CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Лук. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Луки

Розділ 11

1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“

2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.

3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.

4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“

5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,

6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.

7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.

8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.

9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!

10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.

11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?

12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?

13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“

14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.

15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.

16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.

18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.

19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.

20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.

21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.

22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.

23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!

24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.

25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.

26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“

27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“

28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“

29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.

30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.

31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!

32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!

33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.

34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.

35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!

36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.

37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.

38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.

39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!

40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?

41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.

42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!

43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!

44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.

45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“

46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!

47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.

48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!

49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,

50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,

51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!

52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“

53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —

54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 11

1 Und2532 es begab1096 sich848, daß4314 er846 war1511 an1722 einem5100 Ort5117 und2532 betete4336. Und da er846 aufgehöret hatte3973, sprach2036 seiner2531 Jünger3101 einer5100 zu1722 ihm: HErr2962, lehre1321 uns2248 beten4336, wie5613 auch Johannes2491 seine846 Jünger3101 lehrete.

2 Er2532 aber1161 sprach2036 zu1722 ihnen: Wenn3752 ihr846 betet4336, sprecht3004: Unser2257 Vater3962 im1722 Himmel3588, dein4675 Name3686 werde geheiliget. Dein4675 Reich932 komme2064. Dein4675 Wille2307 geschehe1096 auf Erden1093 wie5613 im Himmel3772.

3 Gib1325 uns2254 unser2257 täglich1967 Brot740 immerdar2596.

4 Und2532 vergib863 uns2254 unsere Sünden266; denn1063 auch2532 wir vergeben863 allen3956, die uns schuldig3784 sind. Und2532 führe1533 uns nicht3361 in1519 Versuchung3986, sondern235 erlöse4506 uns von575 dem Übel4190.

5 Und2532 er846 sprach2036 zu4314 ihnen: Welcher5101 ist unter1537 euch5216, der einen Freund5384 hat2192 und2532 ginge4198 zu4314 ihm846 um Mitternacht3317 und2532 spräche2036 zu ihm846: Lieber Freund5384, leihe5531 mir3427 drei5140 Brote740;

6 denn1894 es ist3854 mein3450 Freund5384 zu4314 mir3165 kommen von1537 der Straße3598, und2532 ich habe2192 nicht, was3739 ich ihm846 vorlege3908;

7 und2532 er2548 drinnen2081 würde antworten611 und sprechen2036: Mach‘ mir3427 keine Unruhe; die Tür2374 ist450 schon2235 zugeschlossen2808, und meine1700 Kindlein3813 sind1526 bei3326 mir3450 in1519 der Kammer2845; ich kann1410 nicht3361 aufstehen und dir4671 geben1325.

8 Ich sage3004 euch, und ob1499 er846 nicht3756 aufsteht1453 und gibt1325 ihm darum1223, daß er846 sein1511 Freund5384 ist450, so wird er846 doch1065 um1223 seines unverschämten Geilens335 willen aufstehen1453 und ihm geben1325, wieviel3745 er bedarf5535.

9 Und2504 ich sage3004 euch5213 auch2532: Bittet154, so2532 wird euch5213 gegeben1325; suchet2212, so2532 werdet ihr finden2147; klopfet2925 an, so wird euch5213 aufgetan455.

10 Denn1063 wer3956 da bittet154, der nimmt2983; und2532 wer da suchet2212, der findet2147; und2532 wer da anklopfet, dem wird aufgetan455.

11 Wo bittet154 unter euch5216 ein Sohn den5101 Vater ums Brot740, der ihm846 einen Stein3037 dafür biete1929? und1161 so2532 er846 um einen Fisch2486 bittet, der ihm eine Schlange3789 für473 den Fisch2486 biete1929?

12 oder so2532 er846 um ein Ei5609 bittet154, der ihm einen Skorpion4651 dafür biete1929?

13 So3767 denn1487 ihr5210, die ihr846 arg4190 seid5225, könnet1492 euren5216 Kindern5043 gute18 Gaben1390 geben1325, wieviel4214 mehr3123 wird der Vater im1537 Himmel3772 den Heiligen40 Geist4151 geben1325 denen, die ihn bitten154!

