CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 33
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 33

1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.

2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.

3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.

6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.

8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.

9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.

10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.

12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.

13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.

15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

Бытие

Глава 33

1 И возвел Иаков очи свои, и видит, и вот идет Исав, и с ним четыреста человек. Тогда он разделил детей Лии, Рахили и двум служанкам.

2 И поставил служанок и детей их впереди, Лию и детей ее за ними, а Рахиль и Иосифа позади.

3 А сам пошел перед ними, и поклонился до земли семь раз, подходя к брату своему.

4 Исав побежал ему навстречу, обнял его, бросился ему на шею, и целовал его, и плакали.

5 И возведши очи свои, увидел жен и детей, и спросил: кто это у тебя? Иаков отвечал: дети, которых Бог даровал рабу твоему.

6 И подошли служанки, сами и дети их, и поклонились.

7 Потом подошла Лия и дети ее, и поклонились. Наконец подошли Иосиф и Рахиль, и поклонились.

8 Еще спросил: что значит у тебя все это ополчение, с которым я встретился? он отвечал: дабы обрести благодать в очах господина моего.

9 Исав сказал: у меня много, братец; пусть твое - у тебя.

10 Но Иаков сказал: нет, сделай милость; если я обрел благоволение в очах твоих, прими дар мой от руки моей; ибо я увидел лице твое, как бы кто увидел лице Божие, и ты принял меня милостиво.

11 Прими благословение мое, которое представлено тебе; потому что Бог даровал мне, и есть у меня все. И принудил его, и он взял.

12 Исав сказал: поднимемся и пойдем; и я пойду перед тобою.

13 Он отвечал ему: господин мой знает, что дети мои молоды, а мелкий и крупный скот дойный; если погнать его один день, то помрет весь скот.

14 Пусть господин мой пойдет впереди раба своего, а я пойду тихим шагом своим, как пойдет скот, который передо мною, и как пойдут дети; и приду к господину моему в Сеир.

15 Исав сказал: так я оставлю с тобою несколько из людей, которые при мне. Он отвечал: на что это? Только бы мне обрести благоволение в очах господина моего!

16 И возвратился Исав в тот же день путем своим в Сеир.

17 А Иаков пошел в Сокхоф, и построил себе дом, и для скота своего сделал дворы. От сего дано имя месту: Сокхоф.

18 Иаков, пришедши из Месопотамии, в мире пришел в город Сихем, который в земле Ханаанской, и расположился против города.

19 И купил часть поля, на котором он раскинул шатер свой, у сынов Эммора, отца Сихемова, за сто монет.

20 И поставил там жертвенник; и назвал его: Бог крепкий, Бог Израилев.

Буття

Розділ 33

Бытие

Глава 33

1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обо́х невільниць своїх.

1 И возвел Иаков очи свои, и видит, и вот идет Исав, и с ним четыреста человек. Тогда он разделил детей Лии, Рахили и двум служанкам.

2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йо́сипа останніми.

2 И поставил служанок и детей их впереди, Лию и детей ее за ними, а Рахиль и Иосифа позади.

3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.

3 А сам пошел перед ними, и поклонился до земли семь раз, подходя к брату своему.

4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.

4 Исав побежал ему навстречу, обнял его, бросился ему на шею, и целовал его, и плакали.

5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: „Хто то такі?“ А той відказав: „Діти, якими обдарував Бог твого раба“.

5 И возведши очи свои, увидел жен и детей, и спросил: кто это у тебя? Иаков отвечал: дети, которых Бог даровал рабу твоему.

6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.

6 И подошли служанки, сами и дети их, и поклонились.

7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йо́сип і Рахі́ль, та й вклонилися.

7 Потом подошла Лия и дети ее, и поклонились. Наконец подошли Иосиф и Рахиль, и поклонились.

8 І сказав Ісав: „А що це за ці́лий табір той, що я спіткав?“ А той відказав: „Щоб знайти милість в очах мого пана“.

8 Еще спросил: что значит у тебя все это ополчение, с которым я встретился? он отвечал: дабы обрести благодать в очах господина моего.

9 А Ісав сказав: „Я маю багато, мій брате, — твоє нехай бу́де тобі“.

9 Исав сказал: у меня много, братец; пусть твое - у тебя.

10 А Яків сказав: „Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.

10 Но Иаков сказал: нет, сделай милость; если я обрел благоволение в очах твоих, прими дар мой от руки моей; ибо я увидел лице твое, как бы кто увидел лице Божие, и ты принял меня милостиво.

11 Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.

11 Прими благословение мое, которое представлено тебе; потому что Бог даровал мне, и есть у меня все. И принудил его, и он взял.

12 І промовив Ісав: „Рушаймо й ходім, а я піду́ обік те́бе“.

12 Исав сказал: поднимемся и пойдем; и я пойду перед тобою.

13 А той відказав: „Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.

13 Он отвечал ему: господин мой знает, что дети мои молоды, а мелкий и крупный скот дойный; если погнать его один день, то помрет весь скот.

14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду́ поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду́ до пана свого до Сеїру“.

14 Пусть господин мой пойдет впереди раба своего, а я пойду тихим шагом своим, как пойдет скот, который передо мною, и как пойдут дети; и приду к господину моему в Сеир.

15 І промовив Ісав: „Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною“. А той відказав: „Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?“

15 Исав сказал: так я оставлю с тобою несколько из людей, которые при мне. Он отвечал: на что это? Только бы мне обрести благоволение в очах господина моего!

16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.

16 И возвратился Исав в тот же день путем своим в Сеир.

17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені́, тому назвав ім'я́ тому місцю: Сукко́т.

17 А Иаков пошел в Сокхоф, и построил себе дом, и для скота своего сделал дворы. От сего дано имя месту: Сокхоф.

18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Кра́ї ханаанському, і розта́борився перед містом.

18 Иаков, пришедши из Месопотамии, в мире пришел в город Сихем, который в земле Ханаанской, и расположился против города.

19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібнякі́в.

19 И купил часть поля, на котором он раскинул шатер свой, у сынов Эммора, отца Сихемова, за сто монет.

20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.

20 И поставил там жертвенник; и назвал его: Бог крепкий, Бог Израилев.