CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Повт. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Повторення Закону

Розділ 9

1 Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні перехо́диш Йорда́н, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,

2 народом великим та високим, ве́летнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: „Хто стане перед ве́летнями?“

3 І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі.

4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: „Через пра́ведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через непра́ведність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене“.

5 Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

6 І пізнаєш, що не через пра́ведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердоши́їй.

7 Пам'ятай, не забудь, що ти гніви́в Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського кра́ю аж до прихо́ду вашого до цього місця, неслухня́ні були ви проти Господа.

8 І на Хори́ві розгніви́ли були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.

9 Коли я схо́див на го́ру взяти кам'яні табли́ці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.

10 І Господь дав мені оби́дві кам'яні табли́ці, писані Божим пальцем, а на них усі ті слова́, що Господь говорив був із вами на горі з сере́дини огню в дні зборів.

11 І сталося, на кінці сорока́ день і сорока́ ночей дав мені Господь дві кам'яні табли́ці, табли́ці заповіту.

12 І сказав мені Господь: „Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся наро́д твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збо́чили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого бовва́на“.

13 I сказав Господь до мене, говорячи: „Бачив Я той наро́д, — і ось він наро́д твердоши́їй.

14 Позостав Мене, і Я ви́гублю їх, і зітру́ їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю́ народом міцнішим та численнішим від нього“.

15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і оби́дві табли́ці заповіту в обох руках моїх.

16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого бовва́на, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!

17 І схопи́в я за оби́дві табли́ці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторо́щив їх на ваших оча́х!...

18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в оча́х Господа, щоб Його розгніви́ти,

19 бо боявся я гніву та люті, якими розгні́вався був на вас Господь, щоб ви́губити вас, — та вислухав Господь мене й цього ра́зу.

20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того ча́су також за Ааро́на.

21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля́ те я взяв та й спалив його в огні, і розторо́щив його, добре змолов, аж стало воно дрібни́м, немов порох. І кинув я порох його до пото́ку, що сходить з гори.

22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гніви́ли ви Господа.

23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: „Увійдіть, та й посядьте той край, що Я дав вам“, то були ви неслухня́ні нака́зу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.

24 Неслухня́ні були ви Господе́ві від дня, як я вас пізнав.

25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що ви́губить вас.

26 І молився я до Господа й говорив: „Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю вели́чністю, що Ти вивів його́ з Єгипту сильною рукою!

27 Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього наро́ду й на несправедливість та гріх його,

28 щоб не сказав той кра́й, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того кра́ю, що Ти говорив їм, та з Своєї не́нависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.

29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм ви́тягненим раме́ном“.

Deuteronomy

Chapter 9

1 HEAR, O Israel: You are to cross the Jordan this day, to go in to destroy nations greater and mightier than yourselves, cities great and fenced up to heaven,

2 A people great and tall, the sons of giants, whom you know, and of whom you have heard it said, No man can stand up before the giants!

3 And that you may know therefore this day that the LORD your God is he who will go over before you; as a consuming fire he shall destroy them, and he shall defeat them before you; so that you shall rout them, and destroy them quickly, as the LORD has said to you.

4 Do not say in your heart, after the LORD your God has defeated them from before you, It is because of my righteousness that the LORD has brought me in to possess this land; but it is because of the wickedness of these nations that the LORD is destroying them from before you.

5 It is not because of your righteousness, or for the uprightness of your heart, that you are going in to possess their land; but it is because of the sins of these nations the LORD your God is destroying them from before you, and that he may perform the word which he swore to your fathers, Abraham, Isaac, and Jacob.

6 Know therefore, that it is not because of your righteousness that the LORD your God is giving you this good land to possess it; for you are a stiffnecked people.

7 Remember, and forget not, how you provoked the LORD your God to wrath in the wilderness; from the day that you came out of Egypt until you came to this place, you have been rebellious against the LORD.

8 Also in Horeb you provoked the LORD to wrath, so the LORD was angry enough with you to have destroyed you.

9 When I went up on the mountain to receive the tablets of stone, the tablets of the covenant which the LORD made with you, and I abode on the mountain forty days and forty nights, I neither did eat bread nor drink water;

10 And the LORD gave me two tablets of stone, written with the finger of God; and on them were written all the words which the LORD had spoken with you in the mountain out of the midst of the fire on the day of the assembly.

11 And at the end of forty days and forty nights, the LORD gave me two tablets of stone, the tablets of the covenant.

12 And the LORD said to me, Arise and go down quickly from here; for your people whom you have brought forth out of Egypt have corrupted themselves; they have quickly turned aside out of the way which I commanded them; and they have made themselves a molten image.

