Библия - Обещанное Восстановление

Вихід

Розділ 10

1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,

2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“

3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!

4 Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.

5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.

6 І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“ І він відвернувся, і вийшов від фараона.

7 І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“

8 І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“

9 І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.

10 А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.

11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.

12 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.

13 І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!

14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!

15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!

16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!

17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“

18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.

19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.

20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“

22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.

23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.

24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“

25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.

26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.

27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“

29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“

Исход

Глава 10

1 Господь сказал Моисею: «Пойди к фараону. Я сделал фараона и его приближённых упрямыми, чтобы показать им через чудеса Мою силу,

2 чтобы ты мог рассказывать своим детям и внукам о чудесах и других удивительных знамениях, совершённых Мной в Египте. Тогда вы все узнаете, что Я — Господь».

3 Моисей и Аарон пошли к фараону и сказали ему: «Господь, Бог иудеев, говорит: „Сколько ещё ты будешь отказываться повиноваться Мне? Отпусти Мой народ совершить Мне служение!

4 Если откажешься отпустить Мой народ, Я завтра пошлю в твою страну саранчу,

5 и она покроет всю землю. Саранчи будет столько, что не будет видно земли, и всё, что уцелело после града, будет съедено саранчой. Саранча съест все листья на всех деревьях в поле;

6 и все твои дома, дома твоих приближённых и все дома в Египте будут кишеть ею. Саранчи будет больше, чем когда-либо видели ваши отцы и деды, её будет больше, чем когда-либо со дня основания Египта”». Сказав это, Моисей повернулся и ушёл от фараона.

7 Тогда приближённые спросили фараона: «Сколько ещё нам находиться в западне из-за этого народа? Отпусти их совершить служение Господу, их Богу, потому что если ты не позволишь им уйти, то не успеешь оглянуться, как Египет погибнет!»

8 Фараон велел своим приближённым привести к нему обратно Моисея и Аарона и сказал им: «Идите и совершите служение Господу, Богу вашему, только скажите, кто именно пойдёт?»

9 «Пойдёт весь наш народ, — ответил Моисей, — молодые и старые. Мы заберём с собой своих сыновей и дочерей, всех овец и скот. Мы все пойдём, так как все мы должны принять участие в празднике Господнем».

10 «Господь и впрямь должен быть с вами прежде, чем я отпущу вас всех вместе с детьми из Египта, — сказал фараон. — Видно, вы замыслили совершить зло.

11 Пусть ваши мужчины идут и совершат служение Господу, как вы просили с самого начала, но всему народу я не позволю уйти». И фараон отослал их прочь.

12 «Подними руку над Египетской землёй, — приказал Господь Моисею, — и пусть на неё нападёт саранча. Она распространится по всей земле Египта и уничтожит все растения, уцелевшие от града».

13 Моисей поднял над землёй Египта свой дорожный посох, и Господь послал сильный восточный ветер. Ветер дул весь день и всю ночь, а к утру принёс саранчу.

14 Саранча слетелась в Египет и опустилась на землю. Никогда ещё в Египте не бывало столько саранчи и никогда больше не будет.

15 Она покрыла страну, и вся земля потемнела. Саранча съела все растения на земле и все уцелевшие от града плоды на деревьях — нигде в Египте не осталось ни одного листа ни на деревьях, ни на растениях.

16 Фараон поспешно призвал к себе Моисея и Аарона и сказал: «Я согрешил против Господа, Бога вашего, и против вас.

17 Простите мне мои грехи на этот раз и попросите Господа убрать от меня эту „смерть”!»

18 Уйдя от фараона, Моисей помолился Господу,

19 и Всевышний изменил ветер, послав сильный западный ветер, который выдул всю саранчу из Египта в Красное море. И не осталось в Египте ни одной саранчи!

20 Но Господь сделал так, что фараон снова заупрямился и не отпустил израильский народ.

21 Затем Господь сказал Моисею: «Вознеси свою руку к небу, и на Египет опустится осязаемая тьма!»

22 Моисей поднял руку к небу, и Египет покрыло облако тьмы, которая стояла над Египтом три дня.

23 Люди не видели друг друга, и никто не вставал с места три дня; там же, где жил израильский народ, было светло.

24 Тогда фараон снова призвал Моисея и сказал: «Идите и совершите служение Господу! Можете забрать с собой своих детей, только оставьте своих овец и скот».

25 «Ты сам дашь нам жертвы и приношения, чтобы мы совершили служение Господу, Богу нашему!

26 Мы заберём с собой всех своих животных, чтобы совершить служение Господу, и ни одно животное, принадлежащее нам, не останется в Египте! Мы точно не знаем, что нам понадобится для совершения служения Господу, и узнаем это только тогда, когда доберёмся туда, куда идём. Поэтому мы должны взять с собой всё, чем владеем», — ответил Моисей.

27 Господь снова сделал так, что фараон заупрямился и опять отказался отпустить их.

28 И сказал фараон Моисею: «Убирайся отсюда! И не смей приходить обратно! А если придёшь ко мне снова, — умрёшь!»

29 «Как ты сказал, так и будет, — ответил Моисей фараону, — больше я к тебе не приду!»

