5869 über solchem auf, daß du mich vor dir in das2088 Gericht4941 ziehest.

4 Хто чистого ви́вести може з нечистого? Ані один!

4 Wer will einen259 Reinen2889 finden bei denen, da keiner rein ist5414?

5 Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

5 Er hat seine bestimmte2782 Zeit3117, die Zahl4557 seiner Monden2320 stehet bei dir; du hast6213 ein Ziel2706 gesetzt, das wird er nicht518 übergehen.

6 відвернися від нього — і він заспоко́їться, і буде він тішитися своїм днем, як той на́ймит.

6 Tue dich8159 von ihm, daß er Ruhe habe2308, bis daß seine Zeit3117 komme, deren er wie ein Taglöhner wartet7521.

7 Бо дерево має наді́ю: якщо буде стя́те, то силу отримає зно́ву, і па́рост його не загине;

7 Ein Baum6086 hat3772 Hoffnung8615, wenn er schon abgehauen ist3426, daß er sich wieder verändere, und seine Schößlinge3127 hören nicht auf2308.

8 якщо постарі́є в землі його корінь і в по́росі вмре його пень,

8 Ob seine Wurzel8328 in der Erde776 veraltet2204 und sein4191 Stamm1503 in dem Staube6083 erstirbt,

9 то від во́дного за́паху знов зацвіте́, і пу́стить галу́ззя, немов саджане́ць!

9 grünet er doch wieder vom Geruch7381 des Wassers4325 und6213 wächst daher7105, als wäre er gepflanzet.

10 А помре чоловік — і зникає, а сконає люди́на — то де ж вона є?

10 Wo ist aber ein Mensch1397, wenn er120 tot und umkommen und dahin2522 ist?

11 Як вода витікає із о́зера, а рі́чка спада́є та сохне,

11 Wie ein Wasser4325 ausläuft235 aus dem See3220 und wie ein Strom5104 versieget und vertrocknet3001,

12 так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.

12 so ist ein376 Mensch, wenn er sich7901 legt, und wird nicht aufstehen und wird nicht aufwachen6974, solange der Himmel8064 bleibt, noch von1115 seinem Schlaf8142 erweckt5782 werden6965.

13 О, якби Ти в шео́лі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки мине́ться Твій гнів, коли б час Ти призна́чив мені́, — та й про мене згадав!

13 Ach, daß du6845 mich in der Hölle7585 verdecktest und5414 verbärgest, bis dein Zorn639 sich7725 lege7896, und setztest mir ein Ziel2706, daß du5641 an2142 mich denkest!

14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати наді́ю по всі дні свойого життя, аж поки не при́йде замі́на для мене!

14 Meinest du, ein toter4191 Mensch1397 werde wieder leben2421? Ich harre täglich3117; dieweil ich streite, bis daß meine Veränderung2487 komme935,

15 Кликав би Ти, — то я відпові́в би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

15 daß du wollest mir rufen, und ich7121 dir antworten6030, und wollest das4639 Werk deiner Hände3027 nicht ausschlagen.

16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха́ не стеріг би, —

16 Denn du5608 hast8104 schon meine Gänge6806 gezählet; aber du wollest ja nicht achthaben auf meine Sünde2403.

17 провина моя була б запеча́тана в ву́злику, і Ти закрив би моє беззаконня.

17 Du hast meine Übertretung in einem Bündlein6872 versiegelt2856 und meine Missetat6588 zusammengefasset.

18 Але́ гора справді впаде́, а ске́ля зсува́ється з місця свого́,

18 Zerfällt5307 doch ein Berg2022 und199 vergehet, und ein Fels6697 wird von seinem Ort4725 versetzt6275.

19 каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.

19 Wasser4325 wäschet Steine68 weg, und776 die Tropfen flößen7857 die Erde6083 weg; aber des Menschen582 Hoffnung8615 ist verloren6.

20 Ти силою схо́пиш наза́вжди його́, — і відхо́дить, Ти міняєш обличчя його́ — й відсилаєш його́.

20 Denn du7971 stößest8630 ihn6440 gar um5331, daß er dahinfähret, veränderst8138 sein Wesen und lässest ihn fahren1980.

21 Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.

21 Sind6819 seine Kinder1121 in Ehren3513, das weiß3045 er nicht; oder ob sie geringe sind, des wird995 er nicht gewahr.

22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньо́му, коли в ньому душа — тоді ту́жить“.

22 Weil er das Fleisch1320 an sich trägt, muß er Schmerzen3510 haben, und weil seine See LE5315 noch bei ihm ist, muß er Leid56 tragen.