14 Und2532 er846 trieb1544 einen Teufel1140 aus1831, der war2258 stumm2974. Und2532 es geschah1096, da2532 der Teufel1140 ausfuhr, da redete2980 der Stumme2974. Und1161 das Volk3793 verwunderte2296 sich2258.

15 Etliche5100 aber1161 unter ihnen sprachen2036: Er846 treibt1544 die Teufel1140 aus1537 durch1722 Beelzebub954, den Obersten758 der Teufel1140.

16 Die andern2087 aber1161 versuchten ihn3985 und2212 begehreten ein Zeichen4592 von3844 ihm846 vom1537 Himmel3772.

17 Er846 aber1161 vernahm ihre1438 Gedanken1270 und2532 sprach2036 zu ihnen846: Ein jeglich Reich932, so es mit1909 ihm846 selbst uneins wird1266, das1492 wird wüste, und ein Haus3624 fällt4098 über1909 das3956 andere.

18 Ist2476 denn3754 der Satanas4567 auch1499 mit1909 ihm selbst1438 uneins1266, wie4459 will sein Reich932 bestehen2476? dieweil ihr846 saget3004, ich3165 treibe die Teufel1140 aus1544 durch1722 Beelzebub954.

19 So1487 aber1161 ich1473 die5124 Teufel1140 durch1722 Beelzebub954 austreibe1544, durch1722 wen5101 treiben sie eure5216 Kinder aus1544? Darum werden sie eure5216 Richter2923 sein2071.

20 So1487 ich aber1161 durch1909 Gottes2316 Finger1147 die Teufel1140 austreibe1544, so686 kommt5348 je das932 Reich Gottes2316 zu1722 euch5209.

21 Wenn3752 ein starker2478 Gewappneter2528 seinen846 Palast833 bewahret, so bleibt2076 das Seine1438 mit1722 Frieden1515.

22 Wenn1875 aber1161 ein Stärkerer2478 über ihn kommt1904 und2532 überwindet3528 ihn, so nimmt142 er846 ihm846 seinen846 Harnisch3833, darauf er846 sich verließ3982, und teilet den3739 Raub4661 aus.

23 Wer nicht3361 mit3326 mir1700 ist5607, der ist2076 wider2596 mich1700; und2532 wer nicht3361 mit3326 mir1700 sammelt4863, der zerstreuet.

24 Wenn3752 der unsaubere169 Geist4151 von575 dem Menschen444 ausfähret, so durchwandelt1223 er1330 dürre504 Stätten5117, suchet2212 Ruhe372 und2532 findet2147 sie nicht3361; so spricht3004 er: Ich will wieder5290 umkehren in1519 mein3450 Haus3624, daraus3606 ich gegangen bin1831.

25 Und2532 wenn er kommt2064, so findet2147 er‘s mit Besemen gekehret und2532 geschmücket.

26 Dann gehet er hin4198 und2532 nimmt sieben2033 Geister4151 zu sich3880, die1565 ärger4191 sind denn4413 er selbst1438; und2532 wenn sie hineinkommen1525, wohnen2730 sie da5119; und2532 wird1096 hernach2078 mit demselbigen Menschen444 ärger5501 denn vorhin.

27 Und1161 es begab1096 sich, da er846 solches5023 redete2036, erhub ein5100 Weib1135 im1537 Volk3793 die3739 Stimme5456 und2532 sprach3004 zu1722 ihm846: Selig3107 ist der Leib2836, der dich4571 getragen941 hat, und die Brüste3149, die du gesogen hast2337.

28 Er846 aber1161 sprach2036: Ja3304, selig3107 sind, die das Wort3056 Gottes2316 hören191 und2532 bewahren5442.

29 Das Volk3793 aber1161 drang hinzu1865. Da fing756 er3778 an und2532 sagte3004: Dies ist2076 eine arge4190 Art1074; sie1325 begehret ein Zeichen4592, und es wird ihr846 kein3756 Zeichen4592 gegeben1325 denn1508 nur das Zeichen4592 des Propheten4396 Jona2495.

30 Denn1063 wie2531 Jona2495 ein Zeichen4592 war2532 den444 Niniviten3536, also3779 wird1096 des Menschen Sohn sein2071 diesem5026 Geschlechte.

