CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Richt. 6
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Buch der Richter

Kapitel 6

1 Und da die Kinder1121 Israel3478 übels7451 taten6213 vor5869 dem HErrn3068, gab5414 sie der HErr3068 unter die Hand3027 der Midianiter4080 sieben7651 Jahre8141.

2 Und da der Midianiter4080 Hand3027 zu6213 stark ward5810 über Israel3478, machten die Kinder1121 Israel3478 für sich Klüfte4631 in6440 den Gebirgen2022 und Höhlen4492 und Festungen4679.

3 Und1121 wenn Israel3478 etwas säete, so kamen5927 die Midianiter4080 und Amalekiter6002 und die aus dem Morgenlande6924 herauf5927 über sie;

4 und7843 lagerten sich2583 wider sie und verderbeten das776 Gewächs2981 auf dem Lande bis hinan935 gen Gaza5804; und ließen7604 nichts übriges von Nahrung4241 in Israel3478, weder Schaf7716 noch Ochsen7794 noch Esel2543.

5 Denn sie697 kamen935 herauf5927 mit ihrem Vieh4735 und935 Hütten168, wie1767 eine große Menge7230 Heuschrecken, daß weder sie noch ihre Kamele1581 zu zählen4557 waren935; und7843 fielen ins Land776, daß sie es verderbeten.

6 Also ward Israel3478 sehr3966 geringe vor6440 den Midianitern4080. Da schrieen2199 die Kinder1121 Israel3478 zu dem HErrn3068.

7 Als sie1121 aber zu dem HErrn3068 schrieen2199 um der Midianiter4080 willen182,

8 sandte7971 der HErr3068 einen Propheten5030 zu ihnen, der sprach559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Ich habe5927 euch aus3318 Ägypten4714 geführet und1121 aus dem Diensthause1004 gebracht;

9 und habe euch errettet5337 von der Ägypter4714 Hand3027 und von aller Hand3027, die euch drängeten, und habe sie3905 vor6440 euch ausgestoßen1644 und ihr Land776 euch gegeben5414;

10 und sprach559 zu8085 euch3372: Ich bin der HErr3068, euer GOtt430; fürchtet nicht der Amoriter567 Götter430, in welcher Lande776 ihr3427 wohnet. Und ihr habt meiner Stimme6963 nicht gehorchet.

11 Und ein Engel4397 des HErrn3068 kam935 und setzte sich3427 unter6440 eine Eiche424 zu Ophra6084, die war5127 Joas3101‘, des Vaters der Esriter, und sein Sohn1121 Gideon1439 drosch2251 Weizen2406 an der Kelter1660, daß er flöhe vor den Midianitern4080.

12 Da erschien7200 ihm der Engel4397 des HErrn3068 und sprach559 zu ihm: Der HErr3068 mit dir, du streitbarer2428 Held1368!

13 Gideon1439 aber994 sprach559 zu ihm: Mein Herr113, ist3426 der HErr3068 mit uns, warum ist uns denn solches alles widerfahren? Und wo sind4672 alle seine Wunder6381, die uns unsere Väter1 erzähleten und sprachen559: Der HErr3068 hat5927 uns aus Ägypten4714 geführet? Nun aber hat uns der HErr3068 verlassen5203 und unter der Midianiter4080 Hände3709 gegeben5414.

14 Der HErr3068 aber wandte sich6437 zu ihm und sprach559: Gehe3212 hin in dieser deiner Kraft3581; du sollst Israel3478 erlösen3467 aus der Midianiter4080 Händen3709. Siehe, ich habe dich gesandt7971.

15 Er aber994 sprach559 zu ihm: Mein Herr136, womit4100 soll ich Israel3478 erlösen3467? Siehe, meine Freundschaft504 ist die geringste1800 in Manasse4519 und ich bin der Kleinste6810 in meines Vaters1 Hause1004.

16 Der HErr3068 aber sprach559 zu ihm: Ich will mit dir sein, daß du die Midianiter4080 schlagen5221 sollst wie einen259 einzelnen Mann376.