Вихід Розділ 10	Исход Глава 10
1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,	1 Господь сказал Моисею: «Пойди к фараону. Я сделал фараона и его приближённых упрямыми, чтобы показать им через чудеса Мою силу,
2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“	2 чтобы ты мог рассказывать своим детям и внукам о чудесах и других удивительных знамениях, совершённых Мной в Египте. Тогда вы все узнаете, что Я — Господь».
3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!	3 Моисей и Аарон пошли к фараону и сказали ему: «Господь, Бог иудеев, говорит: „Сколько ещё ты будешь отказываться повиноваться Мне? Отпусти Мой народ совершить Мне служение!
4 Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.	4 Если откажешься отпустить Мой народ, Я завтра пошлю в твою страну саранчу,
5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.	5 и она покроет всю землю. Саранчи будет столько, что не будет видно земли, и всё, что уцелело после града, будет съедено саранчой. Саранча съест все листья на всех деревьях в поле;
6 І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“ І він відвернувся, і вийшов від фараона.	6 и все твои дома, дома твоих приближённых и все дома в Египте будут кишеть ею. Саранчи будет больше, чем когда-либо видели ваши отцы и деды, её будет больше, чем когда-либо со дня основания Египта”». Сказав это, Моисей повернулся и ушёл от фараона.
7 І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“	7 Тогда приближённые спросили фараона: «Сколько ещё нам находиться в западне из-за этого народа? Отпусти их совершить служение Господу, их Богу, потому что если ты не позволишь им уйти, то не успеешь оглянуться, как Египет погибнет!»
8 І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“	8 Фараон велел своим приближённым привести к нему обратно Моисея и Аарона и сказал им: «Идите и совершите служение Господу, Богу вашему, только скажите, кто именно пойдёт?»
9 І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.	9 «Пойдёт весь наш народ, — ответил Моисей, — молодые и старые. Мы заберём с собой своих сыновей и дочерей, всех овец и скот. Мы все пойдём, так как все мы должны принять участие в празднике Господнем».
10 А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.	10 «Господь и впрямь должен быть с вами прежде, чем я отпущу вас всех вместе с детьми из Египта, — сказал фараон. — Видно, вы замыслили совершить зло.
11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.	11 Пусть ваши мужчины идут и совершат служение Господу, как вы просили с самого начала, но всему народу я не позволю уйти». И фараон отослал их прочь.
12 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.	12 «Подними руку над Египетской землёй, — приказал Господь Моисею, — и пусть на неё нападёт саранча. Она распространится по всей земле Египта и уничтожит все растения, уцелевшие от града».
13 І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!	13 Моисей поднял над землёй Египта свой дорожный посох, и Господь послал сильный восточный ветер. Ветер дул весь день и всю ночь, а к утру принёс саранчу.
14 І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!	14 Саранча слетелась в Египет и опустилась на землю. Никогда ещё в Египте не бывало столько саранчи и никогда больше не будет.
15 І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!	15 Она покрыла страну, и вся земля потемнела. Саранча съела все растения на земле и все уцелевшие от града плоды на деревьях — нигде в Египте не осталось ни одного листа ни на деревьях, ни на растениях.
16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!	16 Фараон поспешно призвал к себе Моисея и Аарона и сказал: «Я согрешил против Господа, Бога вашего, и против вас.
17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“	17 Простите мне мои грехи на этот раз и попросите Господа убрать от меня эту „смерть”!»
18 І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.	18 Уйдя от фараона, Моисей помолился Господу,
19 І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.	19 и Всевышний изменил ветер, послав сильный западный ветер, который выдул всю саранчу из Египта в Красное море. И не осталось в Египте ни одной саранчи!
20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.	20 Но Господь сделал так, что фараон снова заупрямился и не отпустил израильский народ.
21 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“	21 Затем Господь сказал Моисею: «Вознеси свою руку к небу, и на Египет опустится осязаемая тьма!»
22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.	22 Моисей поднял руку к небу, и Египет покрыло облако тьмы, которая стояла над Египтом три дня.
23 Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.	23 Люди не видели друг друга, и никто не вставал с места три дня; там же, где жил израильский народ, было светло.
24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“	24 Тогда фараон снова призвал Моисея и сказал: «Идите и совершите служение Господу! Можете забрать с собой своих детей, только оставьте своих овец и скот».
25 Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.	25 «Ты сам дашь нам жертвы и приношения, чтобы мы совершили служение Господу, Богу нашему!
26 І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.	26 Мы заберём с собой всех своих животных, чтобы совершить служение Господу, и ни одно животное, принадлежащее нам, не останется в Египте! Мы точно не знаем, что нам понадобится для совершения служения Господу, и узнаем это только тогда, когда доберёмся туда, куда идём. Поэтому мы должны взять с собой всё, чем владеем», — ответил Моисей.
27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.	27 Господь снова сделал так, что фараон заупрямился и опять отказался отпустить их.
28 І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“	28 И сказал фараон Моисею: «Убирайся отсюда! И не смей приходить обратно! А если придёшь ко мне снова, — умрёшь!»
29 А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“	29 «Как ты сказал, так и будет, — ответил Моисей фараону, — больше я к тебе не приду!»

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вихід

Розділ 10

Исход

Глава 10

Вихід

Розділ 10

Исход

Глава 10

Старий завіт

Новий завіт

Вихід

Розділ 10

Исход

Глава 10

Вихід

Розділ 10

Исход

Глава 10

Старий
завіт

Новий
завіт