Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 26

1 І настав був голод у Краю́, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.

2 І явився йому Господь і сказав: „Не ходи до Єгипту, — оселися в землі, про яку Я скажу́ тобі.

3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та наща́дкам твої́м дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.

4 І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі,

5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої“.

6 І осів Ісак у Ґерарі.

7 І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: „Вона сестра моя“, бо боявся сказати: „Вона жінка моя“, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона“.

8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.

9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: „Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: „Вона сестра моя?“ Ісак же йому відповів: „Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!“

10 І сказав Авімелех: „Що́ ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, — і ти гріх би спровадив на нас!“

11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: „Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий“.

12 І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.

13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.

14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.

15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, — і понаповнювали їх землею.

16 І сказав Авімелех Ісакові: „Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!“

17 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розта́борився, та й осів там.

18 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.

19 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.

20 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.

21 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я́: Ситна.

22 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, — і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я́: Реховот, і сказав: „Тепер нам поширив Господь, — і в Краю́ ми розмножимось“.

23 А звідти піднявся він до Беер-Шеви.

24 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: „Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу наща́дків твої́х ради Авраама, Мойого раба“.

25 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.

26 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.

27 І сказав їм Ісак: „Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена́виділи мене, і вислали мене від себе“.

28 А ті відказали: „Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, — поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,

29 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!“

30 І він учинив для них гостину, — і вони їли й пили.

31 А рано вони повставали, і присягли один о́дному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.

32 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: „Ми воду знайшли!“

33 І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.

34 І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.

35 І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.

Бытие

Глава 26

1 Страну, где жила семья Исаака, поразил жестокий голод (подобный тому, что случился во времена Авраама); и Исаак пошел в Герар к филистимскому царю Авимелеху.

2 Пошел туда, потому что ГОСПОДЬ явился ему и сказал: «Незачем тебе идти в Египет — поселись в той стране, о которой Я скажу тебе.

3 Живи в ней какое-то время, и Я буду с тобою и благословлю тебя, ибо в свой срок все эти земли Я дам тебе и потомству твоему во исполнение клятвы, которую Я дал Аврааму, отцу твоему.

4 Неисчислимыми Я сделаю потомков твоих, как звезды на небе, и дам им все земли эти. Все народы мира обретут для себя благословение через потомство твое,

5 и это потому, что Авраам внимал словам Моим и был верен в своих обязанностях предо Мной: соблюдал Мои заповеди, установления и законы».

6 Так и поселился Исаак в Гераре.

7 А когда местные жители спрашивали у него о Ревекке, он говорил, что она его сестра. Он боялся назвать ее своей женой, чтобы жители те не убили его из-за Ревекки — она была очень красива.

8 Прошло довольно времени с тех пор, как пришли они туда, и случилось так, что Авимелех, царь филистимский, увидел из окна, как Исаак ласкал Ревекку, жену свою.

9 Авимелех позвал Исаака и сказал ему: «Так она жена твоя?! Зачем же ты говорил, что она сестра тебе?» «Я опасался, как бы не убили меня из-за нее», — ответил Исаак.

10 «Как мог ты так поступить с нами? — вознегодовал Авимелех. — Кто-нибудь из народа моего учинил бы насилие над твоей женой, и тогда из-за тебя мы все стали бы виновны».

11 И велел Авимелех объявить всему народу: «Всякий, кто тронет этого человека или его жену, неминуемо будет предан смерти».

12 В первый же год своего пребывания в той стране Исаак посеял хлеб и собрал стократный урожай — благословил его ГОСПОДЬ.

13 С каждым днем Исаак богател всё больше и больше — всего у него было в изобилии.

14 Были у него теперь стада мелкого и крупного рогатого скота, и держал он много слуг. Филистимляне стали завидовать ему.

15 Они завалили и засыпали землей все колодцы Исаака, вырытые рабами отца его Авраама, когда тот еще был жив.

16 Тогда Авимелех сказал Исааку: «Ты должен уйти отсюда, ибо ты стал богаче и сильнее нас».

17 Исаак ушел оттуда и поселился в долине Герарской.

18 Он откопал те колодцы, что вырыты были в дни отца его Авраама (после смерти Авраама филистимляне завалили их), и назвал их теми же именами, которыми называл их отец его.

19 Но когда рабы Исааковы в поисках воды копали в долине и нашли родниковую воду,

20 герарские пастухи вступили в спор с пастухами Исаака, заявляя, что это их вода. Из-за этого спора Исаак дал колодцу имя Эсек.