17 Er aber sprach559 zu ihm: Lieber, habe4672 ich Gnade2580 vor5869 dir funden, so mache6213 mir ein Zeichen226, daß du es seiest, der mit mir redet1696.

18 Weiche4185 nicht, bis ich zu dir komme und bringe3318 mein Speisopfer4503, das ich vor6440 dir lasse. Er sprach559: Ich will935 bleiben3240, bis daß du3427 wiederkommest.

19 Und7760 Gideon1439 kam und schlachtete ein Ziegenböcklein; und nahm ein Epha374 ungesäuerten4682 Mehls7058 und legte7760 Fleisch1320 in einen Korb5536 und tat6213 die Brühe4839 in einen Topf6517; und brachte935 es zu ihm heraus3318 unter die Eiche424 und trat5066 herzu.

20 Aber der Engel4397 Gottes430 sprach559 zu ihm: Nimm das1975 Fleisch1320 und das Ungesäuerte4682 und laß3240 es auf dem Fels5553, der hie ist3947, und geuß die Brühe4839 aus8210. Und er tat6213 also.

21 Da reckte7971 der Engel4397 des HErrn3068 den Stecken4938 aus, den er in der Hand3027 hatte5060, und rührete mit7097 der Spitze das Fleisch1320 und das ungesäuerte4682 Mehl an5927. Und das Feuer784 fuhr aus dem398 Fels6697 und verzehrete das Fleisch1320 und das ungesäuerte4682 Mehl. Und der Engel4397 des HErrn3068 verschwand1980 aus seinen Augen5869.

22 Da nun Gideon1439 sah7200, daß es ein Engel4397 des HErrn3069 war, sprach559 er: O HErr3068, HErr136, habe ich also3651 einen Engel4397 des HErrn3068 von6440 Angesicht6440 gesehen7200?

23 Aber der HErr3068 sprach559 zu ihm: Friede7965 sei mit dir! Fürchte3372 dich nicht; du wirst nicht sterben4191.

24 Da bauete Gideon1439 daselbst dem HErrn einen Altar4196; und1129 hieß7121 ihn: Der HErr3068 des Friedens. Der stehet noch bis auf den heutigen Tag3117 zu Ophra6084, des Vaters der Esriter.

25 Und7651 in8141 derselben Nacht3915 sprach559 der HErr3068 zu ihm: Nimm einen Farren6499 unter den Ochsen7794, die deines Vaters1 sind, und einen andern8145 Farren6499, der siebenjährig ist3947, und zerbrich2040 den Altar4196 Baals1168, der deines Vaters1 ist, und haue3772 ab den Hain842, der dabei stehet;

26 und baue1129 dem HErrn3068, deinem GOtt430, oben7218 auf5927 der Höhe dieses Felsen einen Altar4196 und rüste ihn zu4634; und nimm3947 den andern8145 Farren6499 und opfre ein Brandopfer5930 mit dem Holz6086 des Hains, den du abgehauen hast3772.

27 Da nahm3947 Gideon1439 zehn6235 Männer582 aus seinen Knechten5650 und tat6213, wie ihm der HErr3068 gesagt1696 hatte6213. Aber er fürchtete3372 sich, solches zu tun des Tages3119 vor seines Vaters1 Haus1004 und den Leuten582 in der Stadt5892, und tat6213 es bei der Nacht3915.

28 Da nun die Leute582 in der Stadt5892 des Morgens1242 frühe aufstunden, siehe, da war der Altar4196 Baals1168 zerbrochen5422, und1129 der Hain842 dabei abgehauen3772; und der andere8145 Farre6499, ein Brandopfer5927 auf7925 dem Altar4196, der gebauet war.

29 Und einer376 sprach559 zu dem andern7453: Wer hat1875 das1697 getan6213? Und da sie suchten und nachfragten, ward gesagt559: Gideon1439, der Sohn1121 Joas3101‘, hat1245 das1697 getan6213.

