Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Iвана

Розділ 1

1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.

2 Воно в Бога було на поча́тку.

3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.

4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.

6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.

7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.

9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.

10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.

11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.

12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,

13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.

15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.

16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.

17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.

18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“

20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.

21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“

22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“

23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.

24 Посланці ж із фарисеїв були́.

25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“

26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.

27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.

28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.

29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!

30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.

31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.

32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.

33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.

34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“

35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.

36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“

37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.

38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“

39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.

40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.

41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.

42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.

43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“

44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.

45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.

46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.

47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“

48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.

49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“

50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“

51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.

Евангелие по Иоанну

Глава 1

1 В начале всего было Слово, и Слово было с Богом, и Само Оно было Бог.

2 Слово от начала уже было с Богом.

3 Через Него всё обрело свое бытие, и без Него ничто из существующего не появилось.

4 В Слове была жизнь, и жизнь эта — Свет людям.

5 Этот Свет и во тьме светит: не одолела она Его.

6 Пришло время, и явился человек именем Иоанн. Он был послан Богом,

7 и пришел как свидетель о Свете свидетельствовать, чтобы каждый, кто услышал его, мог уверовать в Свет.

8 Сам Он не был Светом, но ему суждено было свидетельствовать о Свете.

9 А Сам Свет, истинный Свет, озаряющий каждого человека, уже входил тогда в наш мир.

10 Он был в мире, но мир, обязанный Ему своим возникновением, не узнал Его.

11 К своим Он пришел, но свои не захотели принять Его.

12 Тех же, кто Его принял, кто уверовал в Него, наделил Он правом быть детьми Божьими —

13 детьми, не обычным образом рожденными, не от влечения плоти и не от воли человеческой, но от Бога они рождены.

14 Слово стало Человеком, и Он жил среди нас, исполненный истины и благодати. Мы видели славу Его, ту славу, которая от Отца у Него, как у единственного, несравненного Сына.

15 Это о Нем свидетельствовал Иоанн, о Нем говорил принародно: «Вот Тот, о Котором сказал я: „Идущий за мной стоит выше меня, ибо и до моего рождения был Он уже“».

16 От полноты благодати Его обретали мы все благословение за благословением;

17 через Моисея Закон был нам дан, а через Иисуса Христа явились благодать с истиной.

18 Никто никогда Бога не видел. Но единственный, несравненный Сын, Бог, Который у самого сердца Отца, открыл Его нам.

19 Вот как свидетельствовал Иоанн, когда иудейские власти, что были в Иерусалиме, послали [к нему] священников и левитов спросить у него, кто он такой.

20 Иоанн, не уходя от ответа, прямо объявил им, открыто заявил: «Я не Мессия».

21 «Что же, — спросили они его, — может быть, ты Илия?» «Нет!» — сказал он. «Тогда не тот ли ты пророк, которого ждем?» — был вопрос. И на это ответил он: «Нет».

22 «Кто же ты, наконец? — спросили они. — Какой ответ должны мы дать пославшим нас? Что сам о себе ты скажешь?»

23 Он ответил им словами пророка Исайи: «Я — голос громко взывающего в пустыне: „Приготовьте Господу путь!“»

24 Иные из фарисеев, что были среди посланных к Иоанну,

25 спросили его: «Почему же ты крестишь, если не Мессия ты, не Илия и не пророк?»

26 «Я водою крещу, — ответил им Иоанн. — Но здесь уже, рядом с вами где-то, Тот, Кого вы не знаете.

27 Он за мною идет, [я] даже недостоин сандалии развязать у Него».

28 Это было в Вифании, за Иорданом, где обычно крестил Иоанн.

29 На следующий день видит Иоанн идущего к нему Иисуса и говорит: «Вот Агнец Божий! Греху мира сего кладет Он конец.

30 Это — Тот, о Ком сказал я: „Идет за мной Человек, Который стоит выше меня, ибо и до моего рождения был Он уже“.

31 Сам я не знал Его, но пришел крестить вас водой, чтобы ведом Он стал Израилю».

32 «Я видел, — свидетельствовал Иоанн, — как Дух, подобно голубю, спустился с неба и остался на Нем.

33 Не знал я Его еще, но Пославший меня крестить водою сказал мне: „На Кого, ты увидишь, снизойдет и на Ком пребудет Дух, Тот и будет крестить Духом Святым“.

34 Я видел это и свидетельствую: Он — Сын Божий».

35 На другой день снова стоял там Иоанн и с ним двое из учеников его.

36 Мимо них проходил Иисус. Увидев Его, Иоанн сказал: «Вот Агнец Божий!»

37 Услышав это, эти два ученика пошли за Иисусом.