31 Die5026 Königin938 von1537 Mittag3558 wird2920 auftreten1453 vor dem Gerichte mit3326 den Leuten435 dieses Geschlechts1074 und2532 wird sie846 verdammen2632; denn3754 sie kam2064 von der Welt1093 Ende4009, zu1722 hören191 die Weisheit4678 Salomos4672. Und2532 siehe2400, hier5602 ist mehr denn4119 Salomo4672.

32 Die Leute435 von Ninive3535 werden auftreten450 vor1519 dem Gerichte2920 mit1722 diesem5026 Geschlecht1074 und2532 werden‘s verdammen2632; denn3754 sie taten Buße3340 nach3326 der Predigt2782 des846 Jona2495. Und2532 siehe2400, hier5602 ist mehr denn4119 Jona2495.

33 Niemand3762 zündet681 ein Licht3088 an1909 und1161 setzt5087 es an einen heimlichen Ort2926, auch nicht3761 unter5259 einen Scheffel3426, sondern235 auf1519 den Leuchter3087, auf daß2443, wer hineingehet, das3588 Licht5338 sehe991.

34 Das Auge3788 ist2076 des Leibes4983 Licht3088. Wenn1875 nun3767 dein4675 Auge3788 einfältig573 sein wird5600, so3752 ist5600 dein4675 ganzer3650 Leib4983 licht5460. So2532 aber1161 dein4675 Auge ein Schalk4190 sein wird, so ist2076 auch2532 dein Leib4983 finster4652.

35 So3767 schaue darauf4648, daß nicht3361 das3588 Licht5457 in1722 dir4671 Finsternis4655 sei2076!

36 Wenn1487 nun3767 dein4675 Leib4983 ganz3650 licht3088 ist5460, daß3752 er kein Stück3313 von Finsternis4652 hat2192, so wird er ganz3650 licht sein2071 und wird dich4571 erleuchten5461 wie5613 ein5100 heller Blitz796.

37 Da er846 aber1161 in1722 der Rede war2980, bat2065 ihn ein5100 Pharisäer5330, daß3704 er mit ihm das Mittagsmahl äße709. Und1161 er ging hinein1525 und setzte sich377 zu3844 Tische.

38 Da1161 das1492 der Pharisäer5330 sah, verwunderte2296 er sich907, daß3754 er sich907 nicht3756 vor4412 dem Essen712 gewaschen hätte.

39 Der HErr2962 aber1161 sprach2036 zu4314 ihm: Ihr846 Pharisäer5330 haltet2511 die Becher4221 und2532 Schüsseln4094 auswendig1855 reinlich; aber1161 euer5216 Inwendiges2081 ist voll1073 Raubes724 und2532 Bosheit4189.

40 Ihr4160 Narren878, meinet ihr4160, daß inwendig2081 rein sei4160, wenn‘s auswendig1855 rein ist2532?

41 Doch4133 gebt1325 Almosen1654 von dem, was da ist1751, siehe2400, so2532 ist‘s2076 euch5213 alles3956 rein2513.

42 Aber wehe3759 euch5213 Pharisäern5330, daß3754 ihr verzehntet die Minze2238 und235 Raute4076 und2532 allerlei3956 Kohl3001 und2532 gehet vorbei3928 an dem Gericht2920 und2532 an der Liebe26 Gottes2316! Dies5023 sollte man1163 tun4160 und2532 jenes2548 nicht3361 lassen863.

43 Wehe3759 euch5213 Pharisäern5330, daß3754 ihr gerne25 obenan sitzet in1722 den Schulen4864 und2532 wollet gegrüßt sein783 auf1722 dem Markte58!

44 Wehe3759 euch5213 Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäern5330, ihr2075 Heuchler5273, daß3754 ihr seid wie5613 die3588 verdeckten82 Totengräber3419, darüber1883 die Leute444 laufen4043 und2532 kennen1492 sie1492 nicht3756!

45 Da antwortete611 einer5100 von den Schriftgelehrten3544 und1161 sprach3004 zu ihm846: Meister1320, mit den Worten5023 schmähest du3004 uns2248 auch2532.

46 Er aber1161 sprach2036: Und2532 wehe3759 auch euch5213 Schriftgelehrten3544! Denn3754 ihr846 beladet5412 die Menschen444 mit unerträglichen1419 Lasten5413, und2532 ihr5216 rühret sie nicht3756 mit einem1520 Finger1147 an.