30 Da sprachen559 die Leute582 der Stadt5892 zu Joas3101: Gib deinen Sohn1121 heraus3318! Er muß sterben4191, daß er den Altar4196 Baals1168 zerbrochen5422 und den Hain842 dabei abgehauen hat3772.

31 Joas3101 aber sprach559 zu allen, die bei ihm stunden: Wollt ihr um Baal1168 hadern7378? Wollt ihr ihm helfen3467? Wer um ihn hadert7378, der soll dieses Morgens1242 sterben4191. Ist5975 er GOtt430, so rechte7378 er um sich selbst, daß sein Altar4196 zerbrochen5422 ist.

32 Von dem Tage3117 an hieß7121 man ihn Jerubbaal3378 und sprach559: Baal1168 rechte7378 um sich selbst, daß sein Altar4196 zerbrochen5422 ist!

33 Da nun alle3162 Midianiter4080 und1121 Amalekiter6002 und die aus dem Morgenlande6924 sich2583 zu Haufe versammelt622 hatten und zogen herdurch5674 und lagerten sich im Grunde6010 Jesreel3157,

34 zog3847 der Geist7307 des HErrn3068 Gideon1439 an; und310 er ließ die Posaunen7782 blasen8628 und rief2199 Abieser44, daß sie ihm folgeten.

35 Und310 sandte7971 Botschaft4397 in ganz Manasse4519 und rief2199 ihn an, daß sie ihm auch nachfolgeten. Er sandte7971 auch Botschaft4397 zu Asser836 und Sebulon2074 und Naphthali5321; die kamen herauf5927 ihm entgegen7125.

36 Und Gideon1439 sprach559 zu GOtt430: Willst du1696 Israel3478 durch meine Hand3027 erlösen3467, wie du geredet hast3426,

37 so will ich ein Fell1492 mit der Wolle6785 auf die Tenne1637 legen3322. Wird der Tau2919 auf dem Fell1492 allein sein und auf der ganzen Erde776 trocken2721, so will ich merken3045, daß du Israel3478 erlösen3467 wirst durch meine Hand3027, wie du geredet hast1696.

38 Und es geschah also. Und da er des andern4283 Morgens früh7925 aufstund, drückte2115 er den Tau2919 aus von dem Fell1492 und füllete eine Schale5602 voll4393 des Wassers4325.

39 Und Gideon1439 sprach559 zu GOtt430: Dein Zorn639 ergrimme2734 nicht wider mich, daß ich noch einmal6471 rede1696. Ich will‘s nur noch einmal6471 versuchen5254 mit dem Fell1492. Es sei allein auf dem Fell1492 trocken2721 und Tau2919 auf der ganzen Erde776.

40 Und GOtt430 tat6213 also dieselbe Nacht3915, daß trocken2721 war allein auf dem Fell1492 und Tau2919 auf der ganzen Erde776.

Книга Суддiв

Розділ 6

1 А Ізраїлеві сини чинили зло в оча́х Господніх, і Господь дав їх у руку мідіяні́тян на сім літ.

2 І зміцніла Мідія́нова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами прохо́ди, що в гора́х, і печери, і тверди́ні.

3 І бувало, якщо посі́яв Ізраїль, то підіймався Мідія́н і Амали́к та сини Кедему, і йшли на нього.

4 І вони таборува́ли в них, і нищили врожа́й землі аж до пі́дходу до Га́зи. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібно́ї худоби, ані вола, ані осла,

5 бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і прихо́дили в такій кі́лькості, як сарана́, а їм та їхнім верблю́дам не було числа. І вони прихо́дили до кра́ю, щоб пусто́шити його.

6 І через Мідія́на Ізраїль дуже зубо́жів, і Ізраїлеві сини кли́кали до Господа.

7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,

8 то Господь послав до Ізраїлевих синів му́жа пророка, а він сказав їм: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому ра́бства.

9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас ти́снув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній край віддав вам.

10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому кра́ї сидите́ ви. Та ви не послухалися Мого голосу!“

11 І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедео́н молотив пшеницю в виноградному чави́лі, щоб заховатися перед мідіяні́тянами.

