Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Книга Иова

Глава 34

1 И начал снова Элиуй, и сказал:

2 Выслушайте, мудрые, речь мою; и приклоните ко мне ухо, рассудительные.

3 Ибо ухо разбирает слова, как уста отведывают, чтобы есть.

4 Изберем себе справедливость; постараемся распознать между собою, что хорошо.

5 Ибо Иов сказал: `я прав, но Бог отнял право мое.

6 На правду свою я должен лгать, неисцелима рана моя, без вины`.

7 Где такой человек, как Иов, который хулу как воду пьет,

8 И идет к сообществу с делающими беззаконие, и на то, чтобы ходить вкупе с людьми нечестивыми?

9 Ибо говорит: `нет человеку пользы от того, что он в любви с Богом`.

10 Итак, послушайте меня, люди умные! не может быть у Бога неправда, и у Вседержителя несправедливость.

11 Ибо Он по делам человека платит ему, и соответственное стезе смертного находить предоставляет ему.

12 Воистину, Бог не может поступить несправедливо, и Вседержитель не может покривить правду.

13 Кто Ему вверил землю, и кто поставил вселенную всю?

14 Если бы Он, помышляя о Себе, дух Свой и дыхание Свое к Себе собрал;

15 То вдруг умерла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в землю.

16 Итак, если имеешь смысл, то слушай это, внемли гласу речей моих.

17 Ненавидящий правду мог ли бы обуздать гнев? и смел ли бы ты обвинять Правосудного, Державного?

18 Смеешь ли сказать царю: `ты - человек недостойный`, и вельможе: `ты - нечестивый`?

19 Что же сказать Тому, Который не смотрит на лица князей, и не предпочитает богатого нищему? ибо все они творение рук Его.

20 В миг умирают; и в полночь народ потрясается и преходит, и сильного прогоняют не рукою.

21 Ибо очи его зрят на пути человека, и все шаги его Он видит.

22 Нет тьмы, и нет тени смертной, где бы делающие зло укрылись,

23 Ибо не нужно Ему примечать долго за человеком, чтобы он пошел к Богу на суд.

24 Он сокрушает сильных без исследования, и поставляет других на месте их.

25 Поелику Он знает дела их, то тотчас перевернет ночь {пройдет ночь}, и они сокрушатся.

26 За то, что они беззаконники, Он поражает их на месте зрителей,

27 Потому что они отступили от последования Ему, и никаких путей Его не хотели знать.

28 Так что довели до Него вопль нищего, и Он услышал вопль угнетенных.

29 Когда Он успокоит, тогда кто возмутит? но сокроет лице, и кто увидит Его? И на народ и на всякого человека один закон,

30 Чтобы не царствовал человек лицемерный, чтоб не существовали сети народа.

31 Ибо смеет ли кто сказать Богу: `я несу наказание, хотя невинен`?

32 Другому, кроме того, что вижу, Ты научи меня; если я сделал несправедливость, то впредь не буду.

33 По твоему ли рассуждению Он должен воздавать за все? Впрочем тебе отвергать, тебе избирать, а не мне; и говори, что знаешь.

34 Люди здравомыслящие скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:

35 `Иов говорит не умно и слова его безрассудны`.

36 Мое желание: да будет испытан Иов вполне, по ответам, сделанным наравне с людьми худыми.

37 Иначе он ко греху своему присовокупит отступничество, будет рукоплескать между нами, и еще более слов наговорит против Бога.

Йов Розділ 34	Книга Иова Глава 34
1 І говорив Елі́гу та й сказав:	1 И начал снова Элиуй, и сказал:
2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!	2 Выслушайте, мудрые, речь мою; и приклоните ко мне ухо, рассудительные.
3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.	3 Ибо ухо разбирает слова, как уста отведывают, чтобы есть.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.	4 Изберем себе справедливость; постараемся распознать между собою, что хорошо.
5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.	5 Ибо Иов сказал: `я прав, но Бог отнял право мое.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.	6 На правду свою я должен лгать, неисцелима рана моя, без вины`.
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,	7 Где такой человек, как Иов, который хулу как воду пьет,
8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?	8 И идет к сообществу с делающими беззаконие, и на то, чтобы ходить вкупе с людьми нечестивыми?
9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.	9 Ибо говорит: `нет человеку пользы от того, что он в любви с Богом`.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!	10 Итак, послушайте меня, люди умные! не может быть у Бога неправда, и у Вседержителя несправедливость.
11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!	11 Ибо Он по делам человека платит ему, и соответственное стезе смертного находить предоставляет ему.
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.	12 Воистину, Бог не может поступить несправедливо, и Вседержитель не может покривить правду.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?	13 Кто Ему вверил землю, и кто поставил вселенную всю?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —	14 Если бы Он, помышляя о Себе, дух Свой и дыхание Свое к Себе собрал;
15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!	15 То вдруг умерла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в землю.
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:	16 Итак, если имеешь смысл, то слушай это, внемли гласу речей моих.
17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?	17 Ненавидящий правду мог ли бы обуздать гнев? и смел ли бы ты обвинять Правосудного, Державного?
18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?	18 Смеешь ли сказать царю: `ты - человек недостойный`, и вельможе: `ты - нечестивый`?
19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,	19 Что же сказать Тому, Который не смотрит на лица князей, и не предпочитает богатого нищему? ибо все они творение рук Его.
20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.	20 В миг умирают; и в полночь народ потрясается и преходит, и сильного прогоняют не рукою.
21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —	21 Ибо очи его зрят на пути человека, и все шаги его Он видит.
22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.	22 Нет тьмы, и нет тени смертной, где бы делающие зло укрылись,
23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.	23 Ибо не нужно Ему примечать долго за человеком, чтобы он пошел к Богу на суд.
24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.	24 Он сокрушает сильных без исследования, и поставляет других на месте их.
25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!	25 Поелику Он знает дела их, то тотчас перевернет ночь {пройдет ночь}, и они сокрушатся.
26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,	26 За то, что они беззаконники, Он поражает их на месте зрителей,
27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,	27 Потому что они отступили от последования Ему, и никаких путей Его не хотели знать.
28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.	28 Так что довели до Него вопль нищего, и Он услышал вопль угнетенных.
29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,	29 Когда Он успокоит, тогда кто возмутит? но сокроет лице, и кто увидит Его? И на народ и на всякого человека один закон,
30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.	30 Чтобы не царствовал человек лицемерный, чтоб не существовали сети народа.
31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!	31 Ибо смеет ли кто сказать Богу: `я несу наказание, хотя невинен`?
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“	32 Другому, кроме того, что вижу, Ты научи меня; если я сделал несправедливость, то впредь не буду.
33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!	33 По твоему ли рассуждению Он должен воздавать за все? Впрочем тебе отвергать, тебе избирать, а не мне; и говори, что знаешь.
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:	34 Люди здравомыслящие скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:
35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.	35 `Иов говорит не умно и слова его безрассудны`.
36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,	36 Мое желание: да будет испытан Иов вполне, по ответам, сделанным наравне с людьми худыми.
37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.	37 Иначе он ко греху своему присовокупит отступничество, будет рукоплескать между нами, и еще более слов наговорит против Бога.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Старий
завіт

Новий
завіт