Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 33

1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.

2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.

3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.

6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.

8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.

9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.

10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.

12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.

13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.

15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

Бытие

Глава 33

1 Иаков взглянул и увидел, что идёт Исав, и вместе с ним ещё 400 человек. Группы: Лия со своими детьми была в одной, Рахиль с Иосифом были в другой, а в двух других были две служанки со своими детьми.

2 Тогда Иаков поставил служанок с их детьми первыми, Лию с её детьми — позади служанок, а Рахиль с Иосифом — последними.

3 Сам Иаков пошёл перед ними, кланяясь до земли раз, пока не подошёл к брату.

4 Увидев Иакова, Исав побежал ему навстречу, заключил его в объятия, обнял за шею и поцеловал, и оба они заплакали.

5 Исав взглянул и, увидев женщин с детьми, спросил: «Кто все эти люди с тобой?» «Дети, которых Бог послал мне по Своей милости», — ответил Иаков.

6 Затем обе служанки вместе с детьми подошли к Исаву и поклонились ему,

7 потом к нему подошла Лия с детьми и поклонилась ему, а потом и Рахиль с Иосифом подошли и поклонились Исаву.

8 Исав спросил: «Кто были все те люди, которых я видел по дороге? И откуда весь этот скот?» «Это мои дары тебе, чтобы ты принял меня», — ответил Иаков.

9 Но Исав сказал: «Тебе незачем приносить мне дары, брат, у меня у самого достаточно всего».

10 Иаков же ответил: «Нет, прошу тебя, если ты в самом деле принимаешь меня, то прими и дары, которые я приношу тебе. Я очень счастлив снова видеть твоё лицо — как будто вижу лик Бога. Я очень счастлив, что ты принимаешь меня,

11 и потому, прошу, прими также и мои дары тебе. Бог был милостив ко мне, и у меня добра больше, чем мне нужно». Иаков упросил брата, чтобы тот принял дары, и Исав принял их.

12 После этого Исав сказал: «Теперь можешь продолжать свой путь, а я пойду с тобой».

13 Иаков ответил: «Ты видишь, что мои дети обессилели, к тому же я должен поберечь мелкий скот и его приплод. Если я буду гнать его целый день, то все животные погибнут.

14 Ты иди вперед, а я пойду за тобой не спеша, чтобы не подвергать опасности крупный скот и остальных животных и чтобы дети не устали, и встречусь с тобой в Сеире».

15 «Тогда я оставлю тебе в помощь часть моих людей», — сказал Исав, но Иаков ответил: «Велика твоя доброта, но в этом нет нужды».

16 В тот же день Исав отправился в обратный путь в Сеир,

17 а Иаков направился в Сокхоф. Там он построил дом для себя и небольшие загоны для скота, потому-то и назвали это место Сокхоф.

18 Иаков благополучно завершил путешествие из Падан-Арама. Придя в город Сихем, в Ханаанской земле, он поставил стан в поле перед городом,

19 купив это поле у семьи Еммора, отца Сихема, за 100 серебряных монет.

20 На этом месте Иаков поставил алтарь для поклонения Богу и назвал это место «Эл, Бог Израиля».

Буття Розділ 33	Бытие Глава 33
1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.	1 Иаков взглянул и увидел, что идёт Исав, и вместе с ним ещё 400 человек. Группы: Лия со своими детьми была в одной, Рахиль с Иосифом были в другой, а в двух других были две служанки со своими детьми.
2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.	2 Тогда Иаков поставил служанок с их детьми первыми, Лию с её детьми — позади служанок, а Рахиль с Иосифом — последними.
3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.	3 Сам Иаков пошёл перед ними, кланяясь до земли раз, пока не подошёл к брату.
4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.	4 Увидев Иакова, Исав побежал ему навстречу, заключил его в объятия, обнял за шею и поцеловал, и оба они заплакали.
5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.	5 Исав взглянул и, увидев женщин с детьми, спросил: «Кто все эти люди с тобой?» «Дети, которых Бог послал мне по Своей милости», — ответил Иаков.
6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.	6 Затем обе служанки вместе с детьми подошли к Исаву и поклонились ему,
7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.	7 потом к нему подошла Лия с детьми и поклонилась ему, а потом и Рахиль с Иосифом подошли и поклонились Исаву.
8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.	8 Исав спросил: «Кто были все те люди, которых я видел по дороге? И откуда весь этот скот?» «Это мои дары тебе, чтобы ты принял меня», — ответил Иаков.
9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.	9 Но Исав сказал: «Тебе незачем приносить мне дары, брат, у меня у самого достаточно всего».
10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.	10 Иаков же ответил: «Нет, прошу тебя, если ты в самом деле принимаешь меня, то прими и дары, которые я приношу тебе. Я очень счастлив снова видеть твоё лицо — как будто вижу лик Бога. Я очень счастлив, что ты принимаешь меня,
11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.	11 и потому, прошу, прими также и мои дары тебе. Бог был милостив ко мне, и у меня добра больше, чем мне нужно». Иаков упросил брата, чтобы тот принял дары, и Исав принял их.
12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.	12 После этого Исав сказал: «Теперь можешь продолжать свой путь, а я пойду с тобой».
13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.	13 Иаков ответил: «Ты видишь, что мои дети обессилели, к тому же я должен поберечь мелкий скот и его приплод. Если я буду гнать его целый день, то все животные погибнут.
14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.	14 Ты иди вперед, а я пойду за тобой не спеша, чтобы не подвергать опасности крупный скот и остальных животных и чтобы дети не устали, и встречусь с тобой в Сеире».
15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“	15 «Тогда я оставлю тебе в помощь часть моих людей», — сказал Исав, но Иаков ответил: «Велика твоя доброта, но в этом нет нужды».
16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.	16 В тот же день Исав отправился в обратный путь в Сеир,
17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.	17 а Иаков направился в Сокхоф. Там он построил дом для себя и небольшие загоны для скота, потому-то и назвали это место Сокхоф.
18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.	18 Иаков благополучно завершил путешествие из Падан-Арама. Придя в город Сихем, в Ханаанской земле, он поставил стан в поле перед городом,
19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.	19 купив это поле у семьи Еммора, отца Сихема, за 100 серебряных монет.
20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.	20 На этом месте Иаков поставил алтарь для поклонения Богу и назвал это место «Эл, Бог Израиля».

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 33

Бытие

Глава 33

Буття

Розділ 33

Бытие

Глава 33

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 33

Бытие

Глава 33

Буття

Розділ 33

Бытие

Глава 33

Старий
завіт

Новий
завіт