Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 42

1 Und Hiob347 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559:

2 ich3201 erkenne, daß du alles vermagst, und kein Gedanke ist3045 dir verborgen.

3 Es ist6381 ein unbesonnener Mann, der seinen Rat6098 meinet zu verbergen. Darum bekenne ich995, daß ich habe unweislich geredet, das mir5046 zu hoch ist3045 und1847 nicht5956 verstehe.

4 So erhöre nun, laß mich reden1696; ich3045 will dich fragen7592, lehre mich!

5 Ich7200 habe8085 dich mit241 den Ohren8088 gehöret, und mein Auge5869 siehet dich auch nun.

6 Darum schuldige ich mich5162 und tue Buße in Staub6083 und Asche665.

7 Da310 nun der HErr3068 diese Worte1697 mit Hiob347 geredet hatte1696; sprach559 er zu3559 Eliphas464 von Theman8489: Mein Zorn639 ist1696 ergrimmet über dich und3068 über deine zween Freunde7453; denn ihr2734 habt nicht recht von mir8147 geredet wie mein Knecht5650 Hiob347.

8 So nehmet nun sieben7651 Farren6499 und sieben7651 Widder352 und gehet hin3212 zu6213 meinem Knechte5650 Hiob347 und opfert Brandopfer5930 für euch1696 und laßt meinen Knecht5650 Hiob347 für euch bitten6419. Denn ihn will ich ansehen5375, daß ich euch nicht3947 sehen lasse, wie ihr Torheit5039 begangen habt; denn ihr habt nicht5927 recht3559 von mir6440 geredet wie mein Knecht5650 Hiob347.

9 Da gingen3212 hin Eliphas464 von Theman8489, Bildad1085 von Suah7747 und Zophar6691 von Naema5284 und taten, wie der HErr3068 ihnen gesagt1696 hatte6213. Und der HErr3068 sah an5375 Hiob347.

10 Und der HErr3068 wendete das3254 Gefängnis7622 Hiobs347, da7725 er bat6419 für seine Freunde7453. Und der HErr3068 gab Hiob347 zwiefältig4932 so viel, als er gehabt hatte.

11 Und es5162 kamen935 zu ihm alle seine Brüder251 und alle seine Schwestern269 und alle, die ihn vorhin kannten, und aßen398 mit ihm in6440 seinem Hause1004 und kehreten sich3045 zu ihm und trösteten ihn über allem Übel7451, das der HErr3068 über ihn hatte935 kommen lassen. Und ein376 jeglicher gab5414 ihm einen schönen Groschen7192 und ein gülden Stirnband5141.

12 Und der HErr3068 segnete1288 hernach319 Hiob347 mehr denn vorhin, daß er kriegte vierzehntausend Schafe6629 und sechstausend8337 Kamele1581 und tausend505 Joch6776 Rinder1241 und tausend505 Esel860.

13 Und kriegte sieben7658 Söhne1121 und drei7969 Töchter1323.

14 Und hieß7121 die8034 erste259 Jemima3224, die8034 andere8145 Kezia7103 und die8034 dritte7992 Keren-Hapuch.

15 Und wurden4672 nicht so schöne3303 Weiber802 funden in allen Landen776 als die Töchter1323 Hiobs347. Und ihr Vater1 gab5414 ihnen Erbteil5159 unter8432 ihren Brüdern251.

16 Und3967 Hiob347 lebte2421 nach310 diesem hundertundvierzig Jahre8141, daß er sah7200 Kinder1121 und Kindeskinder bis in das vierte702 Glied1755.

17 Und3117 Hiob347 starb4191 alt2205 und lebenssatt7649.

Йов

Розділ 42

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 42

Йов

Розділ 42

1 Und Hiob347 antwortete6030 dem HErrn3068 und sprach559:

1 А Йов відповів Господе́ві й сказав:

2 ich3201 erkenne, daß du alles vermagst, und kein Gedanke ist3045 dir verborgen.

2 „Я знаю, що можеш Ти все, і не спиня́ється за́дум у Тебе!

3 Es ist6381 ein unbesonnener Mann, der seinen Rat6098 meinet zu verbergen. Darum bekenne ich995, daß ich habe unweislich geredet, das mir5046 zu hoch ist3045 und1847 nicht5956 verstehe.

3 Хто́ ж то такий, що ховає пора́ду немудру? Тому я говорив, але не розумів. Це чудніше від мене, й не знаю його:

4 So erhöre nun, laß mich reden1696; ich3045 will dich fragen7592, lehre mich!

4 „Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, — ти ж Мені поясни́“.

