Буття

Розділ 13

1 І піднявся Аврам із Єгипту, — сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву.

2 А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.

3 І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,

4 до місця жертівника, що його́ він зробив там напочатку. І Аврам там прикли́кав Господнє Ймення.

5 Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.

6 І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробува́ти, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробува́ти.

7 І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю́.

8 І промовив до Лота Аврам: „Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька́ ми рідня.

9 Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли пі́деш ліво́руч, — то я піду право́руч, а як ти праворуч, — то піду́ я ліворуч“.

10 І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, — перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, — як Господній садок, як єгипетський край!

11 І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від о́дного.

12 Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому.

13 А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.

14 І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: „Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,

15 бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.

16 І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох зе́мний, то теж і потомство твоє перелічене буде.

17 Устань, пройдись по Кра́ю вздовж його та вши́ршки його, — бо тобі його дам!“

18 І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господе́ві.

Начало

Глава 13

1 Ибрам с женой и всем имуществом отправился из Египта в Негев, и Лут пошёл с ним.

2 У Ибрама теперь было много скота, серебра и золота.

3 Из Негева он продолжил путь, пока не пришёл в Вефиль, к тому месту, где некогда стоял его шатёр, между Вефилем и Гаем,

4 к тому месту, где он прежде построил жертвенник. Там Ибрам призвал имя Вечного.

5 У Лута, который кочевал с Ибрамом, тоже были стада мелкого и крупного скота и шатры,

6 и земля не могла прокормить их обоих: у них было так много всего, что они не могли селиться вместе.

7 Между пастухами Ибрама и пастухами Лута случился раздор. (В той земле тогда жили хананеи и перизеи.)

8 Тогда Ибрам сказал Луту: – Пусть не будет раздора ни между тобой и мной, ни между твоими пастухами и моими, потому что мы родственники.

9 Не вся ли земля перед тобою? Давай разделимся: если ты пойдёшь налево, то я поверну направо, а если ты пойдёшь направо, то я поверну налево.

10 Лут посмотрел и увидел, что вся иорданская долина до самого Цоара хорошо орошается, как сад Вечного, . как земля египетская. (Это было ещё до того, как Вечный разрушил Содом и Гоморру.)

11 Лут выбрал себе всю долину Иордана и отправился на восток. Они разделились:

12 Ибрам жил в земле ханаанской, а Лут жил среди городов долины, поставив шатры невдалеке от Содома.

13 Жители Содома были нечестивы и тяжко грешили против Вечного.

14 Вечный сказал Ибраму после того, как Лут отделился от него: – Оглядись вокруг с того места, где ты сейчас; посмотри на север и на юг, на восток и на запад.

15 Всю землю, которую ты видишь, Я дам тебе и твоему потомству навеки.

16 Я сделаю твоё потомство многочисленным, как земную пыль, так что если кто сможет пересчитать пылинки, то и твоё потомство будет пересчитано.

17 Иди, пройди по этой земле вдоль и поперёк, потому что Я дам её тебе.

18 Ибрам свернул шатры и направился жить невдалеке от великих деревьев Мамре в Хевроне. Он построил там жертвенник Вечному.

Буття

Розділ 13

Начало

Глава 13

1 І піднявся Аврам із Єгипту, — сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву.

1 Ибрам с женой и всем имуществом отправился из Египта в Негев, и Лут пошёл с ним.

2 А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.

2 У Ибрама теперь было много скота, серебра и золота.

3 І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,

3 Из Негева он продолжил путь, пока не пришёл в Вефиль, к тому месту, где некогда стоял его шатёр, между Вефилем и Гаем,

4 до місця жертівника, що його́ він зробив там напочатку. І Аврам там прикли́кав Господнє Ймення.

4 к тому месту, где он прежде построил жертвенник. Там Ибрам призвал имя Вечного.

5 Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.

5 У Лута, который кочевал с Ибрамом, тоже были стада мелкого и крупного скота и шатры,

6 І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробува́ти, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробува́ти.

6 и земля не могла прокормить их обоих: у них было так много всего, что они не могли селиться вместе.

7 І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю́.

7 Между пастухами Ибрама и пастухами Лута случился раздор. (В той земле тогда жили хананеи и перизеи.)

8 І промовив до Лота Аврам: „Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька́ ми рідня.

8 Тогда Ибрам сказал Луту: – Пусть не будет раздора ни между тобой и мной, ни между твоими пастухами и моими, потому что мы родственники.

9 Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли пі́деш ліво́руч, — то я піду право́руч, а як ти праворуч, — то піду́ я ліворуч“.

9 Не вся ли земля перед тобою? Давай разделимся: если ты пойдёшь налево, то я поверну направо, а если ты пойдёшь направо, то я поверну налево.

10 І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, — перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, — як Господній садок, як єгипетський край!

10 Лут посмотрел и увидел, что вся иорданская долина до самого Цоара хорошо орошается, как сад Вечного, . как земля египетская. (Это было ещё до того, как Вечный разрушил Содом и Гоморру.)

11 І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від о́дного.

11 Лут выбрал себе всю долину Иордана и отправился на восток. Они разделились:

12 Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому.

12 Ибрам жил в земле ханаанской, а Лут жил среди городов долины, поставив шатры невдалеке от Содома.

13 А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.

13 Жители Содома были нечестивы и тяжко грешили против Вечного.

14 І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: „Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,

14 Вечный сказал Ибраму после того, как Лут отделился от него: – Оглядись вокруг с того места, где ты сейчас; посмотри на север и на юг, на восток и на запад.

15 бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.

15 Всю землю, которую ты видишь, Я дам тебе и твоему потомству навеки.

16 І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох зе́мний, то теж і потомство твоє перелічене буде.

16 Я сделаю твоё потомство многочисленным, как земную пыль, так что если кто сможет пересчитать пылинки, то и твоё потомство будет пересчитано.

17 Устань, пройдись по Кра́ю вздовж його та вши́ршки його, — бо тобі його дам!“

17 Иди, пройди по этой земле вдоль и поперёк, потому что Я дам её тебе.

18 І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господе́ві.

18 Ибрам свернул шатры и направился жить невдалеке от великих деревьев Мамре в Хевроне. Он построил там жертвенник Вечному.