CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 31
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 31

1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.

2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

3 І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.

4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

5 та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.

7 І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

8 Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

9 І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

11 І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“

12 Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.

14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.

16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.

17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.

20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.

21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.

22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.

23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.

24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.

26 І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!

27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.

28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!

29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

30 А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“

31 А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!

32 При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.

33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.

34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.

35 А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.

36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,

37 що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.

38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.

39 Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.

40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.

41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!

42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.

43 І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?

44 А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.

45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

46 І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

48 І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

49 і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.

50 Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“

51 А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

Genesis

Chapter 31

1 And he heard8085 the words1697 of Laban's3837 sons,1121 saying,559 Jacob3290 has taken3947 away all3605 that was our father's;1 and of that which834 was our father's1 has he gotten6213 all3605 this glory.3519

2 And Jacob3290 beheld7200 the countenance6440 of Laban,3837 and, behold,2009 it was not toward him as before.8543

3 And the LORD3068 said559 to Jacob,3290 Return7725 to the land776 of your fathers,1 and to your kindred;4138 and I will be with you.

4 And Jacob3290 sent7971 and called7121 Rachel7354 and Leah3812 to the field7704 to his flock,6629

5 And said559 to them, I see7200 your father's1 countenance,6440 that it is not toward me as before;8543 8032 but the God430 of my father1 has been1961 with me.

6 And you know3045 that with all3605 my power3581 I have served5647 your father.1

7 And your father1 has deceived2048 me, and changed2498 my wages4909 ten6235 times;4489 but God430 suffered5414 him not to hurt7489 me.

8 If518 he said559 thus,3541 The speckled5348 shall be your wages;7939 then all3605 the cattle6629 bore3205 speckled:5348 and if518 he said559 thus,3541 The ringstraked6124 shall be your hire;7939 then bore3205 all3605 the cattle6629 ringstraked.6124

9 Thus God430 has taken5337 away the cattle4735 of your father,1 and given5414 them to me.

10 And it came1961 to pass at the time6256 that the cattle6629 conceived,3179 that I lifted5375 up my eyes,5869 and saw7200 in a dream,2472 and, behold,2009 the rams6260 which leaped5927 on the cattle6629 were ringstraked,6124 speckled,5348 and spotted.1261

11 And the angel4397 of God430 spoke559 to me in a dream,2472 saying, Jacob:3290 And I said,559 Here2009 am I.

12 And he said,559 Lift5375 up now4994 your eyes,5869 and see,7200 all3605 the rams6260 which leap5927 on the cattle6629 are ringstraked,6124 speckled,5348 and spotted:1261 for I have seen7200 all3605 that Laban3837 does6213 to you.

13 I am the God410 of Bethel,1008 where834 you anointed4886 the pillar,4676 and where834 you vowed5087 a vow5088 to me: now6258 arise,6965 get3318 you out from this2063 land,776 and return7725 to the land776 of your kindred.4138

14 And Rachel7354 and Leah3812 answered6030 and said559 to him, Is there yet5750 any portion2506 or inheritance5159 for us in our father's1 house?1004

15 Are we not counted2803 of him strangers?5237 for he has sold4376 us, and has quite devoured398 also1571 our money.3701

16 For all3605 the riches6239 which834 God430 has taken5337 from our father,1 that is ours, and our children's:1121 now6258 then, whatever3605 834 God430 has said559 to you, do.6213

17 Then Jacob3290 rose6965 up, and set5375 his sons1121 and his wives802 on camels;1581

18 And he carried5090 away all3605 his cattle,4735 and all3605 his goods7399 which834 he had gotten,7408 the cattle4735 of his getting,7075 which834 he had gotten7408 in Padanaram,6307 for to go935 to Isaac3327 his father1 in the land776 of Canaan.3667

19 And Laban3837 went1980 to shear1494 his sheep:6629 and Rachel7354 had stolen1589 the images8655 that were her father's.1

20 And Jacob3290 stole1589 away unawares3820 3824 to Laban3837 the Syrian,761 in that he told5046 him not that he fled.1272

21 So he fled1272 with all3605 that he had; and he rose6965 up, and passed5674 over5674 the river,5104 and set7760 his face6440 toward the mount2022 Gilead.1568

22 And it was told5046 Laban3837 on the third7992 day3117 that Jacob3290 was fled.1272

23 And he took3947 his brothers251 with him, and pursued7291 after310 him seven7651 days' 3117journey;1870 and they overtook1692 him in the mount2022 Gilead.1568