47 Wehe3759 euch5213! Denn3754 ihr846 bauet3618 der Propheten4396 Gräber3419; eure5216 Väter3962 aber1161 haben sie getötet615.

48 So686 bezeuget ihr3140 zwar3303 und2532 bewilliget in eurer Väter Werk; denn sie töteten sie, so bauet ihr ihre Gräber.

49 Darum spricht2036 die1519 Weisheit4678 Gottes2316: Ich5124 will Propheten4396 und2532 Apostel652 zu649 ihnen846 senden, und2532 derselbigen werden1537 sie846 etliche töten615 und2532 verfolgen1559,

50 auf575 daß2443 gefordert werde1567 von575 diesem5026 Geschlecht1074 aller Propheten4396 Blut129, das3956 vergossen ist1632, seit der3588 Welt2889 Grund2602 gelegt ist,

51 von575 Abels6 Blut129 an bis2193 auf das Blut129 des Zacharias2197, der umkam zwischen3342 dem3588 Altar2379 und2532 Tempel3624. Ja3483, ich sage3004 euch5213, es wird622 gefordert werden1567 von575 diesem5026 Geschlechte.

52 Wehe3759 euch5213 Schriftgelehrten3544! denn3754 ihr846 den Schlüssel2807 der Erkenntnis1108 habt. Ihr kommt1525 nicht3756 hinein1525 und2532 wehret2967 denen, die hinein1525 wollen.

53 Da er846 aber1161 solches5023 zu4314 ihnen sagte3004, fingen an756 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330, hart1171 auf ihn zu dringen1758 und2532 ihm846 mit4012 mancherlei Fragen4119 den Mund zu stopfen,

54 und2532 lauerten auf1748 ihn846 und2212 suchten, ob sie846 etwas5100 erjagen könnten2340 aus1537 seinem Munde4750, daß2443 sie846 eine Sache2723 wider ihn hätten.

Вiд Луки

Розділ 11

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 11

1 І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“

1 Und2532 es begab1096 sich848, daß4314 er846 war1511 an1722 einem5100 Ort5117 und2532 betete4336. Und da er846 aufgehöret hatte3973, sprach2036 seiner2531 Jünger3101 einer5100 zu1722 ihm: HErr2962, lehre1321 uns2248 beten4336, wie5613 auch Johannes2491 seine846 Jünger3101 lehrete.

2 Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.

2 Er2532 aber1161 sprach2036 zu1722 ihnen: Wenn3752 ihr846 betet4336, sprecht3004: Unser2257 Vater3962 im1722 Himmel3588, dein4675 Name3686 werde geheiliget. Dein4675 Reich932 komme2064. Dein4675 Wille2307 geschehe1096 auf Erden1093 wie5613 im Himmel3772.

3 Хліба нашого щоденного дай нам на кожний день.

3 Gib1325 uns2254 unser2257 täglich1967 Brot740 immerdar2596.

4 І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“

4 Und2532 vergib863 uns2254 unsere Sünden266; denn1063 auch2532 wir vergeben863 allen3956, die uns schuldig3784 sind. Und2532 führe1533 uns nicht3361 in1519 Versuchung3986, sondern235 erlöse4506 uns von575 dem Übel4190.

5 І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,

5 Und2532 er846 sprach2036 zu4314 ihnen: Welcher5101 ist unter1537 euch5216, der einen Freund5384 hat2192 und2532 ginge4198 zu4314 ihm846 um Mitternacht3317 und2532 spräche2036 zu ihm846: Lieber Freund5384, leihe5531 mir3427 drei5140 Brote740;

6 бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.

6 denn1894 es ist3854 mein3450 Freund5384 zu4314 mir3165 kommen von1537 der Straße3598, und2532 ich habe2192 nicht, was3739 ich ihm846 vorlege3908;

7 А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.

7 und2532 er2548 drinnen2081 würde antworten611 und sprechen2036: Mach‘ mir3427 keine Unruhe; die Tür2374 ist450 schon2235 zugeschlossen2808, und meine1700 Kindlein3813 sind1526 bei3326 mir3450 in1519 der Kammer2845; ich kann1410 nicht3361 aufstehen und dir4671 geben1325.

8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.

8 Ich sage3004 euch, und ob1499 er846 nicht3756 aufsteht1453 und gibt1325 ihm darum1223, daß er846 sein1511 Freund5384 ist450, so wird er846 doch1065 um1223 seines unverschämten Geilens335 willen aufstehen1453 und ihm geben1325, wieviel3745 er bedarf5535.

9 І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!

9 Und2504 ich sage3004 euch5213 auch2532: Bittet154, so2532 wird euch5213 gegeben1325; suchet2212, so2532 werdet ihr finden2147; klopfet2925 an, so wird euch5213 aufgetan455.

10 Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.

10 Denn1063 wer3956 da bittet154, der nimmt2983; und2532 wer da suchet2212, der findet2147; und2532 wer da anklopfet, dem wird aufgetan455.

11 І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?

11 Wo bittet154 unter euch5216 ein Sohn den5101 Vater ums Brot740, der ihm846 einen Stein3037 dafür biete1929? und1161 so2532 er846 um einen Fisch2486 bittet, der ihm eine Schlange3789 für473 den Fisch2486 biete1929?

12 Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?

12 oder so2532 er846 um ein Ei5609 bittet154, der ihm einen Skorpion4651 dafür biete1929?

13 Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“

13 So3767 denn1487 ihr5210, die ihr846 arg4190 seid5225, könnet1492 euren5216 Kindern5043 gute18 Gaben1390 geben1325, wieviel4214 mehr3123 wird der Vater im1537 Himmel3772 den Heiligen40 Geist4151 geben1325 denen, die ihn bitten154!

14 Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.

14 Und2532 er846 trieb1544 einen Teufel1140 aus1831, der war2258 stumm2974. Und2532 es geschah1096, da2532 der Teufel1140 ausfuhr, da redete2980 der Stumme2974. Und1161 das Volk3793 verwunderte2296 sich2258.

15 А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.

15 Etliche5100 aber1161 unter ihnen sprachen2036: Er846 treibt1544 die Teufel1140 aus1537 durch1722 Beelzebub954, den Obersten758 der Teufel1140.

16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

16 Die andern2087 aber1161 versuchten ihn3985 und2212 begehreten ein Zeichen4592 von3844 ihm846 vom1537 Himmel3772.

17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.

17 Er846 aber1161 vernahm ihre1438 Gedanken1270 und2532 sprach2036 zu ihnen846: Ein jeglich Reich932, so es mit1909 ihm846 selbst uneins wird1266, das1492 wird wüste, und ein Haus3624 fällt4098 über1909 das3956 andere.

18 А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.

18 Ist2476 denn3754 der Satanas4567 auch1499 mit1909 ihm selbst1438 uneins1266, wie4459 will sein Reich932 bestehen2476? dieweil ihr846 saget3004, ich3165 treibe die Teufel1140 aus1544 durch1722 Beelzebub954.

19 Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.

19 So1487 aber1161 ich1473 die5124 Teufel1140 durch1722 Beelzebub954 austreibe1544, durch1722 wen5101 treiben sie eure5216 Kinder aus1544? Darum werden sie eure5216 Richter2923 sein2071.

20 А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.

20 So1487 ich aber1161 durch1909 Gottes2316 Finger1147 die Teufel1140 austreibe1544, so686 kommt5348 je das932 Reich Gottes2316 zu1722 euch5209.

21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.

21 Wenn3752 ein starker2478 Gewappneter2528 seinen846 Palast833 bewahret, so bleibt2076 das Seine1438 mit1722 Frieden1515.

22 Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.

22 Wenn1875 aber1161 ein Stärkerer2478 über ihn kommt1904 und2532 überwindet3528 ihn, so nimmt142 er846 ihm846 seinen846 Harnisch3833, darauf er846 sich verließ3982, und teilet den3739 Raub4661 aus.

23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!

23 Wer nicht3361 mit3326 mir1700 ist5607, der ist2076 wider2596 mich1700; und2532 wer nicht3361 mit3326 mir1700 sammelt4863, der zerstreuet.

24 Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.

