ЙовРозділ 11 |
|
1 |
|
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде? |
|
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе? |
|
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“ |
|
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе, |
|
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті! |
|
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього? |
|
8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? |
|
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона! |
|
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому? |
|
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не? |
|
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́! |
|
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, — |
|
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, — |
|
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись! |
|
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́. |
|
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок. |
|
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, — |
|
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́. |
|
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“ |
JobChapter 11 |
|
1 THEN answered Zophar the Naamathite, and said, |
|
2 The LORD does not answer because of the multitude of words, neither can a fluent speaker be justified by his discourse. |
|
3 Behold, at your words, only the dead can hold their peace; for when you speak, there is no one to stop you; and when you mock, there is no one to rebuke you. |
|
4 For you say, I was led righteously, and I am pure in my sight. |
|
5 But oh that God would speak, and open his lips against you; |
|
6 And that he would show you the secrets of wisdom, for wisdom has inner chambers; then you would know that God would forgive your sins. |
|
7 Can you understand the deep things of God? Or can you stand at the outer boundary of the Almighty? |
|
8 Do you know the height of the heaven? Or the depth of Sheol? How can you know? |
|
9 The measure thereof is longer than the earth, and broader than the sea. |
|
10 If he should pass by, and besiege, or should cause men to die, who could hinder him? |
|
11 For it is he who knows the beginning of time; and sees wickedness, and considers it. |
|
12 For a pure man inspires courage, and a mighty man helps others. |
|
13 If you make your heart right, and stretch out your hands toward him; |
|
14 If iniquity should be in your hands, he would put it far away, and not let wickedness dwell in your tabernacle. |
|
15 For then you will be courageous; yea, you will not be afraid of distress. |
|
16 Because you shall forget your misery, and you shall be led like running water; |
|
17 And the pit will be clearer than the noonday, and the thick darkness will be like the morning. |
|
18 Then you will have confidence because there is hope; yea, you lie down and take your rest in safety: |
|
19 Also you shall lie down, and none shall make you afraid; yea, many shall seek to see your face. |
|
20 But the eyes of the wicked shall fail, and their strength shall vanish away together with the hope of their souls. |
ЙовРозділ 11 |
JobChapter 11 |
|
1 |
1 THEN answered Zophar the Naamathite, and said, |
|
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде? |
2 The LORD does not answer because of the multitude of words, neither can a fluent speaker be justified by his discourse. |
|
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе? |
3 Behold, at your words, only the dead can hold their peace; for when you speak, there is no one to stop you; and when you mock, there is no one to rebuke you. |
|
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“ |
4 For you say, I was led righteously, and I am pure in my sight. |
|
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе, |
5 But oh that God would speak, and open his lips against you; |
|
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті! |
6 And that he would show you the secrets of wisdom, for wisdom has inner chambers; then you would know that God would forgive your sins. |
|
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього? |
7 Can you understand the deep things of God? Or can you stand at the outer boundary of the Almighty? |
|
8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? |
8 Do you know the height of the heaven? Or the depth of Sheol? How can you know? |
|
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона! |
9 The measure thereof is longer than the earth, and broader than the sea. |
|
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому? |
10 If he should pass by, and besiege, or should cause men to die, who could hinder him? |
|
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не? |
11 For it is he who knows the beginning of time; and sees wickedness, and considers it. |
|
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́! |
12 For a pure man inspires courage, and a mighty man helps others. |
|
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, — |
13 If you make your heart right, and stretch out your hands toward him; |
|
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, — |
14 If iniquity should be in your hands, he would put it far away, and not let wickedness dwell in your tabernacle. |
|
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись! |
15 For then you will be courageous; yea, you will not be afraid of distress. |
|
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́. |
16 Because you shall forget your misery, and you shall be led like running water; |
|
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок. |
17 And the pit will be clearer than the noonday, and the thick darkness will be like the morning. |
|
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, — |
18 Then you will have confidence because there is hope; yea, you lie down and take your rest in safety: |
|
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́. |
19 Also you shall lie down, and none shall make you afraid; yea, many shall seek to see your face. |
|
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“ |
20 But the eyes of the wicked shall fail, and their strength shall vanish away together with the hope of their souls. |