24 And God430 came935 to Laban3837 the Syrian761 in a dream2472 by night,3915 and said559 to him, Take3947 heed8104 that you speak1696 not to Jacob3290 either good2896 or5704 bad.7451

25 Then Laban3837 overtook5381 Jacob.3290 Now Jacob3290 had pitched8628 his tent168 in the mount:2022 and Laban3837 with his brothers251 pitched8628 in the mount2022 of Gilead.1568

26 And Laban3837 said559 to Jacob,3290 What4100 have you done,6213 that you have stolen1589 away unawares3820 3824 to me, and carried5090 away my daughters,1323 as captives7617 taken with the sword?2719

27 Why4100 did you flee1272 away secretly,2244 and steal1589 away from me; and did not tell5046 me, that I might have sent7971 you away with mirth,8057 and with songs,7892 with tabret,8596 and with harp?3658

28 And have not suffered5203 me to kiss5401 my sons1121 and my daughters?1323 you have now6258 done foolishly5528 in so doing.6213

29 It is in the power410 of my hand3027 to do6213 you hurt:7451 but the God430 of your father1 spoke559 to me last night,570 saying,559 Take3947 you heed8104 that you speak1696 not to Jacob3290 either good2896 or5704 bad.7451

30 And now,6258 though you would needs be gone,1980 because3588 you sore longed3700 after your father's1 house,1004 yet why4100 have you stolen1589 my gods?430

31 And Jacob3290 answered6030 and said559 to Laban,3837 Because3588 I was afraid:3372 for I said,559 Peradventure6435 you would take1497 by force1497 your daughters1323 from me.

32 With whomsoever834 you find4672 your gods,430 let him not live:2421 before5048 our brothers251 discern5234 you what4100 is your with me, and take3947 it to you. For Jacob3290 knew3045 not that Rachel7354 had stolen1589 them.

33 And Laban3837 went935 into Jacob's3290 tent,168 and into Leah's3812 tent,168 and into the two8147 maidservants' 519tents;168 but he found4672 them not. Then went3318 he out of Leah's3812 tent,168 and entered935 into Rachel's7354 tent.168

34 Now Rachel7354 had taken3947 the images,8655 and put7760 them in the camel's1581 furniture,3733 and sat3427 on them. And Laban3837 searched4959 all3605 the tent,168 but found4672 them not.

35 And she said559 to her father,1 Let it not displease2734 my lord113 that I cannot3808 3201 rise6965 up before6440 you; for the custom1870 of women802 is on me. And he searched 2664but found4672 not the images.8655

36 And Jacob3290 was wroth,2734 and strived7378 with Laban:3837 and Jacob3290 answered6030 and said559 to Laban,3837 What4100 is my trespass?6588 what4100 is my sin,2403 that you have so hotly1814 pursued1814 after310 me?

37 Whereas3588 you have searched4959 all3605 my stuff,3627 what4100 have you found4672 of all3605 your household1004 stuff?3627 set7760 it here3541 before5048 my brothers251 and your brothers,251 that they may judge3198 between996 us both.8147

38 This2088 twenty6242 years8141 have I been with you; your ewes7353 and your she goats5795 have not cast7921 their young, and the rams352 of your flock6629 have I not eaten.398

39 That which was torn2966 of beasts2966 I brought935 not to you; I bore2398 the loss2398 of it; of my hand3027 did you require1245 it, whether stolen1589 by day,3117 or stolen1589 by night.3915

40 Thus I was; in the day3117 the drought2721 consumed398 me, and the frost7140 by night;3915 and my sleep8142 departed5074 from my eyes.5869

41 Thus2088 have I been twenty6242 years8141 in your house;1004 I served5647 you fourteen702 6240 years8141 for your two8147 daughters,1323 and six8337 years8141 for your cattle:6629 and you have changed2498 my wages4909 ten6235 times.4489

42 Except3884 the God430 of my father,1 the God430 of Abraham,85 and the fear6343 of Isaac,3327 had been1961 with me, surely3588 you had sent7971 me away now6258 empty.7387 God430 has seen7200 my affliction6040 and the labor3018 of my hands,3709 and rebuked3198 you last night.570

43 And Laban3837 answered6030 and said559 to Jacob,3290 These daughters1323 are my daughters,1323 and these children1121 are my children,1121 and these cattle6629 are my cattle,6629 and all3605 that you see7200 is mine: and what4100 can I do6213 this day3117 to these428 my daughters,1323 or176 to their children1121 which834 they have born?3205

44 Now6258 therefore come3212 you, let us make3772 a covenant,1285 I and you; and let it be for a witness5707 between996 me and you.

45 And Jacob3290 took3947 a stone,68 and set7311 it up for a pillar.4676

46 And Jacob3290 said559 to his brothers,251 Gather3950 stones;68 and they took3947 stones,68 and made6213 an heap:1530 and they did eat398 there8033 on the heap.1530

47 And Laban3837 called7121 it Jegarsahadutha:3026 but Jacob3290 called7121 it Galeed.1567

48 And Laban3837 said,559 This2088 heap1530 is a witness5707 between996 me and you this day.3117 Therefore5921 3651 was the name8034 of it called7121 Galeed;1567

49 And Mizpah;4709 for he said,559 The LORD3068 watch6822 between996 me and you, when3588 we are absent5641 one376 from another.7453

50 If518 you shall afflict6031 my daughters,1323 or if518 you shall take3947 other wives802 beside5921 my daughters,1323 no3808 man376 is with us; see,7200 God430 is witness5707 between996 me and you.

51 And Laban3837 said559 to Jacob,3290 Behold2009 this2088 heap,1530 and behold2009 this pillar,4676 which834 I have cast3384 between996 me and you:

52 This2088 heap1530 be witness,5707 and this pillar4676 be witness,5715 that I will not pass5674 over5674 this2088 heap1530 to you, and that you shall not pass5674 over5674 this2063 heap1530 and this2063 pillar4676 to me, for harm.7451

53 The God430 of Abraham,85 and the God430 of Nahor,5152 the God430 of their father,1 judge8199 between996 us. And Jacob3290 swore7650 by the fear6343 of his father1 Isaac.3327

54 Then Jacob3290 offered2076 sacrifice2077 on the mount,2022 and called7121 his brothers251 to eat398 bread:3899 and they did eat398 bread,3899 and tarried3885 all3885 night in the mount.2022

Буття

Розділ 31

Genesis

Chapter 31

1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.

1 And he heard8085 the words1697 of Laban's3837 sons,1121 saying,559 Jacob3290 has taken3947 away all3605 that was our father's;1 and of that which834 was our father's1 has he gotten6213 all3605 this glory.3519

2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

2 And Jacob3290 beheld7200 the countenance6440 of Laban,3837 and, behold,2009 it was not toward him as before.8543

3 І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.

3 And the LORD3068 said559 to Jacob,3290 Return7725 to the land776 of your fathers,1 and to your kindred;4138 and I will be with you.

4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

4 And Jacob3290 sent7971 and called7121 Rachel7354 and Leah3812 to the field7704 to his flock,6629

5 та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

5 And said559 to them, I see7200 your father's1 countenance,6440 that it is not toward me as before;8543 8032 but the God430 of my father1 has been1961 with me.

6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.

6 And you know3045 that with all3605 my power3581 I have served5647 your father.1

7 І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

7 And your father1 has deceived2048 me, and changed2498 my wages4909 ten6235 times;4489 but God430 suffered5414 him not to hurt7489 me.

8 Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

8 If518 he said559 thus,3541 The speckled5348 shall be your wages;7939 then all3605 the cattle6629 bore3205 speckled:5348 and if518 he said559 thus,3541 The ringstraked6124 shall be your hire;7939 then bore3205 all3605 the cattle6629 ringstraked.6124

9 І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

9 Thus God430 has taken5337 away the cattle4735 of your father,1 and given5414 them to me.

10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

10 And it came1961 to pass at the time6256 that the cattle6629 conceived,3179 that I lifted5375 up my eyes,5869 and saw7200 in a dream,2472 and, behold,2009 the rams6260 which leaped5927 on the cattle6629 were ringstraked,6124 speckled,5348 and spotted.1261

11 І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“

11 And the angel4397 of God430 spoke559 to me in a dream,2472 saying, Jacob:3290 And I said,559 Here2009 am I.

12 Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

12 And he said,559 Lift5375 up now4994 your eyes,5869 and see,7200 all3605 the rams6260 which leap5927 on the cattle6629 are ringstraked,6124 speckled,5348 and spotted:1261 for I have seen7200 all3605 that Laban3837 does6213 to you.