24 Wenn3752 der unsaubere169 Geist4151 von575 dem Menschen444 ausfähret, so durchwandelt1223 er1330 dürre504 Stätten5117, suchet2212 Ruhe372 und2532 findet2147 sie nicht3361; so spricht3004 er: Ich will wieder5290 umkehren in1519 mein3450 Haus3624, daraus3606 ich gegangen bin1831.

25 А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.

25 Und2532 wenn er kommt2064, so findet2147 er‘s mit Besemen gekehret und2532 geschmücket.

26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“

26 Dann gehet er hin4198 und2532 nimmt sieben2033 Geister4151 zu sich3880, die1565 ärger4191 sind denn4413 er selbst1438; und2532 wenn sie hineinkommen1525, wohnen2730 sie da5119; und2532 wird1096 hernach2078 mit demselbigen Menschen444 ärger5501 denn vorhin.

27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“

27 Und1161 es begab1096 sich, da er846 solches5023 redete2036, erhub ein5100 Weib1135 im1537 Volk3793 die3739 Stimme5456 und2532 sprach3004 zu1722 ihm846: Selig3107 ist der Leib2836, der dich4571 getragen941 hat, und die Brüste3149, die du gesogen hast2337.

28 А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“

28 Er846 aber1161 sprach2036: Ja3304, selig3107 sind, die das Wort3056 Gottes2316 hören191 und2532 bewahren5442.

29 А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.

29 Das Volk3793 aber1161 drang hinzu1865. Da fing756 er3778 an und2532 sagte3004: Dies ist2076 eine arge4190 Art1074; sie1325 begehret ein Zeichen4592, und es wird ihr846 kein3756 Zeichen4592 gegeben1325 denn1508 nur das Zeichen4592 des Propheten4396 Jona2495.

30 Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.

30 Denn1063 wie2531 Jona2495 ein Zeichen4592 war2532 den444 Niniviten3536, also3779 wird1096 des Menschen Sohn sein2071 diesem5026 Geschlechte.

31 Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!

31 Die5026 Königin938 von1537 Mittag3558 wird2920 auftreten1453 vor dem Gerichte mit3326 den Leuten435 dieses Geschlechts1074 und2532 wird sie846 verdammen2632; denn3754 sie kam2064 von der Welt1093 Ende4009, zu1722 hören191 die Weisheit4678 Salomos4672. Und2532 siehe2400, hier5602 ist mehr denn4119 Salomo4672.

32 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!

32 Die Leute435 von Ninive3535 werden auftreten450 vor1519 dem Gerichte2920 mit1722 diesem5026 Geschlecht1074 und2532 werden‘s verdammen2632; denn3754 sie taten Buße3340 nach3326 der Predigt2782 des846 Jona2495. Und2532 siehe2400, hier5602 ist mehr denn4119 Jona2495.

33 Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.

33 Niemand3762 zündet681 ein Licht3088 an1909 und1161 setzt5087 es an einen heimlichen Ort2926, auch nicht3761 unter5259 einen Scheffel3426, sondern235 auf1519 den Leuchter3087, auf daß2443, wer hineingehet, das3588 Licht5338 sehe991.

34 Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.

34 Das Auge3788 ist2076 des Leibes4983 Licht3088. Wenn1875 nun3767 dein4675 Auge3788 einfältig573 sein wird5600, so3752 ist5600 dein4675 ganzer3650 Leib4983 licht5460. So2532 aber1161 dein4675 Auge ein Schalk4190 sein wird, so ist2076 auch2532 dein Leib4983 finster4652.

35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!

35 So3767 schaue darauf4648, daß nicht3361 das3588 Licht5457 in1722 dir4671 Finsternis4655 sei2076!

36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.

36 Wenn1487 nun3767 dein4675 Leib4983 ganz3650 licht3088 ist5460, daß3752 er kein Stück3313 von Finsternis4652 hat2192, so wird er ganz3650 licht sein2071 und wird dich4571 erleuchten5461 wie5613 ein5100 heller Blitz796.

37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.

37 Da er846 aber1161 in1722 der Rede war2980, bat2065 ihn ein5100 Pharisäer5330, daß3704 er mit ihm das Mittagsmahl äße709. Und1161 er ging hinein1525 und setzte sich377 zu3844 Tische.

38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.

