Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 101

1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!

3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!

10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —

11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.

12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!

13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.

14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,

15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!

16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.

17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.

18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.

19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,

20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,

21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,

22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,

23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.

24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.

25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.

26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —

27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.

28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!

29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“

Псалтирь

Псалом 101

1 Молитва страдающего человека, когда он слаб и изливает свои жалобы Господу.

2 Господь, услышь мою молитву! Мой плач о помощи пусть до Тебя дойдёт.

3 Не отверни Своё лицо, когда со мной случается несчастье. Услышь меня, ответь скорей, когда Тебя зову.

4 Жизнь моя тает словно дым иль догорающий костёр.

5 Мои силы покинули меня, иссохло моё сердце как трава, и о еде я даже позабыл.

6 Я похудел от грусти и печали, лишь кожа и кости остались от меня.

7 Я как сова в пустыне одинок, как филин, на развалинах живущий.

8 Лежу в бессоннице, похож на птицу одинокую на крыше.

9 Враги меня позорят каждый день. Они смеются надо мной и проклинают.

10 Скорбь — моя пища, солоно моё питьё от слёз.

11 Всё потому, что на меня разгневался Господь. Вознёс вначале и отбросил прочь.

12 Жизнь моя тает как тени уходящего дня. Иссохло моё сердце как трава.

13 Но Ты, Господь, всегда на троне, Ты царствуешь из рода в род.

14 Когда Ты поднимешься, то принесёшь успокоение Сиону и милосердием его Ты одаришь.

15 Слуги Твои его камнями дорожат, и даже пыль его для них забот достойна.

16 Имя Всевышнего все почитают, земные цари Тебе честь воздадут. Народы имени Господнего убоятся, честь воздадут Тебе цари земные.

17 Господь отстроит заново Сион, и все увидят Его славу.

18 Молитвам обездоленных Он внемлет и глух не будет к их мольбам.

19 Да будет это всё записано для новых поколений, чтобы восхвалили Господа они.

20 Со Своего святилища Господь посмотрит вниз, с небес Он землю всю осмотрит,

21 чтобы услышать стоны заключённых и освободить приговорённых к смерти.

22 Тогда люди на Сионе о Господе станут говорить, в Иерусалиме Его имя будут восхвалять.

23 И соберутся все народы вместе, на поклонение все к Нему придут.

24 Кончились мои силы, жизнь моя укоротилась.

25 Тогда сказал я: «Не дай мне умереть, пока ещё я молод. Господь, Ты вечен. Во веки вечные Ты будешь жить.

26 Ты создал мир. И небо — рук Твоих творение.

27 Они уйдут в небытие, но Ты жить вечно будешь. Они износятся как старые одежды, и как одежды они будут заменены Тобой.

28 Но Ты, Всевышний, неизменен, Ты будешь вечно жить.

29 Мы — сегодня Твои слуги! Здесь наши дети будут жить, и даже их потомки придут сюда и будут прославлять Тебя».

Псалми Псалом 101	Псалтирь Псалом 101
1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.	1 Молитва страдающего человека, когда он слаб и изливает свои жалобы Господу.
2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!	2 Господь, услышь мою молитву! Мой плач о помощи пусть до Тебя дойдёт.
3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!	3 Не отверни Своё лицо, когда со мной случается несчастье. Услышь меня, ответь скорей, когда Тебя зову.
4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.	4 Жизнь моя тает словно дым иль догорающий костёр.
5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.	5 Мои силы покинули меня, иссохло моё сердце как трава, и о еде я даже позабыл.
6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.	6 Я похудел от грусти и печали, лишь кожа и кости остались от меня.
7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!	7 Я как сова в пустыне одинок, как филин, на развалинах живущий.
8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.	8 Лежу в бессоннице, похож на птицу одинокую на крыше.
9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!	9 Враги меня позорят каждый день. Они смеются надо мной и проклинают.
10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —	10 Скорбь — моя пища, солоно моё питьё от слёз.
11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.	11 Всё потому, что на меня разгневался Господь. Вознёс вначале и отбросил прочь.
12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!	12 Жизнь моя тает как тени уходящего дня. Иссохло моё сердце как трава.
13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.	13 Но Ты, Господь, всегда на троне, Ты царствуешь из рода в род.
14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,	14 Когда Ты поднимешься, то принесёшь успокоение Сиону и милосердием его Ты одаришь.
15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!	15 Слуги Твои его камнями дорожат, и даже пыль его для них забот достойна.
16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.	16 Имя Всевышнего все почитают, земные цари Тебе честь воздадут. Народы имени Господнего убоятся, честь воздадут Тебе цари земные.
17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.	17 Господь отстроит заново Сион, и все увидят Его славу.
18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.	18 Молитвам обездоленных Он внемлет и глух не будет к их мольбам.
19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,	19 Да будет это всё записано для новых поколений, чтобы восхвалили Господа они.
20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,	20 Со Своего святилища Господь посмотрит вниз, с небес Он землю всю осмотрит,
21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,	21 чтобы услышать стоны заключённых и освободить приговорённых к смерти.
22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,	22 Тогда люди на Сионе о Господе станут говорить, в Иерусалиме Его имя будут восхвалять.
23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.	23 И соберутся все народы вместе, на поклонение все к Нему придут.
24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.	24 Кончились мои силы, жизнь моя укоротилась.
25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.	25 Тогда сказал я: «Не дай мне умереть, пока ещё я молод. Господь, Ты вечен. Во веки вечные Ты будешь жить.
26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —	26 Ты создал мир. И небо — рук Твоих творение.
27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.	27 Они уйдут в небытие, но Ты жить вечно будешь. Они износятся как старые одежды, и как одежды они будут заменены Тобой.
28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!	28 Но Ты, Всевышний, неизменен, Ты будешь вечно жить.
29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“	29 Мы — сегодня Твои слуги! Здесь наши дети будут жить, и даже их потомки придут сюда и будут прославлять Тебя».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Старий
завіт

Новий
завіт