Буття

Розділ 35

1 І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“.

2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я“.

4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним.

7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

10 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль.

11 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх.

12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“.

13 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“.

18 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніями́н.

19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. Нащадки Якова А в Якова було дванадцятеро синів.

23 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н.

24 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н.

25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.

26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

29 І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.

Бытие

Глава 35

1 «Немедля иди в Бет-Эль, — сказал тогда Бог Иакову, — поселись там и поставь там жертвенник Мне — Богу, Который явился тебе, когда бежал ты от Исава, брата своего».

2 И сказал Иаков семье своей и всем, кто был с ним: «Избавьтесь от чужих богов, какие у вас есть, очиститесь и смените одежды ваши.

3 Мы сейчас же отправляемся в Бет-Эль. Там поставлю я жертвенник Богу, Который ответил на мольбу мою в бедственное для меня время и был со мною в скитаниях моих».

4 Отдали они Иакову чужих богов, какие у них были, отдали также и серьги, что носили в ушах. Иаков закопал всё это под дубом близ Шехема,

5 и они отправились в путь. Жители окрестных городов были в таком страхе перед Богом Иакова, что и не посмели преследовать их.

6 Иаков и все, кто был с ним, пришли в Луз (то есть в Бет-Эль), что в стране ханаанской,

7 там он поставил жертвенник и назвал то место Эль-Бет-Эль, ибо там, когда он бежал от брата своего, открылось ему могущество Божие.

8 (В то время умерла Девора, кормилица Ревекки. Ее похоронили близ Бет-Эля, под дубом, который назвали Дубом плача.)

9 [9-10] И вновь Бог явился Иакову по возвращении его из Паддан-Арама. Благословил его Бог и сказал: «Имя твое Иаков, но впредь не Иаков, а Израиль будет имя твое». Так Он дал ему имя Израиль.

10

11 И вот что еще сказал ему Бог: «Я Бог Всесильный! Будь плодовит и многочислен! Народ — множество народов — от тебя произойдет! Прародителем царей ты будешь!

12 Землю, которую Я дал Аврааму и Исааку, и тебе даю. И потомкам твоим после тебя дам землю сию».

13 Когда Бог оставил его,

14 Иаков поставил памятник на том месте, где Бог говорил с ним, памятник каменный, и возлил на него вино и елей.

15 Бет-Эль — так назвал Иаков то место, где Бог говорил с ним.

16 Они покинули Бет-Эль и были уже недалеко от Эфраты, когда у Рахили начались схватки. Роды были очень трудными.

17 И во время ее самых тяжких мучений повивальная бабка сказала ей: «Не бойся! У тебя и в этот раз — сын!»

18 Но Рахиль умирала, и с последним вздохом назвала она сына Бен-Они. А отец дал ему другое имя — Вениамин.

19 Умерла Рахиль и была похоронена у дороги на Эфрату (ныне известную как Вифлеем).

20 Иаков поставил памятник на могиле Рахили. Этот надгробный памятник стоит и до сего дня.

21 Затем, продолжая путь, Израиль раскинул свой стан за Мигдаль-Эдером.

22 Когда Израиль жил в том краю, Рувим переспал с Валлой, наложницей отца своего, и Израиль узнал об этом. Сыновей у Иакова было двенадцать.

23 Сыновья Лии: Рувим, первенец Иакова, Симеон, Левий, Иуда, Иссахар и Завулон.

24 Сыновья Рахили: Иосиф и Вениамин.

25 Сыновья Валлы, рабыни Рахили: Дан и Неффалим.

26 Сыновья Зелфы, рабыни Лии: Гад и Асир. Это сыновья Иакова, родившиеся в Паддан-Араме.

27 И вернулся Иаков к отцу своему Исааку в Мамре, в Кирьят-Арбу — теперешний Хеврон, — где прежде на положении людей пришлых жили Авраам и Исаак.

28 Исааку было сто восемьдесят лет,

29 когда он испустил последний вздох. Он умер и отошел к праотцам, будучи старцем, насытившимся жизнью своей. И сыновья Исаака Исав и Иаков похоронили его.

Буття

Розділ 35

Бытие

Глава 35

1 І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“.