38 Da1161 das1492 der Pharisäer5330 sah, verwunderte2296 er sich907, daß3754 er sich907 nicht3756 vor4412 dem Essen712 gewaschen hätte.

39 Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!

39 Der HErr2962 aber1161 sprach2036 zu4314 ihm: Ihr846 Pharisäer5330 haltet2511 die Becher4221 und2532 Schüsseln4094 auswendig1855 reinlich; aber1161 euer5216 Inwendiges2081 ist voll1073 Raubes724 und2532 Bosheit4189.

40 Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?

40 Ihr4160 Narren878, meinet ihr4160, daß inwendig2081 rein sei4160, wenn‘s auswendig1855 rein ist2532?

41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.

41 Doch4133 gebt1325 Almosen1654 von dem, was da ist1751, siehe2400, so2532 ist‘s2076 euch5213 alles3956 rein2513.

42 Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!

42 Aber wehe3759 euch5213 Pharisäern5330, daß3754 ihr verzehntet die Minze2238 und235 Raute4076 und2532 allerlei3956 Kohl3001 und2532 gehet vorbei3928 an dem Gericht2920 und2532 an der Liebe26 Gottes2316! Dies5023 sollte man1163 tun4160 und2532 jenes2548 nicht3361 lassen863.

43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!

43 Wehe3759 euch5213 Pharisäern5330, daß3754 ihr gerne25 obenan sitzet in1722 den Schulen4864 und2532 wollet gegrüßt sein783 auf1722 dem Markte58!

44 Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.

44 Wehe3759 euch5213 Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäern5330, ihr2075 Heuchler5273, daß3754 ihr seid wie5613 die3588 verdeckten82 Totengräber3419, darüber1883 die Leute444 laufen4043 und2532 kennen1492 sie1492 nicht3756!

45 Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“

45 Da antwortete611 einer5100 von den Schriftgelehrten3544 und1161 sprach3004 zu ihm846: Meister1320, mit den Worten5023 schmähest du3004 uns2248 auch2532.

46 А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!

46 Er aber1161 sprach2036: Und2532 wehe3759 auch euch5213 Schriftgelehrten3544! Denn3754 ihr846 beladet5412 die Menschen444 mit unerträglichen1419 Lasten5413, und2532 ihr5216 rühret sie nicht3756 mit einem1520 Finger1147 an.

47 Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.

47 Wehe3759 euch5213! Denn3754 ihr846 bauet3618 der Propheten4396 Gräber3419; eure5216 Väter3962 aber1161 haben sie getötet615.

48 Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!

48 So686 bezeuget ihr3140 zwar3303 und2532 bewilliget in eurer Väter Werk; denn sie töteten sie, so bauet ihr ihre Gräber.

49 Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,

49 Darum spricht2036 die1519 Weisheit4678 Gottes2316: Ich5124 will Propheten4396 und2532 Apostel652 zu649 ihnen846 senden, und2532 derselbigen werden1537 sie846 etliche töten615 und2532 verfolgen1559,

50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,

50 auf575 daß2443 gefordert werde1567 von575 diesem5026 Geschlecht1074 aller Propheten4396 Blut129, das3956 vergossen ist1632, seit der3588 Welt2889 Grund2602 gelegt ist,

51 від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!

51 von575 Abels6 Blut129 an bis2193 auf das Blut129 des Zacharias2197, der umkam zwischen3342 dem3588 Altar2379 und2532 Tempel3624. Ja3483, ich sage3004 euch5213, es wird622 gefordert werden1567 von575 diesem5026 Geschlechte.

52 Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“

52 Wehe3759 euch5213 Schriftgelehrten3544! denn3754 ihr846 den Schlüssel2807 der Erkenntnis1108 habt. Ihr kommt1525 nicht3756 hinein1525 und2532 wehret2967 denen, die hinein1525 wollen.

53 А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —

53 Da er846 aber1161 solches5023 zu4314 ihnen sagte3004, fingen an756 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330, hart1171 auf ihn zu dringen1758 und2532 ihm846 mit4012 mancherlei Fragen4119 den Mund zu stopfen,

54 вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).

54 und2532 lauerten auf1748 ihn846 und2212 suchten, ob sie846 etwas5100 erjagen könnten2340 aus1537 seinem Munde4750, daß2443 sie846 eine Sache2723 wider ihn hätten.