Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 15

1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.

19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.

20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“

21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.

22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“

24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“

26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.

27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.

28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.

29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.

30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.

31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!

32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.

33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“

34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.

35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.

36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.

37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...

38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

Евангелие от Матфея

Глава 15

1 Тогда приходят к Иисусу из Иерусалима фарисеи и книжники и говорят:

2 почему ученики Твои преступают предание старцев? Ибо не моют они рук, когда едят хлеб.

3 А Он им ответил: почему и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?

4 Сказал же Бог: «Почитай отца и мать»; и: «Злословящий отца или мать смертию да умрет».

5 А вы говорите: кто скажет отцу или матери: «дар то, чем бы ты от меня воспользовался»,

6 тот да не почтит отца своего или мать свою; и отменили вы слово Божие ради предания вашего.

7 Лицемеры! Хорошо пророчествовал о вас Исаия:

8 «Народ этот устами Меня чтит, сердце же их далеко отстоит от Меня;

9 но тщетно воздают Мне почитание, уча учениям, предписаниям человеческим».

10 И призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте:

11 не то, что входит в уста, оскверняет человека, а то, что исходит из уст, — вот, что оскверняет человека.

12 Тогда подошли ученики и говорят Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав это слово, соблазнились?

13 Он же ответил: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится.

14 Оставьте их, они слепые вожди слепых. Если же слепой ведет слепого, оба упадут в яму.

15 И ответил Ему Петр: объясни нам притчу.

16 Он же сказал: неужели и вы еще не разумеете?

17 Не понимаете ли, что всё, входящее в уста, в чрево проходит и извергается вон?

18 Исходящее же из уст — из сердца исходит, и оно оскверняет человека.

19 Ибо из сердца исходят злые мысли, убийства, прелюбодеяния, блудодеяния, кражи, лжесвидетельства, хулы.

20 Это оскверняет человека; а есть неумытыми руками не оскверняет человека.

21 И выйдя оттуда, Иисус удалился в пределы Тирские и Сидонские.

22 И вот, женщина Хананеянка, из той области, вышла и начала кричать: помилуй меня, Господи, Сын Давидов! Дочь мою жестоко мучит бес.

23 Он же не ответил ей ни слова. И подойдя, ученики Его просили Его: отпусти ее, потому что она кричит нам вслед.

24 Но Он ответил: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.

25 Она же, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи, помоги мне.

26 А Он ответил: нехорошо взять хлеб у детей и бросить собакам.

27 Она же сказала: да, Господи, ведь и собаки едят от крошек, падающих со стола господ их.

28 Тогда Иисус ответил ей: о женщина, велика твоя вера. Да будет тебе, как ты хочешь. И была исцелена дочь ее в час тот.

29 И выйдя оттуда, пришел Иисус к морю Галилейскому и, поднявшись на гору, сидел там.

30 И приступило к Нему множество народа с хромыми, слепыми, немыми, увечными и многими другими. И повергли их к ногам Его, и Он исцелил их,

31 так что удивился народ, видя, что немые говорят, увечные здоровы, хромые ходят, и слепые видят, и прославил Бога Израилева.

32 Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа: уже три дня остаются они со Мною, и нечего им есть; и отпустить их неевшими не хочу, чтобы не обессилели в дороге.

33 И говорят Ему ученики: где нам взять столько хлебов в пустынном месте, чтобы накормить весь этот народ?

34 И говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь и немного рыбок.

35 И повелев толпе возлечь на землю,

36 взял эти семь хлебов и эти рыбы и, воздав благодарение, преломил и давал ученикам, а ученики — народу.

37 И ели все, и насытились; и остававшихся кусков собрали семь корзин полных.

38 Евших же было четыре тысячи мужчин, кроме женщин и детей.

39 И отпустив народ, Он вошел в лодку и прибыл в область Магаданскую.

