Буття

Розділ 9

1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!

2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.

4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.

6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.

7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“

8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.

10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.

11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.

12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.

15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.

16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.

17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.

18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.

19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.

20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.

22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.

23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.

24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.

25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“

26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!

27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“

28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.

29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.

Бытие

Глава 9

1 Благословил Бог Ноя и его сыновей: «Плодовитыми и многочисленными будьте и заселяйте землю.

2 Участь же всех животных на земле и всех птиц в небе, всего, что на суше обитает, и всех рыб в морях — бояться вас и трепетать перед вами. Все они — в вашей власти.

3 Всякое творение, что живет и движется, будет вам в пищу; отдаю его вам, как прежде дал пищу растительную.

4 Только никогда не ешьте мяса, в котором есть жизнь, то есть кровь его.

5 И за вашу кровь, в которой жизнь ваша, Я взыщу непременно. Со всякого зверя взыщу за нее, и с каждого человека, жизнь отнявшего у ближнего своего, Я взыщу.

6 Кто прольет кровь человека, того кровь человеком прольется, ибо по образу Божьему человек создан.

7 Итак, будьте плодовитыми и многочисленными, заселяйте землю и владейте ею».

8 Затем Бог сказал Ною и его сыновьям:

9 «Ныне утверждаю Я Завет Свой с вами и потомством вашим после вас,

10 и со всяким живым творением, которое с вами вышло из ковчега: с птицами и скотом, и со всеми зверями со всем живым на земле.

11 И по этому Завету, который Я ныне объявляю, впредь уже никогда воды потопа не будут уничтожать всё живое, да и самого потопа, который бы мог опустошить землю, уже никогда не будет».

12 «И вот знак, — сказал Бог, — который Я даю вам на вечные времена как свидетельство о Завете, о Союзе между Мною и вами и всем живым на земле:

13 радуга Моя в облаках будет знаком Союза между Мной и землею.

14 Когда Я соберу облака над землей и радуга явится на небе,

15 будет она всегда напоминать Мне о Завете Моем, о Союзе, что между Мною и вами и всеми живыми творениями всякого вида, — и воды уже никогда не затопят землю, чтоб уничтожить на ней всё творение.

16 Как только радуга явится на небе, Я, увидев ее, вспомню о вечном Союзе между Мною, Богом, и всеми живыми творениями всякого вида на земле».

17 Так Бог сказал Ною о радуге: «Это знак Завета, знак Союза, который Я теперь утверждаю между Мной и всеми живущими на земле».

18 Сим, Хам, Яфет — сыновья Ноя, которые пережили потоп и вышли с отцом из ковчега. (Хам — это отец Ханаана.)

19 Эти трое были сыновьями Ноя, и их потомки заселили землю.

20 Ной занимался земледелием, он был первым, кто начал выращивать виноград.

21 Однажды, выпив вина, он опьянел и лежал обнаженный в шатре своем.

22 Когда Хам (отец Ханаана) увидел наготу отца своего, он, выйдя из шатра, рассказал об этом обоим братьям своим.

23 Тогда Сим и Яфет взяли верхнюю одежду и, положив ее себе на плечи, пятясь, вошли в шатер и закрыли ею обнаженное тело отца; их взгляды были обращены в сторону, и не видели они наготы отца своего.

24 Когда Ной проспался и узнал, как обошелся с ним его младший сын,

25 он воскликнул: «Проклятие понесет на себе Ханаан! Самым ничтожным рабом быть ему у братьев своих».

26 И затем он продолжил: «Благословен ГОСПОДЬ, Бог Сима! Быть Ханаану рабом ему.

27 Да расширит Бог пределы владений Яфета, да обитает он в шатрах Сима; а Ханаан пусть будет рабом ему».

28 После потопа Ной прожил еще триста пятьдесят лет;

29 ему было девятьсот пятьдесят лет, когда он умер.