5 Ich7200 habe8085 dich mit241 den Ohren8088 gehöret, und mein Auge5869 siehet dich auch nun.

5 Тільки по́слухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе.

6 Darum schuldige ich mich5162 und tue Buße in Staub6083 und Asche665.

6 Тому́ я зрікаюсь гово́реного, і каюсь у по́росі й по́пелі!“

7 Da310 nun der HErr3068 diese Worte1697 mit Hiob347 geredet hatte1696; sprach559 er zu3559 Eliphas464 von Theman8489: Mein Zorn639 ist1696 ergrimmet über dich und3068 über deine zween Freunde7453; denn ihr2734 habt nicht recht von mir8147 geredet wie mein Knecht5650 Hiob347.

7 І сталося по то́му, як Госпо́дь промовив ці слова́ до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: „Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх при́ятелів, бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов.

8 So nehmet nun sieben7651 Farren6499 und sieben7651 Widder352 und gehet hin3212 zu6213 meinem Knechte5650 Hiob347 und opfert Brandopfer5930 für euch1696 und laßt meinen Knecht5650 Hiob347 für euch bitten6419. Denn ihn will ich ansehen5375, daß ich euch nicht3947 sehen lasse, wie ihr Torheit5039 begangen habt; denn ihr habt nicht5927 recht3559 von mir6440 geredet wie mein Knecht5650 Hiob347.

8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.

9 Da gingen3212 hin Eliphas464 von Theman8489, Bildad1085 von Suah7747 und Zophar6691 von Naema5284 und taten, wie der HErr3068 ihnen gesagt1696 hatte6213. Und der HErr3068 sah an5375 Hiob347.

9 І пішли теманянин Еліфа́з, і шух'янин Білда́д, та нааматянин Цофа́р, і зробили, як говорив їм Госпо́дь. І споглянув Господь на Йова.

10 Und der HErr3068 wendete das3254 Gefängnis7622 Hiobs347, da7725 er bat6419 für seine Freunde7453. Und der HErr3068 gab Hiob347 zwiefältig4932 so viel, als er gehabt hatte.

10 І Господь приверну́в Йова до першого ста́ну, коли він помолився за своїх при́ятелів. І помно́жив Господь усе, що Йов мав, удвоє.

11 Und es5162 kamen935 zu ihm alle seine Brüder251 und alle seine Schwestern269 und alle, die ihn vorhin kannten, und aßen398 mit ihm in6440 seinem Hause1004 und kehreten sich3045 zu ihm und trösteten ihn über allem Übel7451, das der HErr3068 über ihn hatte935 kommen lassen. Und ein376 jeglicher gab5414 ihm einen schönen Groschen7192 und ein gülden Stirnband5141.

11 І поприхо́дили до нього всі брати його, і всі се́стри його та всі попере́дні знайо́мі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хита́ли над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спрова́див на нього. І дали вони йому кожен по одній кеси́ті, і кожен по одній золотій обручці.

12 Und der HErr3068 segnete1288 hernach319 Hiob347 mehr denn vorhin, daß er kriegte vierzehntausend Schafe6629 und sechstausend8337 Kamele1581 und tausend505 Joch6776 Rinder1241 und tausend505 Esel860.

12 А Господь поблагослови́в останок днів Йова більше від поча́тку його, і було́ в нього чотирна́дцять тисяч дрібно́ї худоби, і шість тисяч верблю́дів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.

13 Und kriegte sieben7658 Söhne1121 und drei7969 Töchter1323.

13 І було́ в нього се́меро синів та три дочки́.

14 Und hieß7121 die8034 erste259 Jemima3224, die8034 andere8145 Kezia7103 und die8034 dritte7992 Keren-Hapuch.

14 І назвав він ім'я́ першій: Єміма, і ім'я́ другій: Кеція, а ім'я́ третій: Керен-Гаппух.

15 Und wurden4672 nicht so schöne3303 Weiber802 funden in allen Landen776 als die Töchter1323 Hiobs347. Und ihr Vater1 gab5414 ihnen Erbteil5159 unter8432 ihren Brüdern251.

15 I таких вродли́вих жінок, як Йовові до́чки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спа́дщину поміж їхніми братами.

16 Und3967 Hiob347 lebte2421 nach310 diesem hundertundvierzig Jahre8141, daß er sah7200 Kinder1121 und Kindeskinder bis in das vierte702 Glied1755.

16 А Йов жив по то́му сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколі́нні.

17 Und3117 Hiob347 starb4191 alt2205 und lebenssatt7649.

17 І впоко́ївся Йов старим та насиченим днями.