ЄремiяРозділ 38 |
|
1 |
|
2 „Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме! |
|
3 Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“ |
|
4 І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“ |
|
5 І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“. |
|
6 І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́! |
|
7 І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі. |
|
8 І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи: |
|
9 „Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“. |
|
10 І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“ |
|
11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами. |
|
12 І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так. |
|
13 І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці. |
|
14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“ |
|
15 І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“. |
|
16 I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“ |
|
17 І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій. |
|
18 А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“. |
|
19 І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“. |
|
20 І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя! |
|
21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив: |
|
22 І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“. |
|
23 А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“. |
|
24 І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш. |
|
25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“ |
|
26 то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“. |
|
27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ. |
|
28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим: |
Книга пророка ИеремииГлава 38 |
|
1 |
|
2 Так говорит Иегова: остающийся в сем городе умрет от меча, голода и язвы, а вышедший к халдеям будет жив, и душа его будет ему вместо добычи, и он останется жив. |
|
3 Так говорит Иегова: непременно предан будет город сей в руки войска царя вавилонского, и он возьмет его. |
|
4 И сказали князья царю: да будет умерщвлен человек сей за то, что ослабляет руки воинов, остающихся в сем городе, и руки всего народа, говоря им такие слова: ибо человек сей не добра желает народу сему, а зла. |
|
5 И сказал царь Седекия: вот он в ваших руках, потому что царь ничего вопреки вам не может сделать. |
|
6 И взяли Иеремию, и бросили его в яму Малхии, сына Мелехова, которая была во дворе стражи, и опустили Иеремию на веревках (а в яме той воды не было, а только грязь), и погряз Иеремия в грязи. |
|
7 И услышал Еведмелех, ефиоплянин, евнух, бывший в царском доме, что Иеремию посадили в яму; царь же сидел тогда у ворот Вениаминовых. |
|
8 И пошел Еведмелех из дому царского, и говорил царю: |
|
9 Государь мой царь! все худое сделали эти люди, так поступив с Иеремиею пророком, которого бросили в яму; и он в подземелье умрет от голода, потому что уже нет хлеба в городе. |
|
10 Царь дал приказание Еведмелеху ефиоплянину, сказав: возьми с собою отсюда тридцать человек, и вытащи Иеремию пророка из ямы, пока он не умер. |
|
11 И взял Еведмелех людей тех с собою, и пошел в дом царский под кладовую, и набрал оттуда лоскутьев изношенного и изодранного платья, и опустил их в яму к Иеремии на веревках. |
|
12 И сказал Еведмелех ефиоплянин Иеремии: подложи эти лоскутья изношенного и изодранного платья под мышки рук твоих, под веревки; и сделал так Иеремия. |
|
13 И потащили Иеремию на веревках, и вытащили его из ямы; и остался Иеремия во дворе стражи. |
|
14 И послал царь Седекия, и взял Иеремию пророка к себе, к третьему входу в дом Иеговы; и сказал царь Иеремии: спрошу я у тебя слова; не скрой от меня ни слова. |
|
15 И сказал Иеремия Седекии: когда я открою тебе, не умертвишь ли меня тогда? и когда дам тебе совет, ты не послушаешь меня. |
|
16 И клялся царь Седекия Иеремии тайно, говоря: жив Иегова, который сотворил нам душу сию, не умерщвлю тебя, и не отдам тебя в руки людей сих, которые ищут души твоей. |
|
17 |
|
18 А если не выйдешь к князьям царя вавилонского; то город сей будет предан в руки халдеев, и они сожгут его огнем, и ты не спасешься от руки их. |
|
19 И сказал царь Седекия Иеремии: я боюсь иудеев, которые передались к халдеям; может быть, сии выдадут меня и руки их, и они наругаются надо мною. |
|
20 И сказал Иеремия: не выдадут, послушай гласа Иеговы в том, что я говорю тебе; и хорошо тебе будет, и жива будет душа твоя. |
|
21 А если ты не хочешь выйти, то вот слово, которое открыл мне Иегова: |
|
22 И вот все жены, которые остались в доме царя иудейского, отведены будут к князьям царя вавилонского, и скажут они: `обольстили тебя, одолели тебя люди мира твоего, погрязли в болоте ноги твои, а они ушли назад`, |
|
23 И всех жен твоих и сыновей твоих отведут к халдеям, и ты не спасешься от руки их; но будешь взят и предан в руку царя вавилонского и город сей сожжешь огнем. |
|
24 |
|
25 И если услышат князья, что я разговаривал с тобою, и придут к тебе, и скажут тебе: `скажи нам, что говорил ты царю, не скрой от нас, и мы тебя не умертвим, и что тебе говорил царь`? |
|
26 То скажи им: я повергнул пред лице царя прошение мое, чтоб он не возвратил меня в дом Ионафана, дабы я умер там. |
|
27 И пришли все князья к Иеремии, и стали спрашивать его, и он сказал им все те слова, какие царь велел сказать, и оставили его в покое, потому что не слышно было ни слова. |
|
28 И сидел Иеремия во дворе стражи до того дня, когда был взят Иерусалим. |