Вiд Матвiя Розділ 15	Евангелие от Матфея Глава 15
1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:	1 Тогда приходят к Иисусу из Иерусалима фарисеи и книжники и говорят:
2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.	2 почему ученики Твои преступают предание старцев? Ибо не моют они рук, когда едят хлеб.
3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?	3 А Он им ответил: почему и вы преступаете заповедь Божию ради предания вашего?
4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.	4 Сказал же Бог: «Почитай отца и мать»; и: «Злословящий отца или мать смертию да умрет».
5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,	5 А вы говорите: кто скажет отцу или матери: «дар то, чем бы ты от меня воспользовался»,
6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.	6 тот да не почтит отца своего или мать свою; и отменили вы слово Божие ради предания вашего.
7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:	7 Лицемеры! Хорошо пророчествовал о вас Исаия:
8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!	8 «Народ этот устами Меня чтит, сердце же их далеко отстоит от Меня;
9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.	9 но тщетно воздают Мне почитание, уча учениям, предписаниям человеческим».
10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!	10 И призвав народ, сказал им: слушайте и разумейте:
11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.	11 не то, что входит в уста, оскверняет человека, а то, что исходит из уст, — вот, что оскверняет человека.
12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“	12 Тогда подошли ученики и говорят Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав это слово, соблазнились?
13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.	13 Он же ответил: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится.
14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.	14 Оставьте их, они слепые вожди слепых. Если же слепой ведет слепого, оба упадут в яму.
15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.	15 И ответил Ему Петр: объясни нам притчу.
16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?	16 Он же сказал: неужели и вы еще не разумеете?
17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?	17 Не понимаете ли, что всё, входящее в уста, в чрево проходит и извергается вон?
18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.	18 Исходящее же из уст — из сердца исходит, и оно оскверняет человека.
19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.	19 Ибо из сердца исходят злые мысли, убийства, прелюбодеяния, блудодеяния, кражи, лжесвидетельства, хулы.
20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“	20 Это оскверняет человека; а есть неумытыми руками не оскверняет человека.
21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.	21 И выйдя оттуда, Иисус удалился в пределы Тирские и Сидонские.
22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“	22 И вот, женщина Хананеянка, из той области, вышла и начала кричать: помилуй меня, Господи, Сын Давидов! Дочь мою жестоко мучит бес.
23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“	23 Он же не ответил ей ни слова. И подойдя, ученики Его просили Его: отпусти ее, потому что она кричит нам вслед.
24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.	24 Но Он ответил: Я послан только к погибшим овцам дома Израилева.
25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“	25 Она же, подойдя, кланялась Ему и говорила: Господи, помоги мне.
26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.	26 А Он ответил: нехорошо взять хлеб у детей и бросить собакам.
27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.	27 Она же сказала: да, Господи, ведь и собаки едят от крошек, падающих со стола господ их.
28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.	28 Тогда Иисус ответил ей: о женщина, велика твоя вера. Да будет тебе, как ты хочешь. И была исцелена дочь ее в час тот.
29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.	29 И выйдя оттуда, пришел Иисус к морю Галилейскому и, поднявшись на гору, сидел там.
30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.	30 И приступило к Нему множество народа с хромыми, слепыми, немыми, увечными и многими другими. И повергли их к ногам Его, и Он исцелил их,
31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!	31 так что удивился народ, видя, что немые говорят, увечные здоровы, хромые ходят, и слепые видят, и прославил Бога Израилева.
32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.	32 Иисус же, призвав учеников Своих, сказал им: жаль Мне народа: уже три дня остаются они со Мною, и нечего им есть; и отпустить их неевшими не хочу, чтобы не обессилели в дороге.
33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“	33 И говорят Ему ученики: где нам взять столько хлебов в пустынном месте, чтобы накормить весь этот народ?
34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.	34 И говорит им Иисус: сколько у вас хлебов? Они же сказали: семь и немного рыбок.
35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.	35 И повелев толпе возлечь на землю,
36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.	36 взял эти семь хлебов и эти рыбы и, воздав благодарение, преломил и давал ученикам, а ученики — народу.
37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...	37 И ели все, и насытились; и остававшихся кусков собрали семь корзин полных.
38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.	38 Евших же было четыре тысячи мужчин, кроме женщин и детей.
39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.	39 И отпустив народ, Он вошел в лодку и прибыл в область Магаданскую.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 15

Евангелие от Матфея

Глава 15

Вiд Матвiя

Розділ 15

Евангелие от Матфея

Глава 15

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 15

Евангелие от Матфея

Глава 15

Вiд Матвiя

Розділ 15

Евангелие от Матфея

Глава 15

Старий
завіт

Новий
завіт