13 Furthermore the LORD said to me, I have seen this people, and behold, it is a stiffnecked people:

14 Now let me alone, that I may destroy them, and blot out their name from under heaven; and I will make of you a nation mightier and greater than they.

15 So I turned and came down from the mountain, and the mountain was burning with fire and the two tablets of the covenant were in my two hands.

16 And I looked, and behold, you had sinned against the LORD your God, and had made to yourselves a molten calf; and you had turned aside quickly out of the way which the LORD your God had commanded you.

17 And I took the two tablets, and cast them out of my two hands, and broke them before your eyes.

18 Then I prayed before the LORD, as at the first, forty days and forty nights; I did neither eat bread nor drink water, because of all your sins which you sinned, in doing evil in the presence of the LORD, to provoke him to anger.

19 For I was afraid of the wrath and the anger wherewith the LORD was angry against you to destroy you. But the LORD hearkened to me at that time also.

20 And the LORD was angry enough with Aaron to have destroyed him; and I prayed for Aaron also the same time.

21 And I took the calf by which you sinned, which you had made, and burned it with fire, and ground it very small, until it was as fine as dust; and I threw the dust of it into the brook that flowed down out of the mountain.

22 And in heat, and in trials, and at the Kabrey di ragrigtha the people lusted for meat; you provoked the LORD to anger.

23 Likewise when the LORD sent you from Rakim-gia, and said to you, Go up and possess the land which I have given you; then you rebelled against the commandment of the LORD your God, and you did not believe him, nor hearken to his voice.

24 You have been rebellious against the LORD from the day that I knew you.

25 Thus I prayed before the LORD forty days and forty nights, because the LORD had said he would destroy you.

26 I prayed therefore before the LORD, and said, O LORD God, destroy not thy people and thy inheritance, whom thou hast saved through thy greatness, whom thou hast brought forth out of Egypt with a mighty hand.

27 But remember thy servants, Abraham, Isaac and Jacob; look not to the stubbornness of this people, nor to their wickedness, nor to their sins;

28 Lest the inhabitants of the land out of which thou didst bring them say, Because the LORD was not able to bring them into the land which he promised them, and because he hated them, he has brought them out to slay them in the wilderness.

29 Yet they are thy people and thy inheritance, whom thou broughtest out by thy mighty power and by thy outstretched arm.

Повторення Закону

Розділ 9

Deuteronomy

Chapter 9

1 Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні перехо́диш Йорда́н, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,

1 HEAR, O Israel: You are to cross the Jordan this day, to go in to destroy nations greater and mightier than yourselves, cities great and fenced up to heaven,

2 народом великим та високим, ве́летнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: „Хто стане перед ве́летнями?“

2 A people great and tall, the sons of giants, whom you know, and of whom you have heard it said, No man can stand up before the giants!

3 І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі.

3 And that you may know therefore this day that the LORD your God is he who will go over before you; as a consuming fire he shall destroy them, and he shall defeat them before you; so that you shall rout them, and destroy them quickly, as the LORD has said to you.

4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: „Через пра́ведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через непра́ведність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене“.

4 Do not say in your heart, after the LORD your God has defeated them from before you, It is because of my righteousness that the LORD has brought me in to possess this land; but it is because of the wickedness of these nations that the LORD is destroying them from before you.

5 Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

5 It is not because of your righteousness, or for the uprightness of your heart, that you are going in to possess their land; but it is because of the sins of these nations the LORD your God is destroying them from before you, and that he may perform the word which he swore to your fathers, Abraham, Isaac, and Jacob.

6 І пізнаєш, що не через пра́ведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердоши́їй.

6 Know therefore, that it is not because of your righteousness that the LORD your God is giving you this good land to possess it; for you are a stiffnecked people.

7 Пам'ятай, не забудь, що ти гніви́в Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського кра́ю аж до прихо́ду вашого до цього місця, неслухня́ні були ви проти Господа.

7 Remember, and forget not, how you provoked the LORD your God to wrath in the wilderness; from the day that you came out of Egypt until you came to this place, you have been rebellious against the LORD.

8 І на Хори́ві розгніви́ли були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.

8 Also in Horeb you provoked the LORD to wrath, so the LORD was angry enough with you to have destroyed you.

9 Коли я схо́див на го́ру взяти кам'яні табли́ці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.

9 When I went up on the mountain to receive the tablets of stone, the tablets of the covenant which the LORD made with you, and I abode on the mountain forty days and forty nights, I neither did eat bread nor drink water;

10 І Господь дав мені оби́дві кам'яні табли́ці, писані Божим пальцем, а на них усі ті слова́, що Господь говорив був із вами на горі з сере́дини огню в дні зборів.