13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.

13 I am the God410 of Bethel,1008 where834 you anointed4886 the pillar,4676 and where834 you vowed5087 a vow5088 to me: now6258 arise,6965 get3318 you out from this2063 land,776 and return7725 to the land776 of your kindred.4138

14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

14 And Rachel7354 and Leah3812 answered6030 and said559 to him, Is there yet5750 any portion2506 or inheritance5159 for us in our father's1 house?1004

15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.

15 Are we not counted2803 of him strangers?5237 for he has sold4376 us, and has quite devoured398 also1571 our money.3701

16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.

16 For all3605 the riches6239 which834 God430 has taken5337 from our father,1 that is ours, and our children's:1121 now6258 then, whatever3605 834 God430 has said559 to you, do.6213

17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

17 Then Jacob3290 rose6965 up, and set5375 his sons1121 and his wives802 on camels;1581

18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

18 And he carried5090 away all3605 his cattle,4735 and all3605 his goods7399 which834 he had gotten,7408 the cattle4735 of his getting,7075 which834 he had gotten7408 in Padanaram,6307 for to go935 to Isaac3327 his father1 in the land776 of Canaan.3667

19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.

19 And Laban3837 went1980 to shear1494 his sheep:6629 and Rachel7354 had stolen1589 the images8655 that were her father's.1

20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.

20 And Jacob3290 stole1589 away unawares3820 3824 to Laban3837 the Syrian,761 in that he told5046 him not that he fled.1272

21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.

21 So he fled1272 with all3605 that he had; and he rose6965 up, and passed5674 over5674 the river,5104 and set7760 his face6440 toward the mount2022 Gilead.1568

22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.

22 And it was told5046 Laban3837 on the third7992 day3117 that Jacob3290 was fled.1272

23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.

23 And he took3947 his brothers251 with him, and pursued7291 after310 him seven7651 days' 3117journey;1870 and they overtook1692 him in the mount2022 Gilead.1568

24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

24 And God430 came935 to Laban3837 the Syrian761 in a dream2472 by night,3915 and said559 to him, Take3947 heed8104 that you speak1696 not to Jacob3290 either good2896 or5704 bad.7451

25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.

25 Then Laban3837 overtook5381 Jacob.3290 Now Jacob3290 had pitched8628 his tent168 in the mount:2022 and Laban3837 with his brothers251 pitched8628 in the mount2022 of Gilead.1568

26 І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!

26 And Laban3837 said559 to Jacob,3290 What4100 have you done,6213 that you have stolen1589 away unawares3820 3824 to me, and carried5090 away my daughters,1323 as captives7617 taken with the sword?2719

27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.

27 Why4100 did you flee1272 away secretly,2244 and steal1589 away from me; and did not tell5046 me, that I might have sent7971 you away with mirth,8057 and with songs,7892 with tabret,8596 and with harp?3658

28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!

28 And have not suffered5203 me to kiss5401 my sons1121 and my daughters?1323 you have now6258 done foolishly5528 in so doing.6213

29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

29 It is in the power410 of my hand3027 to do6213 you hurt:7451 but the God430 of your father1 spoke559 to me last night,570 saying,559 Take3947 you heed8104 that you speak1696 not to Jacob3290 either good2896 or5704 bad.7451

30 А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“

30 And now,6258 though you would needs be gone,1980 because3588 you sore longed3700 after your father's1 house,1004 yet why4100 have you stolen1589 my gods?430

31 А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!

31 And Jacob3290 answered6030 and said559 to Laban,3837 Because3588 I was afraid:3372 for I said,559 Peradventure6435 you would take1497 by force1497 your daughters1323 from me.

32 При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.

32 With whomsoever834 you find4672 your gods,430 let him not live:2421 before5048 our brothers251 discern5234 you what4100 is your with me, and take3947 it to you. For Jacob3290 knew3045 not that Rachel7354 had stolen1589 them.

33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.

33 And Laban3837 went935 into Jacob's3290 tent,168 and into Leah's3812 tent,168 and into the two8147 maidservants' 519tents;168 but he found4672 them not. Then went3318 he out of Leah's3812 tent,168 and entered935 into Rachel's7354 tent.168

34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.

34 Now Rachel7354 had taken3947 the images,8655 and put7760 them in the camel's1581 furniture,3733 and sat3427 on them. And Laban3837 searched4959 all3605 the tent,168 but found4672 them not.