38 Он же оглянулся и, когда увидел, что те идут за Ним, спросил у них: «Чего вы хотите?» «Равви (это значит „учитель“), где живешь Ты?» — сказали они.

39 «Идите за Мной и увидите», — ответил Он. Они пошли (было около четырех пополудни) и увидели, где Он живет. Весь остаток того дня провели они с Иисусом.

40 Один из тех двоих, что услышали сказанное Иоанном и последовали за Иисусом, был Андрей, брат Симона Петра.

41 Он сразу разыскал брата своего Симона и объявил ему: «Представляешь, мы встретили Мессию?!» (В переводе с еврейского «Мессия» значит «Помазанник»).

42 Андрей привел брата к Иисусу; Тот посмотрел на него и сказал: «Ты Симон, сын Иоанна, отныне имя твое будет Кифа» (что значит «камень»).

43 На следующий день Иисус решил отправиться в Галилею. Встретив Филиппа, позвал Он его: «Пойдем со Мной!»

44 (Филипп тот был из Вифсаиды, из одного города с Андреем и Петром.)

45 Филипп разыскал Нафанаила и сказал ему: «Мы нашли Того, о Ком Моисей написал в Законе и предсказали пророки: Иисуса, сына Иосифа, из Назарета!»

46 «Из Назарета может ли быть что хорошее?» — возразил Нафанаил. «Иди и посмотри», — ответил Филипп.

47 Иисус увидел идущего к Нему Нафанаила и сказал о нем: «Вот подлинно израильтянин, в коем хитрости нет».

48 «Откуда Ты знаешь меня?» — удивился Нафанаил. «Еще до того, как позвал тебя Филипп, видел Я тебя сидевшим под смоковницей», — ответил ему Иисус.

49 «Равви! — воскликнул Нафанаил. — Ты — Сын Божий, Ты — Царь Израиля!»

50 На это Иисус ответил: «Ты веришь потому, что Я сказал тебе: видел тебя под смоковницей. То ли еще узнаешь!»

51 И добавил: «Воистину увидите вы небо открытым и ангелов Божьих, сходящих к Сыну Человеческому и возносящихся от Него».