1 «Немедля иди в Бет-Эль, — сказал тогда Бог Иакову, — поселись там и поставь там жертвенник Мне — Богу, Который явился тебе, когда бежал ты от Исава, брата своего».

2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

2 И сказал Иаков семье своей и всем, кто был с ним: «Избавьтесь от чужих богов, какие у вас есть, очиститесь и смените одежды ваши.

3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я“.

3 Мы сейчас же отправляемся в Бет-Эль. Там поставлю я жертвенник Богу, Который ответил на мольбу мою в бедственное для меня время и был со мною в скитаниях моих».

4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

4 Отдали они Иакову чужих богов, какие у них были, отдали также и серьги, что носили в ушах. Иаков закопал всё это под дубом близ Шехема,

5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

5 и они отправились в путь. Жители окрестных городов были в таком страхе перед Богом Иакова, что и не посмели преследовать их.

6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним.

6 Иаков и все, кто был с ним, пришли в Луз (то есть в Бет-Эль), что в стране ханаанской,

7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

7 там он поставил жертвенник и назвал то место Эль-Бет-Эль, ибо там, когда он бежал от брата своего, открылось ему могущество Божие.

8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

8 (В то время умерла Девора, кормилица Ревекки. Ее похоронили близ Бет-Эля, под дубом, который назвали Дубом плача.)

9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

9 [9-10] И вновь Бог явился Иакову по возвращении его из Паддан-Арама. Благословил его Бог и сказал: «Имя твое Иаков, но впредь не Иаков, а Израиль будет имя твое». Так Он дал ему имя Израиль.

10 І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль.

10

11 І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх.

11 И вот что еще сказал ему Бог: «Я Бог Всесильный! Будь плодовит и многочислен! Народ — множество народов — от тебя произойдет! Прародителем царей ты будешь!

12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“.

12 Землю, которую Я дал Аврааму и Исааку, и тебе даю. И потомкам твоим после тебя дам землю сию».

13 I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

13 Когда Бог оставил его,

14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

14 Иаков поставил памятник на том месте, где Бог говорил с ним, памятник каменный, и возлил на него вино и елей.

15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

15 Бет-Эль — так назвал Иаков то место, где Бог говорил с ним.

16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

16 Они покинули Бет-Эль и были уже недалеко от Эфраты, когда у Рахили начались схватки. Роды были очень трудными.

17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“.

17 И во время ее самых тяжких мучений повивальная бабка сказала ей: «Не бойся! У тебя и в этот раз — сын!»

18 I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніями́н.

18 Но Рахиль умирала, и с последним вздохом назвала она сына Бен-Они. А отец дал ему другое имя — Вениамин.

19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

19 Умерла Рахиль и была похоронена у дороги на Эфрату (ныне известную как Вифлеем).

20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

20 Иаков поставил памятник на могиле Рахили. Этот надгробный памятник стоит и до сего дня.

21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

21 Затем, продолжая путь, Израиль раскинул свой стан за Мигдаль-Эдером.

22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. Нащадки Якова А в Якова було дванадцятеро синів.

22 Когда Израиль жил в том краю, Рувим переспал с Валлой, наложницей отца своего, и Израиль узнал об этом. Сыновей у Иакова было двенадцать.

23 Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н.

23 Сыновья Лии: Рувим, первенец Иакова, Симеон, Левий, Иуда, Иссахар и Завулон.

24 Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н.

24 Сыновья Рахили: Иосиф и Вениамин.

25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.

25 Сыновья Валлы, рабыни Рахили: Дан и Неффалим.

26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

26 Сыновья Зелфы, рабыни Лии: Гад и Асир. Это сыновья Иакова, родившиеся в Паддан-Араме.

27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

27 И вернулся Иаков к отцу своему Исааку в Мамре, в Кирьят-Арбу — теперешний Хеврон, — где прежде на положении людей пришлых жили Авраам и Исаак.

28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

28 Исааку было сто восемьдесят лет,

29 І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.

29 когда он испустил последний вздох. Он умер и отошел к праотцам, будучи старцем, насытившимся жизнью своей. И сыновья Исаака Исав и Иаков похоронили его.