35 А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.

35 And she said559 to her father,1 Let it not displease2734 my lord113 that I cannot3808 3201 rise6965 up before6440 you; for the custom1870 of women802 is on me. And he searched 2664but found4672 not the images.8655

36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,

36 And Jacob3290 was wroth,2734 and strived7378 with Laban:3837 and Jacob3290 answered6030 and said559 to Laban,3837 What4100 is my trespass?6588 what4100 is my sin,2403 that you have so hotly1814 pursued1814 after310 me?

37 що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.

37 Whereas3588 you have searched4959 all3605 my stuff,3627 what4100 have you found4672 of all3605 your household1004 stuff?3627 set7760 it here3541 before5048 my brothers251 and your brothers,251 that they may judge3198 between996 us both.8147

38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.

38 This2088 twenty6242 years8141 have I been with you; your ewes7353 and your she goats5795 have not cast7921 their young, and the rams352 of your flock6629 have I not eaten.398

39 Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.

39 That which was torn2966 of beasts2966 I brought935 not to you; I bore2398 the loss2398 of it; of my hand3027 did you require1245 it, whether stolen1589 by day,3117 or stolen1589 by night.3915

40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.

40 Thus I was; in the day3117 the drought2721 consumed398 me, and the frost7140 by night;3915 and my sleep8142 departed5074 from my eyes.5869

41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!

41 Thus2088 have I been twenty6242 years8141 in your house;1004 I served5647 you fourteen702 6240 years8141 for your two8147 daughters,1323 and six8337 years8141 for your cattle:6629 and you have changed2498 my wages4909 ten6235 times.4489

42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.

42 Except3884 the God430 of my father,1 the God430 of Abraham,85 and the fear6343 of Isaac,3327 had been1961 with me, surely3588 you had sent7971 me away now6258 empty.7387 God430 has seen7200 my affliction6040 and the labor3018 of my hands,3709 and rebuked3198 you last night.570

43 І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?

43 And Laban3837 answered6030 and said559 to Jacob,3290 These daughters1323 are my daughters,1323 and these children1121 are my children,1121 and these cattle6629 are my cattle,6629 and all3605 that you see7200 is mine: and what4100 can I do6213 this day3117 to these428 my daughters,1323 or176 to their children1121 which834 they have born?3205

44 А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.

44 Now6258 therefore come3212 you, let us make3772 a covenant,1285 I and you; and let it be for a witness5707 between996 me and you.

45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

45 And Jacob3290 took3947 a stone,68 and set7311 it up for a pillar.4676

46 І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

46 And Jacob3290 said559 to his brothers,251 Gather3950 stones;68 and they took3947 stones,68 and made6213 an heap:1530 and they did eat398 there8033 on the heap.1530

47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

47 And Laban3837 called7121 it Jegarsahadutha:3026 but Jacob3290 called7121 it Galeed.1567

48 І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

48 And Laban3837 said,559 This2088 heap1530 is a witness5707 between996 me and you this day.3117 Therefore5921 3651 was the name8034 of it called7121 Galeed;1567

49 і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.

49 And Mizpah;4709 for he said,559 The LORD3068 watch6822 between996 me and you, when3588 we are absent5641 one376 from another.7453

50 Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“

50 If518 you shall afflict6031 my daughters,1323 or if518 you shall take3947 other wives802 beside5921 my daughters,1323 no3808 man376 is with us; see,7200 God430 is witness5707 between996 me and you.

51 А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

51 And Laban3837 said559 to Jacob,3290 Behold2009 this2088 heap,1530 and behold2009 this pillar,4676 which834 I have cast3384 between996 me and you:

52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

52 This2088 heap1530 be witness,5707 and this pillar4676 be witness,5715 that I will not pass5674 over5674 this2088 heap1530 to you, and that you shall not pass5674 over5674 this2063 heap1530 and this2063 pillar4676 to me, for harm.7451

53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

53 The God430 of Abraham,85 and the God430 of Nahor,5152 the God430 of their father,1 judge8199 between996 us. And Jacob3290 swore7650 by the fear6343 of his father1 Isaac.3327

54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

54 Then Jacob3290 offered2076 sacrifice2077 on the mount,2022 and called7121 his brothers251 to eat398 bread:3899 and they did eat398 bread,3899 and tarried3885 all3885 night in the mount.2022