Буття

Розділ 2

1 І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.

2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.

5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

7 І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.

10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.

11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.

14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.

15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.

17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“

18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.

19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.

20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.

25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

Бытие

Глава 2

1 Таким образом совершены небеса и земля и все воинство их.

2 И совершил Бог днем седьмым дело Свое, которое Он делал, и почил в день седьмый от всего дела Своего, которое Он делал.

3 И благословил Бог день седьмый, и освятил его, ибо в оный почил от всего дела Своего, которое Бог творил и делал.

4 Сии суть порождения небес и земли, при сотворении их, в то время, когда Иегова Бог создал землю и небеса.

5 И всякий полевой кустарник, которого до того не было на земле, и всякую полевую траву, которая до того не произрастала; ибо Иегова Бог не посылал дождя на землю, и не было человека для возделания поля.

6 Только пар поднимался с земли, и орошал все лице земли.

7 Иегова Бог создал человека из персти земной, и вдунул в ноздри его дыхание жизни, и человек стал душею живою.

8 И насадил Иегова Бог сад в Едеме к востоку; и поставил там человека, которого создал.

9 И произрастил Иегова Бог из земли всякое дерево, прекрасное видом и хорошее для пищи, и дерево жизни посреди сада, и дерево познания добра и зла.

10 Из Едема выходила река для орошения сада; и потом разделялась на четыре потока.

11 Имя первого Фисон: он обтекает всю землю Хавила, где есть золото;

12 И золото земли той наилучшее; там также бдолах и камень оникс.

13 Имя второй реки Гигон: сия обтекает всю землю Хуш.

14 Имя третьей реке Хиддекель: сия протекает против Ассирии. Четвертая река есть Евфрат.

15 И взял Иегова Бог человека, и поставил его в саду Едемском, чтобы он возделывал его и хранил его.

16 И заповедал Иегова Бог человеку, говоря: ешь плоды со всякого дерева в сем саду;

17 А плодов древа познания добра и зла не ешь; ибо в день, в который ты вкусишь их, смертию умрешь.

18 И сказал Иегова Бог: нехорошо быть человеку одному; сделаю ему помощь, приличную ему.

19 Ибо когда Иегова Бог создал из земли всех зверей полевых, и всех птиц небесных, и привел к человеку, чтобы он посмотрел, как назвать их, и чтобы, как наречет человек всякую душу живую, так и было имя ей.

20 И когда нарек человек имена всему скоту и птицам небесным и всем зверям полевым, тогда для человека не нашлось помощи, приличной ему.

21 И навел Иегова Бог на человека крепкий сон; и, когда он уснул, взял одно из ребр его, и закрыл то место плотью.

22 И создал Иегова Бог из ребра, взятого у человека, жену, и привел ее к человеку.

23 Тогда человек сказал: вот, это кость из костей моих и плоть от плоти моей; она будет называться женою: ибо она взята из мужа.

24 Посему оставит человек отца своего и свою мать, и прилепится к жене своей; и будут одна плоть.

25 И были они оба наги, человек и жена его, и не стыдились.

Буття

Розділ 2

Бытие

Глава 2

1 І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.

1 Таким образом совершены небеса и земля и все воинство их.

2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

2 И совершил Бог днем седьмым дело Свое, которое Он делал, и почил в день седьмый от всего дела Своего, которое Он делал.

3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

3 И благословил Бог день седьмый, и освятил его, ибо в оный почил от всего дела Своего, которое Бог творил и делал.

4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.

4 Сии суть порождения небес и земли, при сотворении их, в то время, когда Иегова Бог создал землю и небеса.

5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

5 И всякий полевой кустарник, которого до того не было на земле, и всякую полевую траву, которая до того не произрастала; ибо Иегова Бог не посылал дождя на землю, и не было человека для возделания поля.

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

6 Только пар поднимался с земли, и орошал все лице земли.

7 І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.

7 Иегова Бог создал человека из персти земной, и вдунул в ноздри его дыхание жизни, и человек стал душею живою.

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

8 И насадил Иегова Бог сад в Едеме к востоку; и поставил там человека, которого создал.

9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.

9 И произрастил Иегова Бог из земли всякое дерево, прекрасное видом и хорошее для пищи, и дерево жизни посреди сада, и дерево познания добра и зла.

10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.

10 Из Едема выходила река для орошения сада; и потом разделялась на четыре потока.

11 Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

11 Имя первого Фисон: он обтекает всю землю Хавила, где есть золото;

12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.

12 И золото земли той наилучшее; там также бдолах и камень оникс.

13 Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.

13 Имя второй реки Гигон: сия обтекает всю землю Хуш.

14 А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.

14 Имя третьей реке Хиддекель: сия протекает против Ассирии. Четвертая река есть Евфрат.

15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

15 И взял Иегова Бог человека, и поставил его в саду Едемском, чтобы он возделывал его и хранил его.

16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.

16 И заповедал Иегова Бог человеку, говоря: ешь плоды со всякого дерева в сем саду;

17 Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“

17 А плодов древа познания добра и зла не ешь; ибо в день, в который ты вкусишь их, смертию умрешь.

18 І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.

18 И сказал Иегова Бог: нехорошо быть человеку одному; сделаю ему помощь, приличную ему.

19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.

19 Ибо когда Иегова Бог создал из земли всех зверей полевых, и всех птиц небесных, и привел к человеку, чтобы он посмотрел, как назвать их, и чтобы, как наречет человек всякую душу живую, так и было имя ей.

20 І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

20 И когда нарек человек имена всему скоту и птицам небесным и всем зверям полевым, тогда для человека не нашлось помощи, приличной ему.

21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

21 И навел Иегова Бог на человека крепкий сон; и, когда он уснул, взял одно из ребр его, и закрыл то место плотью.

22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

22 И создал Иегова Бог из ребра, взятого у человека, жену, и привел ее к человеку.

23 І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

23 Тогда человек сказал: вот, это кость из костей моих и плоть от плоти моей; она будет называться женою: ибо она взята из мужа.

24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.

24 Посему оставит человек отца своего и свою мать, и прилепится к жене своей; и будут одна плоть.

25 І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

25 И были они оба наги, человек и жена его, и не стыдились.