10 And the LORD gave me two tablets of stone, written with the finger of God; and on them were written all the words which the LORD had spoken with you in the mountain out of the midst of the fire on the day of the assembly.

11 І сталося, на кінці сорока́ день і сорока́ ночей дав мені Господь дві кам'яні табли́ці, табли́ці заповіту.

11 And at the end of forty days and forty nights, the LORD gave me two tablets of stone, the tablets of the covenant.

12 І сказав мені Господь: „Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся наро́д твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збо́чили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого бовва́на“.

12 And the LORD said to me, Arise and go down quickly from here; for your people whom you have brought forth out of Egypt have corrupted themselves; they have quickly turned aside out of the way which I commanded them; and they have made themselves a molten image.

13 I сказав Господь до мене, говорячи: „Бачив Я той наро́д, — і ось він наро́д твердоши́їй.

13 Furthermore the LORD said to me, I have seen this people, and behold, it is a stiffnecked people:

14 Позостав Мене, і Я ви́гублю їх, і зітру́ їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю́ народом міцнішим та численнішим від нього“.

14 Now let me alone, that I may destroy them, and blot out their name from under heaven; and I will make of you a nation mightier and greater than they.

15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і оби́дві табли́ці заповіту в обох руках моїх.

15 So I turned and came down from the mountain, and the mountain was burning with fire and the two tablets of the covenant were in my two hands.

16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого бовва́на, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!

16 And I looked, and behold, you had sinned against the LORD your God, and had made to yourselves a molten calf; and you had turned aside quickly out of the way which the LORD your God had commanded you.

17 І схопи́в я за оби́дві табли́ці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторо́щив їх на ваших оча́х!...

17 And I took the two tablets, and cast them out of my two hands, and broke them before your eyes.

18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в оча́х Господа, щоб Його розгніви́ти,

18 Then I prayed before the LORD, as at the first, forty days and forty nights; I did neither eat bread nor drink water, because of all your sins which you sinned, in doing evil in the presence of the LORD, to provoke him to anger.

19 бо боявся я гніву та люті, якими розгні́вався був на вас Господь, щоб ви́губити вас, — та вислухав Господь мене й цього ра́зу.

19 For I was afraid of the wrath and the anger wherewith the LORD was angry against you to destroy you. But the LORD hearkened to me at that time also.

20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того ча́су також за Ааро́на.

20 And the LORD was angry enough with Aaron to have destroyed him; and I prayed for Aaron also the same time.

21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля́ те я взяв та й спалив його в огні, і розторо́щив його, добре змолов, аж стало воно дрібни́м, немов порох. І кинув я порох його до пото́ку, що сходить з гори.

21 And I took the calf by which you sinned, which you had made, and burned it with fire, and ground it very small, until it was as fine as dust; and I threw the dust of it into the brook that flowed down out of the mountain.

22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гніви́ли ви Господа.

22 And in heat, and in trials, and at the Kabrey di ragrigtha the people lusted for meat; you provoked the LORD to anger.

23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: „Увійдіть, та й посядьте той край, що Я дав вам“, то були ви неслухня́ні нака́зу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.

23 Likewise when the LORD sent you from Rakim-gia, and said to you, Go up and possess the land which I have given you; then you rebelled against the commandment of the LORD your God, and you did not believe him, nor hearken to his voice.

24 Неслухня́ні були ви Господе́ві від дня, як я вас пізнав.

24 You have been rebellious against the LORD from the day that I knew you.

25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що ви́губить вас.

25 Thus I prayed before the LORD forty days and forty nights, because the LORD had said he would destroy you.

26 І молився я до Господа й говорив: „Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю вели́чністю, що Ти вивів його́ з Єгипту сильною рукою!

26 I prayed therefore before the LORD, and said, O LORD God, destroy not thy people and thy inheritance, whom thou hast saved through thy greatness, whom thou hast brought forth out of Egypt with a mighty hand.

27 Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього наро́ду й на несправедливість та гріх його,

27 But remember thy servants, Abraham, Isaac and Jacob; look not to the stubbornness of this people, nor to their wickedness, nor to their sins;

28 щоб не сказав той кра́й, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того кра́ю, що Ти говорив їм, та з Своєї не́нависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.

28 Lest the inhabitants of the land out of which thou didst bring them say, Because the LORD was not able to bring them into the land which he promised them, and because he hated them, he has brought them out to slay them in the wilderness.

29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм ви́тягненим раме́ном“.

29 Yet they are thy people and thy inheritance, whom thou broughtest out by thy mighty power and by thy outstretched arm.