21 Выкопали другой колодец, но и из-за него тоже произошел спор, — тому он дал имя Ситна.

22 Тогда ушел он из тех мест и выкопал еще один колодец, о котором уже никто не спорил. Его назвал он Реховот, сказав: «Вот теперь ГОСПОДЬ даровал нам простор, и более многочисленным станет народ наш на земле этой».

23 Оттуда Исаак перешел в Беэр-Шеву.

24 И там, в первую же ночь, явился ему ГОСПОДЬ и сказал: «Я Бог Авраама, отца твоего. Не бойся, ибо Я с тобою. Я благословлю тебя и многочисленным сделаю потомство твое ради слуги Моего Авраама».

25 Исаак поставил на этом месте жертвенник, призвал имя ГОСПОДА, совершив богослужение, и раскинул там шатры свои, а рабы его принялись копать колодец.

26 Между тем пришел к нему из Герара Авимелех с другом своим Ахуззатом и военачальником Пихолом.

27 «Зачем вы пришли ко мне, — спросил их Исаак, — вы же возненавидели меня и прогнали из своей страны?»

28 «Нам стало ясно, что с тобою ГОСПОДЬ, — ответили они. — И поэтому мы подумали: нам нужен клятвенный договор с Исааком. Мы хотим заключить с тобой договор о том,

29 что ты не будешь делать нам зла, как и мы не причиняли тебе ни малейшего вреда, а были неизменно добры к тебе, пока не отпустили тебя с миром. И вот теперь ты благословлен ГОСПОДОМ!»

30 Исаак устроил для них пир, и они ели и пили вместе,

31 а ранним утром клятвами заверили друг друга, что будут жить в мире. Исаак простился с ними, и они ушли от него успокоенные.

32 Случилось, что в тот же самый день рабы Исаака принесли ему добрую весть о колодце, который они рыли. «Мы нашли воду!» — кричали они.

33 Исаак дал этому колодцу имя Шива (поэтому и город там поныне называется Беэр-Шева).

34 Исаву было сорок лет, когда он взял себе в жены Иехудит, дочь Беэри-хетта, и Басмат, дочь Элона-хетта;

35 обе они доставили немало огорчений Исааку и Ревекке.