Буття

Розділ 9

Бытие

Глава 9

1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!

1 Благословил Бог Ноя и его сыновей: «Плодовитыми и многочисленными будьте и заселяйте землю.

2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.

2 Участь же всех животных на земле и всех птиц в небе, всего, что на суше обитает, и всех рыб в морях — бояться вас и трепетать перед вами. Все они — в вашей власти.

3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.

3 Всякое творение, что живет и движется, будет вам в пищу; отдаю его вам, как прежде дал пищу растительную.

4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

4 Только никогда не ешьте мяса, в котором есть жизнь, то есть кровь его.

5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.

5 И за вашу кровь, в которой жизнь ваша, Я взыщу непременно. Со всякого зверя взыщу за нее, и с каждого человека, жизнь отнявшего у ближнего своего, Я взыщу.

6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.

6 Кто прольет кровь человека, того кровь человеком прольется, ибо по образу Божьему человек создан.

7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“

7 Итак, будьте плодовитыми и многочисленными, заселяйте землю и владейте ею».

8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:

8 Затем Бог сказал Ною и его сыновьям:

9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.

9 «Ныне утверждаю Я Завет Свой с вами и потомством вашим после вас,

10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.

10 и со всяким живым творением, которое с вами вышло из ковчега: с птицами и скотом, и со всеми зверями со всем живым на земле.

11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.

11 И по этому Завету, который Я ныне объявляю, впредь уже никогда воды потопа не будут уничтожать всё живое, да и самого потопа, который бы мог опустошить землю, уже никогда не будет».

12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

12 «И вот знак, — сказал Бог, — который Я даю вам на вечные времена как свидетельство о Завете, о Союзе между Мною и вами и всем живым на земле:

13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.

13 радуга Моя в облаках будет знаком Союза между Мной и землею.

14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.

14 Когда Я соберу облака над землей и радуга явится на небе,

15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.

15 будет она всегда напоминать Мне о Завете Моем, о Союзе, что между Мною и вами и всеми живыми творениями всякого вида, — и воды уже никогда не затопят землю, чтоб уничтожить на ней всё творение.

16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.

16 Как только радуга явится на небе, Я, увидев ее, вспомню о вечном Союзе между Мною, Богом, и всеми живыми творениями всякого вида на земле».

17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.

17 Так Бог сказал Ною о радуге: «Это знак Завета, знак Союза, который Я теперь утверждаю между Мной и всеми живущими на земле».

18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.

18 Сим, Хам, Яфет — сыновья Ноя, которые пережили потоп и вышли с отцом из ковчега. (Хам — это отец Ханаана.)

19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.

19 Эти трое были сыновьями Ноя, и их потомки заселили землю.

20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.

20 Ной занимался земледелием, он был первым, кто начал выращивать виноград.

21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.

21 Однажды, выпив вина, он опьянел и лежал обнаженный в шатре своем.

22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.

22 Когда Хам (отец Ханаана) увидел наготу отца своего, он, выйдя из шатра, рассказал об этом обоим братьям своим.

23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.

23 Тогда Сим и Яфет взяли верхнюю одежду и, положив ее себе на плечи, пятясь, вошли в шатер и закрыли ею обнаженное тело отца; их взгляды были обращены в сторону, и не видели они наготы отца своего.

24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.

24 Когда Ной проспался и узнал, как обошелся с ним его младший сын,

25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“

25 он воскликнул: «Проклятие понесет на себе Ханаан! Самым ничтожным рабом быть ему у братьев своих».

26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!

26 И затем он продолжил: «Благословен ГОСПОДЬ, Бог Сима! Быть Ханаану рабом ему.

27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“

27 Да расширит Бог пределы владений Яфета, да обитает он в шатрах Сима; а Ханаан пусть будет рабом ему».

28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.

28 После потопа Ной прожил еще триста пятьдесят лет;

29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.

29 ему было девятьсот пятьдесят лет, когда он умер.