Вiд Iвана Розділ 1	Евангелие по Иоанну Глава 1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.	1 В начале всего было Слово, и Слово было с Богом, и Само Оно было Бог.
2 Воно в Бога було на поча́тку.	2 Слово от начала уже было с Богом.
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.	3 Через Него всё обрело свое бытие, и без Него ничто из существующего не появилось.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.	4 В Слове была жизнь, и жизнь эта — Свет людям.
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.	5 Этот Свет и во тьме светит: не одолела она Его.
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.	6 Пришло время, и явился человек именем Иоанн. Он был послан Богом,
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.	7 и пришел как свидетель о Свете свидетельствовать, чтобы каждый, кто услышал его, мог уверовать в Свет.
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.	8 Сам Он не был Светом, но ему суждено было свидетельствовать о Свете.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.	9 А Сам Свет, истинный Свет, озаряющий каждого человека, уже входил тогда в наш мир.
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.	10 Он был в мире, но мир, обязанный Ему своим возникновением, не узнал Его.
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.	11 К своим Он пришел, но свои не захотели принять Его.
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,	12 Тех же, кто Его принял, кто уверовал в Него, наделил Он правом быть детьми Божьими —
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.	13 детьми, не обычным образом рожденными, не от влечения плоти и не от воли человеческой, но от Бога они рождены.
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.	14 Слово стало Человеком, и Он жил среди нас, исполненный истины и благодати. Мы видели славу Его, ту славу, которая от Отца у Него, как у единственного, несравненного Сына.
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.	15 Это о Нем свидетельствовал Иоанн, о Нем говорил принародно: «Вот Тот, о Котором сказал я: „Идущий за мной стоит выше меня, ибо и до моего рождения был Он уже“».
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.	16 От полноты благодати Его обретали мы все благословение за благословением;
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.	17 через Моисея Закон был нам дан, а через Иисуса Христа явились благодать с истиной.
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.	18 Никто никогда Бога не видел. Но единственный, несравненный Сын, Бог, Который у самого сердца Отца, открыл Его нам.
19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“	19 Вот как свидетельствовал Иоанн, когда иудейские власти, что были в Иерусалиме, послали [к нему] священников и левитов спросить у него, кто он такой.
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.	20 Иоанн, не уходя от ответа, прямо объявил им, открыто заявил: «Я не Мессия».
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“	21 «Что же, — спросили они его, — может быть, ты Илия?» «Нет!» — сказал он. «Тогда не тот ли ты пророк, которого ждем?» — был вопрос. И на это ответил он: «Нет».
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“	22 «Кто же ты, наконец? — спросили они. — Какой ответ должны мы дать пославшим нас? Что сам о себе ты скажешь?»
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.	23 Он ответил им словами пророка Исайи: «Я — голос громко взывающего в пустыне: „Приготовьте Господу путь!“»
24 Посланці ж із фарисеїв були́.	24 Иные из фарисеев, что были среди посланных к Иоанну,
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“	25 спросили его: «Почему же ты крестишь, если не Мессия ты, не Илия и не пророк?»
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.	26 «Я водою крещу, — ответил им Иоанн. — Но здесь уже, рядом с вами где-то, Тот, Кого вы не знаете.
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.	27 Он за мною идет, [я] даже недостоин сандалии развязать у Него».
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.	28 Это было в Вифании, за Иорданом, где обычно крестил Иоанн.
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!	29 На следующий день видит Иоанн идущего к нему Иисуса и говорит: «Вот Агнец Божий! Греху мира сего кладет Он конец.
30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.	30 Это — Тот, о Ком сказал я: „Идет за мной Человек, Который стоит выше меня, ибо и до моего рождения был Он уже“.
31 І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.	31 Сам я не знал Его, но пришел крестить вас водой, чтобы ведом Он стал Израилю».
32 І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.	32 «Я видел, — свидетельствовал Иоанн, — как Дух, подобно голубю, спустился с неба и остался на Нем.
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.	33 Не знал я Его еще, но Пославший меня крестить водою сказал мне: „На Кого, ты увидишь, снизойдет и на Ком пребудет Дух, Тот и будет крестить Духом Святым“.
34 І я бачив, і засві́дчив, що Він — Божий Син!“	34 Я видел это и свидетельствую: Он — Сын Божий».
35 Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.	35 На другой день снова стоял там Иоанн и с ним двое из учеников его.
36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“	36 Мимо них проходил Иисус. Увидев Его, Иоанн сказал: «Вот Агнец Божий!»
37 І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.	37 Услышав это, эти два ученика пошли за Иисусом.
38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“	38 Он же оглянулся и, когда увидел, что те идут за Ним, спросил у них: «Чего вы хотите?» «Равви (это значит „учитель“), где живешь Ты?» — сказали они.
39 Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.	39 «Идите за Мной и увидите», — ответил Он. Они пошли (было около четырех пополудни) и увидели, где Он живет. Весь остаток того дня провели они с Иисусом.
40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.	40 Один из тех двоих, что услышали сказанное Иоанном и последовали за Иисусом, был Андрей, брат Симона Петра.
41 Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.	41 Он сразу разыскал брата своего Симона и объявил ему: «Представляешь, мы встретили Мессию?!» (В переводе с еврейского «Мессия» значит «Помазанник»).
42 І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.	42 Андрей привел брата к Иисусу; Тот посмотрел на него и сказал: «Ты Симон, сын Иоанна, отныне имя твое будет Кифа» (что значит «камень»).
43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“	43 На следующий день Иисус решил отправиться в Галилею. Встретив Филиппа, позвал Он его: «Пойдем со Мной!»
44 А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.	44 (Филипп тот был из Вифсаиды, из одного города с Андреем и Петром.)
45 Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.	45 Филипп разыскал Нафанаила и сказал ему: «Мы нашли Того, о Ком Моисей написал в Законе и предсказали пророки: Иисуса, сына Иосифа, из Назарета!»
46 І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.	46 «Из Назарета может ли быть что хорошее?» — возразил Нафанаил. «Иди и посмотри», — ответил Филипп.
47 Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“	47 Иисус увидел идущего к Нему Нафанаила и сказал о нем: «Вот подлинно израильтянин, в коем хитрости нет».
48 Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.	48 «Откуда Ты знаешь меня?» — удивился Нафанаил. «Еще до того, как позвал тебя Филипп, видел Я тебя сидевшим под смоковницей», — ответил ему Иисус.
49 Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“	49 «Равви! — воскликнул Нафанаил. — Ты — Сын Божий, Ты — Царь Израиля!»
50 Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“	50 На это Иисус ответил: «Ты веришь потому, что Я сказал тебе: видел тебя под смоковницей. То ли еще узнаешь!»
51 І Він каже йому: „Поправді, поправді кажу́ вам: Відтепе́р ви побачите небо відкрите та анголів Божих, що на Лю́дського Сина підіймаються та спускаються“.	51 И добавил: «Воистину увидите вы небо открытым и ангелов Божьих, сходящих к Сыну Человеческому и возносящихся от Него».

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Iвана

Розділ 1

Евангелие по Иоанну

Глава 1

Вiд Iвана

Розділ 1

Евангелие по Иоанну

Глава 1

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Iвана

Розділ 1

Евангелие по Иоанну

Глава 1

Вiд Iвана

Розділ 1

Евангелие по Иоанну

Глава 1

Старий
завіт

Новий
завіт