12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: „Господь з тобою, хоробрий му́жу!“

13 А Гедеон сказав до нього: „О, Пане мій, — якщо Господь з нами, то на́що прийшло на нас усе це? І де всі Його чу́да, про які оповідали нам наші батьки́, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідія́на“.

14 І обернувся до нього Господь і сказав: „Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідія́нської руки. Оце Я послав тебе“.

15 І відказав Йому Гедеон: „О, Господи мій, — чим я спасу́ Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденні́ша в Манасії, а я наймолодший у домі ба́тька свого́“.

16 І сказав йому Госпо́дь: „Але Я бу́ду з тобою, і ти поб'єш мідіяні́тян, як одно́го чоловіка“.

17 А той до Нього сказав: „Якщо знайшов я милість в оча́х Твоїх, то зроби мені озна́ку, що Ти гово́риш зо мною.

18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду́ до Тебе, і не принесу́ дарунка мого́, і не покладу́ перед лицем Твоїм“. А Той відказав: „Я буду сидіти аж до твого пове́рнення“.

19 І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня́, і опрі́сноків з ефи́ муки, м'ясо поклав до коша́, а юшку влив до го́рщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.

20 І сказав до нього Ангол Божий: „Візьми це м'ясо й ці опрі́сноки, та й поклади на оцю ске́лю, а юшку вилий“. І той так зробив.

21 І витягнув Ангол Господній кінець па́лиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрі́сноків, — і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрі́сноки, а Ангол Господній зник з його очей.

22 І побачив Гедео́н, що це Ангол Господній. І сказав Гедео́н: „Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя“.

23 І сказав йому Господь: „Мир тобі, — не бійся, не помреш!“

24 І Гедео́н збудував там же́ртівника для Господа, і назвав ім'я́ йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.

25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: „Візьми бичка з волів батька свого́, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового же́ртівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.

26 І збудуєш жертівника Господе́ві, Богові своєму, на верху́ цієї тверди́ні, у порядку. І ві́зьмеш другого бичка, і принесеш цілопа́лення дрова́ми з святого дерева, яке зрубаєш“.

27 І взяв Гедео́н десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі́.

28 І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваа́лів розбитий, а святе дерево, що при ньому, пору́бане, а другого бичка прине́сено в жертву на збудованому же́ртівнику.

29 І говорили вони один о́дному: „Хто́ зробив оцю річ?“ І вони виві́дували й шукали, та й сказали: „Гедео́н, син Йоа́шів, зробив оцю річ“.

30 І сказали люди того міста до Йоа́ша: „Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваа́лового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому“.

31 І сказав Йоа́ш до всіх, що стояли при ньому: „Чи ви будете обставати за Ваа́лом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ра́нку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його же́ртівника“.

32 І він назвав ім'я́ йому того дня: Єруббаал, говорячи: „Нехай змагається з ним Ваа́л, бо він розбив його же́ртівника“.

33 А всі мідіяні́ти й амалики́тяни та сини Кедему були зі́брані ра́зом, і перейшли Йорда́н, і таборува́ли в долині Ізреел.

34 А Дух Господній зійшов на Гедео́на, і він засурми́в у сурму́, і був скликаний Авієзер за ним.

35 І він послав послів по всьому Манасі́ї, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Аси́ра, і до Завуло́на, і до Нефтали́ма, — і вони вийшли навпере́йми них.

36 І сказав Гедео́н до Бога: „Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив, —

37 то ось я розстелю́ на то́ці во́вняне руно́; якщо роса́ буде на самім руні́, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!“

38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстели́в руно́, і вичавив росу́ з руна́, — повне горня́ води.

39 І сказав Гедеон до Бога: „Нехай не запа́литься гнів Твій на мене, нехай я скажу́ тільки цей раз, нехай но я спро́бую руно́м тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні́, а на всій землі нехай буде роса́“.

40 І Бог зробив так тієї ночі, — і було́ сухо на самім руні́, а на всій землі була роса́.