ЄремiяРозділ 38 |
Книга пророка ИеремииГлава 38 |
|
1 |
1 |
|
2 „Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме! |
2 Так говорит Иегова: остающийся в сем городе умрет от меча, голода и язвы, а вышедший к халдеям будет жив, и душа его будет ему вместо добычи, и он останется жив. |
|
3 Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“ |
3 Так говорит Иегова: непременно предан будет город сей в руки войска царя вавилонского, и он возьмет его. |
|
4 І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“ |
4 И сказали князья царю: да будет умерщвлен человек сей за то, что ослабляет руки воинов, остающихся в сем городе, и руки всего народа, говоря им такие слова: ибо человек сей не добра желает народу сему, а зла. |
|
5 І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“. |
5 И сказал царь Седекия: вот он в ваших руках, потому что царь ничего вопреки вам не может сделать. |
|
6 І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́! |
6 И взяли Иеремию, и бросили его в яму Малхии, сына Мелехова, которая была во дворе стражи, и опустили Иеремию на веревках (а в яме той воды не было, а только грязь), и погряз Иеремия в грязи. |
|
7 І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі. |
7 И услышал Еведмелех, ефиоплянин, евнух, бывший в царском доме, что Иеремию посадили в яму; царь же сидел тогда у ворот Вениаминовых. |
|
8 І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи: |
8 И пошел Еведмелех из дому царского, и говорил царю: |
|
9 „Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“. |
9 Государь мой царь! все худое сделали эти люди, так поступив с Иеремиею пророком, которого бросили в яму; и он в подземелье умрет от голода, потому что уже нет хлеба в городе. |
|
10 І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“ |
10 Царь дал приказание Еведмелеху ефиоплянину, сказав: возьми с собою отсюда тридцать человек, и вытащи Иеремию пророка из ямы, пока он не умер. |
|
11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами. |
11 И взял Еведмелех людей тех с собою, и пошел в дом царский под кладовую, и набрал оттуда лоскутьев изношенного и изодранного платья, и опустил их в яму к Иеремии на веревках. |
|
12 І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так. |
12 И сказал Еведмелех ефиоплянин Иеремии: подложи эти лоскутья изношенного и изодранного платья под мышки рук твоих, под веревки; и сделал так Иеремия. |
|
13 І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці. |
13 И потащили Иеремию на веревках, и вытащили его из ямы; и остался Иеремия во дворе стражи. |
|
14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“ |
14 И послал царь Седекия, и взял Иеремию пророка к себе, к третьему входу в дом Иеговы; и сказал царь Иеремии: спрошу я у тебя слова; не скрой от меня ни слова. |
|
15 І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“. |
15 И сказал Иеремия Седекии: когда я открою тебе, не умертвишь ли меня тогда? и когда дам тебе совет, ты не послушаешь меня. |
|
16 I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“ |
16 И клялся царь Седекия Иеремии тайно, говоря: жив Иегова, который сотворил нам душу сию, не умерщвлю тебя, и не отдам тебя в руки людей сих, которые ищут души твоей. |
|
17 І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій. |
17 |
|
18 А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“. |
18 А если не выйдешь к князьям царя вавилонского; то город сей будет предан в руки халдеев, и они сожгут его огнем, и ты не спасешься от руки их. |
|
19 І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“. |
19 И сказал царь Седекия Иеремии: я боюсь иудеев, которые передались к халдеям; может быть, сии выдадут меня и руки их, и они наругаются надо мною. |
|
20 І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя! |
20 И сказал Иеремия: не выдадут, послушай гласа Иеговы в том, что я говорю тебе; и хорошо тебе будет, и жива будет душа твоя. |
|
21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив: |
21 А если ты не хочешь выйти, то вот слово, которое открыл мне Иегова: |
|
22 І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“. |
22 И вот все жены, которые остались в доме царя иудейского, отведены будут к князьям царя вавилонского, и скажут они: `обольстили тебя, одолели тебя люди мира твоего, погрязли в болоте ноги твои, а они ушли назад`, |
|
23 А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“. |
23 И всех жен твоих и сыновей твоих отведут к халдеям, и ты не спасешься от руки их; но будешь взят и предан в руку царя вавилонского и город сей сожжешь огнем. |
|
24 І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш. |
24 |
|
25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“ |
25 И если услышат князья, что я разговаривал с тобою, и придут к тебе, и скажут тебе: `скажи нам, что говорил ты царю, не скрой от нас, и мы тебя не умертвим, и что тебе говорил царь`? |
|
26 то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“. |
26 То скажи им: я повергнул пред лице царя прошение мое, чтоб он не возвратил меня в дом Ионафана, дабы я умер там. |
|
27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ. |
27 И пришли все князья к Иеремии, и стали спрашивать его, и он сказал им все те слова, какие царь велел сказать, и оставили его в покое, потому что не слышно было ни слова. |
|
28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим: |
28 И сидел Иеремия во дворе стражи до того дня, когда был взят Иерусалим. |