Буття Розділ 26	Бытие Глава 26
1 І настав був голод у Краю́, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.	1 Страну, где жила семья Исаака, поразил жестокий голод (подобный тому, что случился во времена Авраама); и Исаак пошел в Герар к филистимскому царю Авимелеху.
2 І явився йому Господь і сказав: „Не ходи до Єгипту, — оселися в землі, про яку Я скажу́ тобі.	2 Пошел туда, потому что ГОСПОДЬ явился ему и сказал: «Незачем тебе идти в Египет — поселись в той стране, о которой Я скажу тебе.
3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та наща́дкам твої́м дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.	3 Живи в ней какое-то время, и Я буду с тобою и благословлю тебя, ибо в свой срок все эти земли Я дам тебе и потомству твоему во исполнение клятвы, которую Я дал Аврааму, отцу твоему.
4 І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі,	4 Неисчислимыми Я сделаю потомков твоих, как звезды на небе, и дам им все земли эти. Все народы мира обретут для себя благословение через потомство твое,
5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої“.	5 и это потому, что Авраам внимал словам Моим и был верен в своих обязанностях предо Мной: соблюдал Мои заповеди, установления и законы».
6 І осів Ісак у Ґерарі.	6 Так и поселился Исаак в Гераре.
7 І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: „Вона сестра моя“, бо боявся сказати: „Вона жінка моя“, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона“.	7 А когда местные жители спрашивали у него о Ревекке, он говорил, что она его сестра. Он боялся назвать ее своей женой, чтобы жители те не убили его из-за Ревекки — она была очень красива.
8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.	8 Прошло довольно времени с тех пор, как пришли они туда, и случилось так, что Авимелех, царь филистимский, увидел из окна, как Исаак ласкал Ревекку, жену свою.
9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: „Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: „Вона сестра моя?“ Ісак же йому відповів: „Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!“	9 Авимелех позвал Исаака и сказал ему: «Так она жена твоя?! Зачем же ты говорил, что она сестра тебе?» «Я опасался, как бы не убили меня из-за нее», — ответил Исаак.
10 І сказав Авімелех: „Що́ ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, — і ти гріх би спровадив на нас!“	10 «Как мог ты так поступить с нами? — вознегодовал Авимелех. — Кто-нибудь из народа моего учинил бы насилие над твоей женой, и тогда из-за тебя мы все стали бы виновны».
11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: „Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий“.	11 И велел Авимелех объявить всему народу: «Всякий, кто тронет этого человека или его жену, неминуемо будет предан смерти».
12 І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.	12 В первый же год своего пребывания в той стране Исаак посеял хлеб и собрал стократный урожай — благословил его ГОСПОДЬ.
13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.	13 С каждым днем Исаак богател всё больше и больше — всего у него было в изобилии.
14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.	14 Были у него теперь стада мелкого и крупного рогатого скота, и держал он много слуг. Филистимляне стали завидовать ему.
15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, — і понаповнювали їх землею.	15 Они завалили и засыпали землей все колодцы Исаака, вырытые рабами отца его Авраама, когда тот еще был жив.
16 І сказав Авімелех Ісакові: „Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!“	16 Тогда Авимелех сказал Исааку: «Ты должен уйти отсюда, ибо ты стал богаче и сильнее нас».
17 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розта́борився, та й осів там.	17 Исаак ушел оттуда и поселился в долине Герарской.
18 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.	18 Он откопал те колодцы, что вырыты были в дни отца его Авраама (после смерти Авраама филистимляне завалили их), и назвал их теми же именами, которыми называл их отец его.
19 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.	19 Но когда рабы Исааковы в поисках воды копали в долине и нашли родниковую воду,
20 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.	20 герарские пастухи вступили в спор с пастухами Исаака, заявляя, что это их вода. Из-за этого спора Исаак дал колодцу имя Эсек.
21 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я́: Ситна.	21 Выкопали другой колодец, но и из-за него тоже произошел спор, — тому он дал имя Ситна.
22 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, — і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я́: Реховот, і сказав: „Тепер нам поширив Господь, — і в Краю́ ми розмножимось“.	22 Тогда ушел он из тех мест и выкопал еще один колодец, о котором уже никто не спорил. Его назвал он Реховот, сказав: «Вот теперь ГОСПОДЬ даровал нам простор, и более многочисленным станет народ наш на земле этой».
23 А звідти піднявся він до Беер-Шеви.	23 Оттуда Исаак перешел в Беэр-Шеву.
24 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: „Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу наща́дків твої́х ради Авраама, Мойого раба“.	24 И там, в первую же ночь, явился ему ГОСПОДЬ и сказал: «Я Бог Авраама, отца твоего. Не бойся, ибо Я с тобою. Я благословлю тебя и многочисленным сделаю потомство твое ради слуги Моего Авраама».
25 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.	25 Исаак поставил на этом месте жертвенник, призвал имя ГОСПОДА, совершив богослужение, и раскинул там шатры свои, а рабы его принялись копать колодец.
26 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.	26 Между тем пришел к нему из Герара Авимелех с другом своим Ахуззатом и военачальником Пихолом.
27 І сказав їм Ісак: „Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена́виділи мене, і вислали мене від себе“.	27 «Зачем вы пришли ко мне, — спросил их Исаак, — вы же возненавидели меня и прогнали из своей страны?»
28 А ті відказали: „Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, — поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,	28 «Нам стало ясно, что с тобою ГОСПОДЬ, — ответили они. — И поэтому мы подумали: нам нужен клятвенный договор с Исааком. Мы хотим заключить с тобой договор о том,
29 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!“	29 что ты не будешь делать нам зла, как и мы не причиняли тебе ни малейшего вреда, а были неизменно добры к тебе, пока не отпустили тебя с миром. И вот теперь ты благословлен ГОСПОДОМ!»
30 І він учинив для них гостину, — і вони їли й пили.	30 Исаак устроил для них пир, и они ели и пили вместе,
31 А рано вони повставали, і присягли один о́дному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.	31 а ранним утром клятвами заверили друг друга, что будут жить в мире. Исаак простился с ними, и они ушли от него успокоенные.
32 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: „Ми воду знайшли!“	32 Случилось, что в тот же самый день рабы Исаака принесли ему добрую весть о колодце, который они рыли. «Мы нашли воду!» — кричали они.
33 І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.	33 Исаак дал этому колодцу имя Шива (поэтому и город там поныне называется Беэр-Шева).
34 І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.	34 Исаву было сорок лет, когда он взял себе в жены Иехудит, дочь Беэри-хетта, и Басмат, дочь Элона-хетта;
35 І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.	35 обе они доставили немало огорчений Исааку и Ревекке.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 26

Бытие

Глава 26

Буття

Розділ 26

Бытие

Глава 26

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 26

Бытие

Глава 26

Буття

Розділ 26

Бытие

Глава 26

Старий
завіт

Новий
завіт