Das Buch der Richter

Kapitel 6

Книга Суддiв

Розділ 6

1 Und da die Kinder1121 Israel3478 übels7451 taten6213 vor5869 dem HErrn3068, gab5414 sie der HErr3068 unter die Hand3027 der Midianiter4080 sieben7651 Jahre8141.

1 А Ізраїлеві сини чинили зло в оча́х Господніх, і Господь дав їх у руку мідіяні́тян на сім літ.

2 Und da der Midianiter4080 Hand3027 zu6213 stark ward5810 über Israel3478, machten die Kinder1121 Israel3478 für sich Klüfte4631 in6440 den Gebirgen2022 und Höhlen4492 und Festungen4679.

2 І зміцніла Мідія́нова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами прохо́ди, що в гора́х, і печери, і тверди́ні.

3 Und1121 wenn Israel3478 etwas säete, so kamen5927 die Midianiter4080 und Amalekiter6002 und die aus dem Morgenlande6924 herauf5927 über sie;

3 І бувало, якщо посі́яв Ізраїль, то підіймався Мідія́н і Амали́к та сини Кедему, і йшли на нього.

4 und7843 lagerten sich2583 wider sie und verderbeten das776 Gewächs2981 auf dem Lande bis hinan935 gen Gaza5804; und ließen7604 nichts übriges von Nahrung4241 in Israel3478, weder Schaf7716 noch Ochsen7794 noch Esel2543.

4 І вони таборува́ли в них, і нищили врожа́й землі аж до пі́дходу до Га́зи. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібно́ї худоби, ані вола, ані осла,

5 Denn sie697 kamen935 herauf5927 mit ihrem Vieh4735 und935 Hütten168, wie1767 eine große Menge7230 Heuschrecken, daß weder sie noch ihre Kamele1581 zu zählen4557 waren935; und7843 fielen ins Land776, daß sie es verderbeten.

5 бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і прихо́дили в такій кі́лькості, як сарана́, а їм та їхнім верблю́дам не було числа. І вони прихо́дили до кра́ю, щоб пусто́шити його.

6 Also ward Israel3478 sehr3966 geringe vor6440 den Midianitern4080. Da schrieen2199 die Kinder1121 Israel3478 zu dem HErrn3068.

6 І через Мідія́на Ізраїль дуже зубо́жів, і Ізраїлеві сини кли́кали до Господа.

7 Als sie1121 aber zu dem HErrn3068 schrieen2199 um der Midianiter4080 willen182,

7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,

8 sandte7971 der HErr3068 einen Propheten5030 zu ihnen, der sprach559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Ich habe5927 euch aus3318 Ägypten4714 geführet und1121 aus dem Diensthause1004 gebracht;

8 то Господь послав до Ізраїлевих синів му́жа пророка, а він сказав їм: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому ра́бства.

9 und habe euch errettet5337 von der Ägypter4714 Hand3027 und von aller Hand3027, die euch drängeten, und habe sie3905 vor6440 euch ausgestoßen1644 und ihr Land776 euch gegeben5414;

9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас ти́снув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній край віддав вам.

10 und sprach559 zu8085 euch3372: Ich bin der HErr3068, euer GOtt430; fürchtet nicht der Amoriter567 Götter430, in welcher Lande776 ihr3427 wohnet. Und ihr habt meiner Stimme6963 nicht gehorchet.

10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому кра́ї сидите́ ви. Та ви не послухалися Мого голосу!“

11 Und ein Engel4397 des HErrn3068 kam935 und setzte sich3427 unter6440 eine Eiche424 zu Ophra6084, die war5127 Joas3101‘, des Vaters der Esriter, und sein Sohn1121 Gideon1439 drosch2251 Weizen2406 an der Kelter1660, daß er flöhe vor den Midianitern4080.

11 І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедео́н молотив пшеницю в виноградному чави́лі, щоб заховатися перед мідіяні́тянами.

12 Da erschien7200 ihm der Engel4397 des HErrn3068 und sprach559 zu ihm: Der HErr3068 mit dir, du streitbarer2428 Held1368!

