羅馬書

第2章

1 是以爾責人、無可推諉、蓋爾責人、適以罪己、誠爾所責者、躬自蹈之也、

2 夫人而行此、我知上帝必循眞理鞫之、

3 然則行此而責人者、豈自以爲能免上帝鞫乎、

4 抑藐視其鴻慈、寬容、恆忍、不知上帝之仁愛、導爾悔改乎、

5 乃爾剛愎、罔有悛心、積愆干怒、待上帝震怒、義鞫顯日、

6 視各人所行而報之、

7 凡恆於爲善、求尊榮無壞者、報以永生、

8 爭闖不順眞理、而爲不義者、報以赫怒、

9 患難窘苦、罰諸作惡之人、先猶太、次希利尼、

10 而尊榮平康、賞諸爲善之人、先猶太、次希利尼、

11 蓋上帝不偏視人也、

12 法未立而獲罪者、不以法沉淪之、法已立而獲罪者、將以法審判之、

13 在上帝前、非聽法者稱義、乃遵法者稱、

14 義蓋異邦人無法、而自然遵法、是雖無法而自爲法、

15 法銘於心、以行彰之、內自爲證、而其思慮、時寓褒貶、

16 迨上帝以耶穌基督鞫人隱微之日、如我福音所言、

17 也爾稱爲猶太人、以律法是依、以識上帝爲榮、

18 旣習於法、則知其旨可辨異同、

19 自信爲瞽者之相、暗者之光、

20 愚者之師、蒙者之傅、其於律法、有一眞知之儀範、

21 且爾欲正人、而不正己乎、爾言勿竊、而自竊乎、

22 爾言勿淫、而自淫乎、爾惡偶像、而自于聖乎、

23 爾誇律法、而自犯法、辱上帝乎、

24 上帝名、緣爾謗讟於異邦中、如經所云矣、

25 爾遵法、則割禮有益、爾犯法、雖已割若未割然、

26 若未割而守法誡、則雖末割、豈不謂之已割乎、

27 其素無割禮而守法者、豈不罪爾、謂奉詔受割、而仍犯之耶、

28 其明爲猶太人者、非猶太人、其身明受割禮者、非受割、

29 隱爲猶太人、則誠猶太人、心受割禮、則誠受割、蓋在內心、不在虛文、其令聞非由人、乃由上帝、〇

До римлян

Розділ 2

1 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.

3 Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?

4 Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння?

5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога,

6 що „кожному віддасть за його вчинками“:

7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,

8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.

9 Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена,

10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові.

11 Бо не дивиться Бог на обличчя!

12 Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном.

13 Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть.

14 Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н,

15 що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну,

16 дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,

18 і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,

19 і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,

20 вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.

21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!

22 Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!

23 Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!

24 Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.

25 Обрі́зання кори́сне, коли виконуєш Зако́на; а коли ти пересту́пник Зако́ну, то обрі́зання твоє стало необрі́занням.

26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання?

27 І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням?

28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,

29 але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога.

羅馬書

第2章

До римлян

Розділ 2

1 是以爾責人、無可推諉、蓋爾責人、適以罪己、誠爾所責者、躬自蹈之也、

1 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.

2 夫人而行此、我知上帝必循眞理鞫之、

2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.

3 然則行此而責人者、豈自以爲能免上帝鞫乎、

3 Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?

4 抑藐視其鴻慈、寬容、恆忍、不知上帝之仁愛、導爾悔改乎、

4 Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння?

5 乃爾剛愎、罔有悛心、積愆干怒、待上帝震怒、義鞫顯日、

5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога,

6 視各人所行而報之、

6 що „кожному віддасть за його вчинками“:

7 凡恆於爲善、求尊榮無壞者、報以永生、

7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,

8 爭闖不順眞理、而爲不義者、報以赫怒、

8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.

9 患難窘苦、罰諸作惡之人、先猶太、次希利尼、

9 Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена,

10 而尊榮平康、賞諸爲善之人、先猶太、次希利尼、

10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові.

11 蓋上帝不偏視人也、

11 Бо не дивиться Бог на обличчя!

12 法未立而獲罪者、不以法沉淪之、法已立而獲罪者、將以法審判之、

12 Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном.

13 在上帝前、非聽法者稱義、乃遵法者稱、

13 Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть.

14 義蓋異邦人無法、而自然遵法、是雖無法而自爲法、

14 Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н,

15 法銘於心、以行彰之、內自爲證、而其思慮、時寓褒貶、

15 що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну,

16 迨上帝以耶穌基督鞫人隱微之日、如我福音所言、

16 дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

17 也爾稱爲猶太人、以律法是依、以識上帝爲榮、

17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,

18 旣習於法、則知其旨可辨異同、

18 і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,

19 自信爲瞽者之相、暗者之光、

19 і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,

20 愚者之師、蒙者之傅、其於律法、有一眞知之儀範、

20 вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.

21 且爾欲正人、而不正己乎、爾言勿竊、而自竊乎、

21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!

22 爾言勿淫、而自淫乎、爾惡偶像、而自于聖乎、

22 Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!

23 爾誇律法、而自犯法、辱上帝乎、

23 Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!

24 上帝名、緣爾謗讟於異邦中、如經所云矣、

24 Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.

25 爾遵法、則割禮有益、爾犯法、雖已割若未割然、

25 Обрі́зання кори́сне, коли виконуєш Зако́на; а коли ти пересту́пник Зако́ну, то обрі́зання твоє стало необрі́занням.

26 若未割而守法誡、則雖末割、豈不謂之已割乎、

26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання?

27 其素無割禮而守法者、豈不罪爾、謂奉詔受割、而仍犯之耶、

27 І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням?

28 其明爲猶太人者、非猶太人、其身明受割禮者、非受割、

28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,

29 隱爲猶太人、則誠猶太人、心受割禮、則誠受割、蓋在內心、不在虛文、其令聞非由人、乃由上帝、〇

29 але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога.