CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jer. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Der Prophet Jeremia

Kapitel 22

1 So spricht559 der HErr3068: Gehe hinab3381 in das Haus1004 des Königs4428 Judas und rede1696 daselbst dies Wort1697

2 und935 sprich: Höre des HErrn3068 Wort1697, du559 König4428 Judas, der du auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitzest, beide, du und deine Knechte5650 und dein Volk5971, die3427 zu8085 diesen Toren8179 eingehen.

3 So spricht559 der HErr3068: Haltet Recht4941 und Gerechtigkeit6666 und errettet den Beraubten von des Frevlers6216 Hand3027 und schindet3238 nicht5337 die Fremdlinge1616, Waisen3490 und Witwen490 und tut6213 niemand Gewalt2554 und vergießet nicht1497 unschuldig5355 Blut1818 an dieser Stätte4725.

4 Werdet ihr3427 solches1697 tun6213, so sollen durch935 die Tore8179 dieses Hauses1004 einziehen Könige4428, die auf Davids1732 Stuhl3678 sitzen, beide, zu6213 Wagen7393 und zu7392 Roß5483, samt ihren Knechten5650 und Volk5971.

5 Werdet8085 ihr aber solchem nicht gehorchen, so habe1697 ich bei mir selbst geschworen7650, spricht5002 der HErr3068, dies Haus1004 soll verstöret werden.

6 Denn so spricht der HErr3068 von dem Hause1004 des Königs4428 Judas: Gilead1568, du559 bist mir das Haupt7218 im Libanon3844; was gilt‘s, ich will dich3427 zur Wüste4057 und die Städte5892 ohne Einwohner3427 machen7896?

7 Denn ich habe3772 Verderber7843 über dich bestellet, einen jeglichen376 mit seinen Waffen3627; die6942 sollen deine auserwählten4005 Zedern730 umhauen und ins Feuer784 werfen5307.

8 So werden viel1419 Heiden1471 vor dieser Stadt5892 vorübergehen5674 und untereinander376 sagen559: Warum hat der HErr3068 mit dieser großen7227 Stadt5892 also6213 gehandelt?

9 Und5647 man559 wird antworten: Darum daß sie den Bund1285 des HErrn3068, ihres Gottes430, verlassen5800 und andere312 Götter430 angebetet und denselbigen gedienet haben7812.

10 Weinet1058 nicht über die Toten4191 und776 grämet euch1980 nicht darum; weinet1058 aber über den, der dahinzieht; denn er wird5110 nimmer wiederkommen7725, daß er sein Vaterland4138 sehen7200 möchte.

11 Denn so spricht559 der HErr3068 von413 Sallum7967, dem Sohne Josias, des Königs Judas, welcher König4428 ist anstatt seines Vaters1 Josia2977, der von3318 dieser Stätte4725 hinausgezogen ist: Er2977 wird4427 nicht wieder7725 herkommen,

12 sondern muß sterben4191 an7200 dem Ort4725, dahin1540 er gefangen geführet ist, und wird dies Land776 nicht mehr sehen.

13 Wehe1945 dem, der sein Haus1004 mit Sünden bauet1129 und6664 seine Gemächer5944 mit Unrecht4941, der seinen7453 Nächsten umsonst2600 arbeiten5647 läßt und6467 gibt5414 ihm seinen Lohn nicht3808

14 und denkt: Wohlan, ich559 will7167 mir ein groß4060 Haus1004 bauen1129 und weite7304 Paläste; und läßt ihm Fenster2474 drein bauen und mit5603 Zedern730 täfeln4886 und rot malen8350.

15 Meinest du, du wollest König4427 sein, weil du mit Zedern730 prangest? Hat dein Vater1 nicht auch gegessen398 und6213 getrunken8354 und hielt dennoch über dem Recht4941 und Gerechtigkeit6666, und ging ihm wohl2896?

16 Er half1777 dem Elenden34 und1847 Armen6041 zum Recht1779, und ging ihm wohl. Ist‘s nicht also, daß solches heißt mich recht2896 erkennen? spricht5002 der HErr3068.

17 Aber deine Augen5869 und4835 dein Herz3820 stehen nicht also, sondern auf8210 deinem Geiz1215, auf unschuldig5355 Blut1818 zu6213 vergießen, zu freveln6233 und unterzustoßen.

18 Darum spricht der HErr3068 von Jojakim3079, dem Sohn1121 Josias2977, dem Könige4428 Judas: Man559 wird ihn nicht klagen5594: Ach1945 Bruder251, ach1945 Schwester269! Man wird ihn nicht klagen5594: Ach1945 Herr113, ach1945 Edler1935!

19 Er7993 soll wie ein Esel6900 begraben werden6912, zerschleift5498 und hinausgeworfen vor1973 die Tore8179 Jerusalems3389.

20 Ja, dann gehe hinauf auf5927 den Libanon3844 und5414 schreie6817 und6963 laß dich hören zu Basan1316 und schreie6817 von Abarim5676; denn alle deine Liebhaber157 sind jämmerlich umgebracht.

21 Ich habe1696 dir1870‘s vorhergesagt, da es noch wohl um dich stund; aber du559 sprachest: Ich will nicht hören8085. Also hast8085 du dein Lebetage getan, daß du meiner Stimme6963 nicht gehorchtest.

22 Der Wind7307 weidet7462 alle deine Hirten7462, und deine Liebhaber157 ziehen3212 gefangen7628 dahin; da mußt du doch zu Spott3637 und zuschanden werden954 um aller deiner Bosheit7451 willen.

23 Die3427 du jetzt im Libanon3844 wohnest und in Zedern730 nistest7077, wie2427 schön wirst du sehen2603, wenn dir Schmerzen2256 und Wehe kommen935 werden3205 wie einer in Kindesnöten!

24 So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr3068, wenn Chanja, der Sohn1121 Jojakims3079, der König4428 Judas, ein Siegelring2368 wäre an3027 meiner rechten Hand3225, so wollte ich dich doch abreißen5423

25 und in die3027 Hände3027 geben5414 derer, die3027 nach deinem Leben5315 stehen, und vor6440 welchen du1245 dich fürchtest3016, nämlich in die Hände3027 Nebukadnezars5019, des Königs4428 zu Babel894, und der Chaldäer3778.

26 Und will dich und deine Mutter517, die dich geboren3205 hat3205, in ein ander312 Land776 treiben2904, das nicht euer Vaterland ist; und sollst daselbst sterben4191.

27 Und in das Land776, da sie5315 von Herzen gerne wieder7725 hin wären, sollen sie nicht5375 wiederkommen7725.

28 Wie3045 ein elender6089, verachteter959, verstoßener5310 Mann376 ist doch Chanja! ein unwert Gefäß3627! Ach, wie ist er7993 doch samt seinem Samen2233 so vertrieben und in ein unbekanntes Land776 geworfen2904!

29 O Land776, Land776, Land776; höre8085 des HErrn3068 Wort1697!

30 So spricht559 der HErr3068: Schreibet3789 an3117 diesen Mann376 für einen Verdorbenen, einen Mann1397, dem es sein Lebetage nicht gelinget. Denn er376 wird6743 das Glück nicht haben6743, daß jemand seines Samens2233 auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitze3427 und fürder in Juda3063 herrsche4910.

Єремiя

Розділ 22

1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,

2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.

3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!

4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.

5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!

6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!

7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!

8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?

9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.

11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!

12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.

13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,

14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.

15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —

16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.

17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?

18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“

19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.

20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.

21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.

22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!

23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!

24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!

25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.

26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!

27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!

28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?

29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:

30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

Der Prophet Jeremia

Kapitel 22

Єремiя

Розділ 22

1 So spricht559 der HErr3068: Gehe hinab3381 in das Haus1004 des Königs4428 Judas und rede1696 daselbst dies Wort1697

1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,

2 und935 sprich: Höre des HErrn3068 Wort1697, du559 König4428 Judas, der du auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitzest, beide, du und deine Knechte5650 und dein Volk5971, die3427 zu8085 diesen Toren8179 eingehen.

2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.

3 So spricht559 der HErr3068: Haltet Recht4941 und Gerechtigkeit6666 und errettet den Beraubten von des Frevlers6216 Hand3027 und schindet3238 nicht5337 die Fremdlinge1616, Waisen3490 und Witwen490 und tut6213 niemand Gewalt2554 und vergießet nicht1497 unschuldig5355 Blut1818 an dieser Stätte4725.

3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!

4 Werdet ihr3427 solches1697 tun6213, so sollen durch935 die Tore8179 dieses Hauses1004 einziehen Könige4428, die auf Davids1732 Stuhl3678 sitzen, beide, zu6213 Wagen7393 und zu7392 Roß5483, samt ihren Knechten5650 und Volk5971.

4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.

5 Werdet8085 ihr aber solchem nicht gehorchen, so habe1697 ich bei mir selbst geschworen7650, spricht5002 der HErr3068, dies Haus1004 soll verstöret werden.

5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!

6 Denn so spricht der HErr3068 von dem Hause1004 des Königs4428 Judas: Gilead1568, du559 bist mir das Haupt7218 im Libanon3844; was gilt‘s, ich will dich3427 zur Wüste4057 und die Städte5892 ohne Einwohner3427 machen7896?

6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!

7 Denn ich habe3772 Verderber7843 über dich bestellet, einen jeglichen376 mit seinen Waffen3627; die6942 sollen deine auserwählten4005 Zedern730 umhauen und ins Feuer784 werfen5307.

7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!

8 So werden viel1419 Heiden1471 vor dieser Stadt5892 vorübergehen5674 und untereinander376 sagen559: Warum hat der HErr3068 mit dieser großen7227 Stadt5892 also6213 gehandelt?

8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?

9 Und5647 man559 wird antworten: Darum daß sie den Bund1285 des HErrn3068, ihres Gottes430, verlassen5800 und andere312 Götter430 angebetet und denselbigen gedienet haben7812.

9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Weinet1058 nicht über die Toten4191 und776 grämet euch1980 nicht darum; weinet1058 aber über den, der dahinzieht; denn er wird5110 nimmer wiederkommen7725, daß er sein Vaterland4138 sehen7200 möchte.

10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.

11 Denn so spricht559 der HErr3068 von413 Sallum7967, dem Sohne Josias, des Königs Judas, welcher König4428 ist anstatt seines Vaters1 Josia2977, der von3318 dieser Stätte4725 hinausgezogen ist: Er2977 wird4427 nicht wieder7725 herkommen,

11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!

12 sondern muß sterben4191 an7200 dem Ort4725, dahin1540 er gefangen geführet ist, und wird dies Land776 nicht mehr sehen.

12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.

13 Wehe1945 dem, der sein Haus1004 mit Sünden bauet1129 und6664 seine Gemächer5944 mit Unrecht4941, der seinen7453 Nächsten umsonst2600 arbeiten5647 läßt und6467 gibt5414 ihm seinen Lohn nicht3808

13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,

14 und denkt: Wohlan, ich559 will7167 mir ein groß4060 Haus1004 bauen1129 und weite7304 Paläste; und läßt ihm Fenster2474 drein bauen und mit5603 Zedern730 täfeln4886 und rot malen8350.

14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.

15 Meinest du, du wollest König4427 sein, weil du mit Zedern730 prangest? Hat dein Vater1 nicht auch gegessen398 und6213 getrunken8354 und hielt dennoch über dem Recht4941 und Gerechtigkeit6666, und ging ihm wohl2896?

15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —

16 Er half1777 dem Elenden34 und1847 Armen6041 zum Recht1779, und ging ihm wohl. Ist‘s nicht also, daß solches heißt mich recht2896 erkennen? spricht5002 der HErr3068.

16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.

17 Aber deine Augen5869 und4835 dein Herz3820 stehen nicht also, sondern auf8210 deinem Geiz1215, auf unschuldig5355 Blut1818 zu6213 vergießen, zu freveln6233 und unterzustoßen.

17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?

18 Darum spricht der HErr3068 von Jojakim3079, dem Sohn1121 Josias2977, dem Könige4428 Judas: Man559 wird ihn nicht klagen5594: Ach1945 Bruder251, ach1945 Schwester269! Man wird ihn nicht klagen5594: Ach1945 Herr113, ach1945 Edler1935!

18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“

19 Er7993 soll wie ein Esel6900 begraben werden6912, zerschleift5498 und hinausgeworfen vor1973 die Tore8179 Jerusalems3389.

19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.

20 Ja, dann gehe hinauf auf5927 den Libanon3844 und5414 schreie6817 und6963 laß dich hören zu Basan1316 und schreie6817 von Abarim5676; denn alle deine Liebhaber157 sind jämmerlich umgebracht.

20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.

21 Ich habe1696 dir1870‘s vorhergesagt, da es noch wohl um dich stund; aber du559 sprachest: Ich will nicht hören8085. Also hast8085 du dein Lebetage getan, daß du meiner Stimme6963 nicht gehorchtest.

21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.

22 Der Wind7307 weidet7462 alle deine Hirten7462, und deine Liebhaber157 ziehen3212 gefangen7628 dahin; da mußt du doch zu Spott3637 und zuschanden werden954 um aller deiner Bosheit7451 willen.

22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!

23 Die3427 du jetzt im Libanon3844 wohnest und in Zedern730 nistest7077, wie2427 schön wirst du sehen2603, wenn dir Schmerzen2256 und Wehe kommen935 werden3205 wie einer in Kindesnöten!

23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!

24 So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr3068, wenn Chanja, der Sohn1121 Jojakims3079, der König4428 Judas, ein Siegelring2368 wäre an3027 meiner rechten Hand3225, so wollte ich dich doch abreißen5423

24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!

25 und in die3027 Hände3027 geben5414 derer, die3027 nach deinem Leben5315 stehen, und vor6440 welchen du1245 dich fürchtest3016, nämlich in die Hände3027 Nebukadnezars5019, des Königs4428 zu Babel894, und der Chaldäer3778.

25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.

26 Und will dich und deine Mutter517, die dich geboren3205 hat3205, in ein ander312 Land776 treiben2904, das nicht euer Vaterland ist; und sollst daselbst sterben4191.

26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!

27 Und in das Land776, da sie5315 von Herzen gerne wieder7725 hin wären, sollen sie nicht5375 wiederkommen7725.

27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!

28 Wie3045 ein elender6089, verachteter959, verstoßener5310 Mann376 ist doch Chanja! ein unwert Gefäß3627! Ach, wie ist er7993 doch samt seinem Samen2233 so vertrieben und in ein unbekanntes Land776 geworfen2904!

28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?

29 O Land776, Land776, Land776; höre8085 des HErrn3068 Wort1697!

29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:

30 So spricht559 der HErr3068: Schreibet3789 an3117 diesen Mann376 für einen Verdorbenen, einen Mann1397, dem es sein Lebetage nicht gelinget. Denn er376 wird6743 das Glück nicht haben6743, daß jemand seines Samens2233 auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitze3427 und fürder in Juda3063 herrsche4910.

30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!