12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: „Господь з тобою, хоробрий му́жу!“

13 Gideon1439 aber994 sprach559 zu ihm: Mein Herr113, ist3426 der HErr3068 mit uns, warum ist uns denn solches alles widerfahren? Und wo sind4672 alle seine Wunder6381, die uns unsere Väter1 erzähleten und sprachen559: Der HErr3068 hat5927 uns aus Ägypten4714 geführet? Nun aber hat uns der HErr3068 verlassen5203 und unter der Midianiter4080 Hände3709 gegeben5414.

13 А Гедеон сказав до нього: „О, Пане мій, — якщо Господь з нами, то на́що прийшло на нас усе це? І де всі Його чу́да, про які оповідали нам наші батьки́, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідія́на“.

14 Der HErr3068 aber wandte sich6437 zu ihm und sprach559: Gehe3212 hin in dieser deiner Kraft3581; du sollst Israel3478 erlösen3467 aus der Midianiter4080 Händen3709. Siehe, ich habe dich gesandt7971.

14 І обернувся до нього Господь і сказав: „Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідія́нської руки. Оце Я послав тебе“.

15 Er aber994 sprach559 zu ihm: Mein Herr136, womit4100 soll ich Israel3478 erlösen3467? Siehe, meine Freundschaft504 ist die geringste1800 in Manasse4519 und ich bin der Kleinste6810 in meines Vaters1 Hause1004.

15 І відказав Йому Гедеон: „О, Господи мій, — чим я спасу́ Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденні́ша в Манасії, а я наймолодший у домі ба́тька свого́“.

16 Der HErr3068 aber sprach559 zu ihm: Ich will mit dir sein, daß du die Midianiter4080 schlagen5221 sollst wie einen259 einzelnen Mann376.

16 І сказав йому Госпо́дь: „Але Я бу́ду з тобою, і ти поб'єш мідіяні́тян, як одно́го чоловіка“.

17 Er aber sprach559 zu ihm: Lieber, habe4672 ich Gnade2580 vor5869 dir funden, so mache6213 mir ein Zeichen226, daß du es seiest, der mit mir redet1696.

17 А той до Нього сказав: „Якщо знайшов я милість в оча́х Твоїх, то зроби мені озна́ку, що Ти гово́риш зо мною.

18 Weiche4185 nicht, bis ich zu dir komme und bringe3318 mein Speisopfer4503, das ich vor6440 dir lasse. Er sprach559: Ich will935 bleiben3240, bis daß du3427 wiederkommest.

18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду́ до Тебе, і не принесу́ дарунка мого́, і не покладу́ перед лицем Твоїм“. А Той відказав: „Я буду сидіти аж до твого пове́рнення“.

19 Und7760 Gideon1439 kam und schlachtete ein Ziegenböcklein; und nahm ein Epha374 ungesäuerten4682 Mehls7058 und legte7760 Fleisch1320 in einen Korb5536 und tat6213 die Brühe4839 in einen Topf6517; und brachte935 es zu ihm heraus3318 unter die Eiche424 und trat5066 herzu.

19 І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня́, і опрі́сноків з ефи́ муки, м'ясо поклав до коша́, а юшку влив до го́рщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.

20 Aber der Engel4397 Gottes430 sprach559 zu ihm: Nimm das1975 Fleisch1320 und das Ungesäuerte4682 und laß3240 es auf dem Fels5553, der hie ist3947, und geuß die Brühe4839 aus8210. Und er tat6213 also.

20 І сказав до нього Ангол Божий: „Візьми це м'ясо й ці опрі́сноки, та й поклади на оцю ске́лю, а юшку вилий“. І той так зробив.

21 Da reckte7971 der Engel4397 des HErrn3068 den Stecken4938 aus, den er in der Hand3027 hatte5060, und rührete mit7097 der Spitze das Fleisch1320 und das ungesäuerte4682 Mehl an5927. Und das Feuer784 fuhr aus dem398 Fels6697 und verzehrete das Fleisch1320 und das ungesäuerte4682 Mehl. Und der Engel4397 des HErrn3068 verschwand1980 aus seinen Augen5869.

