Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Книга Иова

Глава 34

1 И продолжил Элигу свой ответ Иову и сказал:

2 «Слушайте, мудрецы, мои слова! Внимайте мне, знающие!

3 Слух ведь чуток к словам, как нёбо — ко вкусу еды.

4 Изберем для себя правду, рассудим меж собой, что есть благо.

5 Вот говорит Иов: „Я праведен, но Бог лишил меня правосудия.

6 Пусть я прав, но оболган; раны мои неизлечимы, хоть неповинен я“.

7 Есть ли еще такой человек, как Иов? Глумленье он пьет, как воду,

8 со злодеями знается, с нечестивцами водится.

9 Ибо говорит он: „Нет человеку проку Богу угождать!“

10 Потому послушайте меня те, у кого есть разум! Нет в Боге никакого зла, нет во Всесильном и несправедливости!

11 Он воздает человеку по его делам, по поступкам отплачивает ему!

12 Воистину, Бог не совершает зла, Всесильный не извращает правосудия!

13 Кто вверил Ему землю? Кто поставил Его над всем миром?

14 И если решит Он возвратить Себе дух Свой, дыхание Свое отнять,

15 в тот же миг погибнет всё живое, и человек во прах вернется.

16 Пойми же это, выслушай меня, к голосу речей моих прислушайся!

17 Разве может владычествовать тот, кто правды не выносит? Разве может Праведный и Всемогущий быть нечестивым?

18 Разве можно царю сказать, что он негодный человек, вельможам — что они нечестивы?

19 А Он беспристрастен к владыкам, не делает различия между богатым и бедным, ибо все они — творенье рук Его.

20 Умирают они в одночасье, среди ночи, от нанесенного удара исчезают, и сильные повержены не рукой человеческой.

21 Ибо очи Его — над всеми путями людскими, каждый шаг их Он видит.

22 Нет такой тьмы, такого мрака, где злодеи могли бы скрыться.

23 Потому не назначает Он человеку срока, когда явиться на Божий суд.

24 Могучих Он сокрушает без суда и следствия и ставит других на их место,

25 потому что Он знает дела их, в одну ночь Он всё изменит — и будут они уничтожены.

26 За их злодеяния сокрушает Он их, у всех на виду

27 за то, что от Него они отвернулись, о путях Его и не помышляли;

28 потому и достиг Его слуха стон угнетенных, стоны бедняков Он услышал.

29 А если Он и смолчит — кто Его обвинит? Если скроет Свой лик — кто упрекнет? Над народом Он и человеком,

30 чтобы безбожник не царствовал, не расставлял народу ловушки.

31 Не разумней ли сказать Богу: „Я наказан, впредь грешить не стану;

32 научи меня тому, чего не знаю, если совершил я грех, больше не буду“…

33 По-твоему, Бог тебя наградит за то, что вину свою ты отрицаешь? Ты решил так, не я, скажи, что же ты знаешь!

34 Люди разумные со мной согласятся, мудрый, кто слышит меня, признает:

35 Иов говорит безрассудно, в словах его нету смысла.

36 О если б Иов до конца был изобличен за свои ответы, что больше подошли бы нечестивцу!

37 Ко грехам своим прибавляет он кощунство, над нами глумится, и бесчисленны слова его против Бога».

Йов Розділ 34	Книга Иова Глава 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:	1 И продолжил Элигу свой ответ Иову и сказал:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!	2 «Слушайте, мудрецы, мои слова! Внимайте мне, знающие!
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.	3 Слух ведь чуток к словам, как нёбо — ко вкусу еды.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.	4 Изберем для себя правду, рассудим меж собой, что есть благо.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.	5 Вот говорит Иов: „Я праведен, но Бог лишил меня правосудия.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.	6 Пусть я прав, но оболган; раны мои неизлечимы, хоть неповинен я“.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,	7 Есть ли еще такой человек, как Иов? Глумленье он пьет, как воду,
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?	8 со злодеями знается, с нечестивцами водится.
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.	9 Ибо говорит он: „Нет человеку проку Богу угождать!“
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!	10 Потому послушайте меня те, у кого есть разум! Нет в Боге никакого зла, нет во Всесильном и несправедливости!
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!	11 Он воздает человеку по его делам, по поступкам отплачивает ему!
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.	12 Воистину, Бог не совершает зла, Всесильный не извращает правосудия!
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?	13 Кто вверил Ему землю? Кто поставил Его над всем миром?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —	14 И если решит Он возвратить Себе дух Свой, дыхание Свое отнять,
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!	15 в тот же миг погибнет всё живое, и человек во прах вернется.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:	16 Пойми же это, выслушай меня, к голосу речей моих прислушайся!
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?	17 Разве может владычествовать тот, кто правды не выносит? Разве может Праведный и Всемогущий быть нечестивым?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?	18 Разве можно царю сказать, что он негодный человек, вельможам — что они нечестивы?
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,	19 А Он беспристрастен к владыкам, не делает различия между богатым и бедным, ибо все они — творенье рук Его.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.	20 Умирают они в одночасье, среди ночи, от нанесенного удара исчезают, и сильные повержены не рукой человеческой.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —	21 Ибо очи Его — над всеми путями людскими, каждый шаг их Он видит.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.	22 Нет такой тьмы, такого мрака, где злодеи могли бы скрыться.
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.	23 Потому не назначает Он человеку срока, когда явиться на Божий суд.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.	24 Могучих Он сокрушает без суда и следствия и ставит других на их место,
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!	25 потому что Он знает дела их, в одну ночь Он всё изменит — и будут они уничтожены.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,	26 За их злодеяния сокрушает Он их, у всех на виду
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,	27 за то, что от Него они отвернулись, о путях Его и не помышляли;
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.	28 потому и достиг Его слуха стон угнетенных, стоны бедняков Он услышал.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,	29 А если Он и смолчит — кто Его обвинит? Если скроет Свой лик — кто упрекнет? Над народом Он и человеком,
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.	30 чтобы безбожник не царствовал, не расставлял народу ловушки.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!	31 Не разумней ли сказать Богу: „Я наказан, впредь грешить не стану;
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“	32 научи меня тому, чего не знаю, если совершил я грех, больше не буду“…
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!	33 По-твоему, Бог тебя наградит за то, что вину свою ты отрицаешь? Ты решил так, не я, скажи, что же ты знаешь!
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:	34 Люди разумные со мной согласятся, мудрый, кто слышит меня, признает:
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.	35 Иов говорит безрассудно, в словах его нету смысла.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,	36 О если б Иов до конца был изобличен за свои ответы, что больше подошли бы нечестивцу!
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.	37 Ко грехам своим прибавляет он кощунство, над нами глумится, и бесчисленны слова его против Бога».

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Старий
завіт

Новий
завіт