21 І витягнув Ангол Господній кінець па́лиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрі́сноків, — і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрі́сноки, а Ангол Господній зник з його очей.

22 Da nun Gideon1439 sah7200, daß es ein Engel4397 des HErrn3069 war, sprach559 er: O HErr3068, HErr136, habe ich also3651 einen Engel4397 des HErrn3068 von6440 Angesicht6440 gesehen7200?

22 І побачив Гедео́н, що це Ангол Господній. І сказав Гедео́н: „Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя“.

23 Aber der HErr3068 sprach559 zu ihm: Friede7965 sei mit dir! Fürchte3372 dich nicht; du wirst nicht sterben4191.

23 І сказав йому Господь: „Мир тобі, — не бійся, не помреш!“

24 Da bauete Gideon1439 daselbst dem HErrn einen Altar4196; und1129 hieß7121 ihn: Der HErr3068 des Friedens. Der stehet noch bis auf den heutigen Tag3117 zu Ophra6084, des Vaters der Esriter.

24 І Гедео́н збудував там же́ртівника для Господа, і назвав ім'я́ йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.

25 Und7651 in8141 derselben Nacht3915 sprach559 der HErr3068 zu ihm: Nimm einen Farren6499 unter den Ochsen7794, die deines Vaters1 sind, und einen andern8145 Farren6499, der siebenjährig ist3947, und zerbrich2040 den Altar4196 Baals1168, der deines Vaters1 ist, und haue3772 ab den Hain842, der dabei stehet;

25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: „Візьми бичка з волів батька свого́, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового же́ртівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.

26 und baue1129 dem HErrn3068, deinem GOtt430, oben7218 auf5927 der Höhe dieses Felsen einen Altar4196 und rüste ihn zu4634; und nimm3947 den andern8145 Farren6499 und opfre ein Brandopfer5930 mit dem Holz6086 des Hains, den du abgehauen hast3772.

26 І збудуєш жертівника Господе́ві, Богові своєму, на верху́ цієї тверди́ні, у порядку. І ві́зьмеш другого бичка, і принесеш цілопа́лення дрова́ми з святого дерева, яке зрубаєш“.

27 Da nahm3947 Gideon1439 zehn6235 Männer582 aus seinen Knechten5650 und tat6213, wie ihm der HErr3068 gesagt1696 hatte6213. Aber er fürchtete3372 sich, solches zu tun des Tages3119 vor seines Vaters1 Haus1004 und den Leuten582 in der Stadt5892, und tat6213 es bei der Nacht3915.

27 І взяв Гедео́н десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі́.

28 Da nun die Leute582 in der Stadt5892 des Morgens1242 frühe aufstunden, siehe, da war der Altar4196 Baals1168 zerbrochen5422, und1129 der Hain842 dabei abgehauen3772; und der andere8145 Farre6499, ein Brandopfer5927 auf7925 dem Altar4196, der gebauet war.

28 І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваа́лів розбитий, а святе дерево, що при ньому, пору́бане, а другого бичка прине́сено в жертву на збудованому же́ртівнику.

29 Und einer376 sprach559 zu dem andern7453: Wer hat1875 das1697 getan6213? Und da sie suchten und nachfragten, ward gesagt559: Gideon1439, der Sohn1121 Joas3101‘, hat1245 das1697 getan6213.

29 І говорили вони один о́дному: „Хто́ зробив оцю річ?“ І вони виві́дували й шукали, та й сказали: „Гедео́н, син Йоа́шів, зробив оцю річ“.

30 Da sprachen559 die Leute582 der Stadt5892 zu Joas3101: Gib deinen Sohn1121 heraus3318! Er muß sterben4191, daß er den Altar4196 Baals1168 zerbrochen5422 und den Hain842 dabei abgehauen hat3772.

30 І сказали люди того міста до Йоа́ша: „Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваа́лового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому“.

31 Joas3101 aber sprach559 zu allen, die bei ihm stunden: Wollt ihr um Baal1168 hadern7378? Wollt ihr ihm helfen3467? Wer um ihn hadert7378, der soll dieses Morgens1242 sterben4191. Ist5975 er GOtt430, so rechte7378 er um sich selbst, daß sein Altar4196 zerbrochen5422 ist.

31 І сказав Йоа́ш до всіх, що стояли при ньому: „Чи ви будете обставати за Ваа́лом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ра́нку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його же́ртівника“.

32 Von dem Tage3117 an hieß7121 man ihn Jerubbaal3378 und sprach559: Baal1168 rechte7378 um sich selbst, daß sein Altar4196 zerbrochen5422 ist!

32 І він назвав ім'я́ йому того дня: Єруббаал, говорячи: „Нехай змагається з ним Ваа́л, бо він розбив його же́ртівника“.

33 Da nun alle3162 Midianiter4080 und1121 Amalekiter6002 und die aus dem Morgenlande6924 sich2583 zu Haufe versammelt622 hatten und zogen herdurch5674 und lagerten sich im Grunde6010 Jesreel3157,

33 А всі мідіяні́ти й амалики́тяни та сини Кедему були зі́брані ра́зом, і перейшли Йорда́н, і таборува́ли в долині Ізреел.

34 zog3847 der Geist7307 des HErrn3068 Gideon1439 an; und310 er ließ die Posaunen7782 blasen8628 und rief2199 Abieser44, daß sie ihm folgeten.

34 А Дух Господній зійшов на Гедео́на, і він засурми́в у сурму́, і був скликаний Авієзер за ним.

35 Und310 sandte7971 Botschaft4397 in ganz Manasse4519 und rief2199 ihn an, daß sie ihm auch nachfolgeten. Er sandte7971 auch Botschaft4397 zu Asser836 und Sebulon2074 und Naphthali5321; die kamen herauf5927 ihm entgegen7125.

35 І він послав послів по всьому Манасі́ї, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Аси́ра, і до Завуло́на, і до Нефтали́ма, — і вони вийшли навпере́йми них.

36 Und Gideon1439 sprach559 zu GOtt430: Willst du1696 Israel3478 durch meine Hand3027 erlösen3467, wie du geredet hast3426,

36 І сказав Гедео́н до Бога: „Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив, —

37 so will ich ein Fell1492 mit der Wolle6785 auf die Tenne1637 legen3322. Wird der Tau2919 auf dem Fell1492 allein sein und auf der ganzen Erde776 trocken2721, so will ich merken3045, daß du Israel3478 erlösen3467 wirst durch meine Hand3027, wie du geredet hast1696.

37 то ось я розстелю́ на то́ці во́вняне руно́; якщо роса́ буде на самім руні́, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!“

38 Und es geschah also. Und da er des andern4283 Morgens früh7925 aufstund, drückte2115 er den Tau2919 aus von dem Fell1492 und füllete eine Schale5602 voll4393 des Wassers4325.

38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстели́в руно́, і вичавив росу́ з руна́, — повне горня́ води.

39 Und Gideon1439 sprach559 zu GOtt430: Dein Zorn639 ergrimme2734 nicht wider mich, daß ich noch einmal6471 rede1696. Ich will‘s nur noch einmal6471 versuchen5254 mit dem Fell1492. Es sei allein auf dem Fell1492 trocken2721 und Tau2919 auf der ganzen Erde776.

39 І сказав Гедеон до Бога: „Нехай не запа́литься гнів Твій на мене, нехай я скажу́ тільки цей раз, нехай но я спро́бую руно́м тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні́, а на всій землі нехай буде роса́“.

40 Und GOtt430 tat6213 also dieselbe Nacht3915, daß trocken2721 war allein auf dem Fell1492 und Tau2919 auf der ganzen Erde776.

40 І Бог зробив так тієї ночі, — і було́ сухо на самім руні́, а на всій